Грижа мошоночна: можливі причини, види, симптоми, терапія, можливі ускладнення

Здоров’я 13 січня 2023 Перегляди: 31

Мошонічна грижа — це патологічне виходження різних полісних органів у паховий канал і мошонку. Захворюванням страждають особи чоловічої статі віком від 50 до 55 років. Але грижі формуються і у дітей. Найчастіше через грижеві ворота виходять складки вісцеральної черевики або сечовий міхур.

Етіопатогенез грижі та її види

Механізм виникнення та розвитку полягає в необлітерації сліпого випинання черевики. Вологий відросток з’являється у плода в утробі матері на 12-му тижні розвитку. Він є випиранням тонкої серозної оболонки, що покриває внутрішні стінки абдомінальної порожнини замість внутрішнього пахового кільця. До моменту завершення раннього фетального періоду відросток черевики переміщується з яєчком в мошонку через паховий канал. До початку неонатального періоду відросток заростає у 75% дітей.

Іноді експлікованість або протяжність закриття випирання серозної оболонки неповна. Пахово-мошоночна грижа в дитячому віці — наслідок не зарослого вологоліщного відростка.

Розрізняють 2 підвиди мошоночного випинання.

• Вроджений яєчковий — грижовий вміст простягається аж до яєчка і дна мошонки.
• Фунікулярне, або канатикове — облітерація черевики часткова в дистальній частині. Даний вид становить близько 90% пахових випирань у дітей.

У статті представлені фото мошоночної грижі у дитини (рентген) і дорослої людини.

Причини розвитку

Умов, що сприяють утворенню пахового випинання, досить багато. Причини умовно поділяють на патогенетичні та зовнішні.

Фізіологічні механізми, що визначають формування мошоночної грижі:

• Вроджене патологічне виходження органів.
• Спадкова схильність.
• Індивідуальні особливості анатомії.
• Захворювання, що збільшують внутрішньобрюшний тиск: панкреонекроз, коліт, перитоніт, синдром роздратованого кишківника.
• Застої вмісту кишківника в результаті розвинених патологій: глистні інвазії, дивертикули кишківника, пухлинні процеси.
• Ослаблення м’язового апарату черевної стінки.
• Скорочення мускульного тонусу в результаті паралічу.
• При передньому розташуванні абдомінальної стінки вона відчуває сильний тиск, що сприяє розвитку грижі.

Зовнішні причини.

• Регулярні важкі фізичні навантаження.
• Сидячий спосіб життя.
• Надмірна вага.
• Хірургічні операції на черевній порожнині.
• Травми живота.

З віком відбувається ослаблення черевної стінки, м’язового тонусу, це також є схильним фактором формування випинання.

Симптоми

Основні характерні прояви спостерігаються в місці виникнення патології. Але деякі симптоми можуть бути ознакою інших патологій, що розвиваються в паху або черевній порожнині. Тому при будь-яких проявах слід звернутися за консультацією до медичного експерта.

• Однією з основних ознак мошоночної грижі у чоловіків є наявність припухлості в паху, яка зникає при ручному вправленні або під час прийняття лежачого положення.
• Невичазна пухлість у місцях, типових для формування випинання.
• При насуванні на місце локалізації або покашлюванні чути гучний, що нагадує удар в барабан звук.
• Больові відчуття в області виходження грижі, особливо при піднятті тяжкостей.
• Порушення сечовипускання.

Хворі часто скаржаться на появу відрижки, здуття живота, нудоту. При утиску грижі черевна і пахові області можуть запалитися. Також при такій клініці часто розвивається кишкова непрохідність і каловий застій із закупоркою кишечника (копростаз).

Методи діагностування

У зв’язку з тим, що пахово-мошонічна грижа у дитини виникає в утробі матері, ще в пологовому будинку його в обов’язковому порядку оглядає хірург. Дітей з патологією ставлять на облік і ведуть спостереження за їх станом. При стабільному перебігу захворювання без ускладнень маленьких пацієнтів оперують.

При виникненні симптомів, властивих мошоночній грижі, чоловіки повинні відвідати хірурга-уролога. За допомогою відомостей, отриманих шляхом опитування та зорової оцінки, лікар встановлює попередній висновок. Для підтвердження діагнозу проводять додаткові діагностичні заходи.

• Візуально визначають розміри мошонки, ступінь опущення, несиметричність.
• Оцінюють можливість ручного вправлення.
• Прослуховують звук у місці локалізації грижі, що виникає при натисканні на уражену область.
• Відчупують грижовий мішок.
• При пальпації виявляють наявність збільшених лімфовузлів.

Додаткові відомості отримують за допомогою інструментальних способів діагностування:

• Ультразвукове дослідження мошонки.
• Рентген з барієм органів черевної порожнини. Обстеження дозволяє виявити спайки, рубцеві модифікації стінок грижевого мішка і кишкові петлі.
• Пункція грижового мішка проводиться при підозрі на кисту насіннєвого канатика.

Мошонічна грижа у дітей

У хлопчиків залишкове явище переміщення яєчка в мошонку (вологий відросток черевики) покриває паховий канал зсередини. У дівчаток таку освіту в медицині називають дивертикулом Нука. До моменту появи дитини на світ відбувається закриття відростка, внаслідок заростання тканини (облітерація). У деяких випадках зарощення порожнього органу відбувається не повністю. Так розвиваються різні патології: фуніколоцеле, водянка яєчка, пахова і мошонічна грижа. Таким чином, велика частина пахових випинань у дітей — вроджені вади формування.

