Секвестрована грижа: симптоми, терапія та профілактика

Здоров’я 15 вересня 2022 Перегляди: 56

Захворювання хребетного стовпа дуже небезпечні. Адже вони зачіпають життєво важливу структуру — спинний мозок. Однією з таких патологій є секвестрована грижа. Захворювання негативно впливає на весь організм і здатне призвести до цілої низки важких наслідків.

Характеристика захворювання

Що ж являє собою секвестрована грижа диска? Це патологія, при якій пульпозне ядро (жоврідний вміст) через розрив або тріщину в оболонці диска видавлюється і повністю від нього відокремлюється.

Такий фрагмент починає тиснути на спинномозкові нерви. В результаті у пацієнта виникають біль, оніміння, почуття покалювання в тому районі, де пережимається нерв. Іноді відокремлений шматочок диска здатний проникнути в епідуральний простір. У таких ситуаціях виникає просто нестерпний біль. Вона може відчуватися не тільки в спині, але і в кінцівках.

Тяжкий стан характеризується розвитком синдрому кінського хвоста. При такому протіканні хвороби у пацієнта може втратитися контроль над процесами дефекації і сечовипускання. Крім того, з’являється оніміння в ногах і паховому районі. Така форма недуги є показом до негайного оперативного втручання. В іншому випадку можливе незворотне пошкодження нервової тканини.

Фрагмент, що відокремився в деяких випадках, може зруйнуватися, а потім всмоктатися в кровотік.

Джерела патології

Руйнування міжхребцевого диска викликається надмірною напругою навколопозвоєнних м’язів. Це запускає розвиток дистрофічних процесів. В результаті пошкоджується фіброзне кільце.

Чим вище навантаження відчуває диск, тим більша ймовірність розвитку даної грижі. У зв’язку з цим найчастіше утворюється секвестрована грижа в поперековому районі.

Попереджувальними факторами до появи недуги є такі моменти:

• вади розвитку;
• остеохондроз;
• надмірна вага;
• дефіцит у хрящових тканинах мінеральних речовин;
• робота, що надає сильне навантаження на хребет (вантажник, будівельник).

Найчастіше захворювання починає розвиватися на тлі:

• стресів;
• підйомів тяжкостей;
• неправильних нахилів, присідань;
• переохолодження.

Симптоми недуги

Секвестрована грижа в деяких випадках може розвиватися практично непомітно. У цьому випадку у пацієнта періодично виникає біль у спині. Але до таких явищ людина звикає. Освіта секвестру сприймається таким хворим як черговий напад.

Симптоми захворювання залежать від місця локалізації грижі. Саме тому необхідно розглядати їх окремо.

Про розвиток патології в шийному відділі свідчать такі ознаки:

• часті напади головних болів;
• періодично в шиї, руках з’являється оніміння;
• больовий синдром у зоні шиї;
• дискомфорт носить постійний інтенсивний характер;
• після навантажень біль посилюється;
• м’язові тканини на верхніх кінцівках поступово виснажуються;
• в районі плечей, шиї, рук з’являється слабкість в м’язах;
• змінюється походка;
• поступово починає розвиватися параліч кінцівок.

Якщо секвестрація розвинулася між грудними хребцями, то у пацієнта виникають такі симптоми:

• сильний біль в області грудей;
• дискомфорт може віддаватися в лопатках, животі, ребрах;
• біль посилюється навіть після незначних навантажень;
• розвивається параліч ніг;
• почуття оніміння може охоплювати груди, живіт, спину;
• поступово послаблюються м’язові тканини, іноді спостерігається повна атрофія.

На патологію поперекової зони вказують такі ознаки:

• у поперековій зоні виникають інтенсивні больові напади;
• дискомфорт носить постійний, яскраво-виражений характер;
• найменше навантаження призводить до посилення болю;
• дискомфорт може віддаватися в нижніх кінцівках, сідницях;
• втрачаються сухожильні рефлекси;
• виснажуються ножні м’язи;
• пальці ніг, стопи періодично німіють;
• може порушитися процес сечовипускання або дефекації;
• в ногах з’являється слабкість, безсилля;
• в попереку відчувається скутність;
• іноді розвивається параліч ніг.

Діагностика захворювання

У разі вищеописаної симптоматики пацієнту необхідно звернутися до невролога. Лікар вислухає скарги хворого, оцінить його неврологічний і фізичний статус. При підозрі на грижу знадобиться додаткове обстеження.

На жаль, рентген — у більшості випадків малоінформативний метод діагностики. Він не здатний показати достовірно наявність переломів, кісткові розростання, зміщення суглобів.

Секвестрована грижа хребта найбільш точно візуалізується за допомогою МРТ. Дане дослідження дозволяє визначити положення, розмір патології. Крім того, МРТ дає уявлення про стан м’язів, зв’язок, нервів.

Методи лікування

Для боротьби з недугою застосовується:

• консервативна терапія;
• оперативне втручання.

Рішення про необхідні заходи приймається тільки лікарем. Дуже часто пацієнти вважають, що тільки за допомогою хірургічного втручання можна боротися з таким захворюванням, як грижа секвестрована. Лікування консервативне здатне стати не менш ефективним методом. Але слід суворо дотримуватися всіх призначень і рекомендацій лікаря.

