Методи та етапи лікування періодонтиту

Здоров’я 15 вересня 2022 Перегляди: 57

Кожна людина рано чи пізно, але стикалася з зубним болем і знає не з чуток, наскільки болісними можуть бути ці відчуття. І одним з найпідступніших стоматологічних захворювань є періодонтит, про який знають багато. Якийсь час тому в ході його діагностування уражений зуб просто видалявся. В даний час, завдяки сучасним досягненням медицини практично в будь-якій області, лікування періодонтиту проводиться не тільки хірургічним, але і терапевтичним шляхом.

Безпосередньо під терміном періодонтит слід розуміти запальний процес сполучної тканини (періодонт), яка розташовується між кістками щелепи, десни і самими зубами. Дане стоматологічне захворювання вважається найбільш важким і небезпечним. Найчастіше його причиною є глибокий карієс одного або декількох зубів. Тоді інфекція поширюється за допомогою отворів у їхньому корінні. Однак мало мати уявлення про цю зубну патологію, необхідно знати симптоми його прояву.

Важлива симптоматика

Як і практично будь-яка хвороба, періодонтит має свої симптоми. Хоча деякі захворювання не мають яскравих ознак і протікають приховано. Що стосується лікування і симптомів періодонтиту, то тут має місце бути:

1. Больові відчуття в різкій формі, які виникають мимовільно. Вони можуть бути стукаючими, іноді пульсуючими. При цьому їх локалізація залежить від місця інфікування або травмування. Як правило, больовий синдром поширюється лише на один-два зуби не більше того. Під впливом тепла він посилюється, знизити його виходить за допомогою холоду.
2. Найчастіше у пацієнтів виникає помилкове відчуття збільшення зуба, що обумовлено чиненням на нього тиску ексудату і гноя.
3. Також можна виявити набряк слизової оболонки в області запалення та інфільтрат.
4. Скупчення гною біля ураженого зубного кореня може призвести до асиметрії обличчя в бік запалення.
5. Як правило, розвиток періодонтиту супроводжується головними болями, які через деякий час стають нестерпними.
6. Температура тіла може підніматися до сорока градусів на тлі лихоманки і маячневого стану.

Крім цього, перш ніж переходити до лікування періодонтиту зуба, потрібно пам’ятати про додаткові симптоми в особі безперервної кровоточивості десен, що проте не пов’язано з травмами або особливостями раціону. Крім того, больові відчуття в зубі з’являються не тільки в ході прийому їжі, але і при проведенні гігієнічної процедури.

Варто ще згадати про незмінного супутника періодонтиту — неприємний запах з рота. Больові відчуття з’являються не тільки під впливом високої температури, але і низької.

Два основні типи періодонтитів

У стоматології розрізняються два основні види такого захворювання:

• гострий;
• хронічний.

Серед головних симптомів прояву гострої форми захворювання можна виділити наступні. Це набряклість тканин десни в місці ураження, поява болю при насуванні і підвищення температури тіла. Якщо проігнорувати захворювання, воно переходить у хронічну стадію.

При лікуванні гострого періодонтиту варто враховувати, що він може протікати в одній з двох стадій:

• серозний — больові відчуття з’являються періодично, але сам зуб нерухомий;
• гнійний — посилення болю, гній виходить з десни, що в підсумку призводить до розхитування зуба.

Що стосується хронічного періодонтиту, то у нього в свою чергу теж кілька видів.

1. Фіброзний — найбільш непомітне протікання захворювання, яке може супроводжуватися слабким болем або взагалі ніяк себе не видавати. Точний діагноз можна поставити лише за допомогою рентгенівського знімка.
2. Гранулюючий — цей випадок найчастіший, при якому відчувається постійний біль, набрякає десна і в ньому утворюється канал, звідки виходить гній.
3. Гранулематозний — періодонтит подібного роду вважається найнебезпечнішим. Запальні тканини з часом перетворюються на гранулеми. Це свого роду мішечки, заповнені гноєм.

Яке саме лікування потрібно, залежить від типу захворювання.

Діагностування стоматологічного захворювання

Незважаючи на те що існують симптоми гострого або хронічного періодонтиту, лікування проводиться лише після встановлення точного діагнозу, щоб уникнути лікарської помилки.

Для цього і існує діагностика, яка може бути різною.

1. Електроодонтометрія (або ЕОД). Відноситься до методики діагностування, при якій вивчається поріг збудливості нерва зуба. Чим він нижчий, тим сильніше розвивається інфекція або ж нерв відмирає. При цьому значення можуть наступними: в нормі 6-8 мкА, але не більше; на пульпіт вказують показники 25-95 мкА; 100 мкА — це вже загибель нерва. При гострій формі періодонтиту — 180-200 мкА, тоді як у хронічного захворювання в межах 100-160 мкА.
2. Рентген. Являє собою основний метод діагностики періодонтиту, який дозволяє виявити наявність захворювання, навіть у відсутності скарг з боку пацієнта. При цьому можна виявити зміни, які не видно під час первинного огляду.
3. Загальний аналіз крові. Зазвичай він призначається в тих випадках, коли раніше зуб вже лікувався, але зроблено це було неправильним чином. В результаті чого інфекція поглибилася не тільки до кореня, але і торкнулася надкістки.

