Сертифікація сонячних додатків: міфи і реальність

Домівка 23 вересня 2022 Перегляди: 54

Чи повинні сонячні модулі для домашньої сонячної електростанції мати сертифікат (або декларацію) відповідності? Багато продавців стверджують, що ні, і посилаються на чинне законодавство. Чи вони праві?

Просунутий споживач добре знає, що не варто особливо довіряти рекламі та словесним запевненням про якість товару: слід запитувати підтверджуючі документи, насамперед сертифікат відповідності (або декларацію про відповідність). Особливо якщо мова йде про недешевий товар з тривалим терміном експлуатації. Тим часом сонячні модулі, які якраз і належать до такої категорії товарів, часто продаються без сертифіката відповідності. Чому і чи це правильно?

«На сонячні модулі сертифікат не потрібен»: це правда?

Цілком типова ситуація, коли потенційний покупець сонячної електростанції запитує сертифікат відповідності, щоб переконатися в якості товару, а у відповідь чує, що за російськими законами підтвердження відповідності обов’язковим вимогам з подальшою видачею сертифіката або декларації не обов’язково, тому документів немає і в питанні якості залишається тільки повірити на слово продавцю або виробнику. Можливий і інший варіант: покупцеві надаються документи, що нібито підтверджують відповідність деякому ДСТУ або іншому чинному стандарту. Все начебто в порядку, документ справжній, але при найпростішій перевірці номера ДСТУ через інтернет-пошуковик з’ясовується, що сертифіковано не сам виріб, а, наприклад, деякі його складові частини або виробничий процес. На жаль, це не протизаконно і пов’язано з тим, що в Росії дійсно є певні проблеми із сертифікацією сонячних панелей і електростанцій на їх основі. Технології розвиваються швидко, на ринку з’являються товари, аналогів яким не було ще пару років тому, а розробка стандартів — процес довгий, який просто «не встигає» за змінами. Наприклад, діючий ГОСТ Р 51597-2000 («Нетрадиційна енергетика. Модулі сонячні фотоелектричні. Типи і основні параметри «) вступив в дію 20 років тому і на сьогоднішній день безнадійно застарів. Є різночитання і в тому, чи слід в обов’язковому порядку сертифікувати сонячні панелі. Однак це не означає, що відсутність сертифіката — норма і такий товар слід купувати.

Які види сертифікації існують для сонячних додатків?

Обов’язкове підтвердження відповідності (сертифікація/декларування) продукції вимогам технічного регламенту Євразійського економічного союзу (ЄАЕС). На території Євразійського економічного союзу діє Технічний регламент ТР МС 004/2011 «Про безпеку низьковольтного обладнання». Згідно з цим документом, обов’язковій сертифікації/декларуванню підлягають прилади з номінальною напругою 50-1000 В змінного струму та 75-1500 В постійного. Також в даному документі визначені основні критерії безпечної експлуатації обладнання для людини, підтвердження яких виконується в процесі проведення численних випробувань продукції. Сам по собі одиничний сонячний модуль має напругу 36-40 В і обов’язковій сертифікації дійсно не підлягає до моменту послідовного підключення до нього другого і наступного модулів. Однак тут є тонкість: у складі електростанції модулі збираються в ланцюжок, загальна напруга якого вище 50 В, і чим кількість модулів більша, тим напруга в ланцюгу вища. Тому ФЕМ для сонячних електростанцій повинні мати сертифікат відповідності або декларацію про відповідність, що підтверджує, що продукт безпечний і може працювати в складі ланцюжка в зазначеному діапазоні напруги.

Однак формально, якщо модуль продається як одиничний елемент, його можна не сертифікувати. Цим користуються дистрибутори китайської продукції в Росії, що збирають електростанції на місці: з точки зору закону вони продають окремі компоненти, а не електростанцію як цілісний продукт. Як поводитимуться модулі у складі сонячної електростанції — питання відкрите.

