Куди зникають птахи?

Навчання 26 серпня 2022 Перегляди: 61

Лелека, підстреленого бароном фон Ботмером, перетворили на опудало, яке досі зберігається в музеї міста Росток (Німеччина). Фото: Univ. Rostock / CC-BY-SA 3.0

У нічим не примітний травневий ранок 1822 року барон Християн Людвіг фон Ботмер, полюючи в угіддях свого замку біля містечка Клюц (Німеччина), підстрелив незвичайного лелека. З його шиї стирчала пронизала її наскрізь стріла майже метрової довжини. Барон доставив свій трофей місцевому професору, який визначив, що стріла виготовлена з екзотичного дерева, що росте лише в Африці. Птах не тільки переніс поранення, але і здійснив тривалий переліт до Європи, де і загинув від руки барона. Невдалий для лелеки політ став великою удачею для науки.

До тих пір залишалося загадкою, куди діваються з настанням осені багато видів птахів. Ще Арістотель дотепно припустив, що вони нікуди не діваються, а просто міняють літній наряд на зимове, як це буває, наприклад, з білими куріпками. Таким чином, змінивши оперення, вони стають ніби іншим видом птахів. Недарма деякі пернаті ніколи не зустрічаються в Греції одночасно, в один сезон! Другий варіант, за Арістотелем, полягав у тому, що на зиму птахи ховаються в нори і впадають в зимову сплячку на зразок ведмедів або бабаків. Правда, давньогрецький філософ висунув ще одну, абсолютно фантастичну гіпотезу: можливо, деякі птахи на зиму відлітають далеко на південь, а влітку повертаються. До таких він відносив журавлів і горлиць.

В епоху Просвітництва, та й багато пізніше, популярна була гіпотеза, згідно з якою ластівки зимують на дні річок і озер. Виникла вона з подачі шведського єпископа Олауса Магнуса (1490-1557), який писав, що до зими ластівки збиваються в купи біля берега в очеретах, а потім йдуть під воду на всю зиму. Цієї думки дотримувався і французький природознавець Жорж Кювьє (1769-1832), його повторював і знаменитий систематик живої природи зі Швеції Карл Лінней (1707-1778). Інший великий французький натураліст, Жорж-Луї Бюффон (1707-1788), поміщаючи ластівок на лід, намагався домогтися, щоб вони впали в сплячку, але пташки, природно, просто дохли. Один з німецьких університетів багато років пропонував винагородити того, хто знайде ластівок у стані заціпенілої сплячки і оживить їх, сріблом вагою зі знайдених птахів. Але претенденти не з’явилися.

Малюнок з багатотомної праці шведського єпископа Олауса Магнуса (1555 р.) показує, як рибалки витягують з-під льоду мережу, в яку поряд з рибою потрапили і птахи, що зимують на дні озера

Були і зовсім дивні ідеї. Так, англійський просвітитель Чарлз Мортон (1627-1698) писав: «Про деякі види пернатих ми не знаємо, ні звідки вони з’являються, ні куди зникають, немов чудесним чином звалюються навесні на нас з неба». Розвиваючи цю ідею, він дійшов висновку, що деякі види птахів зимують на Місяці. За його розрахунками, шлях ластівок на Місяць займає два місяці, і стільки ж йде на зворотний переліт, так що птахи проводять на Землі і на Місяці по чотири місяці. Мортон сам не раз бачив, як восени ластівки збиваються у велику зграю і вона відлітає, все видаляючись, поки не губиться з уваги. Мабуть, летять на Місяць, куди ж ще?

Французькі орнітологи вивчають міграцію воронів у Парижі та околицях, забезпечуючи птахів пластмасовими або металевими кільцями. Фото: Marie-Lan Nguyen / Wikimedia Commons / CC-BY 4.0

Незвичайний мисливський трофей барона фон Ботмера вніс сум’яття в усталені погляди. Тим більше що незабаром стали відомі й інші випадки такого роду. Виникла ідея масштабного кільцювання птахів, які невідомо звідки з’являються навесні і пропадають восени: надіти на лапку кільце з номером і адресою, куди його надіслати в разі виявлення окільцьованого птаха. І тоді досить швидко, за кілька десятиліть, сезонні маршрути багатьох видів птахів вдалося розшифрувати.