За допомогою перелічених методик стоматолог може з упевненістю поставити правильний діагноз. Крім цього, фахівець зможе зрозуміти причини виникнення і вибрати правильне лікування хронічного періодонтиту або будь-якого іншого.

Основні етапи в лікуванні

Для позбавлення від поширеного стоматологічного захворювання використовуються різні методики. Проте є у них дещо спільне. Тобто всі зусилля зводяться до усунення запалення і загоєння уражених тканин. І варто зауважити, що на це йде чимала кількість часу.

Можна розділити все лікування умовно на декілька етапів, незалежно від вибраного методу.

1. Уражені тканини видаляються. Який використовувати для цього спосіб, залежить від ступеня їх ураження і тяжкості самого захворювання. У будь-якому випадку необхідно провести ретельну обробку і санацію кореневих каналів відповідними інструментами з використанням медикаментозних антисептиків.
2. У зубі і тканинах десни усувається запальний процес, що робиться за допомогою антибіотичних препаратів з протизапальною дією. Протягом декількох наступних днів в ході лікування каналів періодонтиту, після процедури санації і чищення каналів пацієнту покладаються деякі додаткові заходи. До них належать фізіотерапія, полоскання рота, прийом низки медикаментів. Завдяки цьому тканини загоюються, патогенна мікрофлора пригнічується і усувається запальний абсцес.
3. Після вже проводиться пломбування ураженого зуба. І залежно від ступеня тяжкості захворювання в хід можуть йти допоміжні засоби. Це металеві або гутаперчеві штифти, які широко поширені в стоматології, твердіючі пасти і багато іншого.
4. Останній етап є, швидше, заключною стадією лікування у вигляді профілактики. Це дозволить у майбутньому уникнути загострення захворювання. Як правило, це систематичні відвідування стоматолога, виконання правильної гігієни порожнини рота, включаючи використання антисептичних ополаскувачів.

Як же саме проводиться лікування періодонтиту у дітей і дорослих? Про це далі якраз і піде мова.

Застосування медикаментів

У більшості випадків періодонтит лікується за допомогою медикаментозної терапії. По суті, лікування з використанням медикаментів відноситься до консервативної терапії. При цьому проводитися воно може спільно з фізіотерапією. Тут маються на увазі ті ж етапи, що розглянуті вище. Тобто проводиться розтин зуба, санація каналу, а після він закривається пломбою.

У більшості випадків в хід йдуть лікарські препарати, представлені групою антибіотиків. Їх прийом супроводжується позитивним ефектом у вигляді зменшення запального процесу. Також прийом даних медикаментів дозволяє запобігти потраплянню гною в кровоносну систему пацієнта, що загрожує багатьма серйозними ускладненнями.

Крім цього, лікування пульпіта і періодонтиту антибіотиками дозволяє уникнути поширення патогенної мікрофлори на прилеглі тканини від запаленої ділянки. До того ж, якщо регулярно їх приймати, усувається осередок запалення, за рахунок чого досягається знеболювальний ефект.

Найчастіше такий вид лікування застосовується при періодично виникаючому періодонтиті, який чергується ступенем загострення і ремісії. У цьому випадку йдеться про хронічну форму стоматологічного захворювання. Прийом антибіотиків дозволяє уникнути рецидиву.

Оперативне втручання

Хірургічне втручання застосовується в рідкісних випадках і є крайнім заходом, який актуальний для захворювань у запущеній стадії. При цьому уражені тканини видаляються частково або повністю. Крім цього, проводиться розтин тієї порожнини, де скупчилися гнійні відкладення протягом усього періоду захворювання.

В даний час всі зусилля сучасних методів лікування періодонтиту спрямовані на збереження зуба. Тобто видаляються лише ті тканини, які зазнали ураження інфекції. Крім того, хірургічне втручання може знадобитися у випадках, коли періодонтит почав розвиватися під впливом (короткочасно або тривалий) хімії. У цьому випадку потрібно видалити не тільки самі хімічні речовини, але й обробити тканини, щоб уникнути появи негативних наслідків.

Якийсь час тому, майбутній візит до стоматолога вселяв почуття страху, але тепер ситуація змінилася в кращу сторону. Але навіть якщо і доводиться видаляти зуб при необхідності, вся процедура проходить безболісно, все завдяки ефективним анестетикам і сучасним хірургічним технологіям.

Особливості фізіотерапії

Фізіотерапія може бути застосована в комплексі з консервативною терапією, так і бути самостійною процедурою. Але в цьому випадку вона актуальна лише для хронічної форми стоматологічного захворювання.

