Site icon Сайт Житомира — 884

Дізнаємося як видалити вушну пробку в домашніх умовах? Сірчані затори у вухах — яка причина?

Дізнаємося як видалити вушну пробку в домашніх умовах? Сірчані затори у вухах — яка причина?

Здоров’я Перегляди: 29

Поява сірчаного затору — проблема досить поширена. Протягом тривалого часу подібна освіта не дає про себе знати, тому багато пацієнтів звертаються за допомогою вже на більш пізніх стадіях, скаржачись на погіршення слуху. За відсутності адекватного лікування можливі неприємні і навіть небезпечні ускладнення. Так що ж робити в подібних випадках? Як видалити вушну пробку в домашніх умовах і чи варто це робити? Які причини формування такої освіти? Які методи лікування пропонує сучасна медицина?

  • Вушна пробка — що це?
  • Основні причини утворення заторів у вухах
  • Різновиди сірчаних заторів
  • Вушна пробка: симптоми у дорослих і дітей
  • Діагностичні заходи
  • Вимивання вушної сірки
  • Краплі для вух та їх особливості
  • «Сухе» видалення пробки
  • Сірчані затори у вухах: як вилучити самостійно
  • Можливі ускладнення
  • Ефективні профілактичні заходи


Вушна пробка — що це?

Вушний затор являє собою освіту, яка формується всередині слухового каналу з речовин, що виділяються специфічними залізами. Така структура складається з жирів (включаючи холестерин), протеїнів, гіалуронової кислоти (ця речовина утримує воду), ферментів, відмерлих епітеліальних клітин слухового каналу. У складі присутній лізоцим та імуноглобуліни — ці речовини забезпечують захист від інфекцій.

Основні причини утворення заторів у вухах

Багато людей цікавляться питанням про те, як видалити вушну пробку в домашніх умовах. Але варто розуміти, що вимивання не завжди забезпечує одужання. Іноді, якщо не усунути причину, пробки можуть утворюватися знову.

  • Найбільш поширеною причиною є неправильна гігієна вух. Наприклад, можна проштовхнути освічену сірку ще глибше в слуховий прохід або травмувати м’які тканини твердим підручним предметом.
  • Частим винуватцем утворення сірчаних скупчень є запалення (поширене у дітей). Отити та інші захворювання змінюють кислотність середовища і підвищують в’язкість виділень.
  • Формування заторів може бути пов’язане і з генетично обумовленими особливостями. Наприклад, у деяких пацієнтів сірки виділяється набагато більше, а іноді вона має більш щільну консистенцію. До факторів ризику можна віднести особливості будови слухового проходу (у деяких людей він може бути більш ізвиненим), наявність великої кількості волосин, які перешкоджають відходженню виділень.
  • Часте потрапляння води в слуховий прохід. З цією проблемою часто стикаються плавці і дайвери. Волога, потрапляючи всередину вуха, обумовлює розбухання вушної пробки. Подібні ситуації небезпечні, адже між сірчаним утворенням і барабанною перепонкою накопичується волога, яка створює ідеальні умови для швидкого розмноження патогенних бактерій.
  • Утворенню заторів сприяє і тривале перебування в умовах перепадів атмосферного тиску.
  • До факторів ризику відносять вік, адже в літньому віці вушний секрет стає більш в’язким, активується зростання волосся в слуховому проході, а ось з гігієною у пацієнтів нерідко виникають проблеми.
  • Робота, пов’язана з перебуванням на пиловому виробництві, також може спровокувати формування затору, адже сірка є в’язкою речовиною, до якої легко прилипають частинки пилу.
  • До факторів ризику відносять підвищення рівня холестерину в крові, так як подібна патологія збільшує обсяг виділяється сірки і активує зростання волосся у вухах.
  • Деякі шкірні захворювання, включаючи дерматит, псоріаз і екзему, можуть вражати шкіру на зовнішньому вусі і слуховому проході, що ускладнює виведення сірки.

