Остеохондроз шийного відділу 2 ступеня: симптоми прояву, можливі причини та особливості лікування

Здоров’я 13 січня 2023 Перегляди: 31

Багаторічним лідером серед усіх захворювань опорного апарату є остеохондроз. Місцем своєї локалізації патологічний процес може вибрати будь-який з відділів хребетного стовпа. Найчастіше проблеми виникають саме в області шиї. Захворювання протікає стадійно, а без належного лікування воно прогресує. На початкових етапах пацієнти рідко звертаються до лікаря. Хворі починають бити на сполох, коли вже з’явився остеохондроз шийного відділу 2 ступеня. Про основні причини і симптоми цієї форми хвороби йтиметься в сьогоднішній статті. Також ми розповімо, які пропонує сучасна медицина методи лікування.

Що таке остеохондроз?

Це широко поширене захворювання, що характеризується деформацією структур хребетного стовпа. Патологічний процес може поширюватися на будь-які його відділи: шийний, грудний, поперековий або хрестцевий. Прогресуючи, недуга негативно відбивається на функціонуванні хребців і навколишніх тканин. Також під його вплив потрапляють найдрібніші кровоносні судини і нервові пучки. Улюбленим місцем локалізації визнається шийний відділ. Він поступається тільки поперековій області.

Лікарі виділяють 4 ступені розвитку остеохондрозу, в тому числі і шийного відділу. Спочатку симптоми патологічного процесу практично відсутні. Про насування проблем зі здоров’ям можуть свідчити слабкі болі в зоні шиї. Дискомфорт легко можна усунути, прийнявши будь-який анальгетик. Якщо на цьому етапі звернутися за допомогою до лікаря, він напевно зуміє розглянути зародження остеохондрозу.

Перехід у другу фазу зазвичай відбувається на тлі дискогенного радікуліту. Під таким страшним діагнозом ховається процес скорочення відстані між хребцями. Розташовані між ними кровоносні судини і нервові пучки починають відчувати підвищений тиск. Остеохондроз шийного відділу 2 ступеня проявляється постійним больовим синдромом, при якому не допомагають навіть анальгетики. Крім того, постійно переслідує почуття скутості, зниження працездатності.

Якщо і на цьому етапі хворий відмовляється від відвідування лікаря, остеохондроз починає прогресувати. Порівняно невелика деформація міжхребцевих дисків трансформується в грижу. Клінічна картина доповнюється сильними болями, оскільки пацієнт продовжує бездіяти. Він не намагається усунути причину недуги, продовжуючи використовувати в якості лікування анальгетики. На цьому тлі хвороба переходить на наступну стадію свого розвитку.

При третьому ступені остеохондрозу дискомфорт стає настільки сильним, що пацієнт вже не може його ігнорувати і звертається за допомогою до лікаря. Іноді неприємні симптоми виражені слабо. Багато хворих примудряються не надавати суттєвого значення больовому синдрому. В результаті патологічний процес переходить у четверту фазу.

Вона характеризується поступовим заповненням зруйнованих структур хребта фіброзною тканиною. Хвороба змінює природний кровотік. Тому деякі частини мозку починають відчувати дефіцит поживних речовин. Внаслідок цього погіршуються зір і слух, з’являються часті запаморочення і труднощі з координацією.

Специфіка шийного відділу

Багатьох пацієнтів цікавить, які має остеохондроз шийного відділу 2 ступеня симптоми. Однак перед розглядом даного питання доцільно ознайомитися зі специфікою будови цієї частини опорного апарату.

1. Однією з рухомих областей тіла визнається шийний відділ. З іншого боку, він з’єднаний з практично статичною ділянкою хребта — грудним.
2. Шийний відділ представлений сімома хребцями. При цьому в нього входить 8 елементів. Крайній знаходиться в зоні переходу стовпа в потилицю.
3. Кожен з хребців характеризується унікальною анатомічною будовою.

На шийний відділ припадає величезне навантаження, що робить його вразливим перед різними патологіями.

Симптоми розладу

Остеохондроз шийного відділу 1-2 ступеня небезпечний тим, що його ознаки мінімальні або зовсім відсутні. Тому пацієнти не приділяють йому належної уваги.

Про перехід патологічного процесу до другого ступеня вказує посилення больових відчуттів. Зазвичай вони проявляються в області шиї, голови і верхньої зони спини. М’язовий каркас слабшає, що сприяє утворенню підвивиху. Перелічені фактори призводять до зміщення міжхребцевого диска. В результаті больові відчуття посилюються не тільки при повороті голови, але і під час простого розгинання шиї.

Серед інших симптомів хвороби можна відзначити значне перенапруження м’язів у зоні спини. Зміщення окремих хребців завжди відбувається нерівномірно. Тому у хворого часто можна спостерігати викривлення постави. Це, в свою чергу, тягне за собою порушення природних процесів обміну. В результаті в організмі штучно створюються умови для переходу недуги на наступний етап розвитку.

Остеохондроз шийного відділу 2-3 ступеня вже супроводжується дистрофічними і різними дегенеративними процесами. У деяких пацієнтів починають проявлятися симптоми дефіциту поживних речовин. Тиск на артерію, яка проходить через хребці, негативно відбивається на надходженні кисню та інших елементів до головного мозку. Тому хворі відчувають зниження працездатності, млявість і скаржаться на проблеми зі сном.

