Site icon Сайт Житомира — 884

Міжміські перевезення лежачих пацієнтів: коли варто викликати спецтранспорт

Міжміські перевезення лежачих пацієнтів: коли варто викликати спецтранспорт

Не кожне життя складається спокійно і рівно. Буває, що сьогодні людина у лікарні в Хмельницькому, а завтра її потрібно перевезти до реабілітаційного центру у Києві. Або бабуся, яка проживала в селі, захворіла, й тепер вся родина вирішує, як доставити її до обласної лікарні. І тут виникає логічне питання: як? Хто? На чому? Наскільки це безпечно?

Часто родичі намагаються організувати все самостійно. Хтось дзвонить до знайомих, хтось шукає бус, хтось питає у водія, чи можна «акуратно покласти ззаду». Але коли мова йде про перевезення лежачих хворих, варіант «якось викрутимось» — це не вихід. Це ризик. І не лише для здоров’я, а іноді й для життя.

Міжміські поїздки — це не 15 хвилин на машині. Це кілька годин дороги, іноді — по нерівних трасах, із заторами, зі зміною температур, без змоги швидко зупинитися, якщо щось піде не так. І якщо людина лежача, ослаблена, після інсульту, операції або з хронічними ускладненнями, вона просто не витримає звичайну дорогу без супроводу.

Саме в таких випадках і потрібне транспортування хворих спеціальним транспортом. Це не просто авто. Це повноцінний мобільний медкабінет: з носилками, спеціальними кріпленнями, системою обігріву або кондиціонером, киснем, моніторингом тиску та пульсу. І головне — з людьми, які знають, як діяти у будь-якій ситуації. Санітари, фельдшери, водії, які не просто «везуть», а супроводжують.

Міжміські перевезення можуть бути з різних причин. Комусь потрібно на планове лікування в іншу область. Хтось хоче, щоб рідна людина отримувала догляд ближче до сім’ї. А іноді — потрібно везти додому, щоб людина провела час із близькими, в знайомому середовищі. І у всіх цих випадках важливо не нашкодити.

DOCOMED займається такими перевезеннями щодня. Ми їздимо з Києва в Черкаси, з Полтави в Вінницю, з Львова у Харків. І кожна така поїздка — це нова історія. Ми пам’ятаємо обличчя людей, яких перевозили. Ми бачимо очі родичів, коли вони нарешті видихають із полегшенням. Ми знаємо, як важливо зробити все тихо, м’яко, уважно.

І знаєте, що найбільше цінують люди? Не носилки і не авто — хоча це теж важливо. А те, що ми не байдужі. Що не просто забрали і вивантажили, а були поруч, підтримали, щось порадили, посміхнулися, дали напитися води, поправили ковдру. Бо транспортування хворих — це не про техніку. Це про людяність.

Тож якщо ви зараз стоїте перед вибором — везти самотужки чи звернутися до фахівців — подумайте про головне. Про безпеку. Про комфорт. Про повагу до рідної людини. І не бійтеся запитати. Ми розповімо, пояснимо, прорахуємо маршрут і зробимо все можливе, щоб ця дорога стала кроком до кращого, а не випробуванням.

Бо перевезення лежачих хворих — це завжди більше, ніж просто поїздка. Це турбота.

Exit mobile version