Що це — об’єкт науки?

Навчання 02 липня 2022 Перегляди: 66

Все, що оточує людину, — це предмети, явища, процеси, які залежать або не залежать від її волі і бажань. Вони, у міру розширення його життєвого простору, стають об’єктами вивчення з метою наукового пізнання і практичного використання.

Визначення

Не існує жодної наукової галузі, яка не має власної сфери дії. Об’єкт науки як термін має кілька визначень. По суті, це те, на що спрямована пізнавальна діяльність людини:

• конкретна частина реальності (космос, людина, тваринний або рослинний світ);
• явища, процеси в природі (сонячні затемнення, цунамі, розвиток флори, фауни), в суспільстві (соціальні «бурі», розвиток суспільної свідомості, поведінка людини в різних обставинах).

Наукове поле велике, тому і об’єктів науки існує безліч. Більшість наук має кілька об’єктів пізнання.

Предметні області

Об’єкт науки — поняття широке. Вивчаючи об’єкт дослідження, ми пізнаємо сукупність приватних ознак, характеристик, властивостей, які допомагають зрозуміти його специфіку. Ці приватні ознаки і є предметом науки.

Чим глибше вивчені деталі якогось предмета дослідження і їх взаємозв’язок, тим точніше уявлення про загальні його властивості. Наприклад, зоологія вивчає тваринний світ (об’єкт цієї науки), а численними предметами її дослідження є види тварин та їх еволюція, птахи (орнітологія), одноклітинні, паразити (паразитологія) тощо. Випадання однієї з ланок у цьому ланцюгу предметів вивчення дає неповне уявлення про всю науку — зоологію.

Кожен предмет науки може виступати в ролі об’єкта науки, який, у свою чергу, має свої предмети вивчення. Орнітологія, будучи предметом зоології, має власні предмети вивчення — анатомія, фізіологія птахів, міграція, гніздів’я та ін., — і вже по відношенню до них є об’єктом.

Наукова методологія

Для найбільш точного пізнання навколишнього світу необхідно правильно визначити не тільки об’єкт, предмет, а й методи науки.

Метод — це спосіб дії з метою досягнення поставленої мети. Нові знання в науці, як правило, видобуваються за допомогою логічно вибудуваного ланцюжка дій — способів їх отримання. Правильно підібраний метод дослідження підтверджує або спростовує припущення вченого про властивості та якості досліджуваного об’єкта або процесу і дає матеріал для їх аналізу і зіставлення з раніше отриманими в науці результатами.

При отриманні результату, що спростовує наукову гіпотезу, вона або визнається помилковою, або помилковими визнаються методи дослідження.

Специфіка об’єктів науки диктує вибір спеціальних методів, що дозволяють отримати в її області максимально швидкий результат. Однак є способи універсальні, що використовуються практично в будь-якій галузі наукового пізнання, і вузькоспеціальні, характерні для конкретної наукової дисципліни.

Методи науково-пізнавальної діяльності мають відповідати вимогам об’єктивності, систематичності та перевірюваності. Тобто їх підбір повинен здійснюватися з наукової точки зору, незалежно від особистих поглядів і уподобань дослідника, їх використання має бути продиктоване логікою вивчення об’єкта, а результат може бути перевірений і підтверджений даними аналогічних досліджень.

Суб’єкти наукового пізнання

Суб’єкт пізнавальної діяльності — це той, хто займається науковими дослідженнями:

• окрема людина (науковий працівник);
• колектив дослідників;
• суспільство в цілому.

Суб’єкт є обов’язковою одиницею в структурі пізнання, оскільки саме він висуває наукові ідеї та гіпотези, визначає об’єкти, предмети, методи досліджень. Як правило, у своїх вишукуваннях вчений орієнтується на нагальні соціокультурні проблеми та запити суспільства.

Членів дослідницького колективу об’єднує загальна наукова ідея, дослідницький майданчик (інститут, лабораторія). В ідеалі кожен член такого колективу вирішує посильну для нього приватну задачу дослідження, результати якої є кроком у вирішенні загальної наукової проблеми.

Суспільство як суб’єкт наукового пізнання є замовником і генератором наукових ідей і досліджень, оскільки виходить з власних культурно-історичних і національних інтересів. Воно висуває зі свого середовища найбільш обдарованих особистостей, здатних вирішити його наукові запити.

Особливості наукових об’єктів

Нинішня наука являє собою сукупність надзвичайного різноманіття наукових дисциплін. Кожна з них має специфічні об’єкти, предмети, методи досліджень.

Специфіка об’єктів науки полягає в їх характерологічних особливостях: структурі, загальних і приватних властивостях і якостях, у способах і результатах функціонування, у відносинах з іншими об’єктами.

Кожен з об’єктів зароджується і діє за власними природними правилами і законами, які неодмінно враховуються при їх вивченні і спробах перетворення відповідно до сучасних потреб суспільства.

Вивчення більшості об’єктів науки актуальне в сьогоднішньому світі, практичне використання людством результатів інших об’єктів (наприклад, космічних) можливе тільки у віддаленому майбутньому.

Наукове дослідження біології

Сучасна біологія — найбільш затребувана і найбільш об’ємна з існуючих наук. Це пояснюється тим, що об’єкт її вивчення — саме життя на планеті: функції, взаємозв’язки живих істот, їх вплив на середовище проживання і людство в цілому.

Об’єкти біологічних наук численні. «Вікіпедія» «називає їх понад 70, кожна з яких має свій предмет вивчення. Наприклад: анатомія вивчає будову (зовнішню і внутрішню) організмів, зоопсихологія вивчає психічну діяльність тварин, микологія — гриби, біотехнологія — використання властивостей живих організмів і продуктів їх життєдіяльності для задоволення потреб людини в ліках, продуктах харчування тощо.

Багато напрямків наукових досліджень у біології виникли на кордонах з суміжними науками — фізикою (біофізика), хімією (біохімія), медициною (біомедицина).

Соціальні галузі наукового знання

До соціальних наук належать культурологія, антропологія, соціальна психологія, психологія, політологія, економіка, соціологія, етнографія.

Об’єктами вивчення соціальних наук є: людське суспільство взагалі і приватні прояви його існування та функціонування — структура суспільства, його закони, політика, релігія, діяльність держав, ідеологія, окремі аспекти суспільного життя, комунікативні зв’язки, особистості тощо.

Предмет вивчення соціальних наук — поведінка людини, її діяльність. Тобто сама людина організовує і здійснює пізнання самого себе і свого соціального середовища. Отже, він є і об’єктом, і суб’єктом соціальних наук.

Предметна область у педагогіці

Соціальне замовлення на «людину виховану» актуальне завжди в будь-якому суспільстві, і саме її виконує ця наука. Значення педагогіки в розвитку людського соціуму важко переоцінити, оскільки саме вона, формуючи окрему особистість, удосконалює суспільні відносини. Тобто об’єктом педагогіки як науки є саме людина.

Педагогіка має багатовіковий досвід виховання людини будь-якого віку та рівня розвитку, її об’єктами є всі, хто потребує педагогічної допомоги та підтримки — дитина, підліток, людина юнацького віку, колективи, групи, різні об’єднання неформалів.

Іншим її об’єктом є сам педагогічний процес, наукова організація якого гарантує виховання особистості, що відповідає вимогам конкретного суспільного ладу. Інформація, що надходить ззовні, про зміни в суспільному житті змушує коригувати напрямки виховання.