Меланоформний невус: класифікація, коротка характеристика, методи діагностики та терапія
Що являє собою меланоформний невус? Відповідь на це питання відома не багатьом. Хоча деякі люди все ж знайомі з таким неприємним явищем.
- Основна інформація
- Загальна характеристика
- Види
- Меланоформний невус: МКБ 10
- Завдання лікаря
- Обстеження пацієнта
- Інші методи діагностики
- Лабораторна діагностика
- Вибір методики лікування
- Хірургічний метод
- Інші методи вилучення
Як виглядає меланоформний невус, які види цієї освіти існують, як їх діагностують і лікують, ми повідаємо нижче.
Основна інформація
Меланоформні невуси являють собою придбані (в процесі життя) або вроджені родимки. У медичній практиці такі утворення нерідко називають доброякісною пухлиною. Хоча в деяких випадках подібні родимки все ж можуть перерости і в злоякісні новоутворення.
Вроджений меланоформний невус зазвичай зростає повільно (в процесі розвитку людського організму). Досягнувши певної величини, такі родимки завмирають.
Загальна характеристика
Меланоформні невуси — це новоутворення доброякісні, які формуються в процесі патологічних відхилень під час внутрішньоутробного розвитку плоду. Незважаючи на те що розглянуті плями найчастіше є вродженими, на тілі людини вони стають помітними лише в процесі дорослішання.
На тілі новонароджених і грудних дітей таких родимок практично не буває. Тільки у 4-10% всіх малюків можна виявити пігментні плями. З віком подібні новоутворення можуть не тільки з’являтися, а й самостійно зникати. Наприклад, якщо у людини до 25 років налічується приблизно 40 родимок, то до 30 років їх може залишитися всього лише 15-20.
Також слід зазначити, що в похилому віці (від 80 років) невусів на тілі практично не залишається.
Кількість таких родимих плям може значно збільшуватися у віці 18-25 років. Також можуть змінюватися їх розміри.
Фахівці стверджують, що наявність величезної кількості родимок на тілі є ознакою високого ризику виникнення меланоми. У зв’язку з цим за такими новоутвореннями необхідно стежити особливо ретельно.
Види
Меланоформний невус — це освіта, що виникає зі змінених клітин-меланоцитів, або так званих невоцитів. Зараз розрізняють такі види таких родимок:
- Невоклітинний прикордонний. Це проста пляма, що не височіє, проте злегка виступає над поверхнею шкіри. Такий невус має коричневе забарвлення і чіткі контури.
- Інтрадермальний меланоформний невус. Це найпоширеніший різновид родимої плями. Скупчення пігментних клітин розташовується в товщі середнього шару шкірних покривів, тобто в дермі.
- Складний пігментний. Такий невус височіє над шкірою. Він може мати різне забарвлення. Дуже часто на ньому росте жорстке волосся.
- Внутрішньодермальний. Це родимка, яка виступає над поверхнею шкіри і має нерівну, бугристу поверхню. Зазвичай вона з’являється у віці 12-30 років.
- Блакитний. Така пляма має характерне забарвлення з огляду на те, що вона пов’язана з відкладеннями меланіну під шкірними покривами. Блакитні невуси щільні на дотик і трохи височіють над шкірою.
- Базальний. Це вид родимки, що має звичайний тілесний колір.
- Невус Ота зазвичай розташовується на обличчі у вигляді «брудних» плям.
- Невус Сетона — це особливий різновид дермальної плями, коли навколо нього знаходиться ділянка шкіри, позбавлена пігменту.
- Невус Іта дуже схожий з невусом Ота, проте знаходиться під ключицею, в області лопатки, на грудях або шиї.
- Папіломатозний невус має великі розміри, розташовується ззаду на шиї або на голові. Дуже часто на ньому ростуть волосини.
- Невус Беккера виникає у юнаків 11-15 років. Може досягти розміру до 20 см.
- Лінійний невус з’являється з самого народження і являє собою групу невеликих вузликів, які розташовані на тілі у вигляді ланцюжка.
Меланоформний невус: МКБ 10
Міжнародна класифікація хвороб 10-го перегляду використовується в охороні здоров’я як провідна статистична основа. Згідно зі згаданим документом, розглянуте захворювання має код — D22. Розташування цього захворювання в даній класифікації наступне:
- Невус губи.
- Меланоформний невус століття, включаючи спайку століття.
- Невус вуха і слухового проходу зовнішнього.
