Симптоми прояву перикардиту серця і терапія. Сухий перикардит: симптоми

Здоров’я 15 вересня 2022 Перегляди: 56

Є різні хвороби, здатні зробити сильний негативний вплив на роботу головного органу кровоносної системи — серце. У цій статті мова піде про одну з поширених проблем, яка має назву перикардит. Ця хвороба небезпечна і заслуговує того, щоб їй приділили увагу.

Про яке захворювання йдеться

Якщо спробувати визначити науковою мовою, що таке перикардит серця, симптоми якого турбують багатьох людей, то можна сказати наступне: це асептичне або інфекційне запалення парієтального і вісцерального листків перикарда. Але якщо говорити простіше, то мова йде про хронічну або ж гостру форму запалення зовнішньої оболонки серця (перикарда), причиною виникнення якої є ревматичне ураження, вплив інфекції або інші види впливів.

Для того щоб зрозуміти суть цього захворювання, є сенс звернути увагу на інформацію загального характеру.

Перікард — це навколосердечна сумка, в якій і розташований такий важливий орган, як серце. При цьому сам факт активного скорочення в такій сумці можливий завдяки її особливій будові, що запобігає появі сильного тертя.

Симптоми перикардиту у дорослих дають про себе знати за умови, що функціонування і будова оболонки серця виявляються порушені. При цьому можливе накопичення в перикарді випуску (секрету), що має серозний або гнійний характер. Таку рідину визначають як ексудат. Саме під її впливом відбувається здавлювання серця через що порушується виконання його прямих функцій. Очевидно, що подібний стан є небезпечним і його не можна ігнорувати.

Якщо в перикарді відбудеться надмірне скупчення рідини, то виникне пряма загроза життю людини. При такому стані уникнути летального результату можна лише при негайному втручанні.

Варто зазначити, що подібне захворювання проявляється найчастіше у жінок, рідше — у чоловіків. Що стосується дітей, то в ранньому віці вкрай рідко ставиться такий діагноз, хоча це іноді відбувається.

Причини виникнення

Перш ніж розглядати симптоми перикардиту у людини, варто з’ясувати, що передує появі такого непростого захворювання.

Потрібно розуміти наступний факт — скупчення рідини може бути наслідком різних процесів в організмі:

— ускладнення патології внутрішніх органів;

— ознака захворювань безпосередньо самого серця;

— результат отриманої травми;

— прояв інфекційних захворювань загального характеру;

— ознака системних захворювань.

Але якщо говорити про найпоширеніші причини, то насамперед увагу потрібно звернути на вплив інфекції. При цьому симптоми перикардиту можуть бути проявом різних його форм:

— інфекційно-алергічна;

— інфекційна;

— неінфекційна (негнійна, асептична).

Фактично мова йде про проблеми зі станом навколосердечної сумки при наступних захворюваннях:

— такі вірусні інфекції, як грип і кір;

— паразитарні інвазії;

— туберкульоз, за умови, що інфекція поширюється з позалегкового туберкульозного або первинного легеневого вогнища;

— мікробні захворювання (септичні процеси, скарлатина, ангіна);

— грибкові інфекції.

Крім впливу цих хвороб, симптоми перикардиту можуть стати наслідком сироваткової хвороби або ж лікарської алергії.

До окремої групи проблем навколосердечної сумки варто віднести ті форми перикардиту, які розвиваються під впливом формованих вад перикарда з утворенням дивертикулів і кіст.

Різновиди захворювання

Як би не виглядали симптоми перикардиту, вони завжди будуть свідчити про розвиток одного з двох ключових видів даного захворювання: гострого або хронічного.

Якщо говорити про хронічний вид, то потрібно звернути увагу на той факт, що розвивається він поступово і може не давати про себе знати протягом декількох років. При цьому такий перикардит має кілька поширених форм:

— адгезивна, або злиплива, під час якої утворюються рубці і пайки;

— змішана поява спайок, рідини та рубців;

— випотна, або ексудативна форма, що характеризується великим скупченням рідини в навколосердечній сумці.

Гострий перикардит, симптоми якого з’являються набагато швидше, також має кілька ключових форм:

— випотний, з утворенням значного обсягу рідини (гній, кров’янистий вміст або плазма крові);

— фібринозний, або сухий, що характеризується великим скупченням в порожнині перикарда клейкої субстанції з плазми крові (фібрин).

