Site icon Сайт Житомира — 884

Синдром Джексона: можливі причини, симптоми та терапія

Синдром Джексона: можливі причини, симптоми та терапія

Здоров’я Перегляди: 84

Епілепсія є досить поширеною хворобою нервової системи, під час якої спостерігаються періодичні припадки, що носять стереотипний характер. При цьому варто звернути увагу на те, що напади можуть бути єдиним або домінуючим симптомом епілепсії. Захворювання є хронічним, і крім нападів, також можуть спостерігатися судоми і втрата свідомості. Синдром Джексона вважається різновидом цієї хвороби. Головна особливість полягає в тому, що у хворого нападу утворюються спочатку в м’язових тканинах на одній із сторін тіла, а після цього поширюються і на інші області.

  • Загальний опис хвороби
  • Причини розвитку
  • Фактори ризику
  • Симптоми хвороби
  • Методи лікування


Загальний опис хвороби

Синдром Джексона супроводжується комплексними парціальними нападами. Паралельно з цим спостерігаються напади, під час яких у пацієнта змінюється свідомість. Альтерніючий синдром Джексона досить часто також називають фокальною епілепсією. Його особливість у тому, що зачіпається певна зона кори головного мозку на великих півкулях. Це обумовлюється тим, що коркова локалізація під час нападу повністю відповідає його клінічним проявам.

Найбільш важким типом синдрому Джексона вважається фокальний моторний припадок, під час якого судомам піддаються одні й ті ж м’язові групи. Якщо локалізація спостерігається в сенсорній корі, то пацієнт, як правило, відчуває почуття спека, оніміння і свербіння в одних і тих же областях. При візуальних або слухових проявах судоми зачіпають і сусідні зони.

У більшості випадків при синдромі Джексона моторні фокальні судоми переходять в генералізовані. Оскільки ознаки епілепсії вказують на місце прояву первинного вогнища, цю хворобу прийнято вважати симптоматичною.

Причини розвитку

Синдром Майкла Джексона у дорослих людей може з’явитися з наступних причин:

  • Наявність внутрішньомозкових пухлин, а також новоутворень на будь-яких областях тіла.
  • Наявність черепно-мозкових травм.
  • Невдалі операції на головному мозку.
  • Різні аномалії активності судин у зоні головного мозку.
  • Запальний процес, який почався в речовині та оболонці кісткового мозку. Така недуга називається менінгоенцефалітом. Він негативно відбивається на роботі мозкової кори, провокуючи судоми.
  • Різні інфекційні хвороби.
  • Захворювання вродженого характеру.

Тут потрібно відзначити що даний синдром через спадковість проявляється тільки в дитячому віці, і до 25 років повністю зникає. Однак можливі рецидиви можуть статися і у літніх людей.

Фактори ризику

У неврології синдром Джексона вважається спровокованим факторами, які збільшують ризик появи епілепсії у дітей після народження. До них відносять:

  • нанесення травм дитині під час пологів;
  • гіпоксія плоду;
  • внутрішньоутробні інфекції;
  • недостатність фетоплацентарного вигляду;
  • надмірна судомна активність мозку матері.

Симптоми хвороби

Як правило, судоми починають розвиватися в передній області головного мозку. Слідом за цим вони також проявляються і в уражених зонах тіла. Якщо судома торкнулася палець на лівій руці, то є ймовірність того, що вона перейде на такий же палець правої руки. Саме таким чином напади не поширюються на велику область, наприклад, на всю кінцівку, а «знаходять» лише область тіла, яка розташована паралельно. Напади під час синдрому Джексона підрозділюються на кілька форм. Як то:

  • «Марш»: напади з’являються одним за іншим з невеликим інтервалом;
  • припадки, що вражають м’язи на обличчі;
  • припадки, які проявляються в м’язах на окремих частинах тіла.

Виявити початок нападу у пацієнта, можна з появи покалювання в пальцях на обох руках. У деяких хворих при цьому спостерігається помутніння у свідомості, яке призводить до непритомності.

Методи лікування

Терапія синдрому Джексона включає в себе наступні напрямки:

  • протиепілептична терапія;
  • лікування головного захворювання.

У разі комплексної терапії застосовуються такі медикаментозні засоби:

  • «Прімідон»;
  • «Фенобарбітал»;
  • «Бензобарбітал»;
  • «Ламотриджин»;
  • «Вальпроева кислота»;
  • препарати для дегідратації, до яких слід віднести «Ацетазоламід», «Фуросемід», «Гідрохлоротіазид»;
  • розсмоктуючі медикаментозні засоби, наприклад, «Гіалуронідазу» або препарати на основі алое.

Якщо епілепсія з’явилася через пухлину, то необхідно проконсультуватися з нейрохірургом, який призначить метод лікування захворювання хірургічним шляхом.

Прогноз терапії визначатиметься залежно від особливостей інших хвороб, які спровокували синдром Джексона. Як правило, ця недуга не несе особливої загрози людському життю, і являє собою лише неприємне явище, яке провокує порушення свідомості, а також втрату декількох функцій організму. Якщо вчасно звернутися за допомогою до фахівця, то захворювання можна успішно вилікувати.

Exit mobile version