Моральні принципи можна коригувати уві сні

Навчання 02 серпня 2022 Перегляди: 72

Кадр з фільму «Острів»: так його творці уявляли собі впровадження в мозок людського клону базової інформації

Американські психологи, працюючи з групою добровольців, провели стандартний тренінг з корекції прихованих соціальних забобонів — уявленнях про слабку здатність жінок до наук і асоціальних нахилів негрів. Цей тренінг супроводжувався виробленням рефлексу на певний сигнал. Вчені довели, що якщо цей специфічний сигнал подається потім під час фази глибокого (повільного) сну, то засвоєння антистереотипних принципів набагато надійніше. Ефект такого навчання з підкріпленням уві сні триває суттєво довше.

У романі Олдоса Хакслі «Про дивний новий світ» є такі фрагменти:

«… Були залишені спроби дати дітям уві сні поняття про довжину Нілу. І правильно зробили, що кинули ці спроби. Не можна засвоїти науку без розуміння, без вникання в сенс

. — Але от якби вони зайнялися моральним вихованням, — говорив Директор , — Ось моральне виховання ніколи, ні в якому разі не повинно ґрунтуватися на розумінні

.

… > Директор повільно пішов уздовж шеренги ліжечок. Вісімдесят хлопчиків і дівчаток тихо дихали, розрумянившись від сну. З-під кожної подушки тек шепіт.

— Але безсловесне впровадження рефлексів діє грубо, огульно; за допомогою його не можна сформувати більш тонкі і складні шаблони поведінки. Для цієї мети потрібні слова, але вдумування не потрібно. Коротше, потрібна гіпнопедія

. — Доки все свідомість дитини не заповниться тим, що вселив голос, і те, що вселено, стає в сумі своїй свідомістю дитини. І не тільки дитини, а й дорослого — на все життя. Мозок міркує, бажає, вирішальний — весь наскрізь буде складатися з того, що вселено. Навішене нами! — вигукнув Директор тріумфуючи. — Навіщено Державою! «

(Розділ 2, переклад: О. П. Сорока, В. О. Бабков)

Така довга цитата знадобилася, щоб відразу дати стягувальним читачам «Елементів» уявлення про тему наукової публікації в Science — сучасна «гіпнопедія». Олдос Хакслі, зобразивши світ майбутнього, поставив в основу людської «цивілізації» штучне розмноження і впровадження кастової свідомості за допомогою гіпнопедії — виховання уві сні. (Третім компонентом цивілізації, нагадаю читачам, був наркотик щастя, що видається державними чиновниками всім працівникам.) Хакслі — автор, утворений у всіх сферах, — використовував гіпнопедію, вже відому до моменту написання книги (тобто до 1932 року). Він абсолютно точно вказав, що знання з її допомогою впровадити не можна — досліди з гіпнопедичного навчання радистів на американських військових базах у 1923 році були невдалими.

Але зате норми поведінки засвоїти уві сні, як передбачалося, цілком можливо. Інакше кажучи, моральні принципи гіпотетично засвоюються мозком на несвідомому рівні, в тому числі і уві сні; і надалі людина поводиться відповідно до засвоєних принципів, навіть не розуміючи справжніх причин своїх вчинків. І Хакслі, вустами Директора, делегує право формувати ці принципи Державі (і ставить там знак оклику!). Виходить населення із заздалегідь заданим, легко керованим світоглядом. Вже більше 80 років люди розмірковують над цією антиутопією: впроваджені уві сні норми поведінки — це добре чи погано, це етично чи неетично, це природно чи протиприродно? Поки філософи і культурологи намагаються якось вирішити ці жахливі питання (а це непросто, адже у кожного з них вже є свої засвоєні норми і принципи), нейробіологи з’ясовують саму можливість гіпнопедичного впровадження етичних принципів.

Американські вчені з Північно-Західного університету в Еванстоні (Іллінойс, США) опублікували в журналі Science результати гіпнопедичної методики, яку вони випробували для закріплення уві сні нових моральних установок. Потрібно відзначити, що вони працювали з такими актуальними установками, як підсвідома гендерна або расова нерівність, які в сучасному суспільстві вважають неприйнятними. Звідси виникає суспільний запит на їх викорінення. Американські психологи вели свої дослідження в рамках цього соціального завдання (не забудемо про знак оклику Хакслі).

Дизайн експерименту був відносно простий (рис. 1). У ньому брали участь 40 добровольців (студенти того ж університету, по 20 білих дівчат і юнаків). У них спочатку визначили базовий рівень забобонів, расових і гендерних. Для цього скористалися розробленою наприкінці минулого століття методикою. Потім провели спеціальний тренінг, метою якого було вселити (позбавити) випробовуваних від певних соціальних стереотипів. Перший стереотип, з яким працювали психологи, був такий: жінки більше схильні до мистецтва, ніж до науки. Другий: негри схильні до асоціальної (поганої) поведінки.

