Абсцес легені: стадії, методи діагностики, симптоми та терапія

Здоров’я 28 жовтня 2022 Перегляди: 39

Абсцес легені — важка патологія, яка супроводжується утворенням у тканинах гною з подальшим його скупченням у некротичних порожнинах. За відсутності своєчасного лікування недуга може закінчитися важкими ускладненнями аж до смерті пацієнта. Саме тому ні в якому разі не можна ігнорувати симптоми захворювання.

Звичайно, багато людей цікавляться додатковими питаннями. Чому виникає абсцес у тканинах легені? На які порушення варто звернути увагу? Які методи лікування пропонує сучасна медицина? Відповіді на ці запитання важливі.

Основні причини розвитку патології

Часом на тлі інфекційного ураження легені в тканинах органу формується осередок запалення. Патологічний процес супроводжується розпадом легеневих тканин і утворенням гнійних мас, які накопичуються в утвореній на тлі запалення порожнини — так формується абсцес. Іноді утворення подібного гнійника закупорює просвіт бронха, що веде до порушення природного відходження мокротиння, а це лише погіршує стан пацієнта.

Причиною запального процесу є активність патогенної мікрофлори. У ролі збудника можуть виступати стрептококи і стафілококи (найбільш небезпечним вважається золотистий стафілокок), аеробні та анаеробні бактерії, а також грибкові мікроорганізми. Крім того, абсцес часом розвивається на тлі проникнення в організм паразитів, наприклад, деяких видів амеб, а також ехінококів.

Патогенні мікроорганізми можуть проникати в органи дихальної системи різними шляхами.

• Інфекція може потрапляти в дихальні шляхи з ротової порожнини. До групи ризику належать пацієнти з пародонтозами, тонзилітами і гінгівітами. Ризик розвитку недуги зростає в тому випадку, якщо людина не дотримується правил гігієни рота.
• Причиною може бути і некротизуюча пневмонія.
• Абсцес легенів нерідко розвивається на тлі гнійної тромбоемболії, а також при внутрішньовенному введенні наркотичних препаратів.
• Інфекція потрапляє в легені і гематогенним шляхом — патогенні мікроорганізми поширюються разом із струмом крові, причому первинне вогнище запалення може розташовуватися в будь-якій системі органів.
• Бактерії та грибки нерідко потрапляють в органи грудної клітини під час поранень і травм.
• Абсцес може розвиватися на тлі системного ураження організму (сепсису).
• Подібна патологія може бути результатом раку легенів.
• Можлива аспірація дихальних шляхів блювотними масами.

Під час діагностики дуже важливо визначити причину зараження і природу збудника — від цього залежить схема терапії.

Перелік попередньо створених факторів

Ми вже розглянули причини абсцесу легкого. Але варто зазначити, що існують фактори ризику, наявність або вплив яких підвищує ймовірність формування гнійників. Їх список включає в себе:

• куріння;
• локальне або системне переохолодження організму;
• зловживання спиртними напоями;
• зниження активності імунної системи (організм не може справлятися з інфекцією);
• грип, застудні захворювання;
• цукровий діабет;
• наявність хронічних патологій дихальної системи (наприклад, потенційно небезпечним є хронічний бронхіт, особливо якщо пацієнту не була надана належна допомога).

Абсцес легені: симптоми

Багато людей цікавляться інформацією про подібну патологію. Ознаки абсцесу легені на початкових стадіях можуть бути змащеними. Спочатку підвищується температура тіла. Пацієнти скаржаться на озноб, слабкість, ломоту в тілі, постійну сонливість і втому. Спостерігається підвищена пітливість і головний біль.

У міру прогресування хвороби виникають більш специфічні симптоми абсцесу легкого. Хворі страждають від задишки, яка з’являється навіть у стані спокою. Дихання пацієнта ускладнене, немає можливості зробити глибокий вдих.

Надалі спостерігається сухий кашель. Під час нападів кашлю людина відзначає болі в грудях, відчуття розпирання з ураженого боку.

Через дихальну недостатність тканини не отримують достатньої кількості кисню — шкіра набуває блідого, а потім і синюшного відтінку. Артеріальний тиск значно знижується, пульс стає занадто частим і аритмічним.

Якщо абсцес проривається самостійно, то кашель стає вологим і супроводжується виділенням гнійної, жовтувато-зеленої мокротиння.

Форми та різновиди недуги

У сучасній медицині використовується кілька систем, що дозволяють класифікувати подібну патологію.

Якщо брати до уваги причини утворення абсцесу, то можна виділити дві групи.

• Первинна форма захворювання розвивається в тому випадку, якщо інфекція потрапляє безпосередньо в грудну клітку, наприклад, під час проникаючого поранення або відкритої травми.
• Вторинний абсцес проявляється на тлі вже наявного захворювання дихальної системи (наприклад, при важких формах пневмонії).

До уваги беруть і місце розташування абсцесу. Наприклад, він може бути центральним або периферичним (якщо гнійник розташовується ближче до краю легені).

