Острах води — аквафобія, гідрофобія. Дізнаємося як з нею боротися?

Здоров’я 15 вересня 2022 Перегляди: 57

Одна з найбільш часто зустрічаються видів фобії — острах води. Люди можуть страждати від неї все своє життя, так і не пізнавши задоволення від плавання. На щастя, ситуацію можна виправити, якщо серйозно поставитися до проблеми і зайнятися собою.

Як називається страх води?

Фобія — часто зустрічувана патологія, яка в певних життєвих ситуаціях доставляє дискомфорт і заважає жити повним життям. Яскравий приклад — острах води: людина з такою недугою не зможе в спекотний літній день охолодитися у водоймі або отримати задоволення від плавання. Вона може проявитися в ранньому дитинстві і супроводжувати людину все життя.

Існують два основних терміни, щоб позначити острах води. Як називається правильно це явище — аквафобія чи гідрофобія? Обидві назви вірні і застосовуються для позначення однієї і тієї ж проблеми. Просто раніше термін «гідрофобія» використовувався для позначення симптому при сказі. Це смертельне захворювання проявляється водобоязливістю такої сили, що хворий не може навіть ковтати і пити воду. Тепер ці дві назви застосовуються нарівні для позначення фобії.

Різновиди аквафобії

Для позначення приватних випадків водобоязні в психології існують спеціальні терміни. Вони були введені для зручності, оскільки для боротьби з недугою потрібно визначити конкретний острах води. Як називається кожен з них і що означає? Давайте розбиратися. Отже:

• аблютофобія — страх будь-якого зіткнення з водою;
• батофобія — острах водної гладі з глибоким дном;
• патамофобія — острах бурхливих потоків;
• лімнофобія — людину лякає великий об’єм води, водний простір;
• талассофобія — острах моря;
• антлофобія — страх виникнення повені або потопу;
• омнофобія — страх потрапляння під дощ;
• хіонофобія — острах снігу.

Таким чином, гідрофобія — це лише загальна назва, що включає в себе масу відтінків даної недуги.

Причини її появи

Найчастіше боязнь води зароджується у свідомості людини ще в ранньому дитинстві. Причин тому може бути кілька:

• Патології під час розвитку плоду (наприклад, гіпоксія) — страх зароджується ще до народження дитини.
• Проколювання навколоплодної бульбашки.
• Негативний досвід. Дитина під час купання могла послизнутися, впасти, набрати води у вуха і ніс. Це викликало сильні неприємні емоції, що закріпилися у свідомості і в подальшому викликають патологічний страх. Вода тепер асоціюється у нього з болючими відчуттями і дискомфортом.
• Фільми або розповіді про водні катастрофи можуть породити страх у занадто вразливої дитини, в результаті формується аквафобія, боязнь води стає патологічною.
• Занадто різкі реакції батьків. Якщо під час купання дитина посковзується, а мати реагує на це гучним вигуком, малюк лякає, негативні емоції запам’ятовуються і породжують фобію.

Як допомогти дитині впоратися зі страхом?

При відмові дитини від купання важливо відрізняти саме фобію і звичайні дитячі примхи. Якщо дитина дійсно страждає на аквафобію, потрібно з’ясувати причину, зрозуміти, чого саме вона боїться, і постаратися допомогти малюку побороти цей страх. У цьому можуть стати в нагоді іграшки для купання, яскраві і цікаві для крихти, пінки для ванн з приємним ароматом, що піднімає настрій. Дозвольте дитині самому вибрати мочалку або іграшку для купання, вона повинна розуміти, що в змозі сама контролювати процес. Використовуйте під час процедури маленькі хитрощі: спійте пісеньку або придумайте веселу казку про воду. Допомагають активні ігри: коли дитині весело, вона забуває про свій страх. Малюку легше впоратися з аквафобією, в процесі дорослішання вона може пройти, головне — допомогти йому в цьому.

Чого варто уникати?

Не варто вдаватися до грубощів і силою змушувати дитину лізти у воду — це ще більше травмує ніжну психіку малюка і підкріпить його страх. Не потрібно називати його бруднулею, неряхою — дитина повірить вашим словам і буде їм відповідати.

Позбавляти його чогось до покарання теж не варто, так само як і ставити перед вибором: «Або ти купаєшся, або не дивишся мультики» — бо такий метод виховання ще більше травмує дитину, але не викорінить острах води. Діяти потрібно доброзичливо і ласкаво: в атмосфері розуміння і підтримки малюку буде легше впоратися зі страхом і не нести його в доросле життя. Звичайно, краще уважно стежити за реакціями дитини, не допускати формування остраху води. І тоді тема: «Що таке фобії і як з ними боротися?» «буде для вас не актуальна.

Аквафобія у дорослих

Доросла гідрофобія — це результат непереборного страху в дитинстві або перенесена психологічна травма вже в зрілому віці. Такі страхи вже не проходять самі собою, як це буває у дітей. Вони стають справжньою проблемою і заважають повноцінному життю. Як же виявляють себе такі фобії і як боротися з ними? У дорослих аквафобія пов’язана в першу чергу зі смертю, зі страхом потонути. Діти ж бояться води як такої. У психології існують методики боротьби з недугою.

Наприклад, на аркуші паперу скласти список ситуацій, які викликають страх. Їх потрібно оцінити за десятибальною шкалою, де 1 — менш страшна ситуація, 10 — найбільш страшна, що викликає паніку. Подумки потрібно прожити ці ситуації, починаючи з оцінки 1. Мета тренінгу — нормалізувати дихання, пульс, переживаючи небезпеку, навчитися оцінювати конкретний випадок не таким небезпечним, яким він здавався раніше. Так просуватися далі за списком до все більш лякаючих пунктів. За кожен освоєний крок не забувайте робити собі винагороди. Після проходження методики можна закріпити результат походом в аквапарк або на пляж.

Коли причина — органи почуттів

Іноді острах води виникає через неприємні відчуття при потраплянні її в ніс, вуха, очі. У цьому випадку психологи рекомендують поступове звикання. Спочатку можна просто протирати обличчя вологим рушником, потім закопувати в очі чисту або злегка солону воду. Поступове привчання допоможе зменшити дискомфорт, і в підсумку страх піде.

Для слуху вода не небезпечна, неприємні відчуття проходять самі при видаленні попала вологи з вуха. Потрапляння ж її в ніс в першу чергу викликає страх захлинутися. Для вирішення цієї проблеми потрібно правильно дихати і тримати голову над водою. При фобії такого характеру виходом може стати тільки поступове звикання.

Головний ворог — паніка

Коли людина боїться відкритого водного простору, потрапляючи в таку ситуацію, вона відчуває почуття паніки. Але ж саме вона стає причиною трагедій, коли тонуть люди. Якщо людина спокійна, вода сама піднімає її на поверхню, але не тягне вниз. Усвідомлення неконтрольованої стихії, великої глибини, утруднення орієнтації в просторі призводить до втрати самовладання. У цьому випадку потрібно навчитися довіряти воді, пам’ятати про те, що вона тримає. Вода не ворог, а нещасні випадки відбуваються тільки через неправильну поведінку і втрату самоконтролю. Для людей з такою формою фобії існують спеціальні психологічні вправи.