Таке лікування карієсу, пульпіта, періодонтиту дозволяє запобігти повторному розвитку запалення за допомогою ліквідації патогенної мікрофлори, що призводить до зменшення наявного вогнища.

Найпоширенішими прийомами фізіотерапії є:

• лазеротерапія;
• електрофорез.

Тільки ці заходи вкрай не рекомендується використовувати щодо гострої форми періодонтиту. Інакше це загрожує складними ускладненнями.

Особливості лікування гострого періодонтиту

Лікування захворювання, яке ще перебуває в гострій формі, потребує не менше трьох відвідувань фахівця. Насамперед усі дії стоматолога спрямовані на розтин і розширення кореневого каналу. Після цього необхідно добре очистити його, видаляючи всі уражені тканини, а далі здійснюється обробка антисептичними засобами.

В ході лікування періодонтиту порожнина в зубі поки не закривається, щоб дати можливість гною безперешкодно вийти назовні. Але і повністю відкритої порожнини теж не можна залишити. У цьому випадку вона прикривається спеціальною пародонтальною пов’язкою. Вона знімається через день або трохи більше в залежності від ситуації (не більше 3-5 діб). Потім канал перевіряється на предмет гноя, заповнюється необхідними препаратами і закривається тимчасовою пломбою. У деяких випадках на цьому етапі лікування може бути призначена магнітна або лазерна терапія, щоб уникнути повторного розвитку інфекції.

Через два або три місяці проводиться контрольний огляд і робиться рентгенівський знімок. І якщо у фахівця немає побоювань щодо захворювання, зуб остаточно закривається пломбою і відновлюється його коронкова частина. Як правило, це робиться протягом одного або двох наступних відвідувань.

Лікування хронічної форми захворювання

Однак з різних причин періодонтит переходить в хронічну стадію, в цьому випадку на лікування періодонтитів карієсу йде більше часу і зусиль. Фіброзна форма захворювання лікується подібним чином, що і гостра, але з деякими відмінностями. Кореневий канал не розширюється, а в ході виконання лазеротерапії потужність пристрою нижче.

А якщо це гранулююча або гранулематозна форма періодонтиту, тимчасова пломба ставиться на період від 3 до 6 місяців. При цьому протягом усього цього терміну необхідно регулярно робити рентгенівські знімки і відвідувати стоматолога. Щоб прискорити і максимально підвищити ефективність лікування, додатково використовується фізіотерапія у вигляді електрофорезу, магнітної або ультрависокочастотної терапії.

Через те, що запальний процес розвивається досить тривалий за часом, імунітет організму слабшає, внаслідок чого лікування хронічного захворювання може затягнутися на більш ніж півроку. Особливо це стосується літніх людей. У той же час, якщо правильним чином застосовувати імуномодулятори і препарати, які сприяють регенерації тканин, лікування періодонтиту піде швидше.

Однак якщо фахівець виявить запущеність періодонтиту, буде прийнято єдино правильне рішення — видалити уражений зуб. Це обумовлено тим, що через сильне ураження тканин ефекту від лікування не буде, а захворювання через деякий час повернеться. З цієї причини, якщо стоматолог радить видаляти зуб, а не лікувати, його порадою не варто нехтувати.

Лікування вдома

Багато людей неохоче відвідують стоматолога в профілактичних цілях, щоб своєчасно виявити якесь захворювання, якщо воно має місце бути. Багато в чому це обумовлено страхом перед болем, який може викликати сильний стрес. І тому вони намагаються обійтися домашніми засобами.

Тільки тут варто уяснити одне — періодонтит відноситься до групи інфекційних захворювань, в конкретному випадку вогнище знаходиться саме в кореневому каналі. З цієї причини лікувати періодонтит будь-якої форми в домашніх умовах просто не представляється можливим.

До того ж інфекція ця практично не чутлива до препаратів групи антибіотиків. Таке лікування періодонтиту зуба є лише допоміжним засобом, а основне лікування — це видалити нерв у каналі з подальшим його пломбуванням. Все що можна зробити вдома, це полегшити прояв симптомів за допомогою засобів народної медицини.

Важлива корисна рекомендація

Ну і наостанок кілька корисних рекомендацій. І найважливіша з них — це своєчасно звертатися за допомогою фахівця при появі першої ознаки періодонтиту. В іншому випадку нічим хорошим це не закінчується, можуть виникнути ускладнення. Найсерйознішою з них є поява свищів.

Свищ — це канал у десні, через який відводяться гнійні маси. Така патологія супроводжується не тільки болями, а й порушує естетичний вид ротової порожнини.

Крім цього, через ігнорування лікування періодонтиту, а також в ході його неправильного застосування може виникати ще одне не менш небезпечне ускладнення — сепсис. Під ним розуміється зараження крові, про що відомо вже кожному. Так буває в разі потрапляння гною в кровотік або лімфатичні судини. А це вже задоволена серйозна загроза здоров’ю і життю пацієнта.