Залежно від перебігу недуги виділяють такі типи:

• абсцес легкої форми, при яких симптоми виражені не дуже різко (у пацієнта є задишка, кашель, лихоманка, але в помірній формі);
• середньотяжкий перебіг — симптоми більш виражені, але недуга добре піддається медикаментозній терапії;
• важка форма патології — порушення в роботі дихальної системи яскраво виражені, стан пацієнта важкий, високий ризик розвитку ускладнень.

Варто звертати увагу і на тривалість розвитку недуги:

• гострий абсцес — патологія з’являється раптово, симптоми швидко посилюються, але недуга триває не більше 6 тижнів і закінчується повним одужанням;
• хронічна форма патології характеризується млявою течією, при якій періоди ремісій змінюються рецидивами (триває більше шести тижнів і погано піддається терапії).

Стадії розвитку недуги

У сучасній медичній практиці виділяють дві стадії абсцесу легені.

• Перша стадія — це, власне, освіта абсцесу. Даний етап супроводжується підвищенням температури, болями в грудях при кашлі, задишкою та іншими перерахованими вище симптомами.
• На другій стадії відбувається прорив абсцесу легені. На цій фазі спостерігається короткочасне погіршення неприємних відчуттів, після чого з’являється кашель. Напад супроводжується виділенням великої кількості мокротиння. Виділення гнійні, з вельми неприємним запахом. Обсяг мокротиння, як правило, становить 100-150 мл. Надалі стан пацієнта поліпшується, правда, лише на час.

Хронічна форма захворювання

Хронічний абсцес легені набагато важче лікувати і навіть діагностувати, оскільки симптоми недуги змащені. Хвороба характеризується періодично виникаючими загостреннями, які супроводжуються приблизно тими ж порушеннями, що і гостра форма запалення. А ось під час ремісії клінічна картина вельми нечітка.

• Періодично виникає задишка, почуття нестачі повітря.
• Пацієнти страждають від постійного кашлю, який нерідко супроводжується виділенням мокротиння.
• Іноді під час нападів кашлю з’являються болі в грудях.
• Хронічний запальний процес призводить до підвищеної пітливості. Пацієнти скаржаться на постійну втому, швидку стомлюваність, зниження апетиту. Це, в свою чергу, супроводжується зменшенням ваги тіла, поступовим виснаженням організму.
• Поступово грудна клітина деформується, а пальці рук набувають вельми характерної форми барабанних паличок, що свідчить про затяжне порушення роботи дихальної системи.

Хронічна форма недуги нерідко розвивається на тлі відсутності терапії при гострому абсцесі легені. Перехід хвороби в дану стадію може бути пов’язаний з різким ослабленням імунної системи.

Можливі ускладнення

Як свідчить статистика, правильно проведена терапія в більшості випадків дійсно допомагає позбутися недуги. Проте наслідків уникнути вдається не завжди. Ускладнення абсцесу легені можуть бути дуже небезпечними. З їх списком потрібно обов’язково ознайомитися.

• Досить часто гостре запалення переходить у хронічну форму, яку лікувати набагато важче.
• Іноді патологічний процес переходить на іншу, здорову легеню.
• Через зміну структури легенів можливий розвиток дихальної недостатності — організм не отримує необхідного обсягу кисню, що позначається на роботі всіх систем органів.
• Існує ймовірність розвитку піопневмотораксу. Абсцес проривається в плевральну порожнину — в ній накопичуються повітря і гнійні маси.
• До переліку можливих ускладнень відносять і емпіему плеври. Патологія супроводжується запаленням плевральних листів і скупченням у плевральній порожнині гнійних мас.
• У деяких пацієнтів на тлі абсцесу легені з’являється легенева кровотеча.
• У тканинах ураженої легені часом утворюються різні деформації (бронхоектази), які стають осередками хронічного, гнійного запалення.
• До числа найбільш небезпечних ускладнень відносять септикопіємію. Інфекція з гнійних вогнищ у легенях проникає в кров і розноситься по всьому організму, вражаючи печінку, головний мозок та інші системи органів.

Діагностичні заходи

Діагностика абсцесу легені — складний процес, під час якого потрібно не тільки підтвердити наявність гнійників, але також з’ясувати причину їх утворення, ступінь поширення.

• Для початку проводиться збір анамнезу. Лікар також обов’язково цікавиться наявністю у пацієнтів тих чи інших симптомів.
• Під час загального огляду фахівець прослуховує легені за допомогою фонендоскопа — можлива поява характерних хрипів. Крім того, лікар оглядає шкірні покриви (кисневе голодування супроводжується блідістю, синюшністю) і грудну клітку (можливі її деформації).
• Обов’язково проводиться загальний аналіз крові. Збільшення кількості лейкоцитів і підвищення СОЕ вказує на наявність в організмі запального процесу.
• Додатково проводиться біохімічний аналіз крові.
• Дослідження мокротиння при абсцесі легені обов’язкове. Її зразки використовують для мікроскопічного дослідження, а також проведення бактеріологічного посіву. Такі процедури дають можливість визначити різновид збудника, перевірити його чутливість до впливу того чи іншого препарату.
• Пацієнта наплавляють на рентгенографію органів грудної клітини. На знімку лікар зможе побачити наявні абсцеси.
• Проводиться і фібробронхоскопія. За допомогою бронхоскопа лікар ретельно оглядає бронхи зсередини, перевіряє на наявність патологічних новоутворень.
• У спірних випадках додатково проводиться комп’ютерна томографія, яка дає більше інформації про структуру і походження патологічних структур у тканинах легені.

