Site icon Сайт Житомира — 884

Що таке паротит? Причини, терапія та профілактика

Що таке паротит? Причини, терапія та профілактика

Здоров’я Перегляди: 54

Напевно багато матусь, у чиїх сім’ях ростуть хлопчики, знають про таке захворювання, як паротит. Адже саме хлопчиків ця напасть вражає вдвічі частіше, ніж дівчаток. А ті, хто поняття не мають, що це за захворювання і безалаберно ставляться до нього, відмовляючись прищеплювати свою дитину, просто зобов’язані ближче познайомитися з цією недугою. Так що таке паротит? Які причини цього захворювання, особливості протікання і лікування? Все це ви знайдете в нашій статті.

  • Що таке паротит?
  • Класифікація захворювання
  • Причини захворювання
  • Симптоми у дітей
  • Симптоми у дорослих
  • Як паротит діагностується?
  • Лікування паротиту
  • Можливі ускладнення
  • Профілактичні заходи
  • Ув’язнення


Що таке паротит?

У простонародді захворювання паротит (фото хворого представлено вище) носить назву «свинка», тому що при зараженні виникає сильний набряк в області шиї і за вухами. Вважається в основному дитячою недугою. Але виключати ризик появи свинки у дорослих не можна. Саме захворювання було згадано ще в 5 столітті до н. е., але вся інформація про те, що таке паротит і яка у нього симптоматика, з’явилася лише в 20 столітті.

Це гостре інфекційне захворювання, викликане вірусом, який носить назву параміксівірус. Він вкрай нестійкий, і може бути легко знищений за допомогою кип’ятіння або ультрафіолетового випромінювання. Але параміксівіс стійкий в умовах холоду, тобто здатний довго зберігатися при температурі до мінус 70-80 градусів за Цельсієм. Найбільш типовий прояв цього захворювання — це запалення слинних залоз, внаслідок чого відбувається їх збільшення. На паротит переважно хворіють діти від 3-15 років. Існує думка, що хворіють свинкою тільки один раз, так як придбаний імунітет вважається довічним, але випадки повторного зараження зустрічаються нерідко. У природі це захворювання поширюється тільки серед людей, тому заразитися можна тільки від хворої людини, але ніяк не від диких і домашніх тварин.

Захворіти свинкою може абсолютно кожен, хто не має до цього вірусу імунітету. Адже він виникає тільки у випадки вакцинації, або ж у тих випадках якщо людина вже колись перехворіла паротитом. Заразитися параміксівірусом можна або повітряно-крапельним або контактним шляхом, наприклад, здорова дитина бере в рот іграшку, яку зовсім недавно облизував хворий малюк.

Також для цієї недуги характерний сезон, особливо часті випадки зараження припадають на весну, а в кінці літа паротит практично ніде не реєструється. Інкубаційний період у дітей і дорослих трохи відрізняється: у дитини — від 12 до 23 днів, а у дорослих — від 11 до 25 днів.

Паротит вкрай небезпечний для вагітних, особливо в перший триместр. Зараження може призвести до завмирання плоду або викидня. В інший період він не є таким небезпечним, але на останньому терміні може спровокувати яскраво виражену жовтяницю у новонародженого.

Класифікація захворювання

Паротит ділять за тяжкістю захворювання на три форми:

  1. Легка форма супроводжується короткостроковим підвищенням температури і ураженням виключно слинних залоз.
  2. Форма середньої тяжкості супроводжується загальною слабкістю, порушенням апетиту і сну, тривалим підвищенням температури і ураженням інших залізистих органів.
  3. Важка форма характеризується ураженням багатьох залоз, у тому числі центральної нервової системи. Температура при паротиті важкої форми може підніматися до 40 градусів. Великий ризик важких ускладнень.

Також це захворювання ділиться на типову та атипову форму.

I. Для типової форми характерні явні ознаки. Причому вона може бути як ізольованою, коли проявляються тільки ознаки паротиту, так і комбінованою, коли поєднуються симптоми свинки та іншого супутнього захворювання.

II. Під час атипової форми симптоми можуть зовсім відсутні.

Перебіг паротиту також залежить і від віку хворого. Діти переносять свинку набагато легше, ніж дорослі.

