Site icon Сайт Житомира — 884

Білірубін загальний підвищено. Причини підвищеного білірубіну в крові. Правильна дієта при підвищеному білірубіні

Білірубін загальний підвищено. Причини підвищеного білірубіну в крові. Правильна дієта при підвищеному білірубіні

Здоров’я Перегляди: 38

Для нормального обміну речовин та енергії в організмі йому необхідне постійне надходження субстратів ззовні, тобто з їжею, водою і повітрям. Їх найважливішими складовими є органічні сполуки, вітаміни і мінеральні компоненти — калій, магній, натрій, мідь, залізо та багато інших. Останній з перерахованих входить до складу еритроцитів, єдиних клітин-переносників кисню в нашій крові, а тому обмін заліза так важливий для організму. А при його порушеннях так чи інакше розвивається жовтяничний синдром, що характеризується тим, що білірубін загальний підвищений. Тепер розберемося у всіх важливих пунктах.

  • Обмін заліза
  • Причини втрати важливих мінералів
  • Обмін гемоглобіну: перша фаза
  • Фази знешкодження і виділення білірубіну
  • Межі норми
  • Надпечінковий тип жовтяниці
  • Печінковий тип жовтяниці
  • Підпечінковий тип жовтяниці
  • Причини розвитку
  • Фізіологічна жовтяниця новонароджених
  • Особливості кровообігу новонароджених
  • Підсумки
  • Терапія


Обмін заліза

Людина отримує залізо виключно з продуктами харчування. Найбільша його концентрація спостерігається в печінці тварин, деяких горіхах (фісташки, арахіс, кедрові, кеш’ю), бобових (чечевиця, горох), крупах (гречка, пшениця, овес, ячна), шпинаті, кукурудзі. При цьому спочатку поповнюється його необхідна кількість для гему, що становить основу еритроциту, і вже потім відбувається відкладення заліза в його депо в нашому організмі, яке становить близько 3-4 грам, воно являє собою іони, пов’язані в основному білками плазми і ферментами (ферритин, трансферрин, ксантиноксидаза, феррофлавопротеїни, сукцинат- і NADH-дегідрогені інші). Але так відбувається в нормі, тепер же давайте розглянемо його втрати і патологічні деякі стани.

Причини втрати важливих мінералів

Одними з фізіологічних процесів, при яких відбувається втрата заліза, є менструації і вагітність у жінок. Однак, мабуть, найбільш значущими ситуаціями є крововтрати, інтоксикації, анемії різного генезу, важкі захворювання внутрішніх органів, злоякісні новоутворення. Якщо втрата була незначною, то вона встигає заповнюватися за короткий час, і при цьому у пацієнта відсутні симптоми його дефіциту (сидеропенічний синдром). Однак існують і ті захворювання, при яких обсяг заліза зберігається, проте його обмін різко порушується. До таких випадків належить жовтяничний синдром будь-якого генезу, оскільки при ньому виявляється підвищення основного метаболіту — білірубіну. Для початку постараємося розібрати його обмін в організмі і причини підвищеного білірубіну в крові: це важливо для розуміння патогенезу цих захворювань.

Обмін гемоглобіну: перша фаза

Білірубін належить до найважливіших пігментів, що входять до складу жовчі і виділяється з організму саме за її рахунок. Він проходить довгий шлях по судинах ще у вигляді гемоглобіну, здійснює важливі перетворення в гепатоцитах і, нарешті, секретується в кишечник для виділення в навколишнє середовище з калом. Отже, ця речовина утворюється при розпаді еритроцитів і негайно захоплюється білками-переносниками для транспорту в головну лабораторію — печінку. Така фракція носить назву непрямої або непов’язаної, тому що білірубін в ній знаходиться в незміненому вигляді. Відбувається це тому, що у вільному вигляді він легко проникає через мембрани будь-яких клітин і робить виражений токсичний вплив в першу чергу на нейрони. Таким чином, його захоплення є нормальною захисною реакцією.

