Насіннєвий бугорок: опис, можливі причини, методи діагностики та особливості лікування

Здоров’я 13 січня 2023 Перегляди: 36

Захворювання статевої системи у чоловіків у більшості випадків виявляються досить неприємними симптомами. Характерні ознаки, як правило, помітні відразу. Іноді патологічний процес зачіпає внутрішні тканини. Тому чоловік дуже довго навіть не здогадується про проблему. До категорії таких підступних і одночасно неприємних захворювань можна віднести запалення насіннєвих бугорків.

Анатомічна довідка

Розповідаючи про розвиток патологічного процесу, доцільно зупинитися на питанні будови розглянутого органу. Насіннєвий бугорок розташований у передміхуровій частині сечовипускального каналу. Він являє собою невелике піднесення, довжина якого становить близько 15-20 мм, а ширина і товщина не перевищують 3 мм. Складається переважно з гладкомишкових елементів.

У насіннєвому бугорці є невелике поглиблення, іменоване «чоловіча маточка». Через нього проходять семявикидаючі протоки. У більшої частини чоловіків вони проникають з обох сторін передміхурової залози. Їх довжина становить приблизно 12-18 см. Семявикидаючі протоки відкриваються слабкими м’язовими жомами. Безпосередньо під час еякуляції їх отвори розширюються, завдяки чому сперма викидається в просвіт сечовипускального каналу.

Фізіологічні функції

Щодо призначення даної анатомічної одиниці навіть сьогодні не вщухають суперечки. Одні дослідники вважають, що насіннєвий бугорок є найважливішою освітою. Він бере участь у процесах еякуляції та ерекції. Інші вчені вважають його рудиментом жіночих дітородних органів і не пов’язують з фізіологією статевої функції. Однозначно відповісти, яка точка зору з представлених є вірною, неможливо. Найімовірніше, істина ховається в середині. Наприклад, якщо на насіннєвий бугорок впливати механічно, у багатьох чоловіків виникає еякуляція. Запальні захворювання часто супроводжуються скороченням тривалості інтимного контакту, що слід вважати прямим доказом участі даної освіти у статевій функції.

Однак не можна переоцінювати важливість насіннєвого бугорка. Ще кілька десятиліть тому вчені припускали, що при ерекції збільшення його в розмірах перешкоджає зворотному закиданню сперми. Численні дослідження спростували цей факт. Описана бар’єрна функція відноситься до м’язових елементів сечового міхура.

Незвичайне розташування насіннєвого бугорка робить його сприйнятливим до різного роду патологій. Основними з них є коллікуліт і гіпертрофія. Далі розглянемо особливості перерахованих порушень та основні методи їх лікування.

Що таке коллікуліт?

Це інфекційно-запальний процес. Механізм розвитку патології ґрунтується на венозному застої крові в тканинах, де знаходиться насіннєвий бугорок. Серед основних причин лікарі називають:

• регулярне переривання статевого акта або його надмірне затягування;
• проблеми з кровообігом;
• тривалий стан ерекції, який не закінчується безпосередньо контактом;
• сидяча робота.

Первинне запалення може відбутися в результаті одноразового проникнення інфекції в організм. При цьому захворювання добре піддається терапії. Вторинне запалення виникає в результаті перенесених раніше недуг або як супутній розлад статевої системи.

Симптоми колікуліту і методи його діагностики

Ознаки патологічного процесу залежать від давності інфікування. Найчастіше пацієнтам доводиться стикатися з наступними проявами:

• статева дисфункція;
• поллюції;
• домішки крові в насіннєвій рідині;
• дискомфорт у задньому проході та паховій області;
• хворобливість при інтимній близькості;
• слабкий викид сперми.

Перелічені проблеми зі здоров’ям зазвичай вказують на запалений насіннєвий бугорок. Симптоми і ступінь їх вираженості можуть варіюватися, тому самостійно ставити собі діагноз не можна. Краще звернутися за допомогою до уролога.

На консультації лікар спочатку повинен провести фізикальний огляд і вислухати скарги потенційного пацієнта. Обов’язково вивчається анамнез. Після цього переходять до інструментальних методів діагностики. Щоб підтвердити запальний процес у насіннєвому бугорці, використовується уретроскопія, а також лабораторні дослідження методом ПЛР. На підставі отриманих результатів лікар може призначити лікування.

Особливості терапії

Основна мета призначеного лікування — купувати гостру симптоматику та інфекцію, що спровокувала хворобу. У першу чергу пацієнту призначається курс антибактеріальних препаратів. Їх дія спрямована на придушення збудника запального процесу. Медикаменти завжди підбираються індивідуально. Важливо пройти повний курс лікування і не кидати його навіть після зникнення неприємних симптомів.

Одночасно з бактеріальною призначається фізіотерапія. До числа найбільш щадних методів впливу на проблему можна віднести промивання уретри і тушування спеціальними розчинами, до складу яких входять нітрати срібла.

Фінальним етапом терапії завжди є операція. Під час її виконання хірург видаляє запалений насіннєвий бугорок у чоловіків. Після цього протягом 2-4 тижнів слід утримуватися від інтимних контактів і берегти свій організм від вірусних/інфекційних хвороб.

Гіпертрофія насіннєвої бульбашки

При цій патології спостерігається збільшення освіти в розмірах. Ступінь вираженості може варіюватися. При запущеній формі насіннєвий бугорок починає перекривати просвіт сечовипускного каналу.

Для діагностики патології використовується метод висхідної уретроцистографії. Під час дослідження в порожнину сечовипускального каналу лікар вводить контрастну речовину, за допомогою якої на знімку можна розглянути наявні дефекти. Усунення патології передбачає хірургічне втручання. Під час ендоскопічної операції фахівець видаляє насіннєвий бугорок. Лікування на цьому вважається завершеним.

Прогнози лікарів

Будь-яка патологія, що зачіпає статеву систему чоловіка, вимагає якісної діагностики та лікування. У цей час важливо дотримуватися всіх приписів лікаря, виключити випадкові зв’язки. Що стосується режиму харчування, то в даному випадку краще відмовитися від сечовий міхур продуктів. Відсутність терапії може призвести до сумних наслідків.

Запальний процес у насіннєвому бугорці або його гіпертрофія потребують хірургічного втручання. Щоб уникнути розвитку ускладнень, після операції необхідно дотримуватися щадного режиму. М’які тканини заживають дуже повільно, а іноді і досить болісно. Тому на час реабілітації слід відмовитися від інтимних контактів, фізичної активності та зайвого перенапруження.