Екзема: визначення, причини появи, види та терапія

Здоров’я 13 січня 2023 Перегляди: 21

Існує безліч різних шкірних захворювань, що відрізняються клінічними проявами. Однією з поширених недуг є екзема. З нею стикається кожна 6-та дитина і кожен 10-й дорослий. Хронічне захворювання у людей проявляється неприємними симптомами. Однак від них можна позбутися. Швидке лікування можливе в тих випадках, коли фахівець ставить правильний діагноз і своєчасно призначає відповідне лікування. Отже, екзема — що це таке? Як можна позбутися цього захворювання і в майбутньому уникнути його загострень?

Що це за хвороба?

У медицині термін «екзема» застосовується для позначення запального процесу, що протікає на поверхневих шарах шкіри. Назва цього захворювання бере витоки в грецькій мові. У ньому є слово «eczeo», яке в перекладі означає «вскипати». Це значення чудово характеризує особливості екземи (при захворюванні на шкірі з’являються бульбашки, які швидко розкриваються).

Що таке екзема? Що це таке? Відповіді на ці запитання людство знає з давніх часів. Термін «екзема» почав вживатися нашими предками приблизно в II столітті до н. е. Цим словом позначалися різні захворювання шкіри, що протікають в гострій формі. Лише в першій половині минулого століття екзема була виділена дослідниками в окрему нозологічну одиницю.

Причини виникнення

Під час відповіді на запитання «Екзема — що це таке?» варто зазначити, що ця хвороба є поліетіологічною. Це означає, що недуга може виникати з різних причин:

• важливу роль у виникненні та розвитку захворювання відіграють екзогенні фактори (продукти харчування, лікарські засоби, грибкові та бактеріальні агенти, хімічні речовини);
• у деяких хворих поява екземи пов’язана з впливом ендогенних факторів (хронічних інфекцій).

Дуже часто захворювання діагностується в юному віці. В основному воно виникає у тих дітей, у яких є ексудативний діатез (спадкова схильність організму до алергій на різні подразники). Від розвитку екземи не застраховані і дорослі люди.

Види і стадії захворювання

Не існує загальновизнаної класифікації недуги. У медичній літературі згадуються такі основні види шкірної екземи:

• справжня (ендогенна);
• себорейна;
• мікробна;
• дитяча;
• професійна.

Для кожного виду захворювання притаманно кілька стадій:

1. Еритематозна. Екзема (фото «Початкова стадія хвороби» можна подивитися нижче) проявляється запаленнями, що виникають у вигляді плям. Поступово вони зливаються один з одним.
2. Папульозна. На ураженій шкірі виникають дрібні вузлики, що мають чіткі межі і пофарбовані в яскраво-червоний колір.
3. Везикулярна. Поверхні наявних вузликів покриваються бульбашками, заповненими сірозним вмістом.
4. Стадія мокнювання. Бульбашки на шкірі розкриваються. З точкових ерозій, що утворюються, починає виділятися рідина, що накопичилася при запальному процесі.
5. Коркувата. Рідина на шкірних покривах підсихає. У результаті з’являються кірки жовтуватого відтінку. Під ними відновлюється верхній шар шкіри.
6. Стадія лушіння (суха екзема). Наявні на поверхні шкіри чешуйки і корочки починають поступово відпадати.

Як протікає недуга?

Для кожного виду екземи характерна певна клінічна картина. При справжньому різновиді захворювання запальний процес виявляється на обличчі і кінцівках. Осередкам поразки не притаманні чіткі межі. Деякі хворі скаржаться на відчуття холоду.

Себорейна екзема — що це таке? Цей різновид захворювання з’являється, як правило, у людей в період статевого дозрівання. Ознаки, характерні для екземи, спостерігаються в тих областях, де є сальні залози (осередки ураження виникають на волосистій частині голови, обличчі, шиї, лопатках тощо). Супроводжується захворювання на виражений зуд.

Мікробна екзема виникає в тих місцях, де є свищі, трофічні виразки, інфіковані рани. Спочатку запалення починається навколо вже уражених ділянок шкіри. У міру прогресування захворювання в процес починають залучатися здорові шкірні покриви. Осередки поразки є круглими, великими. Їх межі — відслоюваний епідерміс.

Захворювання у дітей проявляється симптомами істинної, себорейної та мікробної екземи. Найчастіше недуга виникає у малюків на першому році життя. Діти погано сплять, постійно плачуть через свербіж. Яскраво виражені такі ознаки, як набряклість, гіперемія, мокнування та нашарування корок.

Професійна шкірна екзема виникає у службовців і робітників, які контактують з різними хімічними речовинами. Осередки ураження з’являються на відкритих ділянках шкіри. Симптоми захворювання досить швидко зникають при усуненні впливу хімічних речовин.

Діагностувати екзему

Діагностика захворювання починається зі збору анамнезу. Спеціаліст з’ясовує, коли у пацієнта виникли перші ознаки, як проявилася екзема (початкова стадія), чи є у хворого непереносимість будь-яких продуктів, чи були раніше алергічні реакції, чи могли на організм впливати провокуючі фактори.

