«Мене бісить, як ти жуєш!» Що таке мізофонія і чому деяких людей дратують звуки

Актуальне 23 січня 2023 Перегляди: 34

Реакція може бути занадто бурхливою, і вчені поки до кінця не знають чому.

Що таке мізофонія

Це коли звуки, які видають інші люди, викликають A. Schröder, G. van Wingen, N. Eijsker et al. Misophonia is associated with altered brain activity in the auditory cortex and salience network/Scientific Reports сильну негативну реакцію у людини. Якщо хтось, наприклад, голосно жує, клацає ручкою, причмокує губами, хрустить пальцями або дихає, мізофони не просто дратуються: вони відчувають справжню огиду і навіть можуть прийти в лють.

Грецька «мізофонія» перекладається як «ненависть до звуку».

При цьому потрібно розуміти, що мізофонія — це не ознака поганого характеру, а реальна проблема. Люди, які з нею стикаються, усвідомлюють, що їхня реакція надмірна, але нічого не можуть з собою вдіяти, коли втрачають контроль.

За найбільш поширеною версією A. Schröder, G. van Wingen, N. Eijsker et al. Misophonia is associated with altered brain activity in the auditory cortex and salience network/Scientific Reports, це відбувається через надмірну активність у слуховій корі та мережі виявлення значущості. Перша відповідає за обробку звуку, друга — за відбір стимулів, що надходять від органів почуттів. Якщо ці області мозку надто сприйнятливі, звуки можуть викликати дуже бурхливу реакцію.

Вчені звернули увагу на мізофонію відносно недавно, зараз вона ще не до кінця A. Schröder, G. van Wingen, N. Eijsker et al. Misophonia is associated with altered brain activity in the auditory cortex and salience network / Scientific Reports изучена. Сам термін вперше стали D. B. Palumbo, O. Alsalman, D. De Ridder et al. Misophonia and Potential Underlying Mechanisms: A Perspective/Frontiers in Psychology використовувати в кінці 1990-х — початку 2000-х років американські вчені Маргарет і Пауел Ястребофф.

Мізофонію не можна назвати захворюванням або розладом, такого діагнозу не існує. Вона не включена 5 Ways to Cope with Sensitivity to Sound/Cleveland Clinic ні в Міжнародний класифікатор хвороб (МКБ-10), ні в авторитетне американське Діагностичне і статистичне керівництво з психічних розладів (DSM-5).

Звідки береться мізофонія

Зазвичай мізофонія проявляється D. B. Palumbo, O. Alsalman, D. De Ridder et al. Misophonia and Potential Underlying Mechanisms: A Perspective/Frontiers in Psychology в підлітковому віці. Також вчені встановили, що вона може бути пов’язана з іншими порушеннями сприйняття звуків. Наприклад, відомо, що близько 60% пацієнтів з шумом або дзвоном у вухах (тинітусом) і значна частина людей з підвищеною чутливістю до звуків (гіперакузією) страждають і від мізофонії.

Точні причини її виникнення невідомі, але є кілька версій.

1. Порушення S. Kumar, O. Tansley-Hancock, W. Sedley et al. The Brain Basis for Misophonia / Current Biology
   
   2. A. Schröder, G. van Wingen, N. Eijsker et al. Misophonia is associated with altered brain activity in the auditory cortex and salience network/Scientific Reports роботи відділів мозку, що відповідають за емоційну обробку звуку. Через це досить нейтральні звуки сприймаються як значущі подразники і запускають реакцію «бий або біжи».
2. Розлади психіки. Есть B. Palumbo, O. Alsalman, D. De Ridder et al. Misophonia and Potential Underlying Mechanisms: A Perspective/Frontiers in Psychology дослідження, які показують, що у людей з обсесивно-компульсивним розладом, синдромом Туретта або тривожністю вище ймовірність розвитку мізофонії. При цих захворюваннях може порушуватися стандартний механізм реакції на звуки: мозок несвідомо приймає їх за сигнали небезпеки.
3. Надмірні реакції Kumar, O. Tansley-Hancock, W. Sedley et al. The Brain Basis for Misophonia/Current Biology в областях мозку, що відповідають за сприйняття рухів. Звук провокує спогади про будь-яку дію і пов’язані з ним негативні емоції.

Як зрозуміти, що у людини мізофонія

Загальноприйнятих методів виявлення мізофонії немає: фахівці ще тільки розробляють D. B. Palumbo, O. Alsalman, D. De Ridder et al. Misophonia and Potential Underlying Mechanisms: A Perspective/Frontiers in Psychology спеціалізовані опитувальники та аудіотести. Тому припустити її наявність можна тільки за відчуттями.

У кожної людини з мізофонією реакція на дратівливі звуки — їх називають «тригерами» — унікальна D. B. Palumbo, O. Alsalman, D. De Ridder et al. Misophonia and Potential Underlying Mechanisms: A Perspective / Frontiers in Psychology . Він може відчувати широкий спектр емоцій: огиду, гнів, занепокоєння, паніку, страх, стрес, тривогу, нетерпіння. При цьому виникати неприємні відчуття можуть ще до того, як людина усвідомлює їх причину.

Також мізофонію іноді супроводжують давні болі в грудях, підвищені серцебиття і потовиділення і навіть неприємні тактильні відчуття. Наприклад, покалювання під шкірою. Деякі люди, почувши тригерний звук, можуть навіть відчувати, ніби їх кров закипає M. S. Lener, J. R. Evans. Understanding Misophonia: When Everyday Sounds Cause Distress / Healthline .

