Дізнаємося як є бувають ЛОР-захворювання: список

Здоров’я 13 січня 2023 Перегляди: 30

ЛОР-захворювання зустрічаються досить часто. Періодично вони можуть турбувати практично кожного. Лікуванням патології горлянки, гортані, вуха і носа займається лікар-оториноларинголог. Певну допомогу при хворобах даної локалізації можуть надати також терапевт і лікар загальної практики.

Які ЛОР-захворювання існують?

На сьогоднішній день відома велика кількість хвороб оториноларингологічного профілю. За локалізацією вони розподіляються на наступні групи:

• хвороби горла;
• захворювання вуха;
• хвороби носа і навколоносових пазух.

Від локалізації патології залежатиме набір діагностичних досліджень, що призначаються оториноларингологом, і подальша тактика ведення пацієнта.

Хвороби горла

Список ЛОР-захворювань даної області досить великий. Основними серед них є такі:

• ангіна;
• фарінгіт;
• ларингіт;
• тонзиліт;
• абсцес;
• пухлинні патології;
• термічні та хімічні опіки;
• чужорідні тіла.

Всі ці ЛОР-захворювання горла вимагають звернення до лікаря-фахівця для призначення раціонального курсу лікування.

Ангіна

Ангіна являє собою захворювання небних мигдалин. Найчастіше вона викликається стафілококовою інфекцією. При цій хворобі на небних мигдалинах виявляється наліт. Він може бути білесуватим або ж гнійним залежно від форми патології. Дане ЛОР-захворювання проявляється сильними болями в горлі, що посилюються при ковтанні, підвищенням температури тіла і загальною слабкістю.

Діагностика ангіни ґрунтується на виявленні нальоту на небних мигдалинах при загальному огляді, а також результатах дослідження біологічного матеріалу, взятого за допомогою мазка з ураженої області.

Лікування ангіни ґрунтується на використанні антибіотиків, жарознижувальних, антигістамінних препаратів і знеболюючих засобів (частіше у формі спрею). Також при даній патології рекомендується полоскати горло 5-6 разів на день солєво-содовим розчином.

Фарінгіт

Це ЛОР-захворювання являє собою запалення задньої стінки горла. Воно є однією з найбільш поширених хвороб. Найчастіше фарингіт виникає після переохолодження, яке призводить до зниження рівня місцевого імунітету. В результаті умовно-патогенна мікрофлора починає розмножуватися і пошкоджувати слизову оболонку горла.

Основними симптомами фарингіту є почервоніння задньої стінки горла, болю і першіння в ураженій області, підвищення температури тіла. Діагностика захворювання включає загальний огляд, а також здачу загальних аналізів крові та сечі.

Лікування цієї патології ґрунтується на застосуванні антигістамінних препаратів, жарознижувальних засобів, а також місцевих анестетиків у вигляді спрею. У разі затяжного перебігу даного захворювання пацієнту призначаються антибіотики. Крім цього, лікарі рекомендують пити велику кількість теплої рідини і полоскати горло солєво-содовим розчином.

Тонзиліт

Ця патологія являє собою запалення небних мигдалин. Найчастіше воно розвивається після переохолодження або ж після контакту з уже хворою людиною.

Клінічна картина тонзиліту характеризується набряком і почервонінням небних мигдалин, болем у горлі, яка посилюється при ковтанні, а також підвищенням температури тіла. Це захворювання може супроводжуватися труднощами в прийомі їжі.

Лікування тонзиліту включає застосування антибактеріальних лікарських засобів, антигістамінних, жарознижувальних препаратів і місцевих анестетиків у вигляді спрею. При хронічному перебігу даного захворювання, що супроводжується значним збільшенням небних мигдалин, пацієнту рекомендується пройти хірургічне лікування з метою їх видалення. Це позбавить людину від тонзиліту і ангіни, проте також і усуне один з імунних бар’єрів на шляху патогенних мікроорганізмів.

Абсцес

Це захворювання є досить небезпечним. Абсцес — це нагноєння, обмежене сполучною тканиною. У разі розтину абсцесу не в порожнину горла, а в інші тканини, у пацієнта можуть розвинутися важкі ускладнення, здатні привести до летального результату. Саме тому важливо не намагатися лікувати абсцес самостійно, а відразу ж звернутися до оториноларинголога.

Цей патологічний процес найчастіше супроводжується сильними болями в горлі, які можуть іррадувати по всій шиї, набряклістю і припухлістю в області ураження, підвищенням температури тіла до 40 ° С і більше.

