Флебографія — це рентгенологічний метод дослідження венозної системи пацієнта

Здоров’я 13 січня 2023 Перегляди: 29

У медицині 21-го століття все більша увага приділяється методам візуалізації внутрішніх органів, в тому числі і судин. Рентгенологічні методи також піддаються постійним змінам і удосконаленням, зображення органів стають більш детальними і чіткими. А початок використання контрасту дозволив побачити форму і розміри судин і трубчастих органів. Одним з таких методів і є флебографія, або венографія.

Флебографія — що це таке?

Флебографія — це рентгенологічний метод дослідження вен за допомогою введення контрасту, проходження якого за судиною супроводжується постійним наглядом лікаря-рентгенолога. Контрастом називається спеціальний розчин, який вводиться в периферичну вену пацієнта. Саме завдяки ньому можна побачити розташування, форму судин, наявність кровотоку в них.

Види флебографії

Залежно від способу проведення флебографія вен нижніх кінцівок підрозділюється на два основних види: висхідна і ретроградна. Висхідна використовується для визначення форми, розмірів, розташування венозних судин.

Ретроградна флебографія використовується для дослідження клапанів, які знаходяться у венозних судинах. Особливістю є те, що вона проводиться із затримкою дихання. При цьому клапани, які не мають дефектів у своїй роботі, затримують контраст, а ті, що мають будь-які порушення, пропускають контраст у зворотному напрямку.

Показання до проведення

Флебографія — це метод дослідження, який застосовується при захворюванні вен. В основному її використовують при патології вен нижніх кінцівок, органів малого тазу. До основних захворювань, що потребують проведення рентгеноконтрастної флебографії, належать:

• варикозне розширення вен з неоднозначними результатами функціональних проб, які проводяться в першу чергу при діагностиці варикозної хвороби;
• посттромбофлебітичний синдром;
• рецидивуюча варикозна хвороба вен нижніх кінцівок;
• акромегалія (збільшення кінцівок внаслідок підвищеного вироблення соматотропного гормону гіпофізу) з метою візуалізації венозної системи ніг;
• трофічні виразки як наслідок варикозного розширення вен;
• в якості контролю проведення склеротерапії.

Протипоказання до проведення

Оскільки флебографія — це рентгеноконтрастний та інвазивний метод дослідження, існує ряд протипоказань до його використання. Причому у людини можуть зустрічатися як стани, що забороняють введення контрасту, так і ті, що виключають застосування рентгена в принципі.

До основних протипоказань належать:

• Алергічна реакція на контраст. У більшості випадків застосовується йодовмісна контрастна речовина, і якщо у хворого відзначається алергія на йод, контраст можна замінити на гадолінієвий.
• Хронічні захворювання на стадії декомпенсації.
• Гострі інфекційні хвороби.
• Ниркова або печінкова недостатність у важкій стадії. При цих патологіях ускладнено виведення контрастної речовини з організму.
• Вагітність є протипоказанням до проведення будь-якого рентгенологічного обстеження, оскільки рентгенівські промені згубно впливають на плід.
• Стану, при яких можливий розвиток кровотечі при введенні контрасту: гемофілія, тромбоцитопенічна пурпура.
• Наявність запалення в зоні трофічних розладів.
• Старий вік (відносне протипоказання).

Суть методу

Наявність контрасту, який заповнює вени і видно під дією рентгенівських променів, дозволяє рентгенологу побачити форму і розташування вен, наявність у них дефекту, порушення струму крові, що фахівець опише як «» дефект наповнення контрасту «».

Що ж можна побачити за допомогою флебографії вен нижніх кінцівок і малого тазу? Вона дозволяє діагностувати:

• наявність емболу у венах;
• закупорку вен тромбами;
• аномалії будови судин як вродженого, так і набутого походження;
• порушення в роботі венозних клапанів, їх прохідність, діаметр;
• кількість і структуру комунікаційних вен.

У більшості випадків флебографія не є діагностичним методом вибору, її проводять після неясних і сумнівних результатів неінвазивних методів обстеження. Її використовують не тільки для діагностики, а й як один з підготовчих методів перед операційним втручанням. Наприклад, для візуалізації вени перед її шунтуванням.

Для зниження променевого навантаження на пацієнта можливе використання великокадрового флюорографа, який дозволяє скоротити процедуру до однієї хвилини, зробивши за цей час до 9 знімків.

Підготовка до обстеження

Оскільки метод інвазивний (із застосуванням рентгенологічного опромінення), то проведення флебографії нижніх кінцівок вимагає ретельної підготовки. Основні заходи такі:

• Відмова від їжі мінімум за 4 години до проведення флебографії, пити дозволяється тільки воду.
• Перед введенням контрастної речовини за 1-2 дні проводиться алергічна проба за допомогою підшкірного введення 0,1 мл контрасту і з подальшим наглядом за шкірною реакцією. Наявність будь-яких ознак алергії (свербіння, висипання, почервоніння) є протипоказанням до введення йодержащего контрастного речовини.
• За кілька днів до обстеження проводиться коагулограма (визначення згортання крові), загальний аналіз крові та сечі, електрокардіограма.
• Прямо перед процедурою хворий повинен випорожнити сечовий міхур, повністю роздягнутися і надіти лікарняний халат.
• При сильному страху перед процедурою і тривожністю пацієнта лікар може призначити йому заспокійливі препарати.
• При появі больових відчуттів під час процедури хворому дають седативні або анальгетики.