На основі отриманих результатів лікар складає схему лікування абсцесу легені.

Лікування за допомогою медикаментів

Ні в якому разі не можна ігнорувати симптоми недуги або відмовлятися від терапії. Лікування абсцесу легенів обов’язково має бути комплексним, оскільки тут багато залежить від причин виникнення патології та загального стану пацієнта. Іноді абсцес необхідно дренувати, видалити гнійний вміст, після чого обробити антисептиками. Крім того, проводиться медикаментозна терапія.

• Насамперед пацієнтам призначають антибіотики. Ліки підбирають залежно від штаму збудників. Найбільш часто використовуються такі засоби, як «Ампіцилін», «Цефтріаксон», «Амоксицилін», «Метронідазол». Лікар підбирає дозу і режим прийому індивідуально.
• Проводиться і санаційна бронхоскопія. Під час процедури лікар за допомогою спеціального обладнання видаляє з бронхів слиз і гній, обробляє стінки антисептиками і антибактеріальними засобами.
• Застосовуються також відхаркувальні засоби та муколітики. Такі препарати розріджують мокроту, підсилюють активність ресничок епітелію, полегшують відходження виділень і с^ з бронхів.
• Проводиться і симптоматична терапія. Наприклад, пацієнтам призначають протизапальні та жарознижувальні засоби, а також препарати, що дозволяють зняти ознаки інтоксикації.
• Часом лікар призначає пацієнту прийом імуномодуляторів, які підвищують резистентність організму до різного роду інфекцій, а також прискорюють процес відновлення дихальної системи.
• Іноді проводиться кисневотерапія, яка допомагає запобігти розвитку важкої форми кисневого голодування.
• Під час ремісії пацієнтам рекомендують спеціальний вібраційний масаж грудної клітини (полегшує відходження мокротиння) і регулярні сеанси дихальної гімнастики (можна проводити в домашніх умовах).

Хірургічне втручання

Деколи абсцес легені вимагає хірургічного втручання. Рівень складності процедури безпосередньо залежить від стану пацієнта і стадії розвитку недуги.

• Багатьом пацієнтам призначають пункція. Це досить проста процедура, під час якої абсцес проколюють за допомогою голки, після чого витягують гнійний вміст, промивають порожнину антисептичними розчинами, а далі обробляють антибактеріальними засобами. Таку процедуру проводять у тому випадку, якщо абсцес розташований у крайових ділянках легені, а відтік гнійних мас з порожнини порушено. Подібна методика ефективна лише в тому випадку, якщо новоутворення має невеликі розміри (діаметр не перевищує 5 см).
• Іноді пацієнту необхідний розріз грудної клітини (торакоцентез). Під час процедури крізь розріз у порожнину абсцесу вводиться спеціальна трубка, яка забезпечує дренаж. Подібна операція проводиться в тому випадку, якщо в легенях утворилися гнійники великого діаметру (більше 5 см) або ж пацієнт знаходиться у важкому стані.
• На жаль, іноді єдиним способом позбутися патології є часткове або повне видалення ураженої легені. Найчастіше подібна методика застосовується для лікування хронічної форми абсцесу.

Прогнози для пацієнтів

Прогнози безпосередньо залежать від того, на якій саме стадії був діагностований абсцес легені. Якщо мова йде про легку форму недуги, то правильно проведена терапія допомагає організму пацієнта відновитися — останні симптоми захворювання зникають приблизно через 6-8 тижнів після початку лікування. Якщо ж мова йде про ускладнені форми, то передбачити результат захворювання складно. Як свідчить статистика, гостра форма недуги навіть при проведенні правильного лікування в 20% випадків переходить у хронічне запалення.

Профілактичні заходи

На жаль, специфічної профілактики (наприклад, вакцин) на сьогоднішній день не існує. Лікарі рекомендують лише дотримуватися принципів здорового способу життя, підтримувати хорошу фізичну форму, правильно харчуватися, словом, зміцнювати імунну систему. Дуже важливо відмовитися від куріння і вживання спиртних напоїв, оскільки це підвищує ймовірність формування абсцесу, та й значно ускладнює його перебіг.

Всі захворювання легенів (наприклад, бронхіт, пневмонія) повинні вчасно піддаватися терапії. При появі будь-яких порушень потрібно звертатися до лікаря — ігнорувати тривожні симптоми не можна.