Серцево-легенева недостатність: симптоми і терапія

Здоров’я 15 вересня 2022 Перегляди: 52

Нерідко ми чуємо вираз «серцево-легенева недостатність», але мало хто може безумовно сказати, що собою являє ця патологія. Що ж це за хвороба, які її ознаки і причини — будемо розбиратися.

Серцево-легенева недостатність — що це?

У сучасній медицині під серцево-легеневою недостатністю розуміють стан, при якому серцева недостатність, тобто нездатність серця забезпечити нормальне кровопостачання в організмі, поєднується з легенею, яка виникає внаслідок надлишкового тиску крові в судинах легенів, де відбувається газообмін. Все це призводить до зниження рівня кисню в крові.

На практиці частіше спочатку розвивається легенева недостатність, симптоми серцевої приєднуються до неї через деякий час. Строго кажучи, цей симптомокомплекс можна спостерігати як при багатьох захворюваннях серцево-судинної системи, так і при хворобах легенів. За своїм перебігом патологія може проявлятися в гострій формі, коли симптоми наростають за короткий часовий період, а може мати і хронічний різновид, коли погіршення стану відбувається протягом декількох років або навіть десятиліть.

Причини гострої серцево-легеневої недостатності

Гостра легенева недостатність являє собою ускладнення, що виникає при деяких станах, що несуть загрозу життю хворого. При цьому необхідне термінове медичне втручання. Як правило, вона може розвинутися при наступних станах:

• як наслідок тромбозу або спазму легеневої артерії;
• при тромбоемболії;
• при пневмо- або гідроторексі;
• при загостренні бронхіальної астми, астматичному статусі.

Однак причиною підвищення тиску в легеневій артерії можуть стати і патології серця. Найчастіше подібне відбувається при раптово виниклій недостатності мітрального клапана. Також причиною розвитку легеневої недостатності може стати недостатність легеневого клапана, гострий інфаркт, міокардит, вади серця в стадії декомпенсації, кардіоміопатії. При цьому порожнина лівого шлуночка розширюється, і скорочення його стінки вже не здатне виштовхнути в просвіт судини весь об’єм крові. Якась її частина застоюється і підвищує тиск у легеневих венах. Оскільки правий шлуночок продовжує перекачувати кров у повному обсязі, тиск продовжує зростати, що може призвести до набряку легенів або серцевої астми.

Причини хронічної серцево-легеневої недостатності

Хронічна легенева недостатність, на відміну від гострої форми, наростає повільно. Процес наростання патологічних змін йде протягом декількох років. У цьому випадку розвиток гіпертензії в легеневих судинах відбувається у зв’язку з наступними патологіями:

• спадкова ідіопатична гіпертензія;
• атеросклероз;
• недостатність легеневої артерії, яка може бути викликана ендартеріїтом або повторною емболією дрібних гілок;
• хронічні хвороби легенів — емфізема, плеврити, пневмосклероз, обструктивний бронхіт;
• повільно прогресуючі вроджені вади серця;
• придбані клапанні порушення.

Легенева недостатність: ступеня тяжкості

У зв’язку з тим, що для хронічної форми цього захворювання характерно повільне і часто практично непомітне наростання патологічних симптомів, визначають чотири ступені тяжкості хвороби:

• I ступінь — ознаки захворювання відсутні, при звичному фізичному навантаженні проявів захворювання не спостерігається, при збільшенні навантаження з’являється невелика задишка.
• II ступінь — у спокої симптоми не проявляються, але при звичному фізичному навантаженні з’являються задишка і часте серцебиття.
• III ступінь — симптоми недостатності з’являються при мінімальному фізичному навантаженні, але в спокої відсутні.
• IV ступінь — людина не може здійснювати мінімальне фізичне навантаження, ознаки захворювання проявляються в спокої.

Гострий напад легеневої недостатності може розвинутися по одному з двох варіантів — право- і лівожелудочкової недостатності. Лівожелудкова недостатність може проявитися набряком легенів або серцевою астмою.