Констриктивний і ексудативний перикардит: симптоми

Для того щоб вчасно відреагувати на хворобу і почати своєчасне лікування, потрібно знати хоча б загальні ознаки проблеми. І якщо говорити про ексудативну форму захворювання навколосердечної сумки, то потрібно звернути увагу ось на що: при такій проблемі факт скупчення рідини виявляють часто під час флюорографічного обстеження, а також при використанні ехокардіографії.

Якщо була зафіксована пухлина грудної клітини або легенів, також є сенс підозрювати розвиток перикардиту. Подібний діагноз може бути поставлений і у хворих з уремією, під час якої розвивається кардіомегалія без явних на те причин, а також спостерігається підвищення венозного тиску.

Дещо інакше ситуація йде з такою проблемою, як констриктивний перикардит, симптоми якого на ранній стадії часто фактично не помітні. Відчутні ознаки хвороби дають про себе знати вже коли в навколосердечній сумці накопичується достатньо рідини для того, щоб ускладнити роботу серця. Явні ознаки з’являються з часом після фізичних навантажень у вигляді сильного задишки і підвищеної стомлюваності. У людей з такою проблемою може фіксуватися факт раптового схуднення і помітне зниження апетиту.

Є й інші ознаки, що вказують на констриктивний перикардит серця. Симптоми з часом все більше можуть нагадувати наслідки праволудинкової серцевої недостатності. Йдеться про асцит, периферичні набряки, болі та тяжкість у правому підребер’ї.

Як проявляється сухий перикардит

Говорячи про цю форму захворювань навколосердечної сумки, потрібно звернути увагу на той факт, що даній проблемі часто передує міалгія або лихоманка. Але цим не обмежуються складнощі, які обумовлює сухий перикардит. Симптоми з часом виявляються у вигляді болю, який локалізується в області грудної клітини.

Така симптоматика може зберігатися протягом декількох днів і навіть тижнів, досить чітко висловлюючи себе при цьому за грудиною. Можливі больові відчуття в обох руках або однієї верхньої кінцівки, а також у трапеціевидних м’язах. Біль стає особливо гострою при спробі змінити положення тіла. При кашлі, ковтанні і диханні неприємні відчуття також можуть давати про себе знати.

У разі розвитку такої проблеми, як сухий перикардит, симптоми трохи слабшають, якщо людина займає становище сидячи. Але якщо хворий лежатиме на спині, ефект буде зворотній — самопочуття погіршиться.

У деяких випадках больовий синдром може турбувати цілодобово. При цьому буде спостерігатися іррадіація в одну або обидві руки. Подібний стан здатний стимулювати інфаркт міокарда.

При цьому можлива й відсутність описаних вище больових відчуттів під час поступового розвитку процесу накопичення рідини. Найчастіше подібний стан обумовлений формуванням проблеми з перикардом на тлі туберкульозу, уремії, пухлинних уражень і після сеансів радіаційного опромінення.

Але больовий синдром — це не єдиний симптом, яким супроводжується сухий перикардит. Можлива поява задишки і ознак дисфагії.

Гострий перикардит

При такій формі даного захворювання найбільш раннім і явним симптомом є біль в області серця. При цьому місце виникнення і сила цих неприємних відчуттів можуть змінюватися.

Найчастіше біль спостерігається в нижній частині грудини або у верхівці серця. Можлива іррадіація в шию, ліву лопатку і руку.

Коли спостерігається загострення перикардиту, симптоми проявляються у формі дуже сильного болю. Такий стан може нагадувати інфаркт міокарда або плевріт. У деяких випадках больові відчуття мають ноючий і тупий характер. Іноді хворі починають відчувати тяжкість в області серця.

Якщо при загостренні відчувається біль у серці, то, швидше за все, доводиться мати справу з сухим перикардитом.

При загостренні не виключається поява задишки, яка буде свідчити про наявність випуску в навколосердечній сумці. При цьому чим більше рідини встигло накопичитися в перикарді, тим сильнішими будуть проблеми з диханням. Для того щоб на час поліпшити самопочуття потрібно сісти. У цьому випадку задишка помітно зменшиться за рахунок концентрації ексудату в нижній частині навколосердечної сумки і, як наслідок, знизиться тиск на саме серце. Кровообіг у підсумку поліпшується, і хворий відчуває полегшення.

