Блакитна склера ока: можливі причини захворювання, симптоми і фото

Здоров’я 15 вересня 2022 Перегляди: 140

Чому у людини можуть бути блакитні склери? Такий незвичайний колір білків очей завжди повинен насторожувати. Адже нерідко це свідчить про серйозні проблеми зі здоров’ям. Особливу тривогу має викликати таке забарвлення склер у дітей. Це може бути симптомом важких вроджених захворювань. У таких випадках необхідно якомога швидше звернутися до лікаря, особливо якщо цей прояв супроводжується й іншими відхиленнями в самопочутті.

Причини зміни кольору схил

Чому деякі люди бачать блакитні склери очей? Найчастіше такий незвичайний відтінок пов’язаний з тим, що білкова оболонка очей витончується і крізь неї просвічують судини. Звідси і виникає синюватий колір білків.

Є й інші патологічні стани, симптомом яких є блакитні склери. Причиною просвічування судин крізь білок може бути нестача колагену і волокон сполучних тканин в очних тканинах.

Синюватий колір білків може також відзначатися при надлишку в організмі мукополісахаридів. Таке порушення метаболізму може стати причиною незрілості сполучної тканини і просвічування судин.

Однак не завжди зміна забарвлення білка ока говорить про патологію. Синюваті схили можуть спостерігатися у літніх людей. Причиною цього є вікові зміни.

Іноді зустрічаються блакитні склери у дитини перших місяців життя. Малюк з’являється на світ з такою особливістю очей. Це не завжди говорить про захворювання, в деяких випадках така ознака пов’язана з нестачею пігменту в білках. Якщо немовля здорове, то приблизно до шостого місяця життя забарвлення склер нормалізується. Якщо ж синюватий колір білка зберігається, то це, швидше за все, свідчить про генетичні захворювання. При цьому у малюка відзначаються й інші патологічні симптоми, які залежать від різновиду недуги.

Можливі захворювання

За яких патологій у пацієнта спостерігаються блакитні склери? Ці захворювання можна підрозділити на три групи.

У першу групу входять хвороби, що протікають з ураженнями сполучної тканини. Зазвичай вони є вродженими і носять спадковий характер. До таких захворювань належать:

• синдром Лобштейна-Ван-дер-Хеве;
• синдром Марфана;
• еластична псевдоксантома;
• синдром Кулена де Вріза;
• синдром Елерса-Данло.

Це досить рідкісні патології. При них блакитні склери часто спостерігаються у немовляти з самого народження.

До другої групи входять захворювання крові та кісток:

• залізодефіцитна анемія;
• анемія Даймонда-Блекфена;
• недостатність кислої фосфатази;
• хвороба Педжета.

При цих патологіях блакитний колір склер викликаний дистрофічними змінами в рогівці ока і погіршенням стану сполучної тканини.

У третю групу входять офтальмологічні захворювання:

• короткозорість;
• глаукома;
• склеромаляція.

Ці патології не є системними і при них не відзначається ураження сполучної тканини.

Синдром Лобштейна-Ван-дер-Хеве

Це захворювання слід розглянути окремо. Воно є найбільш частою причиною вродженої зміни забарвлення білків очей. Таку патологію лікарі називають синдромом блакитних склер. Це найпомітніше, але далеко не єдиний прояв даної недуги.

Це захворювання носить вроджений характер. За медичною статистикою, одна дитина з 50 000 новонароджених страждає таким синдромом. Малюк з’являється на світ з синюватим кольором білків очей, який не зникає з плином часу. Фото блакитних склер у хворого можна побачити нижче.

Крім цього, у пацієнтів відзначаються такі відхилення:

• схильність до частих переломів;
• деформації кісток скелета;
• поганий слух;
• вади серця;
• дефекти будови неба (вовча паща).

Синдром Лобштейна-Ван-дер-Хеве подразделяют на 3 типа (в зависимости от течения):

1. У першому випадку важкі переломи кісток виникають у внутрішньоутробному періоді, а також під час пологів. У цьому випадку нерідко відзначається загибель плоду. Немовлята, які народилися живими, найчастіше помирають у ранньому дитинстві.
2. У другому випадку переломи виникають у немовляті. Будь-який необережний рух малюка може призвести до вивиху. Прогноз для життя більш сприятливий, ніж у першому випадку, проте часті переломи викликають важкі деформації кісток.
3. У третьому випадку переломи відзначаються у віці 2-3 років. До пубертатного періоду ламкість кісток значно зменшується. Це найбільш сприятливий перебіг патології.

Вилікувати таку патологію повністю не можна, оскільки вона пов’язана з ушкодженнями генів. Можна лише провести симптоматичну терапію для полегшення стану хворого.

