Саксонська Швейцарія, національний парк: фото, відгуки, як дістатися?

Туризм 19 липня 2022 Перегляди: 65

Навіть посередині ретельно забудованої Європи можна знайти «шматочок» дикої природи — це національний парк «Саксонська Швейцарія».

На сьогодні на всій планеті налічується понад 2 тисяч національних парків, розташованих у 120 державах. Всі вони абсолютно різні. Деякі дуже маленькі, наприклад, «Хамра» (Швеція), що займає всього лише 0,28 кв. кілометра. А є величезні, як «Північно-Східна Гренландія», під яким зайнято 972 тисяч квадратних метрів.

Але найголовніше, що об’єднує всі ці парки, їх мета — захист природи від небезпечного впливу людини. У такі місця допускають людей, але під повним контролем, щоб все-таки зберегти природну спадщину для нащадків.

Німеччина і Європа

У Європі налічується близько 300 парків, а в Німеччині їх 16. І це зайве підтвердження того, що навіть при високій щільності населення існує можливість зберегти оазиси дикої природи.

«Саксонська Швейцарія» «

Ця паркова зона знаходиться в Саксонії, недалеко від Дрездена (Німеччина). Займана територія — 93,5 кв. кілометра. Тут унікальний ландшафт, переважно гірський, представлений Ельбськими пісковиками.

Вважається, що раніше на місці гір було море. Після закінчення крейдяного періоду море відступило, під впливом вітром і ерозійних процесів утворилися гори. На сьогоднішній день це химерні фігури з піску, темні ущелини і вузькі долини.

Заснували парк ще в 1956 році, на той момент в країні діяла програма з відновлення і захисту національних природних зон. Офіційною датою заснування вважається 1990 рік.

На початку XX століття сюди з’їжджалися мільйони туристів, і владі довелося обмежити доступ у парк. Є тут зони, куди взагалі не пускають відвідувачів.

Місце розташування

Дістатися парку «Саксонська Швейцарія» можна електричкою, від міста Дрездена якихось 30 хвилин у дорозі. Територія природної зони починається за 15 кілометрів від кордону міста, в південно-східному напрямку.

Німці воротами парку називають місто Пірна, в якому проживає всього лише 40 тисяч осіб. Більшість будівель Пірни, як Дрездена, зведені саме з піщаника, здобутого з Ельбських гір. Паркова зона простягається аж до кордонів з Чехією, де знаходиться подібний парк.

Рослинний і тваринний світ

У «Саксонській Швейцарії» ростуть унікальні рослини. А там, де обмежений доступ для відвідувачів, у східній частині, живуть рідкісні тварини, це куниця, видра, зимородок, соня-полчок і чорний лелека.

На території парку є спеціальні екологічні стежки. Де звичайні мандрівники можуть побачити вужей і гадюк, оленів і кажанів. У водоймах можна побачити форель і лосося.

У парку безліч оглядових майданчиків, звідки відкривається дивовижний вид на простори і унікальну природу.

Фортеця Бастай

Більшість відгуків про «Саксонську Швейцарію» пов’язані з фортецею Бастай. Розташований цей замок на висоті 305 метрів над рівнем моря, на правому березі річки Ельба. Вперше ця фортеця згадувалася 1592 року. Вже з 1800 року сюди стали з’їжджатися туристи. З оглядового майданчика відкривається вид на звивисте русло річки і фортеця Кенігштайн, селище Райтен. Якщо пощастить і буде ясна погода, то вдасться побачити всю територію німецької частини парку.

Міст

Не менш відома пам’ятка «Саксонської Швейцарії» — міст Бастай. Він популярний вже понад 200 років. Його звели 1824 року з деревини. Вже через 2 роки на мосту з’явилися перші торгові намети. А в 1851 році провели повну реконструкцію і побудували міст з піщаника.

Художник Фрідріх Каспар увічнив це архітектурне творіння на своєму полотні, а фотограф Кроне Герман залишив пам’ятну табличку на одній зі скель моста.

Доріжка, що пролягає по мосту, називається «Стежка художників». Це дорога в 112 кілометрів. Зі збільшенням кількості туристів на мосту з’явилися захисні огорожі, а замість хатини з’явився ресторан.

Довжина Бастайського моста — 76,5 метра, він пролягає через найглибшу ущелину (40 метрів).

Фортеця

Фортеця Кенігштайн у «Саксонській Швейцарії» — ще одне з популярних місць. Знаходиться вона на скелястому плато, висота над рівнем моря — 240 метрів. Посередині території замку розташована найглибша криниця у всій Саксонії. Також він має статус другої глибокої криниці Європи.

Перші згадки про будову знайдені в грамоті короля Вацлава I (Чехія) від 1233 року. У ті часи воно належало Чеському королівству. Через важливе торгове значення фортецю розширили. Замок навіть відвідував Петро I.

У 1459 році вже були чітко визначені межі, і фортеця перейшла у володіння маркграфства Мейсен (кордон Німецької імперії).

У період Першої та Другої світової війни замок служив як місце, де утримували військовополонених. Також у Другу світову війну тут сховали картинну галерею Дрездена.