Методика проведення

Як роблять флебографію? Розташування пацієнта в рентгенологічному кабінеті: горизонтальне, на спині, на твердій поверхні. Під ногами нічого перебувати не повинно, вони повинні лежати рівно і нерухомо. Далі накладають палять на щиколотку для кращого введення контрасту.

Після накладення джгуту робиться ін’єкція розчину новокаїну для зняття спазму судин. Далі рентгенівський стіл встановлюється у вертикальне положення і проводиться введення фізіологічного розчину в тильну артерію стопи з подальшим повільним введенням контрасту протягом 1-1,5 хвилини. Якщо зробити прокол вени неможливо, то роблять невеликий її надріз (венесекцію). Лікар повинен попередити пацієнта про можливі реакції на введення контрасту: нудоти, печенні, запамороченні тощо. При їх виникненні пацієнт повинен негайно повідомити лікаря.

Коли контраст введено, рентгенолог спостерігає за поширенням контрастної речовини по венах і робить необхідні знімки. Коли результат отримано, вводиться спеціальний розчин для виведення контрасту. Тільки коли на рентгеноскопії видно, що контраст повністю видалений, спостереження припиняють і виймають голку.

В кінці необхідно накласти тисну пов’язку на кінцівку в місці введення контрасту і обмотати ногу еластичним бинтом. Лікар повинен попередити пацієнта про те, що тому не варто рухати кінцівкою протягом наступних пари годин.

Можливі ускладнення

Як правило, флебографія вен нижніх кінцівок проходить благополучно. Однак іноді можуть виникати небажані побічні реакції та ускладнення:

• запальні захворювання в місці введення ін’єкції (абсцес, флегмона шкіри);
• запалення венозних судин (флебіт);
• алергічні реакції на введення контрастної речовини — від легенів (крапивниця, почервоніння шкіри, свербіж) до важких (анафілактичний шок, набряк Квінке);
• розвиток ниркової недостатності;
• порушення згортаності крові (утворення кров’яних згустків і закупорка ними судин);
• у пацієнта з гострими вірусними захворюваннями можливе погіршення стану.

Флебографія вен малого тазу

Хоча у більшості флебографія асоціюється тільки з діагностикою патології вен нижніх кінцівок, вона також застосовується і для виявлення порушення кровотоку у венах малого тазу. Найбільш часто її використовують у гінекології. Вона дозволяє оцінити вени не тільки малого тазу, а й венозне русло матки. Метод дозволяє діагностувати розширення вен першого ступеня, характерною ознакою якого є штопороподібний хід судин.

Розширення вен малого тазу — рання ознака розвитку недостатності клапанів задовго до появи будь-якої симптоматики. Якщо вчасно не діагностувати розширення або ектазію вен, надалі може розвинутися варикозна хвороба або розширення і запалення гемороїдальних вен.

Сучасні методи флебографії

Медицина вдосконалюється з кожним днем, в тому числі і флебографія. Одним з таких сучасних методів є КТ-флебографія. Хоча цей метод також відноситься до рентгенологічних, він більш досконалий. Основні переваги КТ-венографії:

• проводиться за допомогою спеціального апарату — томографа, який дає можливість більш точно візуалізувати судини і зробити відразу велику кількість знімків у різних ракурсах;
• тривимірне зображення дозволяє детально розглянути вену з різних сторін;
• менше променеве навантаження завдяки більш вдосконаленому механізму комп’ютерного томографа;
• не вимагає госпіталізації пацієнта в стаціонар і подальшого спостереження.

КТ-венографія не дозволяє побачити зміну вен у динаміці, проте допомагає в діагностиці ураження вен малого тазу, забрюшинного простору, грудної клітини. Ще один високоефективний метод візуалізації вен — МРТ-флебографія.

МРТ-венографія: особливості

Основною перевагою даного методу обстеження вен є можливість його проведення у пацієнтів з алергією на йодвмісні контрастні речовини, так як можливе проведення МРТ-флебографії вен без використання контрасту.

Також цей метод дослідження виключає опромінення, оскільки не є рентгенологічним. Суть МРТ полягає в реакції електромагнітного поля на концентрацію іонів водню в тканинах. Оскільки різні тканини містять різну кількість іонів водню, то і на МРТ вони будуть видні різними за насиченістю кольорами. Основне протипоказання — наявність у тілі якихось металевих предметів (кардіостимулятора, протезів суглобів, кліпсів на судинах).

Результати венографії

При нормальній будові судин і відсутності їх патології флебографія вен нижніх кінцівок показує, що барвник швидко і рівномірно заповнює просвіт судини. Якщо ж заповнення контрастом сповільнюється або припиняється зовсім, або якщо спостерігається дефект наповнення, то у пацієнта можлива наявність перешкоди струму крові по венозних судинах (тромбоз, емболія).

В даний момент традиційна рентгенконтрастна венографія використовується все рідше, поступаючись місцем більш сучасним методам обстеження: КТ, МРТ-венографії, ультразвуковому дослідженню судин. Однак флебографія — це метод, який досі широко використовується в багатьох лікувальних і діагностичних центрах завдяки своїй доступності і невисокій вартості.