Новгородська ікона Божої Матері — опис, історія і молитва

Непізнане 11 липня 2022 Перегляди: 67

Згідно з стародавнім літописом, новгородська ікона Божої Матері «Знамення», що зберігається нині в Софійському соборі, вперше була прославлена в XII столітті, і сталося це в дні тяжкого випробування, що обрушилося на місто. Відтоді цей образ є символом заступництва небесних сил.

Братовбивчий похід

В історію вітчизни XII століття увійшло як період жорстокого протиборства між питомими князями, які проливали річки крові у своєму прагненні до влади. Одним з його похмурих епізодів стала спроба володимиро-суздальського князя Андрія Боголюбського підпорядкувати собі Великий Новгород. Не сподіваючись лише на свої сили, він уклав союз з іншими князями: рязанським, муромським і смоленським, а на чолі об’єднаного війська поставив власного сина Мстислава. Взимку 1170 року ця величезна рать рушила до берегів Волхова, залишаючи позаду себе незліченні трупи і попелища сіл. Наприкінці лютого воїни Мстислава підступили до Новгорода і почали готуватися до штурму.

Воля Пресвятої Богородиці

Бачачи, що тих, хто осаджував великий натовп, а їхніх власних сил явно не вистачає, жителі міста, покладаючись лише на небесне заступництво, безперестанку молилися, волаючи до Господа і Його Пречистої матері. Багато новгородських іконів на той час вже прославилися явленими через них чудесами, і це вселяло надію в обложених.

І сталося так, що в одну з ночей архієпископ Новгородський Іван (прославлений пізніше в лику святих), стоячи на молитві, почув голос Пресвятої Богородиці, яка наказала йому заради порятунку міста йти до церкви Спаса, що на Іллінській вулиці, і, забравши звідти Її образ, піднести його на міську стіну.

Чудеса, явлені іконою

Німало не заважаючи, поважний архіпастир направив до зазначеної церкви своїх слуг, але ті, повернувшись, повідомили, що не тільки не змогли принести рятівний образ, але навіть зрушити його з місця їм не вдалося. Тоді святитель Іван зібрав народ і на чолі хресної ходи особисто вирушив на Іллінську вулицю. Легенда говорить, що лише після загальної колінопреклоненої молитви новгородську ікону «Знамення» (саме вона виявилася тим чудотворним чином, на який вказала Богородиця) вдалося прийняти на руки і, урочисто пронісши вулицями обложеного міста, піднести на стіну.

Не відаючи, що творять, воїни Мстислава обсипали дивний образ хмар стріл, одна з яких встромилася в зображення Богородиці. І тоді присутні спромоглися побачити диво: Цариця Небесна обернула Свій пречистий лик до міста, і з її очей потекли криваві сльози. У цей момент жах охопив осаждавших. Позбавлені розуму, вони вихопили мечі і стали безладно рубати один одного. Багато з них полягли тоді під стінами міста, а вцілілі в паніці втекли.

Слава чудотворного образу

Того дня новгородська ікона Божої Матері «Знамення» обгородила новгородців від неминучої біди і тим всенародно прославилася. Незабаром була заснована дата її щорічного вшанування. Нею стало 25 лютого — день щасливого позбавлення Новгорода від ворогів. Майже два століття простояв чудотворний образ «Знамення» на Іллінській вулиці в церкві Спаса, заснованій ще в XI столітті архієпископом Микитою Новгородським. Ікону, виносили тільки в дні урочистостей, а потім повертали на місце. Але з часом новгородці вишикували для своєї рятівниці нову кам’яну церкву, а колишню знесли через ветхість. Сьогодні на її місці можна побачити кам’яний храм, заснований у 1374 році.

Небесна покровителька Новгорода

Історія новгородської ікони «Знамення» зберігає в собі пам’ять про багато явлених через неї чудес. Наприклад, 1566 року вона врятувала місто від небувалої пожежі. У ті часи вогняні лиха часто траплялися на Русі, але цього разу вогонь розбушувався настільки несамовито, що погрожував знищити всі міські споруди. Лише завдяки хресному ходу, на чолі якого йшов митрополит Макарій, несучи в руках чудотворний образ, вдалося зупинити вірш.

