Site icon Сайт Житомира — 884

Паратонзилярний абсцес горла: фото, симптоми і терапія

Паратонзилярний абсцес горла: фото, симптоми і терапія

Здоров’я Перегляди: 66

Гнійний запальний процес у ротовій порожнині сьогодні часто діагностується в медицині. Однією з таких патологій, яка характеризується важким перебігом, виступає паратонзилярний абсцес мигдалин. Це захворювання також називають флегмонозною ангіною, воно зустрічається у людей різної статі, найчастіше у віці від п’ятнадцяти до тридцяти років. До групи ризику входять люди, у яких порушена імунна система, обмін речовин, а також ті, хто має великий стаж куріння. Поява гнійного запалення обумовлюється попаданням в мигдалини інфекції з фолікулів, які нагноїлися, пошкодженням горлянки, запаленням десен та іншими стоматологічними хворобами.

  • Характеристика проблеми
  • Форми захворювання
  • Причини появи захворювання
  • Група ризику
  • Симптоматика захворювання
  • Стадії розвитку патології
  • Ускладнення і наслідки
  • Методи обстеження
  • Терапія захворювання
  • Хірургічне втручання
  • Реабілітація
  • Прогноз
  • Профілактика


Характеристика проблеми

Паратонзилярний абсцес — запалення клітковини мигдалин гнійного характеру, остання стадія паратонзиліту, що виступає однією з найважчих форм поразки горлянки. У 80% випадків причиною розвитку захворювання виступає хронічний тонзиліт. Хвороба найчастіше розвивається восени або навесні. За відсутності лікування вона провокує розвиток таких ускладнень, як флегмона шиї, медіастиніт, сепсис.

Збудниками хвороби виступають стрептококи, пневмококи або гриби Candida. При поразці мигдалин їх поглиблення наповнюються гнієм, зазвичай вогнище запалення одностороннє. Після регулярних гострих запалень тканина мигдалин покривається рубцями, які сприяють порушенню відтоку гнійного відокремлюваного з великих поглиблень, тому вона повністю не очищається. В результаті цього інфекція поширюється в паратонзилярний простір, розвивається паратонзилярний абсцес горла. При порушенні імунної системи інфекція проникає глибоко в тканини.

Абсцес має вигляд круглого утворення червоного кольору, через поверхню якого просвічується жовтий вміст. При пальпації деяка ділянка освіти буде м’якою через утримання в ній гною. Зев при цьому зміщений в протилежну абсцесу сторону.

Форми захворювання

У медицині виділяють такі форми патології:

  1. Передній (передній) абсцес, при якому відбувається ураження тканин над мигдалинами. Зазвичай гнійники розкриваються самостійно. Дана форма захворювання зустрічається найчастіше.
  2. Задній абсцес характеризується ураженням тканин між задньою дужкою і краями мигдалин. Патологія посідає друге місце за поширеністю. У цьому випадку існує ризик переходу запалення на гортань, що може спровокувати утруднення дихання.
  3. Нижній абсцес обумовлюється розвитком гнійного запалення на нижньому полюсі мигдалини. Патологія в більшості випадків розвивається через захворювання десен і зубів.
  4. Бічний абсцес формується між стінкою горлянки і боковим краєм мигдалини. Ця патологія вважається найважчою і зустрічається у 5% пацієнтів. У цьому випадку існує ризик прориву гнійника в тканині шиї.

Причини появи захворювання

Паратонзилярний абсцес спровокований попаданням патогенних мікроорганізмів у тканини мигдалин. Зазвичай хвороба виступає вторинною патологією, формуючись як ускладнення хронічного тонзиліту.

До частих причин розвитку хвороби відносять:

  • інфікування ковтки патогенними бактеріями в результаті розвитку фарингіту, ангіни або тонзиліту;
  • стоматологічні захворювання, такі як гінгівіт, карієс, запалення десен;
  • потрапляння інфекції в горло через середнє вухо;
  • розвиток гнійного запалення в слинних залозах;
  • пошкодження ротової порожнини і шиї з подальшим інфікуванням рани.

Дані явища можливі тільки при порушенні імунітету людини.

Група ризику

До групи ризику входять люди, які мають такі патології:

  • цукровий діабет;
  • анемія;
  • онкологічне захворювання;
  • ВІЛ-інфекція;
  • ожиріння;
  • вроджені аномалії розвитку мигдалин і горлянки;
  • зловживання нікотином;
  • переохолодження.