- Невус неуточнених та інших частин особи.
- Шиї та волосистої частини голови.
- Меланоформний невус тулуба.
- Верхня кінцівка, в тому числі область плечового поясу.
- Невус нижньої кінцівки, в тому числі тазостегнової області.
- Меланоформний невус неуточнений.
Завдання лікаря
Перед доктором, який здійснює діагностику розглянутого захворювання, стоїть цілий ряд найважливіших завдань:
- Правильно встановити вид родимки і визначити можливості її лікування.
- Розпізнати (вчасно) початок процесу утворення злоякісного переродження.
- Виявити показання до проведення інших методів діагностики (за необхідності).
Обстеження пацієнта
Обстеження хворого з родимою плямою починають з бесіди та огляду. У процесі опитування лікар встановлює такі важливі подробиці, як період появи родимки (з народження або з віком), її поведінку протягом останнього часу (наприклад, чи змінювала колір, чи збільшувалася в розмірах тощо), раніше проводиться діагностика та лікування.
Після опитування пацієнта слідує його огляд. Лікар оцінює розмір, форму і розташування плями, наявність на ньому волосся та інші особливості. Далі він ставить точний діагноз і призначає лікувальні заходи.
Якщо необхідно, то лікар проводить додаткову діагностику. Для цього з родимки беруть мазки. Показаннями до такого методу дослідження є: кровоточивість, тріщини на поверхні родимої плями.
Взяття мазка з невуса має істотний недолік. У процесі цього може статися мікротравма, що згодом може спровокувати злоякісне зростання. У зв’язку з цим таке дослідження проводиться лише в спеціалізованих онкологічних клініках.
Інші методи діагностики
Найбільш безпечним способом діагностики є метод люмінесцентної мікроскопії. При цьому родимку оглядають під мікроскопом, прямо на тілі людини.
Люмінесцентна мікроскопія — безпечна, точна і безболісна процедура. Однак прилади для її здійснення є не у всіх клініках.
Також для вивчення родимої плями використовують комп’ютерну діагностику. Завдяки цій методиці отримують зображення невуса, яке швидко порівнюється з наявною базою даних. Внаслідок цього лікар може дуже швидко встановити вірний діагноз, а потім призначити лікування.
Лабораторна діагностика
Такий спосіб застосовують з метою встановлення процесу переродження родимої плями в меланій. Якщо воно стає злоякісним, то в крові хворого з’являються особливі речовини, звані онкомаркерами. Виявлення таких дозволяє поставити вірний діагноз і призначити відповідне лікування.
Вибір методики лікування
Сьогодні існує кілька способів лікування пігментних плям. Вони можуть вичерпуватися хірургічним шляхом або лікуватися іншими альтернативними методами.
Вибір терапії не може бути обумовлений бажаннями самого пацієнта. Її свідчення визначаються доктором з урахуванням таких факторів, як:
- Особливості пігментної плями (ризик переходу в меланому, різновиди, розміри).
- Наявність необхідного обладнання.
Хірургічний метод
Видалення невуса оперативним шляхом (за допомогою скальпеля) являє собою найбільш поширену методику, оскільки вона не вимагає використання спеціального обладнання.
Така тактика показана щодо родимок, які мають великі розміри. До недоліків цього методу відносять такі:
- відповідно до правил хірург повинен видалити не тільки пігментну пляму, а й покриви, які його оточують (приблизно на 3-5 см навколо);
- після видалення родимки дуже часто залишаються рубці і шрами;
- у маленьких дітей таку освіту практично завжди видаляють під загальним наркозом.
Також слід зазначити, що в деяких випадках дуже великі неводермальні родимки доводиться видаляти по частинах. Лікарі досить рідко вдаються до такого способу, оскільки решта плями здатна дати активний ріст або переродитися в злоякісну новоутворення.
Інші методи вилучення
Крім вичерпування невуса за допомогою скальпеля, в сучасних клініках використовують такі методи:
- Криодеструкцію (це заморожування родимки).
- Електрокоагуляцію (дія високої температури).
- Лазерну терапію.
Не можна не сказати і про те, що для вичерпування родимих плям нерідко застосовують радіохірургічні методи. Їх суть полягає в тому, що спеціальним приладом — сургитроном — генерується пучок випромінювання (радіоактивного), який концентрується в області патологічного вогнища і видаляє його, не завдає шкоди навколишнім тканинам.
- Попередня
- Наступна