Таку бурхливу реакцію найчастіше провокують звуки:

• жування;
• дихання;
• чавканья;
• ковтання;
• кашлю;
• прочищення горла;
• причмокування губами;
• шмигання носом;
• сопіння;
• хропіння;
• постукування;
• набору тексту;
• листи;
• і багато інших, наприклад стукіт ложки про тарілку під час їжі.

Як боротися з мізофонією

Загальновизнаних методів позбавлення від мізофонії немає D. B. Palumbo, O. Alsalman, D. De Ridder et al. Misophonia and Potential Underlying Mechanisms: A Perspective/Frontiers in Psychology, однак можна спробувати полегшити свій стан. Ось що рекомендує 5 Ways to Cope with Sensitivity to Sound/Cleveland Clinic доктор Скот Бі, який займається лікуванням психологічних проблем, пов’язаних зі сприйняттям звуків.

1. Не ізолюйтеся від неприємних звуків

Як показує практика, стратегія уникнення лише посилює нетерпимість до звуків, а не допомагає боротися з мізофонією. Чим більше ви намагаєтеся відгородитися від тригерів, тим більше страждань, страху або роздратування вони потім викликають.

Доктор психології

Якщо ви просидите в темній кімнаті три години, а потім вийдете на світ, вам буде боляче, тому що ви занадто довго його не бачили. Коли люди намагаються захистити свій слух, вони можуть створити умови, з якими буде складніше впоратися.

Тому ми рекомендуємо пацієнтам вважати звук неважливим. Ми прагнемо навчити людей не чинити опір звукам і приймати їх.

Загалом, намагайтеся не турбуватися про те, що ви не можете контролювати, і думайте про неприємні звуки як про щось, що не має для вас значення.

2. Слухайте неприємні звуки навмисно

Замість того, щоб уникати звуку, краще систематично піддайте себе його впливу. Ця стратегія добре працює разом з практиками релаксації та усвідомленості. Ось одна з них.

Сядьте в зручне положення, сконцентруйтеся на диханні. Якщо ви помітите, що не стежите за вдихами і видихами, пропустіть через себе те, що вас відволікає, і знову зосередьтеся на диханні. Суть цього методу в тому, щоб дозволяти речам бути такими, які вони є, спостерігати за ними, а не намагатися виправити.

Знайдіть відео на YouTube, де люди жують, позіхають або дихають — загалом, роблять те, що провокує вас. Вмикайте ролик і продовжуйте стежити за диханням. Слухайте, поки терпець не вичерпається хоча б наполовину. Постарайтеся сконцентруватися на тому, що звук не небезпечний. Потім спробуйте сприймати його як неважливий.

Так, приємним він все одно не стане, але, принаймні ви зрозумієте, що це всього лише звук і нічого страшного в ньому немає.

3. Постарайтеся менше нервувати

Чим менше ви збуджені або турбуєтеся, тим слабкіше мізофонія буде впливати на вас. Перш ніж боротися з нею, намагайтеся позбутися стресу, тривожності та депресії. Зробіть все, що у ваших силах: зверніться до фахівця або налагодьте стосунки з тими, з ким ви не в ладах.

4. Знайдіть підтримку

Можна, наприклад, поговорити з близькими, попросити їх підтримати вас. А можна відшукати людей з такими ж або схожими порушеннями. Разом буде простіше впоратися з проблемою.

5. Зверніться до фахівця

Якщо все перераховане вище не допомогло, варто знайти хорошого психіатра або психотерапевта. Він точніше визначить причину дискомфорту, адже мізофонію запросто можна сплутати з іншими порушеннями, наприклад з гіперакузією.

Можна звернутися і до звичайного терапевта. Якщо він сам не розбирається у вашій проблемі, то відправить до більш вузького фахівця з аудіології, психології або неврології, який порекомендує, як полегшити стан.

Сьогодні відомо два способи допомоги людям з мізофонією. Перший — когнітивно-поведінкова терапія. Вперше цей метод випробували A. E. Schröder, N. C. Vulink, A. J. van Loon et al. Cognitive behavioral therapy is effective in misophonia: An open trial/Journal of Affective Disorders нідерландські дослідники в 2017 році. 48% пацієнтів після восьми сеансів відчули себе краще.

Разом з терапевтом вони намагалися зрозуміти, що саме провокує їх нетерпимість до звуків? і вчилися контролювати її. Наприклад, опрацьовували свій гнів і намагалися керувати ім. інші методи подібного лікування пропонують D. B. Palumbo, O. Alsalman, D. De Ridder et al. Misophonia and Potential Underlying Mechanisms: A Perspective/Frontiers in Psychology розвивати терпимість і прийняття.

Другий спосіб — це спеціальна терапія Tinnitus Retraining Therapy (TRT), розроблена для пацієнтів з тінітусом (шумом або дзвоном у вухах). Вчені вважають D. B. Palumbo, O. Alsalman, D. De Ridder et al. Misophonia and Potential Underlying Mechanisms: A Perspective/Frontiers in Psychology, що вона може допомогти і при мізофонії. TRT спрямована на те, щоб людина звикла до дратівливих звуків.

Під час консультацій лікар і пацієнт визначають тригери, і на основі цього розробляється індивідуальна аудіотерапія. Її мета — на рівні підсвідомості і рефлексів «привчити» людину до неприємних звуків. Наприклад, включати їх одночасно з фоновим шумом. Лікування триває від 9 до 18 місяців. При застосуванні TRT 83-86% пацієнтів повідомляють про поліпшення стану.

Деякі фахівці прописують D. B. Palumbo, O. Alsalman, D. De Ridder et al. Misophonia and Potential Underlying Mechanisms: A Perspective/Frontiers in Psychology при мізофонії антидепресанти і транквілізатори, які застосовуються при депресіях і тривожності. Але науково-доказової бази у цього виду лікування немає.