Site icon Сайт Житомира — 884

Атонічний запор: симптоми і терапія, дієта

Атонічний запор: симптоми і терапія, дієта

Здоров’я Перегляди: 14

Атонічний запор — дуже поширена проблема, з якою стикаються люди незалежно від віку і статі. Недуга однаково часто діагностується у грудничків і дорослих пацієнтів. Зрозуміло, порушення процесів дефекації негативно позначається на якості життя пацієнта. Саме тому варто ознайомитися з інформацією про цю патологію, дізнатися, які викликає симптоми атонічний запор і що собою являє терапія даної недуги.

  • Загальна інформація про захворювання. Схема класифікації
  • Основні причини розвитку недуги
  • Симптоми атонічного запору
  • Можливі ускладнення
  • Діагностичні заходи
  • Медикаментозна терапія
  • Чи ефективні клізми?
  • Дієта при атонічному запорі і здутті живота
  • Народні методи лікування
  • Профілактичні заходи


Загальна інформація про захворювання. Схема класифікації

Атонічний запор — досить поширена проблема. Недуг супроводжується зниженням тонусу стінок прямої кишки (їх атонією). Ослаблення кишкових стінок позначається на перистальтиці, в результаті чого калові маси не можуть просуватися до анального сфінктера. Таким чином, калові грудки стають все більш твердими, що і призводить до запору.

Причини атонічного запору більш докладно будуть розглянуті нижче. Але етіологія вкрай важлива для класифікації недуги. Виділяють такі форми:

  • функціональний запор — форма недуги, яка нерідко розвивається під впливом психологічних факторів;
  • неврогенний — пов’язаний з порушенням моторики стінки травного тракту;
  • аліментарний — розвивається на тлі неправильного харчування;
  • гіподинамічний — пов’язаний з малорухливим способом життя;
  • ендокринний — розвивається на тлі гормональних збоїв (наприклад, при функціональних порушеннях щитовидки);
  • проктогенний — пов’язаний із захворюванням прямої кишки, зокрема геморою;
  • медикаментозний — розвивається на тлі прийому тих чи інших ліків;
  • спастичний — пов’язаний зі спазмами кишкової стінки (часом є психосоматичним);
  • ідіопатичний — про таку форму захворювання говорять у тому випадку, якщо причину виявити так і не вдалося.

Основні причини розвитку недуги

Насправді атонічний запор може розвиватися під впливом найрізноманітніших факторів:

  • Як свідчить статистика, в більшості випадків проблеми з дефекацією з’являються у людей, які в силу тих чи інших причин ведуть малорухливий спосіб життя. Відсутність фізичної активності (спостерігається, наприклад, на тлі сидячої роботи або ж у тих випадках, коли людина змушена дотримуватися постільного режиму протягом тривалого часу) супроводжується ослабленням м’язів тазу і зниженням тонусу гладких м’язів кишківника.
  • Інша поширена причина атонічних запорів — неправильне харчування. Якщо в раціоні переважають жирні та м’ясні страви, то поява проблем з випорожненням кишечника цілком природна. Не варто забувати про те, що рослинна клітковина є механічним стимулятором перистальтики кишківника. Саме тому настільки важливо включити в щоденне меню свіжі овочі, фрукти і крупи.
  • Має значення і режим живлення. Запори з’являються в тому випадку, якщо людина весь час перекушує на бігу і відмовляється від перших страв.
  • Зневоднення — ще одна причина запорів. Потрібно пам’ятати, що в добу людина повинна споживати не менше 2 л води.
  • До речі, значення має і якість рідини, що випивається. Якщо у воді присутній занадто великий рівень вапна, то це може призвести до появи запорів.
  • До факторів ризику відносять запальні процеси в тих чи інших ділянках травної трубки. Потенційно небезпечними є ерозивні та виразкові поразки слизових оболонок.
  • Зловживання очисними клізмами і слабкими препаратами може призвести до так званого синдрому лінивого кишечника. Якщо дефекація постійно стимулюється медикаментами, то поступово кишечник втрачає здатність робити це самостійно.
  • Потенційно небезпечними є й інфекційні захворювання, оскільки інтоксикація супроводжується втратою великої кількості рідини.
  • До факторів ризику відносять і потрапляння в організм токсинів.
  • Атонічні запори можуть виникати на тлі загального виснаження організму.
  • У жінок такі проблеми можуть виникнути під час вагітності або після пологів.
  • Потенційно небезпечним є емоційне і психічне перенапруження, постійні стреси.
  • Запори часом розвиваються на тлі захворювань органів ендокринної системи. До речі, з проблемою стикаються і жінки під час менопаузи, оскільки цей період супроводжується серйозними змінами гормонального фону.
  • До факторів ризику відносять надмірну вагу, ожиріння.
  • Іноді атонічні запори розвиваються після операції на органах черевної порожнини або тазу.
  • Тривалий, неконтрольований прийом деяких медикаментів також є небезпечним (запори розвиваються на тлі використання спазмолітиків, антацидів, бета-блокаторів, седативних засобів, антагоністів кальцію).

