Розрив стравоходу: можливі причини, симптоми, терапія

Здоров’я 22 липня 2022 Перегляди: 67

Перфорація, а точніше розрив стравоходу — це порушення цілісності стравоходу, що сталося на тлі травми або спонтанно. У такому стані допомога одна — невідкладна, оскільки розрив несе реальну загрозу життю пацієнта. Усунути проблему можливо тільки екстреним хірургічним втручанням. У крайньому випадку, якщо пацієнт знаходиться в стаціонарі, а розриви невеликі, то можливе консервативне лікування.

Статистика

Цей вид патології зустрічається дуже рідко, це приблизно 1% від усіх хворих, які потрапляють у торакальне відділення. Перфорація зустрічається втричі частіше у пацієнтів чоловічої статі. Захворювання частіше зустрічається в осіб віком від 50 років і старше. Спонтанний розрив стравоходу, або синдром Бурхаве становить близько 15% всіх пацієнтів з перфорацією.

Класифікація захворювання

Патологію прийнято розділяти за принципом виникнення:

• самостійне нозологічне захворювання, включаючи синдром Бурхаве;
• ускладнення після іншого захворювання, травми або ятрогенні причини.

За місцем локалізації:

• повний розрив стравоходу, тобто перфорація локалізується по всій товщині стінки;
• неповна перфорація, тобто локалізується на одній або декількох оболонках слизового стравоходу;
• внутрішній або закритий розрив, локалізація перфорації всередині стравоходу;
• зовнішня відкрита перфорація з місцем локалізації на зовнішніх стінках стравоходу.

Хоча для обох типів розриву симптоматика прояву захворювання однакова.

Синдром Меллорі-Вейс, або тріщина стравоходу

Розрив стравоходу має подібну патологію, як і тріщина шлунка або стравоходу. Тріщини можуть бути поодинокими, а можуть розташовуватися по всій слизовій оболонці стравоходу. Для синдрому Меллорі-Вейса не характерне пошкодження сполучних тканин. Як і розриви, тріщини характерні для пацієнтів віком від 50 років, чоловічої статі і зловживають алкогольними напоями.

Причини

Розрив стравоходу найчастіше виникає на тлі:

• частих ендоскопічних досліджень;
• хімічних опіків;
• потрапляння чужорідних тіл, особливо гострих;
• травм і проникаючих поранень;
• при необережному проведенні різноманітних операцій, і як наслідок травми стравоходу.

У рідкісних випадках до розривів може часта блювота або сильний і тривалий кашель. Родова діяльність, а точніше сильні потуги можуть стати причиною захворювання. На тлі епілептичного нападу може настати також розрив.

Група ризику

До цієї групи відносять осіб з наступними патологіями:

• езофагіт;
• виразка стравоходу з рясною блювотою.

Люди з синдромом неконтрольованого переїдання відносяться теж до групи ризику. До хвороби можуть призвести найсильніші фізичні навантаження або перенапруження при дефекації. У групі ризику також знаходяться чоловіча половина людства від 50 років.

Симптоми хвороби

У більшості випадків клінічна картина характеризується різкою появою симптомів і проявляється у вигляді:

• різкі больові відчуття в загрудинній та епігастральній області;
• оніміння кінцівок;
• болі в грудній клітці;
• блідість кожного покрова по всьому тілу;
• сухий кашель, що виникає на «рівному місці»;
• посилений слиновиділення;
• тахікардія, задишка;
• неприборкана блювота з вкрапленнями крові, з часом блювотна маса може бути схожою на кавову гущу;
• утруднене і важке дихання;
• рясне потовиділення;
• шок на тлі больових відчуттів;
• проявляються ознаки інтоксикації організму;
• кінцівки і обличчя можуть синіти, і розвивається ціаноз;
• розрив в області грудного відділу може характеризуватися медіастінітом;
• якщо розрив біля шлунка, можлива поява перитоніту;
• емфіземи, наповнені повітрям, в області обличчя, шиї.

Наявність симптомів розриву стравоходу вимагає негайної медичної допомоги. Як не сумно, але в 50% випадків перфорації пацієнти гинуть через несвоєчасне звернення по допомогу.

Проблема лежить ще й у площині того, що симптоми розриву характерні і для ряду інших захворювань і можуть бути причиною плевриту або інфаркту. Внаслідок цього без адекватної діагностики та лікування людина може просто загинути.