Сама задишка може супроводжуватися кашлем, а в деяких випадках навіть блювотою.

Як проявляється перикардит у дітей

Як і говорилося вище, подібні проблеми з роботою серця в ранньому віці явище рідкісне. Проте ризик розвитку такого захворювання до моменту повноліття можливий.

Отже, як же виглядає перикардит у дітей. Симптоми у таких юних пацієнтів, як і у дорослих, часто є ознаками розвитку іншого, основного захворювання. Найчастіше йдеться про вплив різних вірусів. Значно рідше хвороба розвивається на тлі туберкульозу або ревматоїдного артриту. Причиною виникнення болів у серці може бути і вплив на дитячий організм захворювань сполучної тканини, наприклад, системної червоної вовчанки.

Ще одна причина, через яку в ранньому віці відбувається поразка навколосердечної сумки — це важкі стафілококові і, рідше, септичні процеси. Імунологічний генез характерний для більшості дитячих перикардитів. У разі розвитку так званого уремічного перикардиту при важкій нирковій недостатності хвороба може мати токсичний характер.

Проблеми з навколосердечною сумкою у дітей при гнійних процесах найчастіше є метастатичними. Це означає, що розвиваються вони через або прорив гнійного вогнища в перикард з міокарда, або внаслідок гематогенного занесення.

Що стосується загальної симптоматики, то до неї можна віднести помірний ціаноз, задишку, колючі болі в області серця і лихоманку.

У випадку з розвитком сухого перикардиту буде прослуховуватися над серцем шум тертя перикарда. Нерідко за сухою формою слідує ексудативна і до цього потрібно бути готовим. У такому стані болі і шуми тертя зникають, але розширюються розміри серцевої тупості і погіршується стан загалом.

Ось як проявляється дитячий перикардит. Симптоми і лікування в даному випадку — це виключно компетенція лікаря. Батькам краще не намагатися впливати на організм улюбленого чада самостійно. Швидкий візит до лікарні буде найкращим рішенням.

Діагностика

Зрозуміло, не всі обивателі є настільки спокушеними знавцями медицини, щоб самостійно визначати явні ознаки сухого перикардиту без допомоги лікаря. Саме тому важливо пам’ятати про те, що в умовах сучасної медицини завжди є можливість пройти діагностику за участю кваліфікованих медиків.

Отже, якщо погіршилося самопочуття і з’явилися відчуття, які хоча б віддалено нагадують симптоми перикардиту, потрібно відразу йти до лікаря, який зможе під час огляду визначити наявність зовнішніх ознак основного захворювання і лихоманки в тому числі. За допомогою пальпації в разі розвитку перикардиту можна виявити шум тертя навколосердечної сумки над областю серцевої тупості.

Як правило, такий шум ще й вислуховують, щоб отримати більш точну картину стану пацієнта. Для цього використовується фонендоскоп, який сильно притискається до грудної клітини. Хворий у цей час повинен перебувати у вертикальному положенні, затримуючи подих на видиху.

Для більш точної діагностики можуть використовуватися лабораторні дані, а також показання ЕКГ.

Симптоми перикардиту на ЕКГ, особливо при гострій сухій його формі, виражаються у вигляді ознак, характерних для субепікардіального пошкодження міокарда. Якщо відбувається значне скупчення рідини, то ознаки хвороби при даному виді діагностики будуть виражатися за допомогою зниження вольтажу комплексів QRS.

Лікування

При такому захворюванні, як перикардит, симптоми і лікування вимагають грамотної оцінки і підходу. Насамперед потрібно забезпечити постільний режим. Це правило особливо актуальне в разі діагностування ексудативної форми захворювання. У середньому подібний режим триває близько місяця і розширювати його можна тільки в тому випадку, якщо помітні значні поліпшення в стані хворого.

Якщо ж був зафіксований сухий перикардит, то гострої необхідності в постійному перебуванні в ліжку немає.

Але, повертаючись до ексудативної форми, потрібно зазначити, що при її загостренні необхідна негайна госпіталізація у відділення інтенсивної терапії. Хворого повинен буде оглянути торакальний хірург. Що стосується харчування під час такого захворювання, як перикардит, то дане питання регулюється з урахуванням основної хвороби.

