8 базових потреб у стосунках, без задоволення яких помирає Любов

Суспільство 18 липня 2022 Перегляди: 68

Коли проходить божевільна закоханість, залишаються усвідомлені стосунки. Наскільки міцними вони будуть? Ми обговорили це з психологом.

Все, що можна було зробити разом в перший раз — зроблено. Вже були — вечеря при свічках і нічний сеанс в кіно. Спіти серенади під вікном, пов’язаний теплий шарф — скоро зима, смішні історії з дитинства — і ті розказані. Головні слова, виведені одного ранку крейдою на асфальті, починає змивати дощ. «Зефірна сукня», шикарний костюм прибрані в шафу, а весільні фотографії і подарунки розставлені по місцях. Починається спільне життя!  

 Стосунки, спочатку яскраво пофарбовані закоханістю і романтикою, переходять до більш спокійних. Ми думаємо, що щось пішло не так. Ми розгублені. Нам здається, що любов пройшла.

Ми ж регулярно дивимося голлівудські мелодрами і тому впевнені: романтична любов і є справжня! А всі інші відносини — це і не любов зовсім, а нудна буденність. Газети за сніданком, диван, діти, телевізор… А де ж тут буря взаємних почуттів? Де єднання душ, яке нам обіцяли?

  І як навчитися жити разом довго і щасливо, в любові і радості? Щоб стосунки не потрапили в порочне коло повторюваних конфліктів, образ і претензій, жалю і спогадів? 

  Давайте поговоримо про наші найглибші потреби у стосунках і про те, як навчитися відгукуватися на них взаємно. Поговоримо про те, з чого «зроблена любов»?

1 Потреба безпеки

Найважливіша. Не буде безпеки — не буде нічого. Для нас важливо знати, що простір відносин — це саме те місце, де ми можемо бути собою без страху втратити повагу і тепло з боку іншої людини. Простір, де ми можемо «зняти лати» і оголити свою вразливу душу.

Що робити?  

  Вчіться створювати простір емоційної безпеки разом! Теплі слова, посмішка, уважний погляд, почуття захищеності в той момент, коли ми відчуваємо себе особливо вразливими. Стосунки будуть напій, коли ми зрозуміємо і побачимо, що все, що ми переживаємо, прийнято як людське і природне. 

  Ми розширюємо межі Любові, яка включає в себе не тільки романтику і радість зустрічей, а й почуття печалі, гніву, страху і болю. Ми можемо їх розділити і прожити разом.

2 Потреба у визнанні

  Ми хочемо відчувати себе значущими. Нам хочеться, щоб нас цінували — нормальне бажання! І справді, навіщо вступати у стосунки з тими, хто нас не цінує, не піклується про нас і не поважає? На жаль, у житті ми часто зустрічаємося зі зворотною ситуацією. Скільки пар десятиліттями живуть у взаємному знеціненні, «вибивають» турботу і повагу — будь-якими доступними способами. Але при цьому так і залишаються не цінними один для одного… 

 Хвилину уваги! Нас цінують за те, що в нас зрозуміли, побачили і прийняли, а не за все підряд і без розбору. Безумовною цінністю бувають просякнуті немовлята з матір’ю, а ми будемо цінувати один в одному тільки те, що розглянули і зрозуміли. 

Що робити?

  Знайдіть свій спосіб розуміння один одного і свій спосіб домовлятися. І прийміть факт, що ми так і залишимося один для одного в якомусь сенсі непізнаними до кінця Всесвітами.  

  Це просто і складно одночасно. Треба навчитися приймати цінність слів, цінність почуттів, цінність дій партнера.  

Важливий момент! Коли ми цінні для себе, нам простіше визнати і цінність партнера.

3 Потреба в прийнятті 

  Ми хочемо, щоб нас прийняла саме та людина, в якій ми зацікавлені. Щоб він був здатний нас захистити — емоційно чи фізично. Періодично ми засмучуємося через життєві обставини, вболіваємо, переживаємо втрати… У такі моменти нам потрібно «сильне плече», на яке ми з упевненістю обпремося, в якому б стані ми не перебували.