Симптоматика захворювання

Паратонзилярний абсцес симптоми проявляє у вигляді сильного одностороннього больового синдрому, який виникає при ковтанні. У деяких випадках біль може бути двостороннім. З часом больові відчуття починають поширюватися у вухо і нижню щелепу. Разом з цим відбувається сильне збільшення температури тіла, розвивається слабкість, головний біль, порушується сон. Лімфатичні вузли, розташовані на шиї, збільшуються, з’являється неприємний запах з ротової порожнини. Прогресування захворювання призводить до розвитку спазму жувальних м’язів, мова людини змінюється, біль посилюється при поворотах голови.

На відміну від ангіни, больовий синдром при даній патології є більш гострим, присутній навіть у спокійному стані. Схильний посилюватися при здійсненні будь-яких рухів, віддає у вухо і зуби.

Часто на шостий день паратонзилярний абсцес, фото якого підтверджують всю серйозність захворювання, призводить до того, що гнійні порожнини розкриваються. Це явище супроводжується полегшенням стану людини, зниженням температури тіла, появою домішки гною в слині. У деяких випадках прорив абсцесу спостерігається на вісімнадцятий день. У разі потрапляння гною в окологлоточний простір розтину гнійника не відбувається, тому стан людини тільки погіршується.

Паратонзилярний абсцес горла симптоми має такі:

  • сильний біль у горлі;
  • спазм жувальних м’язів;
  • порушення ковтання;
  • збільшення шийних лімфатичних вузлів;
  • сильне збільшення температури тіла;
  • утрудненість дихання, задишка;
  • неприємний запах з ротової порожнини;
  • розвиток емоційної напруги;
  • самостійний розтин гнійника.

Стадії розвитку патології

Паратонзилярний абсцес горла (фото симптомів додається) має три стадії розвитку:

  1. Перша — набрякова стадія, яка характеризується набряканням тканин мигдалин, ознаки запалення та інші симптоми патології при цьому відсутні. На даній стадії захворювання рідко діагностується.
  2. Друга — інфільтраційна стадія, яка обумовлюється появою гіперемії, розвитком болю, підвищенням температури тіла.
  3. Третя — абсцедуюча стадія, яка розвивається на п’ятий або шостий день хвороби. Вона характеризується деформацією зіву і випинанням гнійного утворення великого розміру.

Ускладнення і наслідки

Паратонзилярний абсцес горла, симптоми і лікування якого будуть детально розглянуті в статті, зазвичай закінчується одужанням при своєчасній ефективній терапії. В іншому випадку гнійне запалення поширюється в горлянку, що може стати причиною пошкодження її стінок при хірургічному втручанні з розтину гнійника. Також іноді спостерігається розтин паратонзилярного абсцесу, при якому гній потрапляє в здорові тканини, що розташовуються поруч.

Ці явища можуть спровокувати низку ускладнень:

  • флегмона шиї і тканин горлянки;
  • розвиток сепсису;
  • стеноз гортані, що призводить до задухи;
  • гнійна поразка серця, аорти і вен;
  • тромбофлебіт, абсцес головного мозку;
  • менінгіт, енцефаліт;
  • ангіна Людвіга;
  • некроз тканин;
  • тромбоз яремної вени;
  • розвиток токсичного шоку;
  • поява кровотечей з великих судин шиї.

Деякі ускладнення можуть призвести до летального результату, тому вимагають негайної терапії.

Методи обстеження

Діагностувати паратонзилярний абсцес горла не представляється складним через наявність яскравої симптоматики патології. Діагностичне обстеження включає наступні моменти:

  1. Вивчення анамнезу і скарг пацієнта. Ця патологія розвивається, в основному на п’ятий день після гострої ангіни. Також отоларинголог звертає увагу на наявність у ротовій порожнині осередків інфекції та можливих пошкоджень.
  2. Огляд пацієнта, в ході якого спостерігається обмеження рухливості голови, збільшення лімфатичних вузлів, підвищена температура тіла і неприємний запах з рота.
  3. Фаріндержкопія застосовується завжди, оскільки є найбільш інформативним методом діагностики в даному випадку. Ця методика дає можливість виявити розвиток кулястої освіти, яка покрита набряклою слизовою оболонкою. Всередині цього утворення можна розглянути гнійний вміст. Також спостерігається деформація зіву, відтіснення мигдалини.
  4. Лабораторні аналізи крові.
  5. Бактеріологічний посів з метою виявлення збудника інфекції, а також його чутливості до антибіотиків.
  6. Інструментальна діагностика: УЗД і КТ шиї, рентгенографія голови. Ці методи застосовують для визначення поширення аномального процесу в здорові тканини та органи.