Якщо причиною скупчення рідини в перикарді стала інфекція, то може бути призначено лікування антибіотиками. У випадку з туберкульозом також застосовуються відповідні препарати, але таке лікування потребуватиме значно більше часу.

Часто при проблемах з навколосердечною сумкою призначається вплив за допомогою протизапальних засобів. Для зниження вираженості перикардиту і нейтралізації больового синдрому актуальні такі нестероїдні препарати, як «Вольтарен», «Індометацин» та ін.

Глюкокортикостероїди крім вищеописаного впливу здатні надати імуносупресивний і антиалергічний ефект. З цієї причини вони визначаються, як дієві засоби патогенетичної терапії.

Такі препарати показані в разі діагностування таких видів перикардиту:

— при інфаркті міокарда, він же синдром Дресслера;

— у разі системних захворювань сполучної тканини;

— якщо має місце активний ревматичний процес;

— при стійкому туберкульозному перикардиті;

— ексудативна форма з нез’ясованою причиною і супроводжується важким перебігом.

У більшості випадків призначається такий препарат, як «Преднізолон». Цей курс триває, як правило, кілька тижнів з поступовим скасуванням використання даного засобу.

Увагу варто приділити і пункції перикарда. Мова йде про проколі порожнини навколосердечної сумки та евакуації випуску, що створює тиск на серце. Таку пункцію проводять у невідкладному порядку в тому випадку, якщо присутнє швидке накопичення ексудату, що веде до загрози виникнення тампонади серця.

Пункція може також проводитися і при гнійній формі захворювання при цьому після видалення рідини в перикард за допомогою голки вводяться антибіотики та інші актуальні у випадку з конкретним хворим ліки.

Швидке накопичення ексудату може призвести також до розвитку констриктивного перикардиту. У такому стані необхідно обмежити споживання кухонної солі до 2 г на день і значно знизити кількість рідини, яку споживає хворий. Актуальним буде призначення сечогінних препаратів.

При особливо важких випадках може бути проведено хірургічне втручання. Використовується воно переважно за відсутності бажаного результату після медикаментозного лікування під час констриктивного перикардиту. Коли стан пацієнта поліпшується хірург проводить перикардектомію для того, щоб звільнити лівий шлуночок серця від постійного здавлювання.

Народні кошти

Є ряд альтернативних методик для впливу на таку проблему, як перикардит. Симптоми та лікування народними засобами проявів даного захворювання — це актуальна тема. Але варто розуміти, що замінювати народними методиками основний лікувальний процес — це велика помилка. Скупчення рідини в навколосердечній сумці є проблемою, що супроводжується швидкими ускладненнями, які без грамотної діагностики і кваліфікованого лікування нейтралізувати не вийде.

Народні кошти допустимі тільки у відновлювальному періоді, як супровідний вплив. Але в будь-якому випадку самодіяльність не вітається, краще всі дії робити після консультації з лікуючим лікарем.

Що стосується актуальних снадобій, то прийнятними є відвари з шипшини, земляники, глоду і звіробою.

Для тих, у кого є домашні вихованці, буде актуальна тема: «Перикардит у собак: симптоми і лікування «. В принципі, проблеми з навколосердечною сумкою можуть бути і у інших тварин. Симптоми при такій проблемі зводяться до появи лихоманки, хворобливості в області серця, а також загального гноблення тварини, яка хворіє. В цілому симптоматика схожа з перебігом хвороби у людини, тому при пригніченому стані домашнього звіра краще відвести його до ветеринара, інакше можна зіткнутися з серйозними ускладненнями.

Симптоми перикардиту у тварин можуть з’являтися і після пошкоджень різного роду. Тому, якщо улюблений пес отримав травму, організувати перевірку його стану через час просто необхідно.

Підсумки

Перикардит є досить серйозним захворюванням, тому ігнорувати його не можна. З цієї причини обивателям варто ознайомитися хоча б із загальними симптомами. Це дозволить вчасно розпізнати небезпечну недугу і звернутися до лікаря. При такому підході є всі шанси пройти ефективне лікування, попередивши можливі ускладнення. Не варто забувати, що якщо на факт скупчення рідини біля серця ніяк не впливати, може настати летальний результат. Так що краще знайти час для додаткового візиту до лікаря.