Для відвідувачів двері фортеці були відкриті в 1955 році. Зараз тут працює військова експозиція, ресторан і магазин з сувенірами.

Замок Штольпен

Прибувши в парк, слід обов’язково відвідати цей неприступний замок, який побудували ще в XII столітті. Точніше сказати, його вирубали в базальтовій стіні. Основною проблемою для будівельників було те, що вони ніяк не могли здійснити подачу води в замок. Протягом довгих 22 років шахтарі намагалися пробити колодязь, і їм все-таки вдалося. За 1 день вдавалося пробити базальт лише на 1 сантиметр. Раніше тут утримували ув’язнених з високопоставлених сословий. А в одній з веж містилася фаворитка Августа Сильного — Анна Косель.

Альпінізм

Чудовий гірський ландшафт «Саксонської Швейцарії» просто магнітом притягує сюди альпіністів. Однак на початку XX століття на території парку ввели спеціальні правила для любителів гір, які спрямовані на недопущення руйнування піщаника. Наприклад, використання кілець і мотузок можливе лише як страховка, але не для просування за маршрутом. Жодні інші допоміжні засоби на території Бастайських гір не можна використовувати, ті ж клини і магнезію. Всі гори, по яких дозволено скелелазіння, вже оснащені страхувальними гачами.

Річка, водоспад і трамвай

Через весь парк тече річка Ельба, вона має звивисте русло. Щоб перебратися на інший берег, обладнані причали, з яких відправляються теплоходи, човни і старовинні колісні пароплави. Саме з води відкривається прекрасний пейзаж на величні гори, а повільне пересування водного транспорту дозволяє максимально насолодитися місцевими красами і зробити чудові фотографії.

Екскурсій «Саксонською Швейцарією» безліч. Так, з міста Бад-Шандау можна відправитися на гірському трамваї до самого водоспаду Ліхтенхайнер, хоча з 2010 року тільки до половини колії, решту доведеться пройти пішки.

Раніше це був невеликого розміру поріг. У 1830 році на струмок поставили греблю, яку відкривають, щоб спустити накопичену воду. На сьогоднішній день греблю відкривають кожні 30 хвилин, але тільки на 3 хвилини.

На території парку є унікальна трамвайна лінія під назвою Карнічтальбан. Це однорельсова колія, яка має кілька роз’їздів. Початкова станція — місто Бад-Шандау. Запустили трамвай у 2010 році, але через часті затоплення лінію довелося скоротити, і вагончики рухаються за укороченим маршрутом — 7 кілометрів. Однак протягом цих кілометрів можна побачити фахверкові будиночки, мальовничі скелі і стрімкий перебіг річки. Тому, навіть катаючись на трамвайчику, без фото «Саксонської Швейцарії» жоден турист не поїде.

Курорт

Банд-Шандау — це не просто місто на кордоні парку і Чеської республіки, а справжній сучасний курорт. Перші згадки датуються 1445 роком, і вже в 1467 році населений пункт отримує статус міста. А з 1800 року це вже офіційний курорт. Знамените місто не тільки готелями, а й власною трамвайною лінією. Головна пам’ятка міста — центральна площа, де збереглися будівлі ще з епохи Ренесансу. Є тут ботанічний сад, де зібрано понад 1500 унікальних рослин.

Також у місті є «Камінь Льодовикового періоду», на якому значиться напис, що саме в цьому місці закінчується крижаний покрив Скандинавії.

У місті безліч реабілітаційних клінік, більшість з яких спеціалізується на ортопедії та лікуванні скелетного і м’язового апарату. Є санаторії, що спеціалізуються на серцево-судинних захворюваннях та інших патологіях. У клініках Банд-Шандау частими гостями бувають зірки світового рівня, особливо улюбленим місцем є Ельбрезиденц. У деяких готелях навіть знімалися фільми.

Як дістатися

«Саксонська Швейцарія» розташована на кордоні двох держав: Німеччини та Чехії. Якщо їхати з Праги, то дорога займе 125 кілометрів. Якщо виїжджати з Дрездена, то всього лише 30 кілометрів.

Якщо їхати з Чехії, то найкраще взяти в оренду автомобіль і рухатися трасою Ye55. Приблизний час у дорозі — 1 година 20 хвилин. Якщо добиратися громадським транспортом, то слід їхати в місто Бад-Шандрау або Ратен, де, власне кажучи, і можна зупинитися. У цьому напрямку немає прямих поїздів, тому необхідно бути готовим, що доведеться зробити мінімум 1 пересадку. Від міста Бад-Шандау до парку доведеться ще їхати на автобусі, а Ратен знаходиться на річці Альба, а на іншому березі — парк.

Між Дрезденом і Ратеном налагоджено залізничне сполучення, а час у дорозі — 30 хвилин. Періодичність поїздів — щогодини. Вже в місті можна пересісти на пором і потрапити в парк.

Незважаючи на те що мета створення парку повністю йде врозріз з туризмом, проте «Саксонська Швейцарія» — це 400 кілометрів доріжок для пішоходів, при цьому 75% території закрито для відвідування. Крім цього, для велосипедистів передбачено майже 50 кілометрів, а для любителів альпінізму створено 12 600 маршрутів.