Сечостатева система чоловіка: будова. Хвороби сечостатевої системи у чоловіків

Здоров’я 13 січня 2023 Перегляди: 10

Сечостатева система чоловіка включає в себе дві різні, функціонально і морфологічно пов’язані одна з одною структури. У кожній з них присутні певні органи, що виконують ті чи інші завдання. Далі розглянемо детальніше, яке будування сечостатевої системи чоловіка. У статті будуть описані завдання, які вона виконує, а також деякі патології.

Загальна інформація

Система включає в себе органи, що утворюють і потім виводять сечу. Це одна з наявних структур. Друга — статева. Вона відповідає за репродуктивну функцію. Будова сечостатевої системи чоловіка схожа на жіночу частину, що відповідає за очищення крові від шлаків. У цій зоні присутні 2 нирки. Ці органи мають бобовидну форму. Вони розташовуються на одному рівні з поперековими (верхніми) хребцями. Крім нирок, в очищенні крові беруть участь ниркові лоханки, мочеточники, міхур і сечовипускальний канал.

Яєчки

Сечостатева система чоловіка включає в себе ці парні органи, що відповідають за вироблення сперматозоїдів і гормону тестостерону. Завдяки цьому формується потяг. Також гормони впливають на освіту статевих ознак. Органи утворюються вже у внутрішньоутробному періоді. Спочатку вони формуються в черевній порожнині (верхній її частині). Потім поступово органи виходять у мошонку. Здатність до переміщення, однак, зберігається у них протягом усього життя. Це можливо за рахунок м’язових скорочень. Така здатність забезпечує надійний захист від різких впливів температурних перепадів і фізичного перенапруження. У низці випадків опущення яєчка не завершується до моменту народження. Цю ситуацію можна виправити хірургічними методами. Якщо не провести втручання і корекцію до п’яти років, то це загрожує безпліддям. Шкірним містилищем яєчок є мошонка. Вона забезпечує захист від ймовірних травм. У придатці яєчка, представленому у вигляді невеликого каналу, розташовуються сперматозоїди. Тут вони продовжують своє дозрівання і набувають поступово потрібної рухливості.

Уретра (семявиносний проток)

Ця освіта є продовженням придатків яєчка. Поряд з кровоносними судинами великого калібру проток формує насіннєвий канат, що має порівняно велику довжину. Він виходить з мошонки, йде по паховій складці в черевну порожнину до самого заснування простати. У районі передміхурової залози канат розширюється, переходячи в ампулу. У цій ділянці відбувається скупчення сперматозоїдів аж до початку еякуляції.

Передміхурова залоза

У цьому органі здійснюється вироблення спеціального секрету. Він допомагає сперматозоїдам зберігати свою активність. У передміхуровій залозі, крім того, семявиносний проток і сечовипускальний канал об’єднуються. За рахунок високого ступеня пружності м’язового кільця, розташованого на виході з простати, виключається проникнення сперми в сечовий міхур під час еякуляції. Те ж саме актуально і для іншого процесу. Під час насіння сеча не потрапляє в уретру.

Інші складові

Сечостатева система чоловіка включає в себе насіннєві бульбашки. Це невеликі залози, що виробляють рідину, присутню в спермі і складову близько 95% від загального її обсягу. Бульбашки мають виділені канальці. Вони об’єднані з семявинносним протоком. Заліза Купера здійснює вироблення мастила, що полегшує переміщення сперми під час сексуального контакту. Така загалом анатомія сечостатевої системи чоловіка. При напруженні мускулатури проміжності здійснюється повноцінна еякуляція.

Деякі хвороби сечостатевої системи у чоловіків

Це такі недуги:

• Аденома простати.
• Аспермія.
• Набряк мошонки.
• Запалення сечостатевої системи у чоловіків (баланопостит, наприклад).
• Гідроцеле (водянка оболонок яєчка).
• Каверніт.
• Кіста насіннєвого канатика.
• Криптозооспермія.
• Коротка вуздечка.
• Гіпопадія.
• Безпліддя.