Причини захворювання

Як вже було сказано, головна причина, яка викликає паротит — це інфекція, а точніше параміксівірус. Воротами для його проникнення є слизова верхніх дихальних шляхів, тобто зараження відбувається через розмову, кашель або чхання від хворої людини. Також можна підчепити інфекцію через предмети вжитку, тобто якщо слина хворого потрапила на рушник, посуд, то після використання їх здоровою людиною зростає ризик зараження.

Після того як вірус потрапляє на слизову оболонку, він починає там накопичуватися, а після потрапляє в кров’яний канал. І по каналу поширюється по всіх органах. Улюблене місце вірусу — це залізисті органи, там він осідає і починає активно розмножуватися. Звичайно, яка-та його частина потрапляє і на інші органи, але там найчастіше запалення не відбувається. Але наша імунна система завжди стоїть на захисті організму, і вона починає активно виробляти антитіла, які пов’язують вірус і виводять з організму. Ці антитіла залишаються в організмі людини на все життя, і перешкоджають повторному зараженню.

Симптоми у дітей

Навіть якщо дитина вже заразилася, то спочатку все відбувається як завжди, немає ніяких ознак, що говорять про хворобу. Але вже наступного дня з’являються перші ознаки паротиту:

  • Підвищення температури тіла до 38-39 градусів.
  • Невеличкий нежить, першіння в горлі.

Ці симптоми можна сплутати з ГРВІ. Але через ще добу при паротиті з’являється набряклість слинної залози в навколоушній зоні, спочатку з одного боку, а потім і інша сторона починає набрякати. Весь цей процес запалення залоз супроводжується сухістю в роті, неприємним запахом з ротової порожнини і хворобою в зоні набряку. Крім того, дитині важко і боляче пережовувати їжу, розмовляти. Оскільки при паротиті порушено нормальний слиновиділення, а слина має антибактеріальні властивості, то можлива поява стоматиту на слизовій ротовій порожнині.

Якщо разом з основними симптомами паротиту присутні і ознаки розладу шлунка, такі як тяжкість, здуття живота, нудота, блювота, пронос, то тут можна говорити про ураження підшлункової залози.

Якщо атаці піддаються інші залізисті органи, то симптоми у ускладненого паротиту наступні:

  • У дівчаток відбувається запалення яєчників, яке супроводжується болями внизу живота, нудотою і загальним нездужанням.
  • У хлопчиків з ускладненою формою свинки відбувається запалення яєчка. З’являється краснота і набряклість у мошонці. Все це супроводжується хворобою.

У дитини можливе протікання захворювання зі стертими симптомами, тобто ймовірне незначне підвищення температури, при цьому ніяких набряків не спостерігається. А температура проходить через три дні. Трапляється так, що у дитини паротит протікає безсимптомно. Така форма захворювання не несе ніякої небезпеки, тільки ця дитина вважається заразною і може заразити інших дітей.

Симптоми у дорослих

Основна симптоматика захворювання у дорослих схожа з дитячою, але у дорослої людини, ризик більш складного протікання паротиту в рази більший. Першими ознаками свинки у дорослих є:

  • Озноб.
  • Головний біль.
  • Біль у м’язах.
  • Нежить.
  • Кашель і дискомфорт у горлі.
  • Неприємні відчуття в зоні, де розташовані слинні залози.

Далі до цих симптомів додається набряк навколоушної області, причому для дорослих характерно одночасне запалення слинних залоз з обох сторін. Дуже часто вірус паротиту зачіпає подчелюстні, і під’язичні залози. Набряклість супроводжує людину до 10 днів, потім зменшується. При жуванні у хворого виникають больові відчуття, також людині складно розмовляти. Уві сні хворий не може довго вибрати позу для сну, так як лежати на боці стає неприємно, саме тому у людини в період захворювання з’являється безсоння. Слиновиділення сильно порушується, внаслідок чого з’являється ксеростомія (сухість у роті), крім того, порушується апетит. Такий гострий період може тривати до 4 діб, поступово вщухаючи до кінця тижня. У дорослих ймовірна поява висипу у вигляді густих і червоних плям по всьому тілу.

Як паротит діагностується?

