Обідня зона

Будівництво 24 липня 2022 Перегляди: 63

Зміст:

1. Приміщення для обідньої зони
2. Організація обідньої зони
3. Найкращі стилі оформлення

В інтер’єрі своєї квартири або будинку, ми намагаємося дотримуватися і гармонійно з’єднувати особистий і функціональний простір. Кожна із зон інтер’єру має призначення — відпочинок, робота, прийом гостей, сон, місце для дозвілля. Обідня зона має кілька призначень: місце для сімейних обідів, для прийому гостей і відпочинку. Основні складнощі в оформленні та облаштуванні обідньої зони полягають у балансі між визначальними особливостями різних видів зонування.

Приміщення для обідньої зони

Перший етап створення комфортної обідньої зони — виділення площі для її облаштування. Існують напрацьовані варіанти розміщення:

Обідня зона на кухні

Стандартизований спосіб розташування обідньої зони отримав таке широке поширення виключно через планування з явним дефіцитом квадратних метрів. З точки зору функціональності та естетики обідню і робочу зону має розділяти значний простір — від 1,5 метрів. Дизайнери вдаються до такого рішення, у разі якщо винести обідню зону не представляється можливою або ж, у разі якщо кухня має площу не менше 17 м.кв.

Розташування обідньої зони на маленькій кухні вимагає чіткого технічного планування, для того, щоб уникнути функціональних конфліктів. Найчастіше використовується острівне або півостровне розміщення обідньої зони, яке дозволяє максимально економно витрачати корисну площу. Особливої актуальності набувають кутові обідні зони, завдяки яким зменшуються витрати площі та збільшується кількість сервіровочних місць.

Велика кухня, з квадратурою повноцінної житлової кімнати, дозволяє розташовувати обідню зону в будь-якій частині приміщення, розділяючи або з’єднуючи її з робочою за допомогою інтер’єру.

Обідня зона у вітальні (залі)

Як правило, вітальня має велику квадратуру, що дозволяє виділити частину для розміщення обідньої зони. Дизайнери рідко використовують комбіноване оформлення, об’єднуючи обідню зону із зоною відпочинку. Однак схожість функцій обох зон дозволяє використовувати «м’який» поділ простору за допомогою ширм, стелажів або ж дробового інтер’єрного оформлення.

Розташування обідньої зони у вітальні має свої обов’язкові вимоги:

• Зона не повинна перебувати близько до виходу.
• Зону не можна розташовувати в кутку.
• Місце прийому їжі має логічно відокремлюватися від решти простору.

У разі якщо вітальня повідомлятися з кухнею, найкращим способом розташування обідньої зони буде межа між робочою зоною і зоною відпочинку.

Обідня зона в окремому приміщенні

У дизайнерській практиці це найпростіший спосіб оформлення, оскільки основна увага відводиться виключно естетичним особливостям приміщення. Обідня зона, як правило, розташовується в центрі і не має особливих технічних вимог.

Якщо приміщення було спочатку призначене для їдальні, то воно має два виходи на кухню і в хол/вітальню/коридор. Продумуючи планування квартири або будинку, з виділенням окремого приміщення під їдальню цей технічний параметр обов’язково враховується.

Організація обідньої зони

Незалежно від того, в якому приміщенні розташована обідня зона, організація починається з виділення вимог і загальних уявлень про комфорт. Важливо враховувати можливості простору, виділеного під обідню зону, а так само вносити корективи з урахуванням індивідуальних уподобань.

Стіл

Для комфортного розміщення однієї людини за столом, потрібен простір в 0,7 метра. З цих параметрів вираховується розмір столу для обідньої зони з розрахунку розміщення за ним всіх членів сім’ї.

Напрацьовані стандарти для сім’ї з чотирьох осіб:

1. Висота — 0,8 м.
2. Довжина — 1,2 м.
3. Ширина — 0,8 м.
4. Діаметр (для круглих сторінок) — 0,9 см.

Варіанти розміщення столу можуть бути довільними, однак, найзручніший з усіх — це острівний. Стіл, який не примикає до стін або об’єктів меблів, дозволяє більш раціонально використовувати всю площину сторінки. Відстань від стіни суворо нормується і не повинно бути менше півметра (0,5 м.).

Розкладні столи дуже зручні в експлуатації і використовуються як для великих просторів, так і для обідніх зон з квадратурою до 4 м.кв. Основна перевага таких столів може стати основним недоліком. При виборі розсувного столу важливо врахувати його параметри, як у зібраному, так і в розібраному стані.

Сучасні меблеві тенденції пропонують використовувати рухомі конструкції для раціонального використання наявних квадратних метрів. Відкидні та поворотні столи відмінно доповнюють невелику обідню зону. Єдине, на що варто звернути увагу — це якість рухомих деталей.