Ось такий список. Це далеко не всі хвороби сечостатевої системи у чоловіків. Ті чи інші патології обумовлені різноманітними причинами. Розгляньмо деякі з них далі.

Основні провокуючі фактори

Інфекції сечостатевої системи у чоловіків вважаються найбільш поширеною причиною розвитку багатьох патологій. Вони, в свою чергу, підрозділюються на неспецифічні і специфічні. До перших належать стрептококи, стафілококи, кишкова паличка, віруси (герпес, ГРЗ, грип, цитомегаловірус, що опоясує лишай), хламідії, мікоплазми та інші. Серед специфічних інфекцій виділяють трихомонади, гонокок, бліду трепонему, мікобактерію туберкульозу. Всі перераховані мікроорганізми провокують уретрити, простатити, запалення сечостатевої системи у чоловіків та інші патології.

Онкологія

Про це теж слід згадати. Ці захворювання сечостатевої системи у чоловіків обумовлені дисбалансом у циркуляції статевих гормонів. Ці порушення, у свою чергу, спровоковані віковими змінами. Серед інших факторів, що підвищують ризик розвитку онкологічних патологій, потрібно відзначити генетичну схильність, великий обсяг споживаних жирів тваринного походження. Найчастіше злоякісні утворення виявляються у представників негроїдної раси. Разом з цим слід зазначити, що до причин, з яких розвивається аденома простати, зазначені вище фактори, а також куріння, сексуальна активність, діабет, гіпертензія, ураження печінки не відносяться.

Інші патології

Фактори, що провокують пухлини яєчка, — крипторхізм, травми, опромінення (іонізуюче і мікрохвильове), фімоз і запальні процеси хронічної течії. До останніх слід віднести застійні явища, обумовлені зниженою або підвищеною сексуальною активністю. При цьому остання може супроводжуватися перериванням акту, курінням, зловживанням алкоголю. Патології інших структур і органів також можуть провокувати захворювання сечостатевої системи у чоловіків. До них відносять гіпертонію, атеросклероз, діабет (цукровий), депресії, неврози, ожиріння, травми і ураження спинного мозку і хребта. Зниження сексуальної активності може бути також викликано прийомом ряду препаратів.

Сечостатева система чоловіка: симптоми патологій

Ознаки порушень діяльності структури умовно підрозділюються фахівцями на кілька категорій.

До першої групи слід віднести зміни в зовнішніх статевих органах, що виявляються при пальпації та огляді. Так, наприклад, у процесі обстеження легко виявити мікропенію (розмір органу в стані ерекції менше 9 см), мегалопеніс (як прояв гіперактивності в корі надниркових), патологічне збільшення пеніса (на тлі приапізму, якщо пальпація супроводжується хворобою, то ймовірна травма), викривлення стовбура (при болях можливий синдром Пейроні). При огляді також може бути помітно явна зміна розміру мошонки. Збільшення, зокрема, буває дво- і одностороннім. При появі болю в процесі дотику слід брати до уваги ймовірність запального процесу в яєчках або їх придатках. Якщо хвороби немає, то це може свідчити про гідроціль або слоновину. За відсутності в мошонці обох яєчок ймовірний крипторхізм або агенезія.