Лікар диференціює патологію з такими захворюваннями, як дифтерія, скарлатина, ракові пухлини, аневризма сонної артерії, абсцес середини.

Терапія захворювання

Паратонзилярний абсцес лікування передбачає таке, яке спрямоване на усунення вогнища і збудника інфекції, купування запалення, зниження ризику розвитку ускладнень. Лікування хвороби проводиться в стаціонарі. Для цього застосовують хірургічну, медикаментозну та комплексну терапію.

Медикаментозне лікування проводять на ранньому етапі розвитку хвороби. У цьому випадку призначають такі групи препаратів:

  1. Антибіотики широкого спектру дії. Ефективним препаратом в даному випадку є «Амоксицилін». Тетрациклінові антибіотики не дають позитивного результату.
  2. Макроліди застосовують тоді, коли антибактеріальні препарати не дали необхідного результату. В даному випадку призначаються цефалоспорини третього покоління.

Лікар разом з перерахованими вище засобами призначає знеболюючі, протизапальні та жарознижувальні препарати, вітаміни, імуномодулятори. Також рекомендується проводити полоскання горла антисептичними розчинами.

Хірургічне втручання

При другій стадії патології паратонзилярний абсцес, симптоми і лікування якого зараз розглядаються, передбачає застосування хірургічного втручання. Лікар проводить розтин абсцесу за допомогою розрізу. Але така процедура не завжди призводить до одужання пацієнта, оскільки в деяких випадках отвір склеюється фібрином, тому виникає необхідність розширити рану. В даному випадку протягом п’яти днів виконується дренаж під місцевим наркозом.

У важких випадках проводиться абсцесотонзіллектомія, при якій випорожнення гнійника здійснюється разом з видаленням ураженої мигдалини. Це дає можливість повністю усунути осередок інфекції. Після цього проводиться очищення ділянок дизенфікуючими розчинами протягом декількох днів. Також лікар призначає антибактеріальний препарат. Можливо застосування фізіотерапії для швидкого загоєння рани.

Реабілітація

У період реабілітації пацієнту призначається медикаментозна терапія, куди входять наступні групи препаратів:

  1. Антибактеріальні засоби у вигляді внутрішньомишкових ін’єкцій, наприклад «Цефтріаксон» або «Пеніцилін». Вибір препарату залежатиме від збудника інфекції.
  2. Введення «Гемодезу» з метою детоксикації організму.
  3. Полоскання горла антисептичними розчинами.
  4. Профілактика розвитку кандидоза при вживанні антибіотиків.
  5. Антигістамінні засоби.
  6. НПВС для усунення больового синдрому і запального процесу.

Зазвичай всі препарати призначають у вигляді ін’єкцій через наявність у пацієнта гострого болю в горлі. Одужання настає через три тижні. При розвитку ускладнень прогноз погіршується, можливий смертельний результат.

Прогноз

Прогноз захворювання сприятливий за умови своєчасного та ефективного лікування. У важких випадках може початися сепсис, який призведе до летального результату. Через високий ризик розвитку негативних наслідків терапія патології проводиться в стаціонарі.

Профілактика

З метою профілактики в першу чергу необхідно відновити імунну систему. Також рекомендується своєчасно проводити терапію захворювань носа і горла, стежити за гігієною ротової порожнини, регулярно відвідувати стоматолога, позбутися згубних звичок. Для зміцнення імунітету добре підходить фізична активність, загартовування, правильне харчування і ведення здорового способу життя.

Паратонзилярний абсцес виступає важким захворюванням, яке може бути небезпечно для здоров’я і навіть життя людини. Тому при перших проявах патології негайно необхідно звернутися до лікаря для постановки діагнозу і проходження терапії. За відсутності лікування можуть розвинутися важкі ускладнення, які нерідко призводять до летального результату.

Exit mobile version