Не рекомендовано

Для окремої обідньої зони, не поєднаної з робочою зоною кухні, не рекомендується використовувати барну стійку у вигляді столу. Такий вигляд сторінки має робоче призначення і не може служити повноцінним обіднім столом. Барна стійка використовується як комбінований робочий і обідній стіл тільки в разі якщо цього вимагає приміщення.

Існують варіації розташування обіднього столу поєднаного з барною стійкою, за допомогою різно рівневих позицій двох сторінок. Це одночасно зручний і практичний варіант розміщення обідньої зони для кухонь з площею до 8 м.кв.

Форма

Простора обідня зона дозволяє вибирати стіл довільної форми, ґрунтуючись виключно на вимоги стилю оформлення. Якщо стіл розташовується в центрі кухні і оточений робочою зоною, то практичним вибором буде овальна столешниця. Робоча зона — місце постійної експлуатації, завдяки м’яким кутам не тільки збільшується корисна площа, але і зменшується ймовірність травматизму.

Естетичні правила меблювання приміщення пропонують вибирати форми столішниць логічно вписуються у форму приміщення. Круглі столи підійдуть для приміщення (або відокремленої обідньої зони) мають чітку квадратну або круглу форму. Овальні та прямокутні моделі сторінок більшою мірою застосовуються для прямокутних і витягнутих приміщень. Напівкруглі столи універсальні в питанні поєднання з приміщенням, але при цьому не практичні в побуті: вони займають простори більше ніж будь-яка з моделей і дозволяють розмістити невелику кількість людей. Столи з нестандартною геометричною формою (трикутні, п’ятикутні, восьмикутні тощо) передбачають розміщення однієї людини на кожній з граней сторінки.

При виборі форми столу важливо брати за основу логічний принцип побудови композиції. У приміщенні або окремо облаштовуваній зоні виділяється центр — точка опори. Це може бути як фактичний центр приміщення, так і кут, стіна або просто довільна точка на площі. У центр встановлюється стіл, оскільки він і є центральною фігурою композиції обідньої зони. Наступні геометричні фігури: стільці, додаткові меблі і, в завершенні, стіни, повинні логічно доповнювати основну, центральну фігуру.

Стільці

Стільці або інші види меблевих виробів для сидіння вибираються, в першу чергу, в поєднанні з обіднім столом. Однак деякі хитрощі меблів дозволять більш практично використовувати простір біля столу. Розмір стільця відповідає частині столу відведеної для нього. Чим більше стілець, тим більша частина столу йому належить. Якщо одна з цілей розмістити певну кількість людей, то варто розраховувати не тільки площу столу, а й розмір стільців.

Лавки і дивани — найкращий спосіб розмістити велику кількість людей за одним столом, але вони володіють недоліками. По-перше, диван складно відсувати, що створює незручність при розсаджуванні. По-друге, такі об’єкти меблів не призначені для повноцінної обідньої зони. Лавки спрощують інтер’єр і роблять його «сільським», дивани модифікують обідню зону надаючи їй зовнішній вигляд зони відпочинку.

Табуріти, які не рідко використовуються для меблювання кухні, дуже практичні в питанні розміщення. Вони можуть виконувати роль стільця — окремого місця для сидіння; а так само, вибудувані в ряд, дозволять розмістити таку ж кількість людей, що і на лавці. Але табуріти займають останню позицію в рейтингу комфорту і зручності в експлуатації.

Освітлення

В якій частині кімнати не розташовувалася б обідня зона, вона повинна мати персональну систему освітлення.

У разі якщо обідня зона ділить приміщення з робочою або зоною відпочинку освітлення продумується комплексно. У кухні робоча зона освітлюється окремо від обідньої, де кожна із зон має центральне освітлення і, можливо, додаткове. У вітальні центральне освітлення одне. Обідня зона освітлюється за допомогою додаткових освітлювальних приладів, розташованих у верхній частині стіни або на стелі.

Якщо обідня зона розташована в студійному приміщенні і вимагає логічного відділення від інших зон, встановлюється «світлова штора» — група стельових точкових світильників по периметру.

Для акценту в центральній частині обідньої зони (на столі) встановлюється декоративне освітлення у вигляді розсіяного теплого світла. Таким чином досягається ефект свічок, роблячи зону максимально затишною і витонченою.

Найкращі стилі оформлення

Вибір стилю завжди залежить від особистих уподобань і можливостей зони. Найбільш непередбачувані, соковиті і дивні стилі інтер’єру можуть бути легко застосовані і адаптовані до обідньої зони. Список кращих стилів оформлення складено з найбільш часто використовуваних інтер’єрів:

Класичний інтер’єр в монохромному виконанні. Плавна і заворожуюча гра півтонів, створює заспокійливу, легку і естетично завершену обстановку. Матеріали та форми, притаманні класичному стилю інтер’єру (Бароко, Ампір, Рококо) підкреслюють легкість і вишуканість глибоко продуманої колірної гами.

