11 ситуацій, коли краще промовчати

Актуальне 16 жовтня 2022 Перегляди: 44

Іноді тиша повинна бути не тільки в бібліотеці. Ось коли ще варто її дотримуватися.

1. Вас ніхто не питав

Ви певно стикалися з людьми, яким скрізь потрібно висловити власну думку, покритикувати чужу зовнішність, поведінку, спосіб життя. Якщо це робить інший, завжди помітно, наскільки такі висловлювання недоречні. Але за собою ми часто цього не помічаємо.

У непрошених порад і коментарів можуть бути раціональні пояснення. Наприклад, декому здається, що вони діють з добрих спонукань: людині ж самій буде краще, якщо вона виправиться. На ділі це, звичайно, не альтруїзм, а егоїзм — вважати свою думку настільки важливою, щоб адресат задумався і почав переробляти себе за вашими мірками. Ще це нетактовність, а часто — і відверте хамство.

Прописні правила: вилку тримають лівою рукою, ніж — правою, а язик — за зубами, якщо ніхто не просить вашої поради або коментаря. Причому коментарів в інтернеті це теж стосується.

Бувають і винятки. Іноді доречно втрутитися, якщо поведінка людини небезпечна для неї самого і оточуючих. Але зазвичай у таких випадках бажаючих висловитися набагато менше, ніж коли мова йде про нову стрижку або небажання одружитися.

2. Вас це не стосується

Багато питань у нашому суспільстві задаються так часто, що їх перестають сприймати як особисті. Наприклад, якщо хтось хворіє, у нього легко можуть запитати, чим саме, хоча тема здоров’я делікатна. У розряд особистого можна також віднести розмір заробітку, якщо співрозмовник не сидить особисто у вас на шиї, стосунки, погляди на дітонародження і багато іншого.

Такі питання ставлять людину в незручну ситуацію, навіть якщо вона ухиляється від відповіді — віджартовується або переводить тему. А тому їх краще зовсім не задавати. Зрештою, відповідь все одно нічого не змінить, тільки задовольнить вашу цікавість.

3. Ви на взводі і погано себе контролюєте

Коли скандал наближається до кульмінації і емоції переповнюють, стежити за виразами практично неможливо. Легко втратити голову і наговорити слів, мета яких — лише вдарити побільше. І чим ближче вам людина, тим простіше потрапити в мішень. Коли добре когось знаєш, бачиш його вразливі місця. Саме тому звинувачення виглядають правдоподібно, оскільки падають на благодатний ґрунт. Потім неможливо пояснити, що насправді так не думаєш.

У разі, якщо емоції захлестують, краще взяти паузу, охолонути і повернутися до бесіди з тверезою головою. Правда, варто все-таки проговорити, що відбувається, а не просто замовкнути. Інакше це може бути сприйнято як ігнорування, що теж неприємно.

4. Конфлікт згасає сам по собі

Буває, що сварка зійшла нанівець. Учасники відпочивали, заспокоїлися. Але потім один з них згадує щось і конфлікт йде по другому колу, стаючи сильнішим і руйнівнішим.

Добре, коли після з’ясування стосунків все вдається розкласти по поличках. Намагатися просто забути неприємні речі — так собі стратегія, яка в підсумку призведе до нових сварок. Однак якщо щось спливло в пам’яті, коли поточний конфлікт вичерпаний, варто спочатку проаналізувати, чи має це відношення до справи. Якщо ні, є сенс промовчати, тому що поговорити конструктивно прямо зараз точно не вийде.