Медикаментозна терапія

Слід ще раз нагадати, що лікування секвестрованої грижі без операції можливе тільки за рекомендацією лікаря. Боротися з такою патологією самостійно категорично заборонено. Адже в більшості випадків це — шлях до інвалідності.

Консервативне лікування передбачає утримання секвестру від повного випадання до того часу, поки тканини даного фрагмента не омертвіють остаточно. Це дозволить сформуватися кістковим наростам, що закривають утворені отвори.

Для поліпшення стану пацієнта призначається медикаментозне лікування:

1. Протизапальні засоби. Такі ліки позбавляють від больових відчуттів, знижують вираженість запального процесу. Пацієнту можуть бути порекомендовані медикаменти: «Ібупрофен», «Діклофенак», «Німесил».
2. Сечогінні ліки. Такі препарати призначають короткими курсами. Вони відмінно позбавляють від набряку, спровокованої здавлюванням тканин. У терапію можуть включатися такі ліки: «Фуросемід», «Гіпотіазід».
3. Міорелаксанти. Ці засоби усувають м’язові спазми. Одним з ефективних міорелаксантів, призначених при даній недузі, є препарат «Мідокалм».
4. Вітаміни групи В. Їх призначають для поліпшення провідності імпульсів. Це такі медикаменти: «Тіамін», «Пірідоксин».
5. Хондропротектори. Це лікарські засоби, що забезпечують поліпшене харчування хрящовим тканинам. Найчастіше призначають ліки «Хондроітін Сульфат».
6. Антиконвульсанти. Дана група препаратів здатна усунути нейропатичний біль. Пацієнтам рекомендовані такі засоби: «Карбамазепін», «Фінлепсин», «Конвульсофін».
7. Інші медикаменти. Для поліпшення трофики тканин, стимулювання мікроциркуляції, в лікування можуть включати ліки: «Актовегін», «Трентал».

При необхідності вдаються до допомоги новокаїнових блокад.

Додаткові методи консервативної терапії

Лікується секвестрована грижа без операції не тільки лікарськими засобами.

Пацієнту призначається цілий ряд фізіотерапевтичних процедур, що дозволяють поліпшити самопочуття:

• діадинамічні струми;
• магнітотерапія;
• витягнення;
• ультразвук;
• струми Дарсонваля.

Крім того, хворому рекомендують заняття лікувальною фізкультурою, призначають курс масажу.

При позитивній динаміці поліпшення помічаються вже на 2-3 тижні консервативної терапії.

Коли потрібна операція

Але, на жаль, є ситуації, коли консервативно не може лікуватися секвестрована грижа. Операція — це єдиний шлях відновити здоров’я.

Необхідність у хірургічному втручанні виникає в таких випадках:

1. Протікання недуги характеризується різким погіршенням. При цьому можуть спостерігатися періоди поліпшення. Вони стрімко змінюються погіршенням.
2. Розміри секвестру досить великі (більше 10 мм).
3. Спостерігається сильне ослаблення в нервово-корінковій зоні м’язових тканин.
4. Постійно німіють кінцівки.
5. Консервативна терапія, що проводиться протягом півроку, не дала позитивної динаміки.
6. Спостерігається прогресування патології, незважаючи на дотримання всіх призначень лікаря.
7. У пацієнта діагностуються аутоімунні недуги.

Хірургічне втручання

Як вище зазначалося, не завжди дає позитивні результати консервативне лікування секвестрованої грижі.

Операція може бути проведена декількома способами:

1. Мікродискектомія. За допомогою мікрохірургії видаляють секвестровану грижу. Це дозволяє позбавити пацієнта від тиску, який чинить цей фрагмент на корінці мозку.
2. Ендоскопічне вилучення.
3. Перкутанна нуклеопластика. Під час операції проводять склерозування диска за допомогою холодної плазми і електрода.
4. Вилучення диска з протезуванням. Замінюють пошкоджений протез кісткою самого хворого або титановим протезом.
5. Аутотрансплантація хряща. Необхідні тканини беруть у пацієнта і розмножують їх у пробірці. Через 3-4 місяці такий хрящ пересаджують хворому.
6. Видаляють частину хребця, що надає здавлювання спинного мозку. Це операції: ламінотомія, форамінотомія.

Реабілітаційні заходи та профілактика

Якщо секвестрована грижа була прооперована, то пацієнт повинен дотримуватися певних правил, рекомендованих доктором.

Під час реабілітації важливо:

• не піднімати тяжких;
• приймати всі прописані доктором препарати;
• уникати сильних фізичних навантажень.

Коли організм відновиться після хірургічного втручання, пацієнт повинен переходити до профілактики повторних утворень гриж.

Щоб захиститися від рецидиву патології, рекомендується:

• регулярно займатися лікувальною гімнастикою;
• дотримуватися спеціального раціону харчування;
• ходити в басейн (плавання дуже корисно при подібній недузі);
• стежити за своєю поставою;
• періодично лікуватися в санаторії.

Суворе дотримання всіх лікарських рекомендацій дозволить перемогти патологію і захистить від її повторних проявів.