Як оформити?

• Використання античних сюжетів розкоші, геометричних ліній. Фактурне облицювання стін: шпалери, штукатурка, ліпнина, натяжні стельові конструкції та елітні підлогові покриття: паркет, кераміка.
• Колірні гами вибираються на основі одного кольору. Для класичного виконання інтер’єру більшою мірою підійдуть сірий, біж, білий, персиковий, лимонний і колір слонової кістки. Додаткові колірні відтінки вибудовуються за умовами створення монохромної гами.
• Масивні меблі з натуральних матеріалів декоровані текстилем і ручною різьбою. Важливо, щоб стільці були широкими, а сторінка мала суворо геометричну форму.
• Аксесуари і доповнення вибираються індивідуально: бронзові підсвічники, гіпсові статуетки, антикваріатні вази. Доповнюють інтер’єр дзеркала в позолоченій рамі і картини, що визначали XVII століття.

Готичний інтер’єр в полегшеному сюжеті, з мінімальною кількістю аксесуарів і особливим акцентом на колірні гами, властиві даній стилістиці, створять ефектний сюжет середньовічного замку.

Як оформити?

• Основні матеріали — дерево і камінь грубої обробки. Метал використовується виключно для декорування. Масивні стельові балки, однотонні «холодні» стіни, облицьовані грубими матеріалами з високою фактурністю. Підлога облицьовується темним паркетом з листяних порід дерева або керамічних плит, у колір до стін.
• Кольори готичного стилю завжди холодні: пурпур, сіро-жовтий, синій, зелений, доповнені золотими і мельхіоровими акцентами.
• Меблі близькі до класичного стилю, з витонченими арочними візерунками і різьбою. Стільці на низьких широких ніжках і стіл з дуже масивною сторінкою без скатертини.
• Аксесуари і доповнення виділяють і створюють характер стилю: великі металеві (мельхіорові) світильники, картини з міфічними істотами, а так само ікебани з сухих квітів.

Прованс — один з найкращих стилів інтер’єру для оформлення обідньої зони. Легкий і зручний, наповнений світлом, теплими тонами і не позбавлений шарму інтер’єр, створює ошатний антураж їдальні.

Як оформити?

• Матеріали для облицювання з матовою поверхнею: панелі ПВХ, фарбування і рідкі шпалери добре підійдуть для облицювання стін в обідній зоні. Однорівнева стеля, без сходів пофарбована в тон до стін і грубе, темне облицювання підлоги: геометрична плитка з ефектом потертості або паркет, створять необхідний контраст.
• Кольори молочного відтінку бежевих тонів: жовтий, світло-зелений, лавандовий, теракотовий використовують як домінуючу основу. На додаток підійдуть колір охри, і натуральної темної деревини.
• Кутові дерев’яні меблі з кованими декоративними елементами. Якщо в обідній зоні передбачена посудна шафа, вона повинна бути відкритою.
• У декоративній складовій інтер’єру аксесуари повинні мати рукодільний вигляд. Будь-які панно і картини, вишивка на грубому льоні, плетені вази і ароматні сухі трави в них.

Марокканський стиль найбільш практичний, оскільки увібрав у себе всі історичні та сучасні тенденції європейський стилів. Універсальність стилю дозволяє комбінувати різні форми і колірні палітри, не відступаючи від цілісного сюжету.

Як оформити?

• Для акценту, властивого марокканському стилю, необхідно зробити подвійне облицювання стін. Перший шар — фоновий, виконаний з штукатурки або зернистих обійних покриттів; другий — декоративний, арочні та купольні візерунки виконання за допомогою малюнків або ліпнини. Стеля облицьовується в один тон з другим шаром облицювання стін. Для облицювання підлоги можна використовувати будь-який натуральний матеріал: кераміка, дерево, камінь.
• Колірні тенденції стилю беруть за основу сонячні відтінки: золотий, жовтий, червоний, апельсиновий, теракотовий, жовто-коричневий. Для створення акцентів можна доповнити гаму традиційними кольорами Марокко — фіолетовий, індиго і рожевий.
• Меблі в марокканському стилі мають трохи не пропорційні форми. Занижені столи на вигнутих широких ніжках з масивною сторінкою і геометричні (круглі або квадратні) стільці прикрашені текстилем. У рідкісних випадках меблі можуть декорувати ковкою.
• Аксесуари — скло і текстиль. Яскраві фрески, мозаїчні картини, вази, дзеркала і скляні настільні лампи. Грубий текстиль використовується в будь-якій частині декору, починаючи від підлоги, закінчуючи стелею. Так само, у вигляді доповнення можуть виступати дерев’яні шкатулки і ковані підсвічники.