Багато хто подумає, а що складного у встановленні такого діагнозу, як паротит?! Адже всі ознаки очевидні, коли особа схожа на мордочку порося. Але не завжди все так просто. Справа в тому, що набряклість слинних залоз може супроводжувати й інше захворювання. Тому поставити точний діагноз зможе тільки лікар після очного огляду хворого. Крім візуального огляду, лікар хворому ставить кілька запитань, які стосуються його самопочуття і скарг, а також уточнює, можливо, пацієнт нещодавно спілкувався з хворим на паротит. Далі лікар призначає лабораторні дослідження. Як правило, аналіз сечі в цьому випадку не є інформативним, він може тільки показати, що в організмі присутня інфекція. Найсучаснішим методом визначення паротиту є реакція імунофлюоресценції. Вона дозволяє в найкоротші терміни, а саме через 2-3 дні, отримати достовірні результати. Також використовують спосіб визначення наявності антитіл до паротиту.

Лікування паротиту

Як такого самого лікування цього захворювання не проводиться, всі сили кидаються лише на те, щоб виключити можливість ускладнень. Як правило, хворий на паротит госпіталізації не підлягає, за винятком тих випадків, коли є ознаки агресивного перебігу захворювання. Тому якщо у хворого спостерігаються наступні симптоми, потрібно негайно викликати швидку допомогу:

  • Найсильніші головні болі.
  • Нудота з блювотою.
  • Судоми.
  • Втрата свідомості.
  • Оніміння в певних частинах тіла.
  • Порушення слуху і зору.
  • Біль у животі.

Якщо хворий має легку форму такого захворювання, як паротит, лікування проводять у домашніх умовах. Лікар призначає:

  1. Постільний режим.
  2. Рясне пиття.
  3. Дієту, в якій будуть відсутні всі штучні та шкідливі продукти. Також їжа повинна бути теплою, м’якою, без гострого і смаженого.
  4. Полоскання порожнини рота кип’яченою водою або розчином борної кислоти.
  5. Противірусні препарати, імуномодулятори, імуностимулятори і жарознижуючі, якщо присутня сильна температура.
  6. Також рекомендуємо прикладати до набряклої ділянки сухе тепло.

При важкій формі протікання паротиту необхідна госпіталізація. Залежно від типу ускладнення призначається відповідне лікування.

При приєднанні менінгіту або поліневропатії до перерахованого вище додається і призначення деяких препаратів. До того ж, показано суворий постільний режим. Призначаються препарати, які покращують мозковий кровотік. Щоб уникнути набряку мозку, проводиться обов’язково глюкокортикостероїдна і дезінтоксикаційна терапія. Також призначаються вітаміни Е, РР-кислоти, С, В.

При приєднанні панкреатиту теж призначається суворий постільний режим і невелике «голодування», яке триватиме два дні. У цей час пацієнт отримуватиме поживні речовини внутрішньовенно. Потім для хворого буде прописана спеціальна дієта, яка буде виключати все шкідливе. Такого режиму харчування потрібно буде дотримуватися рік, щоб виключити ризик виникнення цукрового діабету.

У разі появи орхіту на тлі такого захворювання, як паротит, лікування проводять із застосуванням кортикостероїдів.

Можливі ускладнення

Найчастіше таке захворювання, як паротит, протікає небезпечно для життя людини, але бувають випадки, коли можливі серйозні ускладнення. Вони виникають при слабких захисних функціях організму. Практично половина всіх хворих хлопчиків віком від 10 років схильні до ускладнень після паротиту у вигляді орхіту (запалення яєчка). Для орхіту характерні сильні болі і почервоніння в області мошонки, підвищення температури. Особливо небезпечно це захворювання для хлопчиків у період статевого дозрівання. Якщо орхіт перейде у важку форму, то це викличе атрофію яєчка і спровокує безпліддя. За статистикою, близько 30% хворих одночасно на паротит і орхіт юнаків залишаються безплідними

Параміксівірус може чинити вражаючу дію на підшлункову залозу, внаслідок чого виникає панкреатит. Ще одним частим ускладненням після паротиту вважається менінгіт, який при своєчасному лікуванні має сприятливий прогноз.

До більш рідкісних ускладнень відносяться:

  1. Оофорит (запалення яєчників, спостерігається у дівчаток).
  2. Тиреоїдит (порушення функції щитовидної залози).
  3. Поразка слухового нерва.
  4. Артрит і поліартрит.
  5. Міокардит.
  6. Нефріт.