Зрозуміло, в процес діагностики важливо дізнатися, що ж викликало появою запорів. Усунення причини розвитку недуги — частина його успішного лікування.

Симптоми атонічного запору

Симптоми недуги можуть бути різними. На жаль, пацієнти нерідко звертають на них увагу занадто пізно:

  • Багато пацієнтів скаржаться на біль і дискомфорт у животі. Справа в тому, що на тлі запорів у кишечнику накопичується велика кількість калових мас. У результаті такого процесу стінки кишки розтягуються, що призводить до здавлювання прилеглих органів, судин і нервових закінчень.
  • Випорожнення кишечника відбувається рідше ніж раз на 2 доби (зрозуміло, на тлі нормального, достатнього харчування).
  • Дефекація пов’язана зі складнощами. Пацієнту доводиться докладати зусиль, напружуючи черевну стінку для того, щоб випорожнити кишечник. Процес нерідко супроводжується болем, яке пов’язане з сильним розтягненням, а часом і пошкодженням дистальних відділів прямої кишки і анального сфінктера.
  • Калові маси мають тверду суху структуру.
  • Багато людей скаржаться на відчуття розпирання в животі.
  • У фекаліях можуть бути присутні слизові і кров’яні прожилки, що пов’язано з пошкодженням слизової оболонки кишки твердими каловими масами.
  • Проблеми з дефекацією позначаються і на загальному стані організму. Пацієнти нерідко скаржаться на загальну слабкість, втрату апетиту. Зрідка спостерігається підвищення температури тіла, озноб, нудота.

При появі подібних симптомів зволікати не варто — звертайтеся до лікаря.

Можливі ускладнення

Як свідчить статистика, атонічні запори у дорослих (так само як і у дітей) в більшості випадків добре піддаються лікуванню. Якщо ж терапія була розпочата занадто пізно, або ж людина зовсім не звернулася до лікаря, то існує ймовірність розвитку ускладнень. Список їх, на щастя, невеликий:

  • Постійні проблеми з дефекацією часом призводять до розвитку геморою (або його прогресування, якщо захворювання вже є).
  • Зрідка атонічний запор призводить до утворення болючих анальних тріщин.
  • Недуга часом переходить у хронічну форму, яку лікувати набагато важче.
  • Завжди існує ймовірність розвитку запальних процесів у кишківнику, а також вторинного інфікування тканин анального сфінктера і слизових оболонок прямої кишки.

Саме тому соромитися подібної проблеми не варто — краще вчасно звернутися до фахівця і пройти курс терапії.

Діагностичні заходи

Успіх лікування атонічного запору багато в чому залежить від правильно проведеної діагностики. Адже лікарю потрібно не тільки поставити діагноз, але також визначити, що ж стало причиною атонії кишкової стінки і чи мають місце супутні ускладнення. Саме тому після ознайомлення зі скаргами та збору анамнезу пацієнта відправляють на додаткові тести.

  • В першу чергу проводиться аналіз калових мас. В даному випадку лаборант звертає увагу не тільки на хімічний склад фекалій, але також на їх фізичні характеристики (структуру, консистенцію, наявність неперевареної їжі тощо).
  • Проводиться загальний аналіз крові.
  • Якщо є підстава вважати, що запори викликані гормональними розладами, то пацієнт здає зразки крові і для визначення рівня гормонів. Якщо під час аналізу було визначено, що недуга пов’язана, наприклад, з розладами щитовидки, то проводиться УЗД органу.
  • Обов’язковою є ректороманоскопія та іррідержкопія — такі обстеження допомагають вивчити структуру кишечника.
  • При підозрі на наявність ракових захворювань проводять тест на онкомаркери.

Медикаментозна терапія

Як лікувати атонічні запори? Протокол терапії багато в чому залежить від причин появи проблеми. Іноді пацієнту достатньо лише підкоригувати харчування і зайнятися лікувальною гімнастикою для того, щоб нормалізувати стілець. Якщо ж подібних заходів недостатньо, то в хід йдуть лікарські препарати:

  • Іноді лікар призначає прийом коштів, які стимулюють перистальтику кишківника. Ефективними вважаються антихолінестеразні ліки, зокрема, «Ганатон», «Координакс», «Перистил», «Прозерін». Зрозуміло, приймати подібні ліки самовільно не можна. У даному випадку важливо точно визначити дозування. Занадто тривала терапія може призвести до ще більшого ослаблення кишкових стінок.
  • Якщо недуга супроводжується вираженим больовим синдромом, то пацієнту призначають спазмолітичні засоби. Ефективними вважаються такі ліки, як «Но-Шпа», «Спазмалін», «Спазмалгон», «Дротаверин», «Папаверін», «Максиган».
  • Слабкі засоби застосовуються лише як крайній захід. Ефективною вважається касторова олія, а також такі препарати, як «Регульакс», «Бісаділ», «Лізалак».