Хвороби сполучної тканини

Патології сполучної тканини, при яких спостерігаються блакитні склери, також є вродженими. Необхідно звернути увагу на супутні симптоми:

1. Синдром Марфана. Такі хворі відрізняються високим зростом, великим розмахом рук і худорлявістю. У пацієнтів знижено зір, деформовано хребет, відзначаються порушення серцевої діяльності. Блакитний колір склер не завжди помітний з самого народження, іноді білки очей змінюють забарвлення по мірі прогресування ураження фіброзної тканини.
2. Синдром Кулена де Вріза. Це рідкісна хромосомна аномалія. У хворих дітей є порушення будови особи: неправильна форма носа, відтопирені вуха, вузька очна щілина. Психомоторний розвиток відстає від норми. Половина пацієнтів страждає на епілептичні приступи.
3. Еластична псевдоксантома. Це спадкове захворювання вражає шкіру та очі. На епідермісі часто утворюються папули. Шкіра хворого виглядає дряблою і легко провисає. Через це пацієнти виглядають старшими за свій вік. Крім блакитних склер, у хворих можна помітити й інші аномалії очей. На сітківці виявляються смужки, часто відзначаються крововиливи в білки очей.
4. Синдром Елерса-Данло. Це вроджене захворювання вражає суглоби, шкіру і судини. У хворих відзначається надлишкова рухливість і гнучкість суглобів, яка часто призводить до вивихів. При цьому моторний розвиток дитини затримується через слабкий тонус м’язів. Шкіра хворих легко пошкоджується, а рани заживають дуже повільно.

Патології крові та кісток

Різні види анемії призводять до синюватого відтінку склер. Брак гемоглобіну негативно позначається на стані сполучної тканини. Цей стан супроводжується слабкістю, запамороченням, підвищеною стомлюваністю. Колір шкіри хворого стає блідим із зеленуватим відтінком.

Анемія Даймонда-Блекфена є спадковою. Крім перерахованих вище симптомів, вона супроводжується вродженими аномаліями: маленьким розміром черепа, опущенням повік, косоглазієм, а також затримкою росту дитини.

Важка анемія спостерігається при вродженому дефіциті кислої фосфатази. Це захворювання у новонароджених супроводжується сильною блювотою, падінням АД, судомами. Прогноз хвороби вкрай несприятливий, діти гинуть у віці до 1 року.

Причиною блакитного кольору склер може бути хвороба Педжета. Це запальне захворювання кісток, яке супроводжується болями і деформаціями скелета. При цьому в крові збільшується рівень лужної фосфатази, що призводить до анемії.

Очні захворювання

Блакитний колір склер іноді супроводжує очні хвороби. Якщо у пацієнта відзначається високий ступінь короткозорості, то білкова оболонка ока сильно витончується. Таке ж явище спостерігається і при вродженій формі глаукоми.

У рідкісних випадках зміна кольору білків очей може бути пов’язана зі склеромаляцією. Цим захворюванням страждають переважно літні люди. На схилах з’являються запальні вузлики, які потім некротизуються. Причиною хвороби є порушення метаболізму та авітамінози.

Діагностика

При зміні кольору склер хворі найчастіше звертаються до лікаря-офтальмолога. Однак очні хвороби досить рідко стають причиною синюватого відтінку білків. Найчастіше це є ознакою патологій сполучної тканини або анемії. Тому пацієнтові зазвичай потрібна консультація інших фахівців.

При первинному огляді лікар-офтальмолог проводить такі обстеження:

• перевірка гостроти зору на спеціальному апараті;
• огляд очного дна;
• вимірювання внутрішньоочного тиску.

Подальша діагностика залежить від причини даного симптому. При підозрі на патологію сполучної тканини або анемію пацієнта направляють до генетика, невролога або гематолога. Потім фахівець призначає обстеження залежно від передбачуваного діагнозу.

Лікування

Блакитний колір склер не є окремим захворюванням. Це лише одна з ознак різних недуг. Тому лікування буде повністю залежати від основної патології.

Вроджені захворювання сполучної тканини неможливо вилікувати повністю. Тому в таких випадках показана симптоматична терапія.

При залізодефіцитній формі анемії призначають препарати заліза. При вродженому зниженні гемоглобіну показані кортикостероїдні гормони і переливання еритроцитарної маси.

Якщо синюватий колір схил пов’язаний з короткозорістю, рекомендується носіння окулярів або лінз, лазерна корекція зору або операція по заміні кришталика. Хірургічне втручання необхідне також при вродженій глаукомі і склеромаляції.