Дуже-дуже рідко, але все ж трапляються випадки летального результату. Він припадає один на сто тисяч, і найчастіше пов’язаний з приєднанням вторинної інфекції або ж з дуже важким протіканням захворювання.

Профілактичні заходи

Паротит є досить заразним захворюванням, тому при виникненні симптомів цієї недуги необхідно терміново ізолювати хворого від оточуючих. Крім того, особливу важливість у такому питанні, як профілактика паротиту, займає вакцинація. На жаль, ставлення багатьох матусь у нашій країні до всіляких щеплень негативне. Всім дітям роблять щеплення від кору, краснухи, паротиту, але нерідкі випадки, коли матуся малюка пише відмову від вакцинації. Це невиправданий ризик! Звичайно, у кожної дитини своя реакція на щеплення. Паротит, між тим, здатний завдати набагато більшої шкоди здоров’ю, ніж щеплення. Краще відразу ввести необхідну кількість вакцин, ніж потім шкодувати про те, що не зробили. Своєчасне щеплення (кір, паротит, краснуха) на 98% знизить ризик зараження. А це досить високий показник.

У стандартних умовах щеплення (кір, паротит, краснуха) призначається через рік після народження. Раніше цього терміну вакцинацію не проводять, оскільки малюка захищають материнські антитіла. Ревакцинацію (кір, краснуха, паротит) проводять у 6 років. Напевно багатьом цікаво, чому мова йде про краснуха і кору?! Вакцина від паротиту зазвичай містить антитіла і проти цих хвороб. Після щеплення (краснуха, кір, паротит) реакція може бути такою: приблизно на 5 день виникає підвищення температури і незначне збільшення слинних залоз. Подібні симптоми тривають кілька днів, після чого у людини виробляється імунітет.

Пам’ятайте, якщо ваша дитина захворіла таким захворюванням, як паротит, відгуки інших з питання вакцинації або лікування вас хвилювати не повинні, ви зобов’язані терміново показати дитину лікарю. При несвоєчасному обігу захворювання може перейти в ускладнену форму. Не бійтеся реакції організму на щеплення від таких захворювань, як кір, краснуха, паротит. Відгуки, звичайно, можуть збити з пантелику, але ви відповідаєте за здоров’я своєї дитини, тому застосовувати профілактичні заходи зобов’язані.

Вакцину від паротиту вводять тільки абсолютно здоровим дітям, у яких немає ніяких протипоказань. До основних причин, з яких лікар може скасувати щеплення, належать:

  • Простудні захворювання.
  • Вік до 1 року.
  • Підвищена чутливість до компонентів вакцини. Коли дитині роблять щеплення від таких захворювань, як краснуха, кір, паротит, відгуки матусь про цю вакцину бувають негативні, так як, можливо, у дитини присутня підвищена чутливість до компонентів щеплення, і малюк важко переносить вакцинацію.
  • Гормональне лікування.
  • Злоякісні утворення.
  • Вагітність.

Важливо заздалегідь знати все про можливі протипоказання, щоб у дитини не виникло негативної реакції на щеплення.

Щоб захворювання не поширювалося, необхідно дотримуватися таких заходів профілактики:

  1. Хворого необхідно обов’язково ізолювати від оточуючих. Зазвичай у дитячих садках хвору дитину відправляють додому, а садочок закривають на карантин на 3 тижні. Якщо нових спалахів зараження за цей період не виникло, діти можуть спокійно повернутися в садок.
  2. Потрібно провести дезінфекцію всіх предметів та іграшок.
  3. Хворий і його оточуючі повинні носити медичні маски.
  4. Кімнату потрібно регулярно провітрювати.

Ув’язнення

Насамкінець варто зауважити, що небезпечне не саме захворювання, а його можливі ускладнення і наслідки. Сподіваємося, ви вже маєте уявлення про те, що таке паротит і як він проявляється. Звичайно, сьогодні свинка не є якоюсь чумою, завдяки вакцинації, але все ж нерідко виникають випадки зараження. Щоб захиститися самим і захистити свою дитину, майже в 100% випадків від зараження потрібно робити щеплення. Краще вибирати комбіновану вакцину, яка включає в себе антитіла до таких захворювань, як кір, краснуха, паротит. Бережіть себе і своїх рідних!

Exit mobile version