Діагностичні заходи

При підозрі на розрив стравоходу діагностичні заходи проводяться в екстреному порядку. Для початку проводиться фізикальний огляд, з’ясовується анамнез. Потім береться кров на біохімічний і загальний аналіз. Проводиться рентгенологічне дослідження та УЗД. Залежно від локалізації болів, проводиться рентгенологічне дослідження грудної клітини. Діагностика також включає в себе медіастиноскопію і фариндержкопію.

Рентгенологічне дослідження спрямоване на виявлення рідини і повітряних капсул в області плеври і черевної порожнини. Для визначення місця локалізації недуги, попередньо в стравохід вводиться водорозчинний контраст, який мігруючи, дозволяє визначити локалізацію та розміри пошкодження стравоходу.

Ендоскопія проводиться з використанням жорсткого ендоскопа, щоб не роздмухувати стравоходом повітрям.

Лікувальні заходи

Лікування розриву стравоходу передбачає хірургічне втручання.

Дуже рідко, але все ж використовується консервативне лікування. Такі заходи можливі, якщо слизову пошкоджено не більш ніж на 1,5 см. Це може бути пошкодження стравоходу риб’ячою кісткою або біопсійною голкою, головна умова — відсутність пошкодження органів середостіння. До того ж, у пацієнта не повинно бути супутньої симптоматики, яка є показом до оперативного втручання. У цьому випадку використовується активна антибіотикотерапія. Харчування та пиття під час лікування не передбачає введення їжі через рот. Антибіотики вводяться пацієнту кілька разів на добу і покладено повний постільний режим. Якщо всі заходи не дали позитивного ефекту, то доведеться проводити операцію.

Однак найчастіше «побороти» захворювання і уникнути летального результату можливо тільки за участю хірурга. Основні оперативні заходи спрямовані на:

• якнайшвидше ушивання розриву;
• дренаж гнійників за їх наявності, щоб запобігти розвитку перитоніту;
• тимчасове виключення стравоходу із загальної системи травлення.

Після операції принаймні 2 доби не можна вживати їжу через рот. Харчування проводиться через гастростому. Лікарі вводять спеціальний поживний розчин.

Якщо стан пацієнта дозволяє, то на 3 добу починається введення їжі звичайним способом, але покладено дієтичний стіл. До вживання дозволені такі продукти:

• овочі та фрукти в запеченому вигляді;
• каші;
• супи-пюре;
• кисіль і компоти;
• м’ясо і риба, тільки нежирних порід, обов’язково запечені або приготовлені на пару;
• пудинги з сиру і м’яса.

Не можна буде вживати борошняні продукти, включаючи хліб. Заборонено вживати смажену і жирну їжу, консервацію, кислі продукти, які можуть дратувати слизову оболонку. Продукти, що містять барвники.

Всі продукти, які можна вживати після операції, повинні мати пюреподібну консистенцію або бути в перетертому вигляді, перед прийомом їх необхідно довести до теплого стану і вживати невеликими порціями.

Можливі ускладнення

Наслідки розриву стравоходу можуть бути жахливими. Запущена форма захворювання може стати причиною розвитку гнійного і запального процесу, що призведе до пошкодження клітковини. Своєчасність лікування — гарантія виключення ризику розвитку згубних наслідків і настання летального результату.

Прогноз і профілактика

Як при наявності розриву стравоходу, синдрому Меллорі-Вейса, прогноз на одужання багато в чому залежить від тимчасового інтервалу, між початком лікування і часом пошкодження стравоходу. Важливу роль відіграють і ускладнення, які супроводжують патологію, місце локалізації та розмір розриву, загальний стан пацієнта, хронічні захворювання.

Профілактичні заходи в даному випадку відіграють вторинну роль. Тим не менш, виключення деяких факторів дозволить попередити розвиток захворювання. Слід уникати ятрогенних ушкоджень, не допускати свій організм до стану булімії, своєчасно проходити медичний огляд.

Необхідно дотримуватися деяких правил, щоб мінімізувати ризик появи перфорації. Навчати дітей завжди вживати їжу не поспішаючи, ретельно її пережовувати. Часто перфорація відбувається на тлі проковтування великого шматка їжі. Не варто забувати про приказку «коли я їм, я глух і нім». Слід відмовитися від сильних фізичних навантажень, від підняття тяжкостей. Харчування має бути збалансованим і правильним, не слід зловживати алкогольними напоями.