Основні причини

Раніше остеохондроз шийного відділу хребта 2 ступеня, лікування якого буде розглянуто трохи нижче, діагностувався переважно у людей похилого віку. Природне старіння організму, гормональна перебудова і зниження швидкості метаболізму — це основні причини розвитку недуги. Їхня поява сприяє слабшанню м’язового каркаса.

Останнім часом намітилася тенденція «омолодження» багатьох захворювань, в число яких входить і остеохондроз шийного відділу хребта 2-3 ступеня. Такий діагноз все частіше зустрічається у молодих пацієнтів, вік яких ледь переступив рубіж у 20 років. Серед основних причин розвитку патології лікарі називають:

• порушення кровообігу та обміну речовин;
• дефіцит кальцію в організмі;
• непосильні фізичні навантаження;
• ослаблений імунітет;
• часті переохолодження.

Надмірна маса тіла і неправильне харчування підвищують ймовірність появи хвороби. Також до групи ризику входять люди, які ведуть малоактивний спосіб життя.

Медичне обстеження

Остеохондроз шийного відділу 2-3 ступеня ще піддається лікуванню. Тому при появі початкових симптомів хвороби потрібно відразу звернутися за допомогою до лікаря. Спочатку необхідно відвідати терапевта, який вже дасть направлення до вузьких фахівців. Лікуванням остеохондрозу займаються вертебрологи, невропатологи і травматологи.

На консультації лікар повинен оглянути пацієнта і провести пальпацію хребта, вивчити анамнез. Для підтвердження попереднього діагнозу можуть знадобитися наступні дослідження:

• МРТ;
• КТ;
• рентгенографія.

Завдяки комплексній діагностиці лікар без зусиль може визначити ступінь тяжкості шийного остеохондрозу, підібрати оптимальну тактику лікування.

Особливості терапії

Остеохондроз шийного відділу 2 ступеня є поширеним і одночасно небезпечним захворюванням. Тому лікарі не рекомендують займатися самолікуванням. У цьому випадку можна не тільки не викорінити проблему, а й завдати серйозної шкоди здоров’ю.

У сучасній медичній практиці застосовуються такі варіанти впливу на патологічний процес:

• медикаментозна терапія;
• комплекс ЛФК;
• лікувальний масаж;
• процедури у фізіокабінеті.

Розгляньмо кожен з варіантів лікування більш детально.

Застосування лікарських препаратів

Щоб зняти больовий синдром і купувати запальні процеси в шийному сегменті, пацієнтам насамперед призначають НВП. Зазвичай перевагу віддають «Діклофенаку» і його прямому аналогу «Вольтарену». Тривалість курсу лікування визначає лікар, але він не повинен перевищувати двох тижнів. В іншому випадку можливі проблеми зі шлунково-кишковим трактом.

Також призначають медикаменти для запуску відновлювальних процесів. Краще їх використовувати у формі мазей. При нанесенні активні речовини швидко проникають під шкіру. Зігріваючі компоненти посилюють приплив крові до області запалення.

Застосування вітамінних комплексів обов’язкове для всіх пацієнтів з діагнозом «остеохондроз шийного відділу 2 ступеня». Наслідки цього захворювання часто бувають незворотними. Деякі мучаться від дискомфорту і сильних болів все життя. Щоб відновити стан хрящів, можна приймати «Хондроксид» і «Глюкозамін». Не менш корисні в курсі терапії комплексні вітаміни.

Фізіопроцедури і масаж

До допомоги процедур з фізіокабінету варто вдаватися тільки в ті періоди, коли хвороба відступає. Для ослаблення больових відчуттів і поліпшення кровообігу зазвичай використовують фонофорез, ультразвук.

Курс масажу також є хорошим терапевтичним засобом при шийному остеохондрозі. Класична техніка включає в себе наступні етапи: розминка в плавному ритмі, опрацювання пошкоджених областей, розтирання м’язів верхніх кінцівок.

Деяким пацієнтам лікарі рекомендують додатково використовувати аплікатор Кузнєцова. Зовні він нагадує голчастий валик, покритий пластиковими шипами. Аплікатором можна користуватися в домашніх умовах. Його необхідно прикладати до шиї і плечового поясу на 30-60 хвилин щодня. Позитивний результат стає помітний буквально через тиждень.

ЛФК

Після купірування гострої стадії захворювання можна переходити до спеціальних гімнастичних вправ. Основна мета курсу ЛФК — закріпити ефект від перерахованих вище методів терапевтичного впливу на хворобу.

Самостійно призначати лікування не можна. Тільки досвідчений фахівець може скласти курс вправ. Зазвичай він складається з оздоровчої зарядки і занять, що надають навантаження на м’язи шиї і плечей. Після кожного сеансу корисно приймати теплий душ. Він дозволяє м’язам розслабитися, а сечовій кислоті не дає застоюватися.

Способи профілактики

Не варто залишати без уваги остеохондроз шийного відділу 2 ступеня. Лікування, проведене своєчасно, дозволяє попередити перехід захворювання на наступний етап розвитку. Також з цією метою лікарі рекомендують дотримуватися наступних правил:

• завжди стежити за поставою;
• щодня займатися ЛФК;
• спробувати створити максимально комфортні умови на робочому місці;
• правильно харчуватися.

При погіршенні самопочуття і посиленні болів у шиї необхідно відразу звертатися за допомогою до компетентного лікаря. У разі загострення патологічного процесу він призначить препарати і дасть рекомендації щодо подальшого лікування.