Різновиди сірчаних заторів

Подібні освіти можуть мати різну структуру, консистенцію і колір:

  • пастоподібні затори мають м’яку консистенцію і жовтий колір;
  • пластиліноподібні характеризуються більш щільною консистенцією і темним, коричневатим кольором;
  • тверді утворення практично не містять води (їх колір може бути темно-коричневим, іноді навіть чорним);
  • в окрему групу виділяють епідермальні затори, які складаються з сірки і частинок епідермісу і мають характерний сірий колір.

Лікар приймає рішення про те, як дістати вушну пробку, виходячи з інформації про її консистенцію і склад. В даному випадку вкрай важливі особливості клінічної картини і діагностичні дані.

Вушна пробка: симптоми у дорослих і дітей

Зрозуміло, багато людей цікавляться особливостями клінічної картини. Так як проявляється вушна пробка? Симптоми у дорослих (так само як і у дітей) з’являються не відразу, адже сірчана освіта зростає поступово. Як правило, порушення з’являються в тому випадку, якщо пробка повністю закупорює слуховий прохід. Іноді симптоми пов’язані з потраплянням у вухо води, адже від вологи сірчані відкладення розбухають.

В першу чергу спостерігається значне зниження слуху, іноді аж до повної його втрати. Багато пацієнтів скаржаться на періодично виникаючий шум у вусі, постійне відчуття закладеності. Іноді людина починає слухати відлуння власного голосу при розмові. Можливо відчуття наявності чужорідного тіла у вусі — маленькі діти часто намагаються витягнути щось.

У тому випадку, якщо пробка тисне на барабанну перепонку, з’являються й інші порушення. До переліку симптомів можна віднести часту позіхання, запаморочення, мігрені. Деякі пацієнти скаржаться на нудоту, яка виникає під час поїздки в транспорті. Утворення вушного затору може викликати порушення з боку серцево-судинної системи. Список ознак можна поповнити приступами кашлю і порушенням координації. Подібне відбувається через тиск на нервові закінчення.

Діагностичні заходи

Виявивши у себе ознаки вушної пробки, потрібно звернутися до отоларинголога. Підтвердити наявність освіти досить просто — досить буде стандартної отоскопії. Лікар оглядає вухо за допомогою спеціальної металевої воронки і світлового приладу. Якщо є необхідність оглянути слуховий прохід, не видаляючи сірчаної пробки, то використовується ґудзовий зонд.

Додаткові дослідження проводяться лише в тому випадку, якщо потрібно з’ясувати причину утворення заторів.

Вимивання вушної сірки

Як почистити вуха від сірчаних заторів? Про це вам обов’язково розповість лікар. У більшості випадків пацієнтам рекомендують «вимивання» сірчаних відкладень. Процедура займає не надто багато часу, вона безболісна, але все одно не надто приємна.

Пацієнт сідає на стілець, повертаючись ураженим вухом до лікаря. Плече хворого покривають захисною плівкою, після чого ставлять на нього спеціальний лоток. Для промивання використовується теплий стерильний розчин. Процедура проводиться за допомогою великого шприца без голки. Вводячи кінчик шприца, лікар акуратно впорскує розчин по верхній стінці слухового проходу — сірка виходить назовні разом з ліками для промивання.

Краплі для вух та їх особливості

У деяких випадках вимити освіту з вуха не вдається — спочатку потрібно розм’якшити сірчані відкладення. У таких випадках і використовуються спеціальні краплі від сірчаних заторів.

  • Досить ефективним вважається засіб «Ремо-Вакс», який випускається у формі розчину. У складі його присутній аллантоїн, який сприяє розрідженню і вимиванню сірки з вушного проходу. До речі, препарат широко використовується і для профілактики утворення заторів у вухах.
  • Ще одними непоганими ліками вважаються краплі «А-Церумен». Цей препарат активно розчиняє сірчані скупчення, одночасно зберігаючи об’єм вушної пробки, перешкоджаючи її розбуханню і збільшенню.
  • Для промивання та розм’якшення сірчаних утворень використовуються краплі «Клін-Ірс», які містять оливкову олію.
  • Широко використовується перекис. Від вушних заторів розчин допомагає позбутися, але лише в тому випадку, якщо сірчана освіта маленька і пацієнт не страждає від дерматитів та інших шкірних захворювань.

