Окситоцин для жінок і чоловіків

Навчання 26 серпня 2022 Перегляди: 60

Жінка зберігає домашнє вогнище: гасить конфлікти і сама випромінює доброзичливість і спокій. Чоловік домашнє вогнище охороняє, не пускаючи в сімейне коло людей ворожих і просто сторонніх. Ці традиційні моделі поведінки протрималися кілька тисячоліть, тому що спираються на фізіологічні відмінності статей. І важливу роль у цих відмінностях відіграє гормон окситоцин, який підсилює жіночу доброзичливість і чоловічу агресивність.

Гормон благорозташування

Окситоцин

Нейропептид окситоцин синтезується в гіпоталамусі, а виділяється в задній частці гіпофізу, звідки надходить у кров. Він присутній в організмі і чоловіків, і жінок, виконує різні функції, але відомий головним чином як гормон материнства. Окситоцин регулює скорочення матки, виділення молока з молочної залози (але не синтез його), а також визначає материнську поведінку. Згодом вчені виявили, що у самок ссавців окситоцин впливає і на інші аспекти соціальної поведінки. Так, підвищений рівень цього нейропептида спонукає їх у разі необхідності піклуватися про чужих дитинчат, посилює вірність партнеру, якщо виду властива моногамія, допомагає запам’ятовувати запахи інших тварин, що полегшує їх впізнавання. Окситоцин також заспокоює тварин, робить їх менш тривожними. Загалом, поряд з статевими стероїдними гормонами тестостероном і естрадіолом окситоцин виявився одним з головних гормонів, що регулюють соціальне життя тварин. В основному він посилює афіліативну поведінку, тобто сприяє підтримці і зміцненню дружніх зв’язків.

Природно, чим більше ставало відомо про психотропні функції окситоцину у тварин, тим активніше неврологи, психологи і психіатри цікавилися його впливом на поведінку людини, і в останнє десятиліття з’явилося багато робіт, присвячених цій проблемі.

З людьми зі зрозумілих причин експериментувати складніше. Як правило, дослідники ретельно відбирають учасників експерименту. Вони не страждають психічними і нервовими розладами, не приймають ліків, жінки не вагітні і не використовують гормональні контрацептиви. Випробовуваним закопують в ніс розчин окситоцину або плацебо і через 45 хвилин приступають до експериментів.

Спочатку окситоцин нічим не дивував і очікувано сприяв афіліативній поведінці. Наприклад, коли психологи запропонували чоловікам пограти в економічні ігри, нейропептид зробив їх більш доброзичливими, щирими і схильними до співпраці. Однак з іграми експериментують рідко, як правило, людям демонструють особи незнайомців і пропонують оцінити будь-які їхні якості. В одному з таких досліджень учасники під впливом окситоцину частіше знаходили показані ним особи вартими довіри настільки, що з ними можна поділитися конфіденційною інформацією.

Вчені спробували розглянути більш природну ситуацію. Подружні пари протягом десяти хвилин обговорювали якусь заздалегідь обрану сімейну проблему, не безкоштовно, звичайно. Попередньо прийняли окситоцин було легше дійти згоди. Він також допомагає батькам встановити контакт з маленькими дітьми, сприяє впізнаванню осіб і допомагає правильно витлумачити їх вираз.

У взаєминах людей надзвичайно важливі невербальні стимули: жести і вираз обличчя. Окситоцин допомагає розпізнавати їх сенс, але його дія має гендерні особливості. Психологи з університету Хайфи поставили цікавий експеримент (Social Cognitive and Affective Neuroscience, 2013, 8, 313-317, doi:10.1093/scan/nsr100). Випробовуваним показували короткі сценки, зняті в реальному житті, після чого вони повинні були відповісти, які справжні відносини між родичами, в якій стадії відносин знаходиться пара або хто з двох кандидатів виграв конкурс. Щоб впоратися із завданням, доводилося враховувати не тільки слова, а й вирази обличчя і жести. Виявилося, що одноразовий прийом окситоцину допомагає людям розібратися в міжособистісних відносинах, проте жінки краще осягають взаємини між родичами, а чоловіки — між конкурентами. Що стосується закоханих пар, тут окситоцин не допоміг нікому. Такий результат дослідників здивував, і вони припустили, що ця категорія відносин занадто складна.

