Безусая полуниця: сорти та рекомендації щодо вирощування

Кулінарія 01 липня 2022 Перегляди: 59

Безусая полуниця набагато рідше зустрічається на грядках, ніж її «вусата» родичка. Однак такий нетиповий різновид має масу переваг. Безусые ремонтантные сорта плодоносят несколько раз, устойчивы к низким температурам и не требуют особых усилий в плане ухода за ними. Крім того, як правило, ягоди виростають соковиті, смачні і досить великі.

Особливості безусової ягоди

Полуниця без вусів користується особливою любов’ю садівників, оскільки вона є ремонтантною і плодоносить кілька разів за один вегетативний сезон. Догляд за такими сортами набагато простіше, адже немає необхідності періодично підрізати відростки, щоб не допустити загустіння і розростання культури. Крім цього, садова земляника може висаджуватися більш тісно, що дозволяє заощадити простір і розмістити на одній грядці більшу кількість кущів. Безуса ягода може бути як великого, так і маленького розміру.

Розмноження сортів здійснюється або за допомогою насіння, з якого вирощується розсада, або ж шляхом ділення куща. Решта агротехніка повністю збігається з застосовуваною для сортів з вусами. Варто згадати, що до безусих часто відносять і нейтральноденні сорти. Їхня особливість полягає в тому, що за комфортних умов на полуниці утворюється приблизно 5 вусів, а в спекотну, посушливу погоду вони не формуються взагалі.

Переваги і недоліки

Відгуки садівників містять інформацію, що одним з головних плюсів безусої полуниці є її тривале плодоношення — збирати ягоди можна з третього тижня червня практично до осінніх заморозків. Потім до переваг культури відносять розмір і смак плодів — вони, як правило, великі і дуже смачні. Також цінується висока врожайність сорту. Безумовно, плюсом є і спрощена агротехніка.

Головним же недоліком безусих сортів полуниці називають нездатність переносити надто високі температури і відсутність вологи. Крім того, ускладнене розмноження культури також викликає деякі проблеми.

Вибір сорту

Кращі сорти безусої полуниці включають в себе «Кокетку», «Королеву Єлизавету», «Альбіон», «Болеро» та інші, головним чином ремонтантні. Великоплідна «Кокетка» встигає досить рано і радує садівників оранжево-червоними плодами, що об’єднують у своєму смаку і солодощі, і кислинку. Маса однієї ягідки становить приблизно 23 грами. На одному гектарі урожай збирається аж до 163 центнерів.

Сорт володіє відмінною морозостійкістю, а також не боїться спекотних, посушливих літніх місяців, тому рекомендується для вирощування у всіх регіонах Росії. Наприклад, він підійде і для Уралу, і для Підмосков’я.

Кущова «Королева Єлизавета» вважається одним з найкращих сортів ремонтантної ягоди. Вага однієї полуниці іноді сягає 100 грамів, що є вельми вражаючим результатом. З одного кущика садівник може отримати цілих 3 кілограми врожаю, і це, мабуть, максимальний результат для безусої культури. Однак смак у «Королеви» досить звичайний, хоча і задовільний. Морозостійкість у полуниці хороша, причому культура не боїться навіть холодних зим з малою кількістю снігу.

Дрібноплідна садова земляника «Рюген» часто вибирається для Сибіру. Урожай збирається з другої половини червня і аж до перших заморозків, а якщо кущі укриті, то вони плодоносять навіть довше. Маса однієї ягідки сягає 5 грамів, а м’якоть у неї жовта всередині і рожевата ближче до поверхні. Як правило, протягом сезону на одному кущі садівники збирають практично 1 тис. плодів.

«Болеро» є великоплідним сортом, виведеним у США і радуючим урожаєм садівників з кінця весни і до листопада. Така полуниця користується особливою популярністю, оскільки успішно розвивається за будь-яких погодних умов і регулярно плодоносить. На відміну від багатьох інших сортів, ягоду навіть не доведеться пересаджувати через 3 роки — вона досить успішно може мешкати на одній і тій же грядці до закінчення п’ятирічного терміну. Кущики «Болеро» досить компактні, а подовжені ягоди вкриті червоно-помаранчевою шкіркою.

Сорт садової земляники «Любаша» є раннім і ремонтантним. Маса однієї ягідки сягає 23 грамів, що є дуже непоганим результатом. Самі плоди дуже смачні і цукристі. Сорт досить стійкий до будь-яких кліматичних перепадів, не боїться низьких температур і посушливих місяців і виробляє до 104 центнерів врожаю на одному гектарі землі.

«Сельва» умовно відноситься до безусих ягод, адже за стандартних погодних умов вони все ж утворюються, але в кількості 5 штук за сезон. Маса однієї полуниці сягає 75 грамів, а смак у неї все ж кислуватий. Плодоносить культура з травня до жовтня, але в осінні місяці для цього потрібне укриття. Невеликою незручністю у вирощуванні «Сельви» є потреба у щорічній зміні грядок і висаджуванні нових кущів.

