Site icon Сайт Житомира — 884

Селище Акармара, Абхазія: історія та цікаві факти

Селище Акармара, Абхазія: історія та цікаві факти

Туризм Перегляди: 72

Акармара гідна стати пунктом маршруту мандрівника, який вирішив подивитися на нетуристичну, але тому не менш прекрасну Абхазію. Щороку десятки любителів нетипових подорожей прагнуть відвідати це залишене людьми місце в одній з наймальовничіших і барвистих ущелин республіки, поки час не стерло його з лиця землі.

  • Обличчя Акармари
  • Як дістатися до покинутого міста Акармара в Абхазії
  • Історія Акармари в Абхазії
  • Цікаві місця Акармари
  • Цікаве в околицях: Ткуарчал.
  • Цікаве в околицях: гарячі ванни


Обличчя Акармари

Акармара в Абхазії — це занедбане на сьогодні шахтарське селище, передмістя Ткуарчала. Назвати його містом-привидом сьогодні трохи невірно, адже тут продовжують жити кілька десятків жителів у напівзруйнованих будинках. Серед інших покинутих поселень він виділяється архітектурним рішенням своїх будівель, нетиповим для скромного робочого смт. Приваблює сюди туристів і приголомшливий вид, що відкривається з заброшеного селища ущелини.

Занедбане селище Акармара в Абхазії — це не тільки десяток житлових будинків висотою в 4 поверхи, побудованих для робітників-шахтарів та їхніх сімей. Це і будівлі готелю, лікарні, школи, будинку культури, кінотеатру, ресторану, ринку і навіть власного пансіонату. Біля міста можна знайти «скелет» «залізничної станції, яка, мабуть, ніколи не дочекається нових пасажирів.

Про цивілізацію тут нагадує лише самотній продуктовий ларек біля дороги, розвішана білизна на одному-двох балконах і фіранки на декількох вікнах.

Як дістатися до покинутого міста Акармара в Абхазії

Акармара розташована на території автономної республіки Абхазія, в Ткуарчельському районі, в одному кілометрі в східну сторону від міста Ткуарчал. Її координати на карті: 42.8438 північної широти, 41.8298 східної довготи.

Дістатися від Ткуарчала до Акармари можна як автомобільною дорогою, так і розібраною залізничною. Останній піший маршрут гідно оцінять любителі гострих відчуттів і неповторної принади місць-привидів: ваш шлях пройде через кілька підземних залізничних тунелів, вражаючих гірських мостів. В результаті ви опинитеся на безлюдній і зруйнованій колоритній залізничній станції, що зберегла свої балюстради і колони. Звідти через міст, що перетинає річку під назвою Аалдзга, ви потрапите безпосередньо в Акармару.

Історія Акармари в Абхазії

Нині залишене селище було побудоване після закінчення Великої Вітчизняної війни силами німецьких полонених — архітекторів, конструкторів, будівельників, звідси і нетипова «» імперська «» краса і вивіреність його будівель. Акармара вважалася одним з елітних районів довколишнього Ткуарчала, а черги на квартири тут були довжиною в кілька років.

Наприкінці вісімдесятих років минулого століття в селищі Акармара в Абхазії проживало близько 5 тисяч шахтарів і членів їхніх сімей. Благополуччя цього поселення, як і сотень тисяч інших, порушив грузино-абхазький конфлікт. Населення, рятуючись від наслідків бойових дій, змушене було покинути Акармару і осісти в більш безпечних місцях. У напівзруйноване селище після закінчення війни значна частина біженців не повернулася.

Цікаві місця Акармари

Огляд всього селища-містечка не займе більше одного-двох годин — за цей час можна не тільки побродити по його вуличках, зробити колоритні фотографії, але навіть і зайти в покинуті будівлі, квартири. Зачаровуюче фарбувавши вид на гірські хребти з останніх поверхів будівель. Однак господарювати тут теж не слід — як вже говорилося, в Акармарі живуть люди, займаючи від сили десяток квартир.

Бродячи по поселенню, можна своїми очима побачити будівлі, зруйновані під час війни, що обірвала благополуччя цього місця, іржаві остови автомобілів біля узбіччя. Вражають туристів будівля Будинку культури, критого ринку, кінотеатру — цікава також і напівзруйнована дошка пошани перед ним.

Дорогою до цивілізації можна доповнити свою колекцію незвичайних пунктів маршруту ще парочкою пунктів — гарячими радоновими ваннами і містом Ткуарчал.

Цікаве в околицях: Ткуарчал.

На відміну від Акармари, Ткуарчал не здається настільки занедбаним. Тут функціонує промисловість (видобуток вугілля), проживає більш численне населення, але його також відносять до міст-привидів Абхазії. Він також цікавий тим, що природний рельєф розділяє його на верхню і нижню частини, які з’єднані канатною дорогою і довгими сходами в сотні сходинок.

Як і в селищі Акармаре, вигляд цього міста до військового конфлікту 1992-1993 рр. різко контрастує із сучасною реальністю. По всьому Ткуарчалу можна зустріти остови покинутих підприємств і житлових будівель. Приваблює туристів вибудувана в псевдоантичному стилі залізнична станція, завалена вугіллям, раритетні паровозні колонки і стрілки, зруйнована будівля ГРЕС. Стан занедбаності відмінно передає невикористовувана канатна дорога — кілька кабінок-гандол так і висять у повітрі, посилюючи відчуття часу, що зупинився в цих краях.

Цікаве в околицях: гарячі ванни

Якщо з Ткуарчалом мандрівник може познайомитися безпосередньо перед Акармарою, то наступний пункт чекає вже після прогулянки по ній. Нині занедбані гарячі ванни за радянських часів високо цінувалися як місцевими шахтарями, так і туристами. Це монументальна споруда, зведена над вражаючою прірвою, в змозі прийняти відвідувачів і сьогодні. Але охочих купуватися в його замшілих бетонних купелях знаходиться зовсім небагато, а викладені керамічною плиткою доріжки поросли травою. Варто сказати, що навіть у січні (тут в цей час в основному близько нуля градусів за Цельсієм) температура води у ваннах не опускається нижче 30 градусів. А недалеко від них можна знайти прекрасний гірський водоспад.

Акармара в Абхазії — яскравий приклад того, що може зробити з благополучним невеликим поселенням війна. Більш ніж вдале місце розташування, розвинена інфраструктура, казковий вид на гори, архітектурні композиції, нетипові для робочого селища, — це все виявилося в минулому. Сьогодні на руїнах раніше процвітаючої Акармари живуть кілька десятків людей, поєднаних з цивілізацією лише придорожнім кіоском, хай бродять туристи, які прагнуть встигнути зафіксувати стрімко роз’їдану часом красу цього місця.

Exit mobile version