Гормон критичного ставлення

Спочатку перед чоловіками і жінками стояли різні еволюційні завдання. Жінки зміцнювали сімейні зв’язки і своє становище в групі, оскільки їм потрібно було створити дружнє середовище для виховання дітей. Чоловіки ж відбивали зовнішню агресію, і основна їх увага в галузі міжособистісних відносин звернена на можливих агресорів і конкурентів, до яких вони спочатку ставляться з недовірою. Намагаючись пояснити гендерні відмінності, вчені висловили думку, що окситоцин допомагає людям відчути чужі емоції, однак при цьому кожна стать досягає успіху у своїй традиційній галузі: жінки — у сфері сімейних відносин, а чоловіки — в конкурентній боротьбі.

Ці відмінності повною мірою проявилися в експериментах, проведених фахівцями Гарвардської медичної школи та інших медичних дослідницьких центрів Бостона (Human Psychopharmacology Clinical and Experimental, 2014, 29, 299-304, doi:10.1002/hup.2402). Сорока сімом дорослим людям обидві статі показували обличчя з нейтральним виразом і просили оцінити їх надійність, компетентність і дружелюбність. Чоловіки під впливом окситоцину поставилися до цих осіб гірше, ніж коли приймали плацебо, а жінки, навпаки, знаходили їх більш надійними і доброзичливими.

У другій серії завдань учасників попросили оцінити особи, які супроводжуються якоюсь інформацією: позитивної, негативної або нейтральної. Таким способом вони моделювали плітки, які активно циркулюють у будь-якому суспільстві і впливають на відносини між людьми. Окситоцин не додав чоловікам доброзичливості. Додаткова негативна інформація тільки посилювала їх недовіру, позитивна мало допомагала. А жінки і в цьому випадку виявили непохитну дружелюбність, окситоцин пом’якшив навіть вплив злої плітки.

Американські вчені, як і психологи з Хайфи і багато інших дослідників окситоцину, дійшли висновку, що цей нейропептид посилює соціальні характеристики, властиві тій чи іншій статі: жіночу доброзичливість і деяку агресивність, критичність і недовіру у чоловіків. У цих відмінностей повинна бути якась матеріальна основа.

Ліва мигдалина і статеві гормони

Окситоцин по-різному впливає на активність вегетативної нервової системи. У жінок, які прийняли його, під час з’ясування відносин з партнером знижена секреція ферменту альфа-амілази в слинних залізах, у чоловіків же вона в такій ситуації вища, ніж у групі плацебо (Social Cognitive and Affective Neuroscience, 2013, 8, 897-902). Секреція альфа-амілази знаходиться під контролем симпатичної нервової системи і служить показником її активності. Отже, окситоцин гальмує активність симпатичної нервової системи у жінок і підвищує її у чоловіків.

Окситоцин діє також на центральну нервову систему (ЦНС), рецептори до нього розташовані в деяких відділах гіпоталамусу, мигдалевидного тіла (мигдалини) і в задніх рогах спинного мозку. Вчені з Університету Луї Пастера, використовуючи методи авторадіографії, підрахували кількість сайтів зв’язування окситоцину у самців і самиць щурів різного віку (Neuroscience, 2005, 135, 147-154, doi:10.1016/j.neuroscience.2005.05.025). У самців щільність цих сайтів вища, ніж у самок, але лише в тих областях мозку, які чутливі до статевих стероїдних гормонів, тобто мають до них рецептори. Якщо самця щура каструвати в юному віці, рівень тестостерону в його організмі буде істотно знижений, що вплине на кількість сайтів зв’язування окситоцину в головному мозку, але не в спинному. Більш того, у самок, яким зробили ін’єкцію тестостерону на наступний день після народження, щільність окситоцинових рецепторів у відповідних відділах гіпоталамусу і мигдалевидного тіла істотно зростає.