Серцева астма

Це легенева недостатність, симптоми якої наростають поступово. На ранніх стадіях вона проявляється задишкою, яка з’являється спочатку після фізичних навантажень, з часом вона посилюється, з’являючись навіть у спокої. При задишці ускладнено акт вдиху (інспіраторого характеру). Надалі вона змінюється приступами задухи, що найчастіше трапляються під час сну. Для цієї стадії показовою є вимушена поза — високе виголів’я, під час нападів пацієнт змушений сідати, спустивши ноги з ліжка і спираючись на руки, крім задишки з’являються серцебиття, пітливість, страх смерті. Кашель при серцевій астмі сухий, зі мізерно відокремлюваною мокротою. Шкірні покриви бліді, виражена синюшність носогубного трикутника, пальців. Пульс неритмічний, слабкий, тиск знижено.

Розглянемо, які має серцева і бронхіальна астма особливості:

	Сердечна	Бронхіальна
Дихання	Галасливе, клокаче, добре чутне на відстані	Свистяче, сухе
Тип задишки	Інспіраторна (ускладнений вдих)	Експіраторна (ускладнено видих)
Мокрота	Мізерна, при набряку легенів — рожева піна	Багато прозорої мокротиння, відділення якої ускладнене
Аускультація	Вологі хрипи	Сухий, свистячий, ослаблений подих
Дія ліків	Застосування сечогінних препаратів приносить полегшення	При введенні сечогінних стан погіршується

Набряк легені

Гостра легенева недостатність може ускладнитися розвитком набряку легені. Це вихід значного обсягу крові в легеневу тканину. Напад розвивається раптово, незалежно від часу доби. Початок характеризується різким задухом, при цьому спостерігається стрімке погіршення стану хворого:

• задишка посилюється, хворому не вистачає повітря, відзначається ціаноз шкірних покривів обличчя і кінцівок, холодний піт;
• свідомість порушена — це може бути як рухове збудження, так і ступор аж до повної втрати свідомості;
• дихання галасливе, клокаче, виділяється рожева піна;
• якщо напад стався на тлі інфаркту міокарда або міокардиту, може розвинутися кардіогенний шок.

Правочинна недостатність

Також може виникнути як ускладнення інфаркту міокарда або міокардиту. Її проявами, крім задишки і наростаючого задухи, стають:

• ціаноз обличчя і пальців рук;
• добре видно, особливо на вдиху, вздуті шийні вени;
• набряк гомілок, обличчя, черевної стінки аж до асциту;
• збільшення печінки, спостерігається пульсація в надчерев’ї.

Хронічна серцево-легенева недостатність

У зв’язку з тим, що хронічна форма цієї патології розвивається протягом багатьох років, її клінічні прояви менш виражені. Оскільки в основі захворювання найчастіше лежать патології дихальної системи, то і проявляється воно в першу чергу задишкою. До неї можуть приєднуватися такі симптоми:

• болі в грудях;
• аритмія;
• тахікардія;
• ціаноз;
• набряки на ногах;
• набухання вен шиї;
• енцефалопатія.

У міру того як хвороба прогресує, симптоми починають посилюватися, і якщо спочатку вони з’являлися після певних навантажень, то на заключних стадіях (у стадії декомпенсації) це відбувається в повному спокої.

Серцево-легенева недостатність: лікування

Розвиток гострої недостатності зазвичай вимагає швидкого і професійного втручання. Як правило, лікування проводиться в умовах стаціонару, а частіше — в палаті інтенсивної терапії. У разі якщо напад розвинувся вдома, потрібно якомога швидше доставити людину в медичний заклад. Терапія хронічної форми хвороби полягає в комплексному підході до лікування захворювання. Це не тільки медикаментозна корекція, а й оптимізація рівня фізичного навантаження, харчування. Лікарська терапія при цій патології полягає в призначенні наступних груп лікарських препаратів:

• бета-блокатори;
• сечогінні засоби;
• серцеві глікозиди.

Схему терапії та дозування в кожному окремому випадку визначає лікар. Займатися самолікуванням у таких випадках неприпустимо. У разі неефективності консервативного лікування проблему вирішують хірургічним шляхом.