Після збору анамнезу призначаються лабораторні дослідження:

• клінічний аналіз сечі;
• біохімічний та клінічний аналізи крові;
• визначення імуноферментним методом рівня загального імуноглобуліну E в сироватці крові.

Перелічені дослідження є обов’язковими. Додатково може бути призначено бактеріологічне дослідження мікрофлори шкіри. Іноді результати всіх проведених діагностичних процедур вказують на необхідність звернення до інших фахівців:

• до гастроентеролога (з метою діагностики та лікування хвороб ЖКТ);
• терапевту (за наявності різних хронічних захворювань);
• алергологу (для проведення алерголічних досліджень);
• психоневрологу (для діагностування та лікування захворювань нервової системи).

Лікування із застосуванням препаратів

Загальне лікування вибирається лікарем індивідуально для кожного конкретного випадку з урахуванням ендогенних та екзогенних факторів, через які відбувся розвиток хвороби:

1. Призначаються антигістамінні лікарські засоби («Дипразин», «Супрастін», «Діазолін», «Тавегіл», «Кларитин» та ін.). Вони сприяють усуненню проявів алергії.
2. При набряклому синдромі фахівці рекомендують застосовувати сечогінні препарати (наприклад, «Фуросемід»).
3. З метою надання регулюючого впливу на імунну систему призначаються «Діуцифон», «Метилурацил», «Тімолін», «Пирогенал» та ін.
4. При мікробній екземі показані антибіотики («Азитроміцин», «Ампіцилін», «Гентаміцин», «Цефазолін», «Лінкоміцин» та ін.).
5. У дітей, які мають дане захворювання, часто фахівці виявляють дисбактеріоз, ферментопатії ЖКТ. У зв’язку з цим маленьким пацієнтам лікарі призначають «Біфідумбактерин», «Лактобактерин», «Бактисубтил», «Біфікол».

При екземі лікування може бути і зовнішнім. Воно призначається залежно від характеру запального процесу, стадії екземи. При гострій течії рекомендується застосовувати глюкокортикостероїдні препарати: дуже сильні, сильні і середньої сили. При зменшенні вираженості запалення використовуються слабкі і середньої сили лікарські засоби (наприклад, такі аерозолі, як «Тріамцінолон», «Оксициклозоль»).

Пасти починають використовувати при стиханні гострих явищ. Рекомендовані кошти, що містять іхтіол, сірку, березовий дьоготь, нафталанову нафту. Дозвіл запального процесу, що протікає на шкірі, є показом до призначення мазей.

Лікарем також можуть бути порекомендовані анилінові барвники (діамантовий зелений спиртовий розчин, метиленовий синій 1-3% водний або спиртовий розчин). Вони мають дезінфікуючі властивості, сприяють більш швидкому утворенню і відторгненню корок.

Негайне лікування

Екзема на руках: чим лікувати ще? Варто зазначити, що застосування ліків — не єдине призначення лікарів. У лікуванні захворювання важлива роль належить харчуванню. Хворим рекомендують молочно-рослинну дієту. Позитивний вплив на організм роблять:

• каші;
• овочі та фрукти;
• яблучний сік;
• компоти.

З меню рекомендується виключити цитрусові, яйця, м’ясні бульйони, жирні сорти риби, м’ясо птиці, горіхи, томати, бобові, морепродукти, гриби, майонез і приправи. Від кави, какао, червоних вин, газованих напоїв теж потрібно відмовитися.

При великих ураженнях шкіри водні процедури небажані. Однак деяким хворим фахівці рекомендують прийняття лікувальних ванн з рослинними відварами (наприклад, з ромашки, дубової кори). Особливу увагу слід звернути на використовуваний одяг. Людям, які хворіють на екзему, не можна носити вовняні, фланелеві, синтетичні речі, які підсилюють подразнення шкіри.

Додатковими порадами фахівців при призначенні лікування пацієнтам є:

• виключення контакту з речовинами і продуктами, здатними викликати алергічну реакцію;
• повноцінний сон, тривалість якого повинна становити не менше 8 годин;
• обмеження стресових ситуацій;
• проходження фізіотерапевтичного лікування (ультрафіолетової терапії).

