Сифонна клізма: використання, техніка постановки

Здоров’я 13 січня 2023 Перегляди: 38

Сифонна клізма призначена для промивання товстого відділу кишечника. Вона використовується в тих випадках, коли звичайна очисна клізма не дає бажаного ефекту.

Якщо пацієнту ввести лікарські засоби пероральним способом неможливо або протипоказано, їх можна ввести через пряму кишку. Для цього використовують лікарські клізми, що надають як загальну, так місцеву дію. Клізми локальної дії, як правило, застосовуються при запальних реакціях, що локалізуються в товстому відділі кишечника. До клізмів локальної дії належать гіпертонічна і масляна. Досить часто в лікувальній практиці застосовується сифонна клізма для усунення завороту сигмідної кишки.

Показання для проведення сифонної клізми:

— видалення з травного каналу продуктів гниття, посиленого бродіння, гною, сосу, отрут, які потрапили в кишечник через рот;

— відсутність ефекту від проведення очисних клізм або вживання слабких препаратів;

— динамічна атонічна кишкова непрохідність.

До протипоказань для проведення сифонної клізми варто віднести: гострі запальні реакції в зоні анального отвору, новоутворення в стадії розпаду, гострий коліт, геморой, кишкові та шлункові кровотечі.

Сифонна клізма: техніка постановки

Для проведення зазначеної процедури необхідно підготувати глечик, десять-дванадцять літрів дезінфікуючого розчину (розчин натрію гідрокарбонату) або фізіологічний розчин, простерилізовану трубку довжиною 750 мм і діаметром 15 мм. На зовнішній кінець зонда вдягається вирва, що вміщає до півлітра рідини. Температура розчину встановлюється лікарем. У кожному індивідуальному випадку вона може бути різною.

Для здійснення процедури пацієнта, як правило, укладають на спину або на лівий бік, під сідниці обов’язково підкладають кленку або адсорбуючі серветки. Біля ліжка ставлять глечик з рідиною і відро для зливу промивних вод з каловими масами. Сама постановка клізми починається з моменту введення кінця трубки в пряму кишку. Перед цим область анального отвору рясно змащується вазеліном, після чого кінець трубки просувають вперед на 20-30 сантиментів. При необхідності положення трубки фіксується пальцем, оскільки вона може згорнути в ампулі прямої кишки.

Сифонна клізма, вірніше, її вирва повинна бути вище тіла пацієнта в похилому положенні. У процесі її наповнення вона піднімається над тілом на висоту один метр. Вміст вирви поступово надходить до кишечника. Коли рівень рідини досягає звуження вирви, її опускають над тазом або відром. У такому положенні у воронці добре видно грудочки калу і бульбашки газу. Вміст вирви виливається у відро, і її знову наповнюють водою.

Вищевказана процедура повторюється кілька разів до отримання чистих промивних вод без газів і каллових мас. Для досягнення бажаного результату може знадобитися до дванадцяти літрів води. Після проведення всіх маніпуляцій сифонна клізма промивається і дезінфікується.