Чи ефективні клізми?

Іноді в схему терапії включають і деякі процедури. Зокрема, ефективною вважається клізма. При атонічному запорі подібні маніпуляції допомагають очистити кишечник.

  • У кишківник часом вводять гіпертонічні (сольові розчини). Подібні засоби розм’якшують тверді калові маси і дратують стінку кишечника, посилюючи перистальтику і полегшуючи процес дефекації.
  • Очисна клізма при атонічному запорі також ефективна. Для процедури використовується звичайна, очищена вода. Як правило, в кишківник вводять 1-2 л рідини, що полегшує процес випорожнення кишківника. Іноді у воду можна додати відвар дубової кори, квіток календули і ромашки.
  • Масляні клізми показані в тому випадку, якщо калові маси занадто тверді і існує ризик пошкодження слизової оболонки кишки під час дефекації. При запорах використовують касторове, оливкове, вазелинове, лляне, гарбузове масло. За раз в кишечник можна ввести не більше 150 мл рідини. Масло краще розігріти на водяній лазні до 38-39 градусів. Процедуру краще проводити перед сном. Ефект проявляється через 8-9 годин.

Відразу ж варто сказати, що подібні процедури проводяться лише з дозволу і під контролем лікаря. Самолікування може призвести до небезпечних наслідків.

Дієта при атонічному запорі і здутті живота

Безумовно, медикаментозне лікування ефективне. Але невід’ємною частиною терапії є дієта. При атонічному запорі важливо включити в раціон овочі та фрукти (особливо корисними вважаються абрикоси, сливи, морква і буряк). У меню можна включити м’ясо птиці, нежирні сорти риби, макарони твердих сортів, кисломолочні продукти, овочеві супи, несолодкі соки, житні хлібці, ягоди, гречку.

Є і потенційно небезпечні продукти, від яких хоча б на час потрібно відмовитися. До їхнього переліку відносять шоколад, копченості, жирні сорти м’яса і риби, яйця (в чистому вигляді), каву, гірчицю, гриби, білий хліб, манну кашу, часник, алкоголь, консерви, гострі приправи, редис, цибулю, редьку, білий риску.

Народні методи лікування

Лікування атонічного запору можна доповнити деякими засобами з арсеналу народної медицини. Природно, застосовувати їх можна тільки з дозволу лікуючого фахівця.

  • Деякі народні знахарі рекомендують пити розсол з квашеної капусти, по половині склянки на добу (бажано його злегка розігріти перед прийомом).
  • Ефективним при запорах є компот із сушених яблук і вишень.
  • Корисним буде відвар з вівса, який розм’якшує калові маси і володіє в’яжучими властивостями.
  • Як профілактику лікарі рекомендують щодня пити кефір і/або натуральний йогурт.
  • Вираженими слабкими властивостями володіє свіжий шпинатний або буряковий сік. Застосовувати подібні засоби можна лише час від часу.
  • З дискомфортом у животі допоможе впоратися відвар із насіння кропу (не надто концентрований).
  • Медовий напій (у склянці теплої води потрібно розчинити столову ложку меду) допомагає запустити роботу кишечника.
  • Перед сном можна випити відвар із насіння льону, який допомагає розм’якшити калові маси.
  • Натуральним слабким є відвар з трави сенни.

Подібні засоби дійсно справляються із запорами. Тим не менш, використовувати їх постійно не можна. Важливо визначити причини появи проблем і усунути їх. Тільки тоді можна говорити про повне одужання.

Профілактичні заходи

Ви вже знаєте про основні симптоми і лікування атонічного запору. Але часом набагато простіше попередити розвиток недуги. Специфічних засобів профілактики немає. Лікарі рекомендують лише дотримуватися деяких правил:

  • харчуватися правильно, уникаючи фаст-фудів, занадто жирних і смажених страв, консервантів та інших шкідливих продуктів;
  • дотримуватися питного режиму (на добу рекомендується пити не менше 2 л чистої, негазованої води);
  • підтримувати хорошу фізичну форму, регулярно здійснювати прогулянки по свіжому повітрю;
  • не зловживати клізмами і не застосовувати слабке без призначення лікаря;
  • корисним буде масаж живота, особливо якщо мова йде про запір і маленьку дитину;
  • лікарі рекомендують уникати стресів і перенапряжень, так як все це позначається в першу чергу на гормональному тлі і, відповідно, на роботі всього організму.

Атонічний запор — дуже складна проблема. Якщо ви помітили у себе вищеописані симптоми, то варто розповісти про це лікарю — чим раніше буде розпочата терапія, тим більше шансів на швидке і повне відновлення організму.

Exit mobile version