У людини взаємодія окситоцину з мигдалиною також залежить від статі. Функції цього відділу головного мозку різноманітні, в тому числі вони відповідальні за наші емоції і сприйняття соціальної інформації. Дослідники з університету Фрайбурга (Німеччина) закопували випробовуваним окситоцин і показували зображення гнівних і щасливих облич; у жінок при цьому нейрони мигдалини були активнішими, ніж у групі плацебо, а у чоловіків їх активність знижувалася (Psychoneuroendocrinology, 2010, 35, 83-93, doi:10.1016/j.psyneuen.2009.06.016). Дослідники зазначали, що ефект не залежав від рівня окситоцину в плазмі, а також від вмісту жіночих статевих гормонів естрадіолу і прогестерону. Вони зробили висновок, що окситоцин знижує реактивність чоловічого мигдалевидного тіла до емоційних і соціальних стимулів.

Пояснити механізм впливу окситоцину на соціальну поведінку чоловіків і жінок спробували і вчені Китайського університету електроніки і технології в Ченду і Сичуаньського університету за участю колег з університету Бонна (Proceedings of the National Academy of Sciences, 2016, 113, 7650-7654, doi:10.1073/pnas.1602620113). В експериментах взяли участь по 37 чоловіків і жінок, яким закопували окситоцин або плацебо, а потім показували зображення осіб з нейтральним виразом або предметів (яких саме, в статті не сказано). Зображення демонстрували то без підпису, то з підписами: хвалебними, лайливими або й тими й іншими поперемінно. Подивившись на обличчя і предмети, випробовувані повинні були оцінити показане за восьмибальною шкалою (1 = мені не подобається ця персона/предмет, 8 = мені подобається). Під час виконання завдань у випробовуваних методом функціональної магнітно-резонансної томографії визначали активні ділянки головного мозку.

Як і слід було очікувати, найнижчі оцінки отримали зображення з негативними характеристиками, найвищі (похвалу) — з позитивними. Жінкам під дією окситоцину особи, які удостоїлися похвали, подобаються ще більше, ніж учасницям контрольної групи, які приймали плацебо, а на негативні оцінки гормон практично не впливає. Чоловіків же окситоцин спонукає ще гірше відгукуватися про тих, кого характеризують погано, при цьому про особистостей з позитивними характеристиками вони не стали думати краще.

У процесі схвалення/засудження активізується ліва мигдалина (в мозку їх дві, по одній у кожній півкулі), мабуть, саме вона відповідає за критичну оцінку інших людей. Окситоцин посилює активність лівої мигдалини у чоловіків, які засуджують людей з поганими характеристиками, і у жінок, що воздають хвалу гідним. Навпаки, у чоловіків, які хвалять, і жінок, які засуджують, окситоцин пригнічує активність лівої мигдалини.

Ліва мигдалина взаємодіє з іншою ділянкою мозку — острівцем правої півкулі. Окситоцин посилює цю взаємодію у критикуючих чоловіків, але послаблює у вихваляючих жінок. Всі ці закономірності справедливі, коли учасники експерименту оцінюють особи, але не предмети. Очевидно, окситоцин впливає на ліву мигдалину тільки при оцінці соціальних характеристик.

Китайські дослідники вважають, що окситоцин, як вони і очікували, впливає на соціальну поведінку людей, взаємодіючи з лівою мигдалиною. Під впливом окситоцину жінка робить акцент на позитивних якостях оточуючих її людей, намагається всіх примирити, з усіма порозумітися і про всіх думати добре. Тоді і її будуть любити, і, головне, дітей не образять. У чоловіків завдання інші, вони відганяють від сімейної групи всіх підозрілих особистостей, а вже з ними самими порозумітися — жіноча справа. Таким чином, окситоцин, діючи на жінок і чоловіків протилежним чином, служить одній меті — створенню соціального середовища, оптимального для народження і виховання дітей, і його можна з повним правом назвати гормоном сімейних відносин.

Все це дуже цікаво, якщо справа дійсно так. А повної впевненості в цьому немає, поки вчені не знають, якою мірою закопування окситоцину можна порівняти з його виділенням в природних умовах і як він розподіляється в організмі.

У «окситоцинового ефекту» є ще один важливий наслідок. Окситоцин використовують для лікування різних психічних розладів, у тому числі аутизму. Якщо його дія на жінок і чоловіків різна, то різнитися буде і ефективність лікування, так що медикам є над чим поміркувати.