Городик пряних трав: форма, підготовка ґрунту, посадка і догляд

Домівка 12 жовтня 2022 Перегляди: 41

Перш ніж розбити невеликий садочок, подумайте, що вас більше цікавить: екологічно чисті лікарські трави, різноманітні прянощі, колекція декоративних та ароматичних видів? Чи, можливо, ви просто хочете залучити в сад бджіл і відлякати шкідників?

У будь-якому випадку всі ці завдання будуть вирішені, але від ваших першочергових потреб буде залежати кількість і асортимент цих рослин (як і їх місце в саду). Якщо потрібні саме лікарські трави, то їм доведеться надати значну територію, і основну увагу звернути не на їх декоративність, а на умови вирощування і збору. Щоб залучити корисних (і позбутися шкідливих) комах краще садити по периметру огородаїли

між овочами і фруктами оксамитові, ніготки, полині… А кухонний садок, природно, влаштувати ближче до кухні. І набір трав у ньому повинен бути відповідний: петрушка, кріп, базилік, луки, коріандр, кервель, хрін, любисток, іссоп, меліса, м’ята, душиця тощо.

Основу кухонного садочка складають багаторічники. Але в перші роки, поки вони недостатньо розрослися, велике місце в колекції пряних трав, будуть займати однорічники. Власне, без останніх на кухні не обійтися, і використовують їх (коріандр, петрушку, кріп, базилік, кервель), як правило, найбільш активно. Отже, влаштовуючи не просто грядки з зеленню, а декоративний садочок, продумайте систему заміни цих рослин. На щастя, практично всі вони легко переносять пересадку.

Крім того, ніхто нам не заборонить вирощувати в кухонному садочку не тільки прянощі, а й зелені культури (ревінь, щавель, різноманітні салати тощо), квіти (настурцію, календулу, піретрум, оксамитові бархатці тощо) і навіть овочі, наприклад, гострий перець. Правда, останній краще посадити в контейнер.

Єдине, чого не переносять практично всі пряні рослини, — це замокання ґрунту. Тому головна умова — хороший дренаж. У низинах і на важкому глинистому ґрунті треба робити піднесені гряди і додавати пісок. Ділянку під кухонний садок починають готувати заздалегідь. Восени його перекопують і звільняють від бур’янів. До весни є час продумати форму садочка, його наповнення, розрахувати кількість необхідних рослин. А з березня зайнятися розсадою. Або ближче до травня закупити вже готовий посадковий матеріал. Навесні, коли ґрунт досить прогріється, його ще раз рихлять і вибирають бур’яни. Потім розмічають відповідно до плану, викладають бордюр і доріжки.

Після цього можна висаджувати або висівати рослини з урахуванням їх висоти, форми, кольору. І обов’язково — характеру розростання. Розсаду таких теплолюбних культур, як базилік, настурція, оксамитові, лаванда, портулак і деяких інших, в середній смузі можна висаджувати в грунт тільки після того, як минає загроза весняних заморозків (після 10 червня).

Як правило, пряні трави стійки і невибагливі і ні в якому особливому догляді не потребують. Стійкі до шкідників і хвороб. Готові рости на небагатих грунтах, надлишок азоту їм просто шкідливий — вони сильно розростаються, у них слабшає не тільки аромат, але й імунітет. Полив цим рослинам потрібен тільки після посадки і під час посухи. Єдине, чим доведеться займатися регулярно, поки вони не розростуться, — розпушування ґрунту і випалювання бур’янів. Але і цю роботу можна звести до мінімуму, якщо замульчувати посадки.

Проблеми, які можуть виникнути у власника колекції пряних трав, пов’язані в основному з їх надмірним розростанням і бур’януванням. Справа в тому, що життєва сила деяких з них настільки велика, що вони готові рости не завдяки, а всупереч нашим старанням. Тому я не радила б, наприклад, висаджувати в кухонному садочку хрін. Це, звичайно, ефектна рослина, але від неї потім не позбутися. Уважно дивіться також за м’ятою, душицею, монардою, мелісою, шавлоєм — через якийсь час ви будете зустрічати їх у найнесподіваніших куточках саду.