Фази знешкодження і виділення білірубіну

Однак ці білки не можуть супроводжувати його до самого кишечника, адже вони все ще потрібні організму для багатьох інших функцій, а тому білірубін повинен бути підданий таким перетворенням, щоб він втратив свою властивість проходження в клітини. Для цього в гепатоцитах (структурних клітинах паренхіми печінки) відбувається його кон’югація, тобто зв’язування глюкуроновою кислотою, яка, якщо говорити просто, обважнює його. Так під дією ферменту УДФ-глюкуронілтрансферази утворюється білірубін-диглюкуронід. Далі з гепатоцитів він надходить у жовч і в її складі виділяється в кишечник при травленні. Тепер, проходячи шлях разом з харчовим грудком спочатку в тонкий, а потім в товстий кишечник, під впливом бактеріальної флори він знову звільняється і перетворюється на уробіліноген, потім в уробілін і стеркобілін, які безпосередньо виділяються з калом. Однак завжди вкрай мала кількість білірубіну повертається у воротну вену і проводиться в нирки, звідки видаляється з сечею.

Межі норми

Порушення обміну цього важливого пігменту може відбутися на трьох основних етапах: циркуляції в крові при розпаді еритроцитів, захопленні в печінці і виділенні з жовчю. Однак при всіх цих варіантах він буде виявлятися в крові: буде білірубін загальний підвищено, переважно або за рахунок прямої, або за рахунок непрямої його фракції. Так, нормальною його концентрацією в плазмі вважається близько 8,5-20,5 мікромоль на літр. Якщо ж це число збільшується до 85, то виникає стан гіпербілірубінемії легкого ступеня, від 86 до 169 — середньої і, нарешті, понад 170 мкмоль/л — важкої. Це щодо випадку, якщо просто виявляється, що білірубін загальний підвищено. Однак норма існує і окремо для фракцій: прямий — до 5,1, незв’язаний — до 16,5 мкмоль/л.

Надпечінковий тип жовтяниці

Отже, при порушенні на першому етапі буває підвищений білірубін загальний у крові переважно за рахунок непрямої фракції. Пояснюється це етіологією стану, а саме посиленим розпадом еритроцитів у судинному руслі. Це може відбуватися при вроджених формах гемолітичної анемії (дефекти на генетичному рівні самих червоних клітин крові, їх ферментів, гемоглобіну) або придбаних (імунологічні захворювання з атакою власних еритроцитів, вплив токсинів і отрут, вірусів, бактерій та інших мікроорганізмів). Таким чином, в основі патогенезу лежить посилене утворення білірубіну, через що клітини печінки просто не встигають захоплювати таку величезну його кількість, і він накопичується в шкірі і слизових, а потім і у внутрішніх органах, викликаючи їх важкі ушкодження. Так формується надпечінковий вид жовтяниці.

Печінковий тип жовтяниці

Якщо ж порушення відбувається на другому основному етапі, то гепатоцити не встигають захоплювати і переробляти навіть нормальну кількість надходить у них метаболіту гемоглобіну, і в підсумку за рахунок обох фракцій загальний білірубін підвищено. Причини цього — важкі деструктивні зміни в печінці. До них належать гепатити різного генезу (токсичний, алкогольний, вірусний) і цироз. Таким чином, причини підвищеного білірубіну в крові криються в тому, що гепатоцити не можуть адекватно працювати, або за рахунок запалення в них, або за рахунок їх недостатньої кількості. Найбільш частою причиною, зрозуміло, є вірусний гепатит А-типу, В, С, дельта, Е або РР. Так розвивається печінковий (паренхіматозний) вид жовтяничного синдрому, який супроводжується яскравими симптомами мезенхімального запалення і гепатоциліарної недостатності.

Підпечінковий тип жовтяниці

І, зрозуміло, порушення обміну білірубіну може відбуватися і на третьому основному етапі, тобто при екскреції жовчі. Так чи інакше при цьому варіанті відбувається блокування її виходу по шляхах або з печінки, або вже з vesicafellea. Внаслідок таких змін жовч накопичується в шляхах і бульбашці, тиск її поступово наростає, і в результаті вона повертається (це явище називається регургітація) у внутрішньопечінкові протоки і далі — в кровоносні судини, ось чому підвищений білірубін загальний. При цьому, зрозуміло, спостерігаються й інші зміни в біохімічних аналізах. Так, у крові виникає холемія, тобто в неї потрапляють жовчні кислоти і ферменти, а в самих протоках формується холестаз, тобто застій секрету. Клінічно це буде виражатися жовтяницею склер, слизових оболонок і шкіри (жовтуватий колір із зеленим відтінком), а в аналізах буде не тільки білірубін загальний і прямий підвищений, але і жовчні кислоти, холестерин, рівень лужної фосфатази, тригліцериди, активність гамма-глутаміл-трансферази.