Всі пахові і мошоночні грижі у маленьких пацієнтів поділяють залежно від комплексу клінічних симптомів:

• Неускладнені. Грижі не дуже великі за величиною, не мають схильності до утисків, оперують за плановими показаннями, після досягнення дитиною двох років. Великі випинання і схильні до здавлювання органів черевики лікують хірургічним методом після 6 місяців.
• Невиправні властиві дівчаткам до 1 року. Операція проводиться за терміновими показниками.
• Ущемлені. Основним проявом такої грижі є недостатнє кровопостачання полісного органу в грижових воротах, яке може викликати омертвіння тканин кишечника.

Останнім часом лікарі для терапії пахово-мошонічних гриж застосовують лапароскопічний метод.

Ефективність консервативної терапії

Хірургічна операція мошоночної грижі замінюється консервативним лікуванням лише при певних локалізаціях, відмові від неї пацієнта. Також хірургічне втручання не проводиться за наявності протипоказань.

• Ранній дитячий вік.
• Наявність інфекцій.
• Дерматит!
• Кавернозний туберкульоз легенів.
• Злоякісні пухлини.

При старечій немічності доцільність проведення хірургічної операції часто не виправдана. Консервативне лікування включає: застосування препаратів, що зменшують симптоматику, носіння бандажа, ін’єкції склерозуючого розчину.

Лікування хірургічним шляхом

Герніорафія — єдиний дієвий метод лікування патологічного випинання органів. Єдиним, але досить серйозним ускладненням після операції пахово-мошоночної грижі є розвиток больового синдрому в нижній частині черевної області, що примикає до стегна.

Хірургічна стратегія визначається, виходячи зі стадії захворювання, анатомічних особливостей та індивідуальних побажань. Операція проводиться в основному під місцевою анестезією. Алгоритм дій хірурга практично такий же, як і при будь-яких операціях пахових гриж. Єдина відмінність маніпуляції навколо насіннєвого канатика — його пошкодження загрожує безпліддям.

Відновлювальний період

Специфіка перебігу періоду реабілітації після операції мошоночної грижі залежить від характеру хірургічного втручання, ймовірності та ступеня ускладнень, самопочуття пацієнта після анестезії. Терміни перебування в стаціонарі різні: одні пацієнти виписуються через тиждень, інші — через 14 днів. Але зазвичай хворі спостерігаються в медичному закладі не менше п’яти днів. Цього часу достатньо для післяопераційного курсу прийому антибіотиків, оцінки динаміки одужання. Цілодобове медичне спостереження дозволяє швидко реагувати на виникнення ускладнень.

Після виписки, щоб уникнути рецидиву і неприємних наслідків, чоловіки повинні дотримуватися певних рекомендацій:

• Виключення занять спортом.
• Обмеження фізичних навантажень.
• Утримання від статевого життя. Тривалість даного періоду визначає лікар.
• Профілактика, а при необхідності терапія захворювань, яким супроводжують утруднене і недостатнє випорожнення кишківника або тривалий кашель.
• Дотримання дієти, що сприяє позбавленню від зайвих кілограмів.
• Якщо чоловік курить, бажано відмовитися від цієї згубної звички.

Швидкому відновленню сприяють спеціальні вправи на нижні м’язи живота. Ефективно закріплює м’язи черевної стінки носіння бандажа. Він непомітний для оточуючих і дозволяє уникнути небажаних проявів. Бандаж одягають після хірургічного втручання і в профілактичних цілях.

Прогноз

Результати своєчасної терапії мошоночної грижі у чоловіків здебільшого сприятливі. Летальні результати при даній клініці патології досить рідкісні і складають 0,04%. Кількість ускладнень після хірургічного втручання також не велика і за статистикою не перевищує 4,9%. Однак мошонічні випинання не можуть вважатися небезпечною хворобою, оскільки приблизно 19,5% з них піддаються ущемленню. Пацієнти обмежені у фізичних навантаженнях, заняттях спортом.

Після грижесічення хворі вважаються непрацездатними протягом 30 календарних днів. Якщо операція проводилася за висновком лікарсько-консультативної комісії, люди обмежені в працездатності строком на шість місяців. У разі невиконання даних рекомендацій виникає ризик рецидиву. Чоловіки призовного віку отримують відстрочку від армії на період лікування та реабілітації.

Народна медицина

При лікуванні будь-яким способом, крім хірургічного втручання, виникає ризик утиску пахово-мошоночної грижі у чоловіків. Тому ефективність застосування альтернативних методів лікування досить сумнівна.

Використання різних неперевірених народних коштів може призвести до розвитку некрозу кишечника. Також досить небезпечним методом вважається ручне вправлення грижі цілителями. Практично всі ці люди не мають жодної медичної освіти. Через некомпетентність їхні дії можуть призвести до серйозних ускладнень.

Профілактичні заходи

Щоб не довелося проводити лікування мошоночної грижі слід, проводити профілактику захворювання. Велике значення мають планові огляди — раннє виявлення патологічного випинання дозволяє проводити нехірургічну терапію.

Лікувальний фізкультурний комплекс, до якого входять вправи для кінцівок і тулуба призначають не тільки з метою профілактики, а вже й наступного дня після грижесічення.

Пахово-мошонкові грижі піддаються терапії, головне, своєчасно звернутися до лікаря. Після усунення патологічного випинання в паховій області чоловіки продовжують жити звичним життям.