Що робити?  

   Не потрібно ставати для близької людини «батьком» або чекати подібного від коханого. Достатньо нашої готовності емоційно відгукуватися. Дозволити партнеру покладатися на нас як на послідовну, стабільну і готову захистити нас людину. Людину, від якої не страшно залежати.

Так, ми залежні один від одного. Це нормально для стабільних відносин, в яких люди несуть один перед одним відповідальність. Нам потрібно всього лише стати надійними і послідовними у своєму прийнятті без драм і істерик: «Я бачу, що ти засмучена»; «Чим я можу тобі допомогти»; «Давай разом посидимо на дивані і вип’ємо чаю»; «Я з тобою!». 

4 Потреба у взаємності  

 «Друга половинка» — ми чули це словосполучення тисячі разів. У ньому зашифрована наша потреба у взаємності. Без взаємодії як дві половини не зшивай, все одно не буде єдиного цілого. В «одну сторону» це не працює. У стосунках потреби кожного важливі і взаємні, тоді й Любов «не минає». 

Що робити?

    Навчитися бути поруч «і в горі, і в радості»…. Навчитися співчувати, навіть коли ми не відчуваємо абсолютно те ж, що і партнер. 

«Що ти все плачеш? Нічого особливого тобі твоя мама не сказала! «- обурюється чоловік. Або, навпаки, дружина обурюється: «Чому ти знову» ведешся «на хитрощі дітей або друга?!». Знайоме? Ніякого взаєморозуміння і підтримки, замість цього напад і критика… Не варто. Де ж тоді «родич душ»? 

5 Потреба самовизначення  

Дивно, але дзеркальним відображенням потреби у взаємності є потреба в самовизначенні. Ми хочемо бути унікальними, відмінними від інших людей. Мало того, ми хочемо цю унікальність висловити і отримати її визнання! 

Самовизначення підкреслює наші відмінності, робить нас неповторними. Як же це, бути окремими, унікальними і при цьому залишатися разом?! 

Що робити? 

    Потрібно прийняти, що відмінності підтримують нас інтерес один до одного. Так — ми різні люди. Дивно усвідомлювати, що найцінніша для нас людина є окремою особистістю. Але тільки так ми можемо рухатися далі, розвивати відносини, збагачуватися взаємно! «Як ти чудово вмієш писати»; «Ти готуєш так, як я б ніколи не змогла»; «Як у тебе виходить так красиво розповідати?»

  Партнери, які навчилися бути разом, залишаючись унікальними, не відчують тривогу. Вони підтримують один одного і «святкують» цінність разом. Якщо ви можете вільно і відкрито говорити про свої позитивні якості і досягнення, говорити про свої уподобання: про те, що вам подобається і не подобається — ви впоралися!

6 Потреба у впливі  

    «Він мене не слухає!», «Їй все одно, про що я прошу!». Ми «скаржимося» друзям, подругам, знайомим, домочадцям. Ми хочемо бути цінними і значущими, щоб з нами вважалися, радилися, до нас прислухалися. Ми хочемо впливати один на одного. Прагнемо змінити думку партнера, коригувати його дії або навіть образ думок. Нам важливо, щоб зміни відбувалися саме в тому напрямку, який ми вважаємо «правильним». 

  Це первородна, неминуча і до того ж ще й взаємна потреба. Не варто соромитися:-) Варто знайти міру!

Що робити?  

    Впливати і впливати! Це не страшно. «Хімія» взаємного впливу привносить дарайв і глибину почуттів у відносини. Інакше, вони залишаться плоскими і порожніми. Ось і нудьга в шлюбі. Штиль страшніше, ніж взаємні поступки, перегляд думок і прийняття іншої точки зору. 