Іншим яскравим епізодом історії є диво, явлене через ікону в 1611 році, у дні, коли Новгород був захоплений шведами. Бажаючи пограбувати церкву «Знамення» вперше, що була спеціально побудована для чудотворного образу, загарбники спробували вломитися в неї під час богослужіння, але на очах у всіх присутніх були викинуті назовні невідомою силою. Їх повторна спроба завершилася тим же. Незабаром шведи покинули місто, повні страху перед його небесною покровителькою. Таких прикладів можна навести багато.

Доля ікони в XX столітті

У 1934 році собор, де знаходилася новгородська ікона «Знамення», був закритий, і її передали в краєзнавчий музей, в якому вона залишалася аж до перебудовних часів. Лише в період Великої Вітчизняної війни, рятуючи цінну реліквію від фашистів, новгородці евакуювали її вглиб країни. У 1991 році, коли політика уряду щодо Церкви зазнала докорінних змін, образ Пресвятої Богородиці «Знамення» повернули Новгородській єпархії і відтоді він перебуває в Софійському кафедральному соборі.

Іконографія образу

За своїми художніми особливостями образ Божої Матері «Знамення» належить до іконів новгородської школи. На дошці розміром 59 х 52,7 см представлено поясне зображення Богородиці, яка підняла руки в молитовному жесті. У неї на грудях, на тлі овальної сфери, поміщений Передвічний Немовля Ісус, правою рукою благословляючий глядачів, а в лівій тримаючий сувій — символ вчення і мудрості. Крім цих двох центральних фігур, в композицію ікони включені також розміщені по краях зображення святого Якова Перського, великомученика Георгія і двох відлюдників — преподобних Петра Афонського і Макарія Єгипетського.

Даний іконографічний тип, що носить назву «Оранта», належить до числа найбільш древніх образів Богородиці і, як вважають дослідники, сходить до зображення, що знаходилося колись у Влахернському храмі Константинополя. Він отримав поширення не тільки в православному світі, але в церквах західного напрямку християнства. Яскравим прикладом може служити зображення Пречистої Діви Марії з молитовно розпростертими руками і благословляючим Немовлям, вміщене в римській усипальниці святої Агнії.

На православній Русі образи Богородиці цього іконографічного типу з’явилися одними з перших. Найбільш ранні з них, що належать до рубежу XI і XII ст., вже носили назву «Знамення», хоча і не в усьому відповідали іконі, що зберігається в Софійському соборі Новгорода. Головна відмінність полягала в тому, що Божа Матір на них була зображена в повний зріст, що спирається стопами на килимок-орлець, який є характерним елементом православного архієрейського богослужіння. Що ж стосується молитовно споруджених рук і розташування Передвічного Немовляти, то вони були такими ж, як і на розглянутому нами іконі. Вище наводиться молитва, підносима перед цим всечісним чином.

Особливості образу, що зберігається в Софійському соборі

Новгородська ікона Божої Матері «Знамення» є двосторонньою. На її звороті вміщено зображення святих Йоакіма та Анни почесних батьків Діви Марії, що стоять у молитовних позах перед Ісусом Христом. Ще однією характерною особливістю ікони є наявність древка, що служить для її знесення з храму за днів хресних ходів.

Згідно з даними, якими володіють мистецтвознавці, в XVI столітті лицьова сторона ікони підновлювалася. Є підстави вважати, що ця робота була виконана особисто архієпископом Макарієм, який зайняв згодом кафедру митрополита Московського. Детальне вивчення мальовничого шару показало, що оригінальними залишилися лише окремі фрагменти облачення Богородиці, а також частина медальйону, в який поміщена фігура Немовляти Ісуса. Зворотна ж сторона, не зворушена пензлем архієрея, дійшла до нас у своєму первозданному вигляді.