Чи дійсно люди, які розмовляють двома мовами, розумніші за інші

Актуальне 16 жовтня 2022 Перегляди: 39

Загальновизнаним фактом вважається, що знання двох мов покращує мозкову активність. Однак нові дослідження говорять про протилежне. З’ясовуємо, чи дійсно це так.

Гіпотеза про те, що знання двох мов позитивно позначається на роботі мозку, добре відома і гаряче любима різними ЗМІ, особливо науково-популярними. Дослідження неодноразово показували, що люди різного віку, які знають дві мови, випереджають за показниками працездатності тих, хто знає тільки одну. Крім того, неодноразово повторювалося, що вивчення другої мови дозволяє відстрочити настання недоумства і змушує мозок працювати активніше.

За останні кілька років було зроблено чимало спроб повторити деякі оригінальні дослідження з метою ще раз підтвердити цю перевагу. Однак на практиці все вийшло зовсім інакше: результати експериментів показали, що по закінченні декількох років зв’язок між білінгвізмом і пізнанням не підтвердилася. Через це в науковому співтоваристві виникли гарячі суперечки, а сама тема викликала широкий резонанс у пресі (особливо на сторінках журналу Cortex).

Одним з перших, хто спростував теорію про зв’язок білінгвізму і поліпшення роботи мозку, був Кеннет Паап (Kenneth Paap), професор психології з Університету Сан-Франциско. Він стверджував, що двомовність не дає переваг і його позитивний вплив на мозок ще потрібно для початку довести.

Насамперед Паап обрушився з критикою на дослідження канадських колег, які акцентували увагу на позитивних сторонах білінгвізму. Про те, що це були за дослідження, розповімо нижче.

Еллен Біалісток (Ellen Bialystok), доктор наук і психолог з Йоркського університету в Торонто, спільно з колегами провела величезну роботу, результати якої допомогли спростувати ідею про те, що білінгвізм може бути шкідливий для інтелектуального розвитку дітей. Пізніші дослідження зайшли ще далі: виявилося, що діти, які знають дві мови, показують кращі результати в тестах на виконавчу функцію, ніж ті, які знають тільки одну.

Виконавча функція складається з трьох компонентів: придушення, робочої пам’яті (визначає здатність людини тримати в розумі інформацію, необхідну для вирішення поточних справ) і перемикання між завданнями. Поширене пояснення переваги двомовності таке: постійна мовна практика тренує мозок.

У 2004 році Біалісток і її колеги вивчали і порівнювали пізнавальні здібності літніх білінгвів і монолінгвів. Особлива увага приділялася різниці в запам’ятовуванні та сприйнятті інформації. Мало того, що це дослідження вперше виявило переваги білінгвізму для людей старшого віку, його результати також показали, що знання двох мов дозволяє відстрочити зниження пізнавальної діяльності мозку. Наступні експерименти ще раз підтвердили, що двомовність дозволяє затримати початок деменції (недоумства) приблизно на чотири-п’ять років.

У багатьох дослідженнях, пов’язаних з білінгвізмом, учасникам пропонується пройти тест Симона. На екрані показуються зображення, найчастіше це стрілочки, які з’являються або праворуч, або ліворуч. Коли випробуваний бачить стрілку, що вказує праворуч, він повинен натиснути праву клавішу, коли стрілка вказує ліворуч, то ліву. При цьому важливим є тільки напрямок самої стрілки, а не той, з якого боку екрану вона з’являється. Цей експеримент дозволяє визначити швидкість реакції.

Люди-білінгви частіше задіюють певні ділянки мозку, отже, і тренують їх більше, не дозволяючи двом мовам злитися в одну. Все це йде на користь когнітивним здібностям. Дослідження доктора Біалісток надихнули багатьох послідовників переробити величезний обсяг даних і провести великі науково-дослідні роботи, присвячені вивченню механізмів функціонування і причин переваг двомовності.

Але ось Паап і його колеги знайшли кілька недоліків у дослідженнях, описаних вище. Основний їх мінус полягав у тому, що експерименти проводилися в лабораторних умовах. При цьому не враховувалися соціально-економічні, національні та культурні відмінності між випробовуваними, а це кидало деяку тінь на чистоту експерименту.

Ще одним каменем спотикання стали причинно-наслідкові зв’язки. Чи двомовність сприяє розвитку пізнавальної здатності, або, навпаки, пізнавальна здатність спонукує людину вивчати кілька мов? На це питання відповіді так і не було знайдено.

Паап на цьому не зупинився і разом з колегами проаналізував результати всіх тестів, які були спрямовані на порівняння виконавчих функцій білінгвів і монолінгвів, починаючи з 2011 року. З’ясувалося, що у 83% випадків відмінностей між двома цими групами виявлено не було.

Таку заяву було досить складно спростувати, але Біалісток навела такий аргумент: переважна кількість негативних результатів експерименту пов’язана з тим, що випробовуваними в більшості випадків були молоді люди. Для них переваги білінгвізму ще не такі очевидні: їх продуктивність поки знаходиться на піку незалежно від мовних навичок. За словами Біалісток, позитивний вплив білінгвізму найбільш яскраво виражено у дітей і літніх людей.

Однак знайшлися нестиковки і в тому, що стосується користі білінгвізму для літніх людей. Деякі дослідження стверджують, що у білінгвів хвороба Альцгеймера проявляється на чотири-п’ять років пізніше, але інші експерименти цього не підтверджують.

Психолог з Единбурзького університету Анджела де Бруїн (Angela de Bruin) перевіряла, чи залежить це від того, коли було зафіксовано початок хвороби. Відібрали дві групи випробовуваних: тих, у яких тільки почали проявлятися ознаки недоумства, і тих, у яких хвороба прогресувала протягом вже декількох років. За словами Анджели, істотних відмінностей не спостерігалося.

Цікаві дослідження на тему білінгвізму проводила і Еві Вуманс (Evy Woumans) з Гентського університету, Бельгія. Вона вирішила вивчити зв’язок між білінгвізмом і тим, як часто людина перемикається між двома мовами. Для цього в якості випробовуваних були відібрані перекладачі-професіонали і звичайні люди, які знають дві мови і не дуже часто перемикаються між ними. У підсумку було виявлено, що здатність з готовністю перейти на іншу мову без професійної необхідності призводить до кращого виконавчого функціонування.

Крім того, Вуманс виступає за примирення двох войовничих таборів: прихильників і противників білінгвізму, а також активно закликає їх до взаємної співпраці та обміну досвідом.

Більшість наукових робіт, опублікованих на сьогоднішній день, підтверджують переваги білінгвізму. Але, як з’ясувалося, результати експериментів досить легко піддати сумніву.

Таким чином, не можна однозначно і з упевненістю стверджувати, що люди, які знають дві мови, розумніші за інших. Користь від двомовності, звичайно, є: можна вписати знання мови в резюме, без проблем спілкуватися з носіями мови, читати книги в оригіналі та багато іншого. Але ось те, що саме білінгвізм позитивно впливає на роботу мозку, ще належить довести.