Наступна категорія симптомів — це загальні прояви. До них можна, наприклад, віднести лихоманку. При цьому стані відзначається підвищення температури на тлі запального процесу. До загальних ознак відносять зниження маси тіла (на ґрунті злоякісних утворень), гінекомастію (може виступати в якості слідства естрогенотерапії при раку простати). Наступний досить поширений симптом — це біль. На тлі тих чи інших патологій вона може локалізовуватися в області паху (в зовнішніх органах і проміжності). При вретриті в гострій формі хворобливість супроводжує процес сечовипускання. Як правило, вона болісна і має різкий характер. На тлі фіброзної індурації виявляються ноючий біль і викривлення члена. Ще одним поширеним проявом патологій є розлад процесу сечовипускання. Зокрема, в нічний час пацієнтів турбують часті позиви (на тлі пухлин простати), недержання (при аденомі), труднощі при випорожненні, поліурія. Ще одним симптомом є зміна прозорості та кольору сечі. Вона може стати каламутною. Як правило, такий прояв характерний для запальних патологій. На тлі злоякісних новоутворень може з’явитися кров при випорожненні. Також симптомом вважається зміна сперми або патологічне виділення з уретри. Гной з’являється при уретриті. Має місце постійне або часте виділення сперми з уретри без еякуляції, оргазму, ерекції (сперматорея). При патологіях передміхурової залози часто з’являється після акту дефекації або сечовипускання секрет простати, але без домішки сперматозоїдів (простаторея).

Зміна сперми

В 1 мл еякуляту в нормі присутні не менше 20 млн сперматозоїдів. Більше половини з них рухливі. При закупорці семявивідного протоколу має місце відсутність еякуляції при сексуальному контакті — асперматизм. При недостатній кількості (менше 20 млн) діагностують олігозооспермію. Ця патологія може розвинутися внаслідок інфекцій, крипторхізму, гіпоплазії або недорозвитку яєчок. Провокуючими факторами виступають нікотин, наркотики та алкоголь. У разі меншої кількості рухомих сперматозоїдів діагностується астенозооспермія, при наявності статевих клітин з недостатньою морфологією виявляють тератозооспермію. За відсутності в еякуляті сперматозоїдів на тлі варикоцели, атрофії насіннєвих канальців, при запаленнях діагностують азооспермію. При наявності нормальної кількості сперматозоїдів (але не володіють рухливістю) і при відсутності можливості до їх відновлення говорять про некроспермію. На тлі раку простати, везикуліту діагностується гемоспермія. У цьому випадку в спермі виявляється кров.

Діагностика

За наявності патологій запального характеру призначається кілька досліджень. Одним з них є аналіз крові. На тлі запалень буде відзначатися підвищена концентрація лейкоцитів, збільшення СОЕ. Аналіз сечі дозволить виявити мікроорганізми — збудники патологій. При діагностиці захворювань простати особливе місце займає пальцеве трансректальне дослідження. Під час цієї процедури визначаються розміри залози, її контури, наявність/відсутність осередків розм’якшення/ущільнення. Разом з цим фахівець отримує секрет простати, який також згодом досліджується. Ендоскопічні методи дозволяють обстежити слизову сечовипускального каналу. Досить широко застосовуються МРТ, КТ, рентгенівські способи дослідження. УЗД сечостатевої системи у чоловіків дозволяє діагностувати патологічні зміни в простаті, яєчку та його придатках. Виявлення еректильної дисфункції здійснюється з використанням сексологічного тесту, лабораторних досліджень на гормони, гонадотропні сполуки. Також обстежують судини члена, проводять кавернозографію, електроміографію. Своєчасна і правильна діагностика дозволяє здійснити лікування сечостатевої системи у чоловіків найбільш ефективно.

Терапевтичні та профілактичні заходи

Про що тут слід сказати? Лікування сечостатевої системи у чоловіків підбирається суворо індивідуально в кожному конкретному випадку. Терапевтичні заходи спрямовані на усунення причин та полегшення проявів патології. При сильних болях фахівець може призначити анальгетики або спазмолітики. У разі інфекційного ураження лікар порекомендує антибіотик. Препарат підбирається відповідно до результатів аналізів, що виявляють збудника і його чутливість. У деяких випадках може знадобитися хірургічне втручання. Як профілактику слід виключити з повсякденного життя негативні фактори, в тому числі ті, що сприяють розвитку онкології (мікрохвильове випромінювання, наприклад). Необхідно переглянути свій режим, відмовитися від шкідливих звичок, усунути патології інших систем і органів. Після 40 років рекомендовано щорічні профілактичні огляди, що включають лабораторні та інструментальні діагностичні заходи.