   Змінити звичку не означає втратити себе. Чи потрібно говорити про те, що вплив — це про безпеку. Вона виражається в тому, як ми прислухаємося один до одного, радіємо разом, вбираємо знання один одного, привносимо цінність у відносинах, відчуваємо подяку і дякуємо. Впливати і сприймати вплив, бути порушеною іншою людиною — значить, що ми трохи відсуваємо свої потреби і впускаємо іншого в свій простір життя! 

7 Потреба в ініціативі 

 Проявити інтерес до партнера, посміхнутися, взяти за руку, подбати… Обійняти. Покликати в кіно. Запропонувати допомогу… Відносини, в яких тільки одна людина постійно бере ініціативу на себе і робить перший крок, ніколи не стануть надійними, близькими і безпечними. Рано чи пізно вони перейдуть у статус болючих. Наповняться незадоволеністю і образами.

Що робити?  

   Знайти баланс! З одного боку, ми самі повинні проявляти ініціативу, а з іншого — надавати партнеру «простір для маневру».

    Наприклад, жінки — ми істоти турботливі, живлять, вирощують. Закладено природою. Але найчастіше наша турбота надмірна. Ми настільки наполегливі у виявленні турботи, що не помічаємо вторгнення в особистий простір чоловіка. Це — початок конфлікту. Чоловік лякається, робить крок назад.

 Втім, грішок є і за чоловіками з їх здоровою агресією завойовувати, домагатися і залучати жінку в стосунки — зворотний переляк! Вчіться «парному танцю» без вибудовування черговості та підрахунків!  

8 Потреба висловлювати і приймати Любов!  

Іноді ми приховуємо потребу в любові і турботі. Приховуємо від самих себе, приховуємо від партнера. І нам неймовірно складно приймати любов і ніжність. Ми закриваємося, завмираємо, збігаємо в зайнятість і діловитість. Ми не можемо відкрито показати свій інтерес, і живемо, немов у паралельних світах. Задумайся, чому?

Потреба віддавати любов і турботу пов’язана з очікуванням відгуку. А якщо його не було? Якщо мама не показала, як любити, як віддавати і приймати любов, як висловлювати любов і не боятися бути відкинутими? Дитина тягнулася до мами: «Мамо, я тебе люблю!» — але зустрічав холод або дивну відповідь: «Ще б тобі мене не любити!». 

  І він «закрив» потребу, «прибрав руки за спину». Ініціатива закрита на замок. Він — поранений, любов «захворіла» всерйоз і надовго, але потреба залишилася! Залишилася незадоволеною. 

Що робити? 

  Навчитися приймати любов. «О Боже, мене люблять?!» — Багато дорослих людей не можуть повірити в те, що їх можуть любити. Особливо, якщо все дитинство їм говорили, що любити їх нема за що. Такий виховний момент був у Радянському Союзі, «стимул» рости і розвиватися. І ще: любов — це те, що треба заслужити хорошою поведінкою і чимось там ще, відповідністю очікуванням… 

 Хтось із нас навчився заслуговувати, «купувати» любов або повірив, що це фарт, випадок, везіння. «Пощастило в любові» Знайоме? А тут — бах! — і нас люблять! Як пережити? Не дуже-то і легко. А доведеться.

 «Бігти» нам нікуди, ми вже на цій Землі і ми у відносинах з коханою людиною. І всі описані потреби приводять нас до фінальної: ПРИЙНЯТИ ЛЮБОВ І ВИСЛОВИТИ ЛЮБОВ! Тому що вона найбільш людська і найбільш природна.

З чого «зроблена любов»? 

      Не тільки з почуттів і романтики першої закоханості! Вона наповнена думки, стилем відносин, розумінням себе і розумінням іншого — це рух назустріч один одному довгою в життя! І ми будемо вчитися любити один одного все життя — вчитися жити разом. 

 Ми пройшли з тобою 8 базових потреб у відносинах, вдивилися в себе, в партнера. Сподіваюся, що з користю і розумінням, що Любов не підтримується сама по собі. Вона просить, вимагає взаємного внеску, уваги, розуміння, турботи, прийняття і відгуку! Вона — наслідок прийнятого рішення бути разом. І бути разом нам варто навчитися!