Синдром Кауфмана: методи діагностики та терапія

Здоров’я 28 жовтня 2022 Перегляди: 102

Амбліопія, або синдром Мак К’юсіка Кауфмана, є стійким зниженням зору. Це не пов’язано з органічними порушеннями аналізатора і не піддається оптичній корекції. У даній статті розглянемо захворювання більш детально.

Симптоми синдрому Кауфмана

Перебіг цього синдрому може бути безсимптомним або ж відзначається неможливість стійко зафіксувати погляд. Також порушується сприйняття кольору, виникають проблеми з орієнтацією в просторі. В цілому знижується гострота зору. Діагностування захворювання включає встановлення гостроти зору і кольоровозчуття. Також лікарі оглядають очне дно, проводять тонометрію і так далі. Лікування синдрому спрямоване на усунення причин, які викликають його розвиток. При цьому можливе хірургічне або консервативне лікування. Детальніше про варіанти діагностики синдрому Кауфмана, а також про методи лікування піде мова нижче.

Докладніше про хворобу

Цю патологію ще називають синдром «тупого», або по-іншому, «лінивого» ока, який характеризується бездіяльністю, а також відсутністю участі в процесі зору. В офтальмології дане захворювання розглядають в якості однієї з головних причин одностороннього погіршення зору людини.

Причиною синдрому Кауфмана є внутрішньоутробна і подальша затримка розвитку і зростання.

По цілому світі на цю патологію страждає близько двох відсотків населення. Захворювання є недугою переважно дитячого віку. Саме з цієї причини такий важливий аспект отримує необхідність його раннього виявлення та корекції.

Діагностувати синдром

Для виявлення синдрому Кауфмана потрібне проведення офтальмологічного обстеження пацієнта. У рамках первинного огляду очей офтальмолог звертає свою увагу, насамперед, на повіки, а, крім того, на очну щілину. Крім цього, слід ще враховувати положення очного яблука і визначити реакцію зіниць на світло. Загальну картину стану зору вдається отримати за допомогою офтальмологічних тестів:

• Проводиться перевірка гостроти без корекції, а також на її тлі.
• Здійснюється тестування кольорів.
• Виконується периметрія, яка являє собою тест на заломлення.

Залежно від загального зниження гостроти зору у пацієнта визначають ступінь вираженості синдрому Кауфмана. Діагностика повинна бути своєчасною.

Для огляду структур очі проводять офтальмоскопію і біомікроскопію, крім того, дослідження дна глядацького органу з використанням лінзи Гольдмана. З метою встановлення прозорості заломлюючих середовищ, якими є кришталик і склоподібне тіло, використовують огляд очей у світлі, що проходить. На тлі непрозорості середовищ їх стан вимагає дослідження з проведенням ультразвукового дослідження ока.

Серед біометричних варіантів досліджень найбільш важливу роль відіграє встановлення кута косоглазія по Гіршбергу поряд з виміром цього показника на синаптофорі. З метою виключення рефракційного, а також анізометропічного типу амбліопії призначають такі дослідження рефракції, як виконання скіаскопії і рефрактометрії. У рамках комплексного обстеження пацієнтів, які страждають цією недугою, може бути включена тонометрія або електроретинографія. За наявності необхідності при синдромі Кауфмана слід пройти консультацію у невролога.

Прийоми та варіанти лікування

Лише раннє, індивідуально підібране, крім того, наполегливе лікування синдрому може дати позитивні результати. Корекцію найкраще виробляти віком до шести — семи років. У дітей, які старше одинадцяти — дванадцяти років, синдром Кауфмана практично не підлягає лікуванню.

Успіх офтальмологічного коригування патології безпосередньо пов’язаний з ліквідацією її причин. Так, при обскураційному типі амбліопії потрібно проведення наступних прийомів лікування:

• Вилучення катаракти.
• Хірургічне втручання для виправлення птозу.
• Здійснення розсмоктуючого лікування.
• Виконання вітректомії при гемофтальмі.

Хірургічна корекція

У ситуаціях дисбінокулярного типу амбліопії проводять хірургічну корекцію косоглазія. Терапію рефракційної або анізометропічної форми захворювання здійснюють консервативними методами. На самому початку призначають, як правило, оптимальну корекцію зору. При цьому виробляють ретельний підбір окулярів і лінз. На тлі анізометропії виконують лазерну корекцію.

Плеоптика

Приблизно через три тижні приступають до плеоптичного лікування, яке має на меті усунути домінуючу роль краще бачить глядацького органу. При цьому також важлива активація функції амбліопічного ока. Для лікування синдрому Кауфмана використовують активну, крім того, пасивну плеоптику.

Пасивна передбачає заклеювання і окклюзію ведучого ока. Активний тип у свою чергу поєднує окклюзію провідного глядацького органу з виконанням стимуляції сітківки дефектного ока. Стимуляція проводиться за допомогою світлових, а також електричних імпульсів. Використовуються і спеціальні комп’ютерні програми.

Апаратні методи

Серед апаратних технік найбільше поширення при даному захворюванні отримали тренування на «Амбліокорі», а також наступні методи лікування:

• Виконання лазерстимуляції.
• Здійснення світлоцвітостимуляції та електростимуляції.
• Проведення електромагнітної стимуляції.
• Вібростимуляція поряд з рефлексостимуляцією.
• Різні комп’ютерні типи стимуляції.

Плеоптичні курси потрібно повторювати від трьох до чотирьох разів на рік. У дітей молодшого віку, яким не більше чотирьох років, лікування здійснюють за допомогою пеналізації, яка являє собою цілеспрямоване погіршення зору домінуючого органу за рахунок призначення гіперкорекції. Також можна призначити розчин атропіну. У цій ситуації гострота зору ведучого ока значно знижується, що автоматично викликає за собою активізацію роботи недорозвиненого органу. При даному синдромі особливо ефективні методи фізіотерапії. Тому особливо добре підійдуть такі варіанти лікування, як рефлексотерапія, поряд з вібромасажами і лікарським електрофорезом.

Відновлення зору

Після плеоптичної стадії терапії переходять, як правило, до відновлення бінокулярного зору. Для цього використовується ортоптичне лікування. Виконання даного етапу доцільно при досягненні однакової гостроти зору в обох очах. При цьому вік дитини не повинен бути молодшим чотирьох років. Зазвичай для цих цілей використовують апарат — синоптофор, в окуляри якого хворому вдається побачити окремі частини цілої картинки, їх потрібно зорово об’єднати в одне зображення.

Лікування синдрому Кауфмана здійснюють до появи приблизно однакового ступеня гостроти в обох глядацьких органах. Пацієнтам також можуть призначатися седативні засоби, не зайвим буде і проведення психотерапії.