Посадка

Місце для посадки безусої полуниці вибирається таким чином, щоб грядки отримували достатньо природного освітлення, але в той же час не страждали від протягів.

Попередньо ґрунт очищається від бур’янів і перекопується на глибину лопати. Гарною ідеєю буде підгодувати обрану грядку компостом.

Викопані ямки поливаються водою, після чого розсада з земляним комом акуратно розміщується всередині. Якщо є бажання, то в цей же час всередину вноситься стимулятор зростання. Посадки засипаються землею і акуратно прихлопуються. Важливо буде витримати між окремими рослинами проміжок в 40 сантиметрів і зберегти міждуряддя, що дорівнюють 70 сантиметрам.

Відхід

Догляд за безусою ремонтантною полуницею виділяється наявністю такої процедури, як видалення кольороносів. Якщо вилучити перший з них навесні, то наступний порадує ягідками набагато більшого розміру. Крім того, така процедура дозволить отримати врожай раніше. До речі кажучи, коли всі полуниці зібрані, кущі в ідеалі потрібно викорчувати і спалити, поки не почнеться випадання снігу. Утеплити грядки на зиму вдасться за допомогою соломи, сіна або ж тирси. У тому випадку, коли рослини залишаються на грядці, у весняні місяці засохлі листки обрізаються секатором навесні. По завершенні даної процедури простір поруч мульчується за допомогою газонної трави або спеціальної плівки.

Плодоносяча культура вимагає регулярного зрошення і внесення підгодівель. Мульча не дозволить вологі швидко залишати землю. Кожен полив завершується розпушуванням і прополюванням грядок. Що стосується шкідників, найчастіше полуницю вражає тля. Для профілактики появи цієї комахи можна обризкати культуру часниковим розчином або ж просто висадити часник поблизу.

Обприскують полуницю, використовуючи пульверизатор. Крім цього, ягоди часто поїдають оси. Якщо міждуряддя заповнити кількома ємностями з солодкою рідиною у вигляді, наприклад, компоту, то вдасться відвернути увагу комах. Боротьба з іншими комахами, а також хворобами проводиться тільки за допомогою купівельних розчинів.

Розмноження

Так як розмножити полуницю вусами вже не вдасться, в цьому випадку належить скористатися або насінням, або діленням куща. У першому випадку зернятка купуються в магазині або акуратно знімаються з визрілих плодів. Вважається, що таким чином можна отримати максимально міцні і здорові плоди. Тоненьким ножиком обережно зрізається полунична шкірка, яка потім прибирається на просушку.

Досягнувши потрібного стану, її перетирають, в результаті чого насіння відокремлюються. На наступному етапі зернятка перемішуються з чистим, зволоженим піском і викладаються в скляну тару. Ємність прибирається на 30 днів у холодильник.

Висаджувати безусу полуницю належить у другій половині лютого. Попередньо з листової землі і компоста готується грунт. Важливо буде обов’язково полити його окропом і слабеньким розчином марганцівки, крім того, землю важливо просіяти. Наступний етап — висадка насіння. Насіння розкладається зверху на поверхні ґрунту і прикривається паперовою серветкою, яка періодично змочується. Поверх потрібно буде покласти або плівку з поліетилену, або скляний фрагмент.

У такому становищі насіння витримується до появи перших сходів. Важливо зберігати температуру 22 градусів тепла, періодично провітрювати посадки і обприскувати їх з пульверизатора. Коли з’являться паростки, всі штучні пристосування прибираються, а самі тари переносяться туди, де сонячно. Полив змінюється на піпетковий. Як тільки на паростках з’явиться по другому листочку, полуницю можна розсаджувати по окремих горщиках або ж пластикових стаканчиках. Поява третього листка сигналізує про необхідність внесення мінеральних підживлень. Перед тим як відправити кущики на грядку, їх потрібно буде якийсь час адаптувати до низьких температур, наприклад, виносячи на балкон.

Говорячи про розмноження безусої полуниці діленням куща, важливо почати з того, що робиться це або на початку весни, або на початку осені. Грядки попередньо перекопуються, звільняються від сорних трав і залишків посадок, підгодовуються фосфором і калієм. Викопані ямки в ідеалі повинні володіти розмірами 40 на 40 сантиметрів.

Вся суть поділу куща полягає в тому, що існуюча культура, яка досягла трирічного віку, викопується і підрозділюється на кілька маленьких. Нова рослина акуратно розміщується в лунці, і її корінці розправляються. Відразу ж починаються такі процедури, як зрошення і занурення, а через 7 днів проводиться і мульчування прилеглого простору.

Огляд безусої полуниці дивіться в наступному відео.