Чому ні за що не можна пропускати мультфільм «Легенда про вовків» від автора «Пісні моря»

Актуальне 23 січня 2023 Перегляди: 62

Робота поєднує в собі приголомшливий візуальний ряд, важливі теми і міфологічні сюжети.

На стрімінговому сервісі Apple TV + вийшов повнометражний мультфільм ірландського режисера Томма Мура. Його попередні роботи «Таємниця Келлс» і «Пісня моря» давно вже завоювали любов глядачів, номінувалися на «Оскар» і безліч інших престижних премій.

Мур не режисрував повнометражні роботи з 2014 року, лише поставив один з епізодів «Пророка» і спродюсував «Добувачку» для Netflix. Але тепер знаменитий автор повернувся до свого стандартного стилю, який не сплутати ні з чиїм іншим. І «Легенда про вовків», яку Томм Мур створив разом з художником Россом Стюартом (вони вже співпрацювали в «Таємниці Келлс»), абсолютно не поступається попереднім мультфільмам і навіть у чомусь перевершує їх.

Це знову неймовірно красива анімація, в якій дуже важливі загальні теми перетинаються з особистими переживаннями кожної людини. А заодно мультфільм дозволяє зануритися в ірландську міфологію.

Знайомство з легендами

У середині XVII століття Олівер Кромвель захопив Ірландію. Щоб убезпечити місто Кілкенні від вовків, що мешкають у сусідньому лісі, він найняв досвідченого мисливця Білла Гудфеллоу. Той розставляє в лісі капкани і вистежує хижаків.

А в цей час його непосидюча дочка Робін, яка залишилася без матері, мріє стати мисливицею і вчиться стріляти з арбалета. Одного разу, відправившись потайки в ліс, вона зустрічає незвичайну рижеволосу дівчинку Мейв. Пильнуючи, та виглядає як людина (хоч і з трохи звіриними повадками), а коли спить — ходить в обличчя вовка. І тепер Робін повинна переконати батька і всіх оточуючих, що хижаки в лісі не вороги і з ними не потрібно боротися.

Звичайно, це далеко не всі сюжетні повороти навіть із зав’язки сюжету. Але «Легенда про вовків» — той випадок, коли краще не розкривати карти заздалегідь, дія здивує неодноразово.

При цьому важливо розуміти, що Мур придумує свої сюжети на основі давніх легенд його рідної Ірландії — так він робив і в попередніх роботах. А в тому самому Кілкенні автор провів дитинство, зараз там розташовується його студія Cartoon Saloon.

Його «Таємниця Келлс» присвячена написанню і порятунку знаменитої Келлської книги — яскраво ілюстрованого зібрання євангельських текстів, створеного кельтськими ченцями. «Пісня моря» розповідала про міфічних людей-тюленів, яких називали Шовкі (або Селкі).

Всі ці сказання не дуже відомі глядачам інших країн, а тому кожен мультфільм стає екскурсом в минуле батьківщини автора. І «Легенда про вовків» не виняток. Ті самі wolfwalkers, які фігурують в сюжеті, не просто перевертні. В Ірландії це були добрі істоти, які могли заліковувати рани і допомагали в небезпеці, а не пожирали випадкових подорожніх.

Мур дозволяє непідготовленому глядачеві дізнатися про них трохи більше, неминуче викликаючи після перегляду бажання кинутися вивчати міфи Ірландії, а заодно трохи позаздрити здібностям цих чарівних звірів.

Екскурс в історію і конфлікти

Автори невипадково вписують фентезійний сюжет в історичний антураж. Вторгнення Кромвеля (який тут, по суті, головний лиходій) в Ірландію — відображення основного конфлікту історії. Причому це протистояння згубне і небезпечне для всіх сторін.

Підкорення Ірландії відображається не тільки в жорстоких порядках міста. Навіть юна англійка Робін ніяк не може знайти свого місця в житті: її не з доброї волі перевезли у ворожий Кілкенні, але дітей це не хвилює. У місті її дражнять через чужорідний акцент і дивну поведінку. А пізніше в лісі, навпаки, назвуть занадто міський. Навіть батько все намагається зробити з неї зразкову домогосподарку. Начебто заради її ж блага, але все ж проти волі.

«Легенда про вовків» показує, як люди створюють конфлікти навіть там, де це абсолютно не потрібно. У цьому відображається втраченість ірландців як народу в часи завоювання. І незвично, що боротьба націй тут відображена як протистояння людини і природи.

Це, до речі, ріднить мультфільм з багатьма роботами Хаяо Міядзакі та Ісао Такахати, і в першу чергу — з «Принцесою Мононоке». Cartoon Saloon взагалі часто порівнюють зі знаменитою Ghibli, і на це є причини. Як і японські колеги, ірландці йдуть своїм унікальним шляхом, намагаються зберігати національний фольклор і вписувати в дитячі мультфільми дуже серйозні теми.