Використовувати подібні препарати самостійно не можна. Розм’якшення вушних заторів — серйозна процедура і тільки лікар може підібрати відповідні ліки.

«Сухе» видалення пробки

Не у всіх випадках можливе вимивання пробки. Наприклад, при перфоративному отиті протипоказано використання крапель і розчинів, адже рідина крізь пошкоджену барабанну перепонку може потрапити в інші відділи слухового аналізатора, що загрожує небезпечними наслідками аж до повної глухоти. У такій ситуації лікар може акуратно видалити сірчану освіту за допомогою спеціального зонда.

Сірчані затори у вухах: як вилучити самостійно

Далеко не завжди є можливість негайно звернутися до лікаря. Що робити, якщо у вас утворилися сірчані затори у вухах? Як вилучити такі скупчення? Для початку варто сказати, що не завжди варто намагатися зробити щось в домашніх умовах. Подібна процедура можлива тільки в тому випадку, якщо відсутня лихоманка і болі у вусі і мова йде про дорослу людину.

За кілька днів до процедури варто почати розм’якшувати затор, використовуючи розчин перекису водню або спеціальні краплі. Для промивання вуха вам знадобиться шприц Жане (можна скористатися звичайним шприцом на 20 мл). Можна використовувати кип’ячену воду, але краще придбати в аптеці стерильний фізрозчин або розчин фурациліну.

Вушну раковину потрібно потягнути вгору і назад — так можна випрямити слуховий прохід. Струмінь рідини потрібно направити на верхню стінку слухового проходу. Ретельно стежте за тим, щоб потік був не надто сильним. Пам’ятайте, що процедура не повинна супроводжуватися болем, якщо неприємні відчуття все ж з’явилися, то потрібно негайно зупинитися. За один раз ефекту домогтися не вдасться, але після декількох підходів вимити пробку цілком реально.

Якщо подібні маніпуляції не принесли результату, то краще звернутися до лікаря.

Можливі ускладнення

У більшості випадків проблема добре піддається лікуванню. Але якщо ви цікавитеся питанням про те, як видалити вушну пробку в домашніх умовах, то повинні розуміти, що неправильне вимивання загрожує небезпечними наслідками. Невміло проведена маніпуляція може призвести до пошкодження цілісності вушного проходу або ж перфорації барабанної перепонки. До інших ускладнень можна віднести глухоту і запальні процеси. Через рефлекторні ефекти можливий розвиток тахікардії та інших порушень серцевого ритму аж до повної зупинки серця.

Ускладнення можливі навіть після правильного вилучення сірчаної пробки. Наприклад, у деяких пацієнтів розвиваються хронічні отити зовнішнього слухового проходу, стеноз зовнішнього каналу, запальні процеси в інших відділах слухового аналізатора. Деякі люди скаржаться на больові відчуття, свербіння і печіння, які нерідко поширюються на ділянку голови, шиї і прапорів.

Окремо варто згадати про рефлекторні ефекти, при яких спостерігається порушення роботи віддалених систем органів. До їх переліку відносять хронічні мігрені, запори, болі в животі, ізжогу, аритмії. Згідно зі статистикою, подібні ускладнення реєструються рідко. Проте при появі будь-яких погіршень варто звернутися до фахівця.

Ефективні профілактичні заходи

Часом набагато простіше запобігти розвитку недуги, ніж потім цікавитися питанням про те, як видалити вушну пробку в домашніх умовах. Найкращою профілактикою вважається правильна гігієна. Вушний хрящ можна мити щодня теплою водою, акуратно промокнувши після цього зовнішній отвір слухового проходу ватним тампоном. А ось чистити вуха більш ретельно рекомендується не більше 1-2 разів на тиждень. З цією метою фахівці рекомендують використовувати спеціальні ватні палички з обмежувачем, рухаючи ними не вгору і вниз, а по колу.

Працівникам на пилових виробництвах рекомендують захищати вуха. Якщо ви ставитеся до групи ризику (перебуваєте в умовах підвищеної вологості, працюєте серед пилу, змушені часто розмовляти по телефону і використовувати навушники), то періодично потрібно використовувати вушні краплі «А-Церумен» для профілактики.

Exit mobile version