Так що ще раз підкреслимо, що для ФЕМ (фотоелектричних модулів) у складі електростанції отримання сертифіката відповідності необхідно — наприклад, гетероструктурні фотоелектричні модулі від російської компанії «Хевел» пройшли таке підтвердження відповідності і мають необхідну декларацію про відповідність. Це означає, що вони можуть застосовуватися у складі електростанції та окремих приватних рішень. І це важливий момент: мова йде про безпеку життя і здоров’я людей при експлуатації електрообладнання. Якщо задуматися: чи варто купувати електроприлад, якщо немає ніяких підтверджень, що його використання безпечне? І залишається тільки здогадуватися, чи перевіряється на безпеку продукція тих виробників, які посилаються на «необов’язковість сертифікації».

Добровільна сертифікація. Навіть якщо закон прямо не зобов’язує підтверджувати якість товару, існує процедура добровільної сертифікації. Вона витратна для виробника, але її можна назвати свого роду «правилом хорошого тону»: таким чином виробник може підтвердити свою сумлінність і забезпечити продукту репутацію в очах споживача без маркетингових хитрощів. На фотоелектричні модулі ця процедура поширюється без обмежень: вже згадувані гетероструктурні ФЕМ від «Хевел» пройшли добровільну сертифікацію як продукція наноіндустрії, так як їх виробництво передбачає застосування відповідних технологій.

Сертифікати міжнародного зразка, коли продукція проходить процедуру перевірки на відповідність вимогам міжнародних стандартів у закордонній акредитованій лабораторії. Такий сертифікат відповідності можна вважати однозначним підтвердженням високої якості продукту, оскільки він дає право виходу на ринок європейських країн і не тільки, де нормативи і вимоги досить суворі. Наприклад, гетероструктурні фотоелектричні модулі «Хевел» пройшли випробування в акредитованій лабораторії TUV Rheinland (Німеччина) за стандартами МЕК (Міжнародного електротехнічного комітету) IEC 61730 і IEC 61215 і успішно отримали відповідний сертифікат відповідності. Цей документ запитують передусім потенційні закордонні та російські замовники, компетентні в питаннях підтвердження відповідності (сертифікації) модулів фотоелектричних.

Як вибрати якісні ФЕМ

Як ми бачимо, в розпорядженні виробників сонячних модулів є як мінімум три способи підтвердити якість і безпеку своєї продукції, так що продаж несертифікованого товару — навряд чи вимушений захід. Особливо це стосується фотоелектричних модулів з Китаю, які завдяки низькій ціні набувають все більшої популярності в Росії. Про неприємні сюрпризи, які здатна піднести така «вигідна покупка», детально можна прочитати тут. Взагалі ж спокусливо низька ціна повинна насторожувати: фотоелектричні модулі — високотехнологічний продукт, який за визначенням не може бути дуже дешевим.

З точки зору якості та надійності добре себе показує продукція європейських виробників, але за вартістю вона дорожча, а за якістю не перевершує модулі російського виробництва. У Росії є свої продукти, що відповідають усім сучасним вимогам і стандартам, до яких можна сміливо віднести все ті ж гетероструктурні модулі, про які йшлося вище. Їх виробляє російська компанія «Хевел» — лідер за кількістю реалізованих проектів в області сонячної генерації. Технології «Хевел» пройшли серйозну «обкатку» на генеруючих підприємствах промислового масштабу, тому приватний користувач отримує відмінно випробуваний продукт, характеристики якого повністю відповідають заявленим. Це максимально можливий ККД (до 22,3% для двосторонніх модулів (BiFi + 20%)), у тому числі в умовах слабкого освітлення, і підтверджена довговічність: виробник дає гарантію на вироблення електроенергії протягом 25 років — за цей термін модулі можуть втратити не більше 17% потужності. Такі показники вважаються одними з кращих на світовому ринку і перевершують характеристики ФЕМ, заснованих на класичних моно- і полікристалічних технологіях.