Ріс. 1. Дизайн експерименту. На першому етапі (А) на екрані з’являється парне зображення — обличчя і слово. При нестереотипній парі учасник натискає на кнопку, і при швидкій і правильній відповіді лунає сигнал, а при стереотипній парі сигналу немає. Якщо потрібна нестереотипна відповідь занадто повільна або неправильна, картинка з’являється знову. На другому етапі (В) при звучанні сигналу випробуваний повинен натиснути на нестереотипне слово. Третій етап (С, D): тестування рівня забобонів після півторагодинного сну, під час якого звучить (або не звучить) заданий на перших двох етапах сигнал. Малюнок з синопсису до обговорюваної статті в Science

В ході тренінгу випробовувані повинні були зреагувати на фото жінок з підписаними «нестереотипними» словами: геологія, фізика, Ейнштейн, експеримент, НАСА, біологія, математика тощо, а не з «творчими» словами на зразок таких: поезія, література, Шекспір, симфонія, театр, драма тощо. Аналогічне завдання було і з фотографіями негрів: їх потрібно було поєднувати з позитивними словами (рай, свобода, гармонія, посмішка, схід, радість, задоволення), а не з негативними (небезпека, нудота, бомба, вірус, рак, отруєння, зло, вбивство). При правильній і швидкій відповіді лунав певний звуковий сигнал, при неправильному він не звучав. На другій стадії закріплення потрібно було при звучанні цього сигналу клікнути мишкою на «нестереотипному» слові, поєднавши жіночі особи з науковими словами, а обличчя негрів — з емоційно позитивними. В результаті, по-перше, у випробовуваних знижувався рівень забобонів (це з’ясували, коли знову проводили тести на визначення рівня забобонів), а по-друге, формувався зв’язок нестереотипних установок з певним звуком.

Останнє використовувалося на третій — гіпнопедичній — стадії. Випробовувані вкладалися спати на півтори години, і під час фази глибокого сну вмикався негромкий звуковий сигнал, той самий, який звучав при тренуванні антистереотипних установок. Половині випробовуваних включали «гендерний» сигнал, а іншій половині — «расовий». Після залишалося перевірити, як вплинуло включення сигналу на рівень прихованих забобонів, тобто учасники експерименту, виспавшись, знову проходили тест.

Як з’ясувалося, якщо під час сну подавався звук, пов’язаний з антистереотипними тренуваннями, то ефект тренувань посилювався (рис. 2). Рівень прихованих забобонів після такого «гіпнопедичного» навіювання знижувався приблизно в два рази. Особливо чітко це проявилося в гендерних тренуваннях. Рівень гендерного стереотипу знизився практично до нуля. Ефекти антирасових маніпуляцій і гіпнопедії хоч і знизили приховані расові забобони, але не надто сильно.

Ріс. 2. Ліворуч: результати тестування прихованих забобонів: до навчання (синій колір) і відразу після (червоний колір). Праворуч жовтим показано результати тестів на гендерні та расові стереотипи (результати усереднені) після сну, під час якого одній групі давали відповідний сигнал, а другій його не давали. Рівень забобонів знижується після сну з відповідним сигналом. Малюнок з обговорюваної статті в Science

Сам по собі звук не впливає на ефект закріплення і посилення засвоєних норм, спрацьовує тільки специфічний сигнал. Так, якщо після пройденого навчання антигендерним стереотипам уві сні дається расовий сигнал, то ефекту посилення немає, а антирасовий сигнал знижує тільки расові забобони, але не гендерні (вони, навпаки, посилюються, як видно з рис. 3). Отже, зрозуміло, що сигнал, який слухається несвідомо уві сні, повинен бути пов «язаний з попереднім навчанням. Тоді він діє в потрібний бік. Гіпнопедія моральних принципів стає реальністю.

Ріс. 3. Результати тестування прихованих забобонів до і після сну. Одній групі під час сну давали гендерний сигнал, другій — расовий, потім всіх випробовуваних тестували і на гендерні, і на расові забобони. Малюнок з супровідних матеріалів до обговорюваної статті в Science

Інша справа — як довго зберігається дія такого навчання, посиленого разовими несвідомими стимулами. Випробовувані, які прийшли через тиждень для повторного тесту, показали, що сильні відгомони навчання все ж простежуються. У них рівень забобонів — і расових, і гендерних — так і залишився зниженим. А ось ті, хто проходив тренінг без сигналу уві сні, повернулися до базового рівня суджень. Несвідомий сигнал, що нагадує про набуту нову навичку або знання, активізує новоутворені специфічні нервові шляхи, змушуючи їх спрацьовувати знову і знову. В результаті формуються нові синапси, і нова норма стабілізується. У стані пильнування закріпленню нового знання заважає активізація численних конкуруючих нервових шляхів.

Психологи розглянули зв’язок наслідки навчання уві сні та якості сну. І дійшли висновку: чим краще сон, тим вища наслідок гіпнопедичного впливу. Варто звернути увагу на цей, в цілому тривіальний, висновок через те, що дослідження виявило позитивний вплив саме фази глибокого сну. Вчені вважають, що потрібні більш тонко організовані експерименти і вимірювання, щоб виявити в деталях цей механізм.

Джерела:

1) X. Hu, J. W. Antony, J. D. Creery, I. M. Vargas, G. V. Bodenhausen, K. A. Paller. Unlearning implicit social biases during sleep // Science, V. 348. P. 1013–1015.

2) G. B. Feld, J. Born. Exploiting sleep to modify bad attitudes // Science. V. 348. P. 971–972.

Олена Наймарк