Але лише очевидним протиставленням справа не обмежується. Мультфільм створює контрасти буквально на всіх рівнях, і тут вже кожен може знайти для себе найбільш близьку тему. Наприклад, здатність цікавої дитини легко сприймати все нове порівняно із закостенілими забобонами дорослих.

При бажанні можна навіть переглянути тут протистояння підлог. Адже вовками керує жінка, а в місті верховодить Кромвель. Та й Білл ніяк не хоче прислухатися до голосу дочки. Хоча навряд чи автори закладали таке трактування. Але тут вже кожен, хто шукає, побачить своє.

Контрасти навіть в унікальному відеоряді

Не секрет, що мультфільми Томма Мура багато люблять не стільки за сюжети, скільки за чудову картинку, яку можна дізнатися буквально по парі кадрів.

Ще на зорі своєї діяльності, створюючи «Таємницю Келлс», він не просто зробив черговий мальований мультфільм. Разом з Норою Тумі, яка пізніше поставила «Добувачку», Мур стилізував візуальний ряд під ту саму Келлську книгу. Та й у роботі «Пісня моря» картинки теж ніби прийшли зі старих малюнків.

Але саме в «Легенді про вовків» у авторів з’явився більший простір для самовираження. Навіть у візуальному ряді тут всюди вже згадані контрасти. Місто Кілкенні постає дуже грубим, блідим і кутуватим. Ще чіткіше це помітно, коли з’являються одноманітні квадратні воїни в обладунках. Це жорсткий світ заліза, каменю і вогню.

І як протилежність — ліс і його мешканці. Велика кількість фарб, що немов прийшли з картин Вінсента Ван Гога, і суцільно плавні і м’які деталі. У місті всі рухи різкі, в лісі все немов тече: хвилею майорить руде волосся хуліганки Мейв і навіть зграя вовків нагадує річковий потік.

Мало того, аніматори зуміли показати і різне візуальне сприйняття світу людиною і вовком. Тут трохи більше, ніж в інших роботах Мура, відчувається присутність комп’ютерної анімації, що, звичайно, зовсім не псує сприйняття. Автори буквально дозволяють побачити світ очима чарівних істот, намагаючись замахнутися навіть на візуалізацію запахів.

У підсумку «Легенда про вовків» пропонує абсолютно незрівнянний відеоряд. Практично кожен кадр цього мультфільму здається справжньою картиною, хоч роби скріншот і роздруковуй. Але при цьому він не здається статичним: об’єкти, що рухаються на тлі, опрацьовані деталі і десятки інших дрібниць оживляють це полотно і додають йому глибини. І навіть ті, кому не здасться близьким сюжет, зможуть насолоджуватися особливою естетикою мультфільму.

Повість про дружбу і сімейну любов

І все ж варто відзначити, що при всій серйозності ідей «Легенда про вовків» залишається світлою історією в дусі робіт Pixar. Вона встигає і повеселити, і майже довести до сліз.

Справа навіть не в жартах, яких тут цілком вистачає, — чого вартий один невгамовний городянин в колодках. Так і Мейв, будучи типовим підлітком, встигає забавлятися і жартувати над Робін.

Насамперед це історія про добрі почуття, а не про ненависть. Дві зовсім різні дівчата вирішують допомогти один одному і незабаром виявляють, що у них багато спільного. Їхнє спілкування кумедне і зворушливо одночасно.

А що ще важливіше, сюжет не схиляється до того, щоб виставити Білла грубим патріархом, який не хоче чути голос дочки. По суті, він лише проходить той же шлях, що і один з героїв «Пісні моря»: втративши дружину, щиро хоче обгородити дитину від бід, приймаючи невірні рішення лише від незнання, але ніяк не зі зла.

І тому у фіналі батькові дають не тільки можливість усвідомити свої помилки, але і дозволяють самому доторкнутися до того світу, якому він так довго протистояв. Адже і дорослим іноді потрібно зрозуміти, що прийшли інші часи.

Майже з упевненістю можна сказати, що «Легенда про вовків» буде одним з фаворитів прийдешнього нагородного сезону. Томм Мур і Росс Стюарт створили чудовий мультфільм, який сподобається глядачам різного віку. Він неймовірно красивий візуально і яскраво виділяється на тлі великої кількості комп’ютерної 3D-анімації. А тема життя в світі з природою сусідить з розповіддю про любов батьків і дітей. Ідеальне поєднання спільного і дуже особистого, яке точно зачепить будь-кого.