Лікування абсцесу починають за допомогою антибактеріальних, антигістамінних, а також жарознижувальних препаратів. У разі якщо їх використання не принесло очікуваних результатів, проводиться хірургічна операція з метою розтину і дренування абсцесу. Втручання може виконуватися в стаціонарі або ж у процедурному кабінеті лікаря-оториноларинголога амбулаторно-поліклінічного закладу охорони здоров’я. Після проведення операції лікування таблетованими препаратами триває до повного одужання пацієнта.

Хвороби вуха

Серед даної патології найбільш поширеними хворобами є наступні:

• отит;
• сенсоневральна тугоухість;
• глухота;
• абсцес зовнішнього слухового каналу;
• пошкодження барабанної перепонки;
• чужорідне тіло і сірчана пробка в зовнішньому слуховому каналі.

При наявності даної патології важливо оперативно звернутися за допомогою до фахівця, так як всі ці ЛОР-захворювання вух можуть призводити до зниження і навіть втрати слуху.

Отит

Отит являє собою запальне захворювання вуха. За течією виділяють гостру і хронічну форму патології. За характером пошкоджень отит визначають як катаральний і гнійний. За локалізацією він може бути зовнішнім, середнім або внутрішнім.

Клінічний перебіг отиту супроводжується болем в області ураження і підвищенням температури тіла. Крім цього, при гнійному характері захворювання може знижуватися рівень слуху. Ця хвороба потребує негайного лікування, особливо якщо йдеться про середній або внутрішній отит. Якщо швидко не позбавити людину такого отиту, це призведе до погіршення або повної втрати слуху. Лікування ЛОР-захворювання цього типу ґрунтується на застосуванні антибіотиків у вигляді вушних крапель або ж внутрішньомишкових/внутрішньовенних ін’єкцій, антигістамінних препаратів, нестероїдних протизапальних препаратів з метою зменшення температури і вираженості запального процесу.

Сенсоневральна тугоухість

Це захворювання характеризується зниженням слуху. Причини його розвитку можуть бути такими:

1. Постійний вплив шуму на слуховий аналізатор.
2. Спадковість (приблизно у 12,5% людей є мутація гена, що сприяє розвитку сенсоневральної тугоухості).
3. Пошкодження слухового нерва.
4. Гострі інфекційні захворювання (насамперед, грип).

Це хронічне ЛОР-захворювання найчастіше поступово прогресує, особливо якщо не усунена причина його початкового розвитку. Лікувальні заходи спрямовані на виключення дії провокуючого фактора. Таким пацієнтам часто пропонують для використання вушні протези.

Хвороби носа і навколоносових пазух

Існує досить багато різних ЛОР-захворювань носа і навколоносових пазух. Найбільш поширені серед них:

• риніт;
• викривлення носової перегородки;
• носова кровотеча;
• аденоїдит;
• синусит.

Рініт за своєю течією може бути гострим і хронічним. Виникає він під дією того чи іншого подразника, в якості якого можуть виступати патогенні мікроорганізми, алергічні півлютанти, активні хімічні речовини. У деяких випадках причиною хронічного риніту стає зайве використання судинних носових крапель, що призводить до атрофії слизової оболонки. Лікування полягає в усуненні фактора, що провокує риніт, а також застосуванні носових крапель, більшою мірою на сольовій основі.

Викривлення носової перегородки являє собою проблему в тому випадку, якщо це ЛОР-захворювання призводить до порушення нормального режиму дихання. Лікування в даному випадку може бути тільки хірургічне.

Носова кровотеча може мати цілий ряд причин свого виникнення. Найчастіше це відбувається в тих випадках, коли в слизовій оболонці носа є кровоносна посудина, розташована занадто поверхово. Також нерідко носова кровотеча розвивається на тлі підвищеного рівня артеріального тиску. Лікування полягає в припалюванні кровоточуючої судини. Дану процедуру повинен здійснювати тільки лікар-оториноларинголог.

Синусит

Синусит — це запальне захворювання навколоносових пазух. У питанні про те, яке ЛОР-захворювання є найбільш небезпечним, саме ця патологія буде правильною відповіддю. Це обумовлено тим, що при тривалій його течії можливе руйнування кісткової стінки навколоносової пазухи. У разі якщо її вміст потрапить у мозок, це може викликати серйозні неврологічні порушення. Саме з цієї причини синусити слід лікувати відразу ж після виникнення перших симптомів.

Клінічна картина синуситів характеризується болем в навколоносовій області, що змінює свій характер при нахилах голови, підвищенням температури тіла, нежитем. Діагностика цієї патології полягає в проведенні загальних аналізів крові та сечі, а також рентгенографії навколоносових пазух. Лікування полягатиме в застосуванні антибіотиків, антигістамінних препаратів, судинних носових крапель, а також жарознижувальних засобів. У разі хронічного перебігу патології може виконуватися хірургічна операція для поліпшення відтоку утворюються в пазухах гнійних мас.