Рецепти народної медицини

Деякі хворі люди звертаються за допомогою до народних цілителів і запитують у них, як лікується екзема в домашніх умовах. Лекарі дають такі рецепти від запальних процесів на поверхні шкіри:

1. Приготувати зі свіжої капусти кашицю. Змішати її з білком курячого яйця. Готову суміш накладати під пов’язки 1 або 2 рази на день.
2. Взяти свіже листя капусти. Зварити їх у молоці і перемішати з відрубами. З приготованого засобу робити припарки 1 або 2 рази на добу. Позитивний ефект помітний при мокнущій стадії.
3. Якщо виявлена екзема на руках, ніж лікувати її? Народні лекарі радять приготувати спеціальний відвар. Потрібно взяти гілочки берези, покриті листям. Покласти їх в ємність і вскип’ятити. В отриманий не надто гарячий відвар з гілочками опустити руки. Тримати їх у рідині півгодини. Протягом дня можна ще зробити 1 або 2 процедури.
4. Дітям, які страждають на мокру екзему, можна приготувати засіб з волоських горіхів. Для цього потрібно взяти названий інгредієнт (у шкаралупі) в кількості 3 штук. Покласти волоські горіхи в духовку і не виймати звідти до тих пір, поки вони не придбають темно-коричневий відтінок. Після приготування і остигання витолоч, додавши 1 ч. л. риб’ячого жиру. Готовою сумішшю можна змащувати шкіру двічі на добу.
5. Цей рецепт знову є відповіддю на питання, якщо у вас екзема на руках: чим лікувати? При запаленні на верхніх кінцівках, що виникло через негативний вплив миючих препаратів, потрібно приготувати розчин (в 1 л прохолодної води додати 1 ч. л. соди). Руки опустити в нього на 15-20 хвилин, а після цього занурити їх у підігріту соняшникову або оливкову олію. Після процедури не рекомендується мити і витирати шкіру. Зробити це можна через півгодини.

Для лікування екземи можна приготувати спеціальну мазь. Робиться вона на основі кореня копитня, сушеної трави кіпрея, квіток ромашки і листя лопуха великого. Етапи приготування засобу для лікування екземи такі:

• перераховані інгредієнти (кожного береться по 20 г) занурюють в ємність з 4 склянками води і ставлять на вогонь;
• засіб варять протягом 25 хвилин;
• після цього в ємність додають 1 ст. л. вершкового масла, 1 склянку міцного відвару сінної трухи, але з вогню не знімають (можна поставити на водяну лазню);
• готовий відвар проціжують і змішують з рівною кількістю гліцерину.

Результативність лікування

При правильно поставленому діагнозі і своєчасно розпочатій терапії поліпшення стану хворої людини настає приблизно через 1 тиждень або трохи раніше. Запальний процес на уражених ділянках шкіри починає стихати. Нові плями і вузолки вже не з’являються. Старі елементи поступово регресують. Хворі люди, у яких є екзема на пальцях, кінцівках та інших частинах тіла, перестають скаржитися на постійний свербіж.

Одужання настає через 20-25 днів. Однак варто зазначити, що екзема є хронічним захворюванням з частими рецидивами. Для попередження загострень необхідна профілактика. При виконанні всіх рекомендованих заходів період ремісії може тривати протягом декількох років і навіть довічно.

Профілактика екземи

Захворювання простіше попереджати, ніж лікувати. Це вірно і щодо екземи. Важливий профілактичний захід — це правильний догляд за шкірою. Справа в тому, що невід’ємним процесом, що відбувається в людському організмі, є виділення поту. При його випаровуванні на шкірних покровах залишаються продукти обміну. До них приєднується жирова мастила, що виділяється сальними залізами. Осаджується на шкіру бруд створює ідеальні умови для зростання і розвитку хвороботворних мікроорганізмів.

Регулярне очищення шкіри позбавляє від розвитку запального процесу. З гігієнічною метою достатньо мити тіло 1-2 рази на тиждень з використанням туалетного мила і мочалки. Господарське мило не можна застосовувати, оскільки через нього може виникнути екзема. Відгуки про нього свідчать, що після його використання виникає сухість і подразнення шкіри.

Також рекомендується двічі на тиждень приймати душ. Ділянки, що піддаються найбільшому забрудненню (особа, руки, підмишкові западини, зовнішні статеві органи, ноги), слід мити щодня з милом. Особливої уваги заслуговує догляд за особою. Жирну шкіру слід протирати спиртовими розчинами саліцилової кислоти (1-2%), настоянкою календули (1 ст. л. на 1 склянку води). Можна придбати спеціальні косметичні засоби. Власникам сухої шкіри рекомендується користуватися поживними кремами.

Ще один профілактичний захід — носіння одягу, що не викликає дискомфорту. Найкраще купувати речі, виготовлені з бавовни. Цей матеріал має відмінні властивості. Він вбирає пот, що виділяється з організму, швидко висихає і забезпечує надходження повітря до клітин шкіри.

До інших профілактичних заходів відносять:

• виключення контактів з алергенами;
• коригування харчування, дотримання дієти;
• застосування нейтральних миючих засобів;
• використання рукавичок при роботі з різними хімічними речовинами.

Захворювання «екзема» може виникнути у будь-якої людини, адже воно не є рідко зустрічається і за статистикою становить близько 30% всіх шкірних хвороб. Діагностується недуга з однаковою частотою як у жінок, так і у чоловіків. Екзема не призводить до летального результату, проте в деяких випадках вона протікає в дуже важкій формі, викликає втрату працездатності. Щоб не зіткнутися із захворюванням, потрібно дотримуватися рекомендацій щодо профілактики. При появі симптомів екземи слід звернутися за допомогою до фахівців.