Причини розвитку

Етіологія обтураційної або, як вона ще називається, підпечінкової, жовтяниці, досить велика. Найбільш поширеною причиною є закупорка жовчних шляхів каменем при калькульозному холециститі або жовчнокам’яної хвороби, а також глистної інвазії, коли грудка хробаків локалізується всередині протоків або виражених холангітах, коли вони запалені і просвіт обтурується або за рахунок набряклості стінок, або за рахунок інфільтрату з них. І, зрозуміло, це пояснює те, що прямий і загальний білірубін підвищений. Причини інших патологій у будь-якому випадку обумовлюються здавленням ззовні. Найчастіше це спостерігається через наростаючий пухлинний процес, що зачіпає зазвичай головку підшлункової залози. Але також така ситуація може відбуватися і при біліарному цирозі печінки, коли протоки здавлюються розростаючими ділянками і тяжами сполучної тканини.

Фізіологічна жовтяниця новонароджених

Однак не всі жовтяниці є патологічними станами організму. Так, якщо білірубін загальний підвищено у дитини відразу при народженні або через кілька годин після нього, а шкіра і слизові оболонки мають яскравий жовтяничний відтінок, то не варто відразу бити на сполох. Адже у новонароджених це є фізіологічним станом, іменованим транзиторним, оскільки він є наступним. Зрозуміло, виникає питання у його розхвилюваної матері, яка дізнається, що у її дитини білірубін підвищений: «»Що робити?»» Відповідь проста: чекати. При цьому дійсно показана тільки вичікувальна тактика, оскільки протягом декількох днів (зазвичай до трьох-п’яти) жовтушність поступово пропадає. І тільки якщо вона затримується, стан малюка погіршується, і залишається білірубін загальний підвищений, лікування проводиться екстрено, а саме застосовується детоксикаційна терапія та опромінення ультрафіолетом. Тепер давайте розглянемо патогенез цього стану.

Особливості кровообігу новонароджених

Справа в тому, що кровообіг плоду в утробі матері значно відрізняється від того, що спостерігається у дітей, які вже народилися. Під час вагітності малюк перебуває зануреним у бульбашку з амніотичною рідиною, а тому його легені ще не знайомі з повітрям і перебувають у зморщеному стані, тобто неробочим. Але ж дитині життєво необхідне постійне надходження кисню до його тканин для їх формування, зростання і диференціювання. А тому його кров так тісно повідомляється з материнською. Якщо говорити детальніше, то еритроцити малюка просто відбирають кисень у еритроцитів жінки, а для цього їм потрібна більш сильна захоплююча його здатність. Тому його гемоглобін представлений F-типом, що означає фетальний. Він легко отримує кисень і несе його до клітин плоду.

Підсумки

Однак після народження така його надсила виявляється непотрібною, адже з цих пір його легені розкриваються, він дихає самостійно, і сам добуває собі кисень. І якщо його гемоглобін залишиться колишнім, то він не зможе віддати його клітинам. Тому після першого подиху починає активна зміна цього головного білка еритроцитів з фетального на дорослий — тип А. Цим обумовлюється підвищений гемолиз червоних кров’яних клітин і термінове вироблення нових, правильних, з кісткового мозку. Таким чином, спостерігається жовтяниця за першим, надпечінковим типом, яка припиняється, як тільки всі старі еритроцити будуть зруйновані, а нові заповнять кровотік.

Терапія

Найважливішим етапом у лікуванні підвищеного білірубіну є, зрозуміло, терапія основного захворювання, що спричинило такі порушення обміну, тобто антибіотики при вірусному гепатиті, детоксикація при отруєнні отруєннями, переливання крові та еритроцитарної маси при гемолізі або пересадка печінки при важкій стадії цирозу. Однак підкріплювати це повинні фізіопроцедури, гепатопротектори, правильний спосіб життя без факторів ризику і спеціальна дієта при підвищеному білірубіні. Для цього, по-перше, необхідно відмовитися від куріння та алкоголю, зайвого жиру, холестерину, гострої та смаженої їжі. Категорично забороняється вживати соління та мариновані продукти. Слід обмежити споживання солі і чаю, а каву не варто пити зовсім. Навпаки, дієта при підвищеному білірубіні включає в себе часте дробове харчування зі збільшенням кількості пісних каш, компотів, заміною білого хліба на сірий. Адже завдяки прописаним лікарем медикаментам почнеться позитивна динаміка і, зрештою хвороба покине вас.

Exit mobile version