Синдром клацання пальцем: можливі причини, симптоми та терапія
Синдром клацаючого пальця — патологія, яка супроводжується складнощами при згинанні і розгинанні пальців. Таке явище — результат змін у синовіальній западині, в ході яких правильна робота сухожиль в кистях порушується. При такому захворюванні пальці насилу згинаються, а при розгинанні відбувається різке клацання. Ця патологія в медицині називається хворобою Нотта, стенозуючим тендовагінітом або лігаментитом, вузловатим тендинітом або ресорним пальцем.
- Основні поняття
- Причини хвороби
- Фактори ризику
- Симптоми
- Стадії хвороби
- Діагностика
- Консервативне лікування
- Перкутанний реліз
- Хірургічне втручання
- Лікування синдрому клацання пальця в домашніх умовах
- Профілактика
Основні поняття
Перед початком лікування необхідно розібратися з суттю захворювання і причинами його появи. Синдром клацаючого пальця — це одна з патологій сполучної тканини і кістково-м’язової системи.
Велика частина пацієнтів з таким діагнозом — жінки. У представниць слабкої статі найчастіше виявляється ураженим перший палець пензля, значно рідше такі симптоми з’являються на 3 або 4 пальці.
Причини хвороби
В організмі здорової людини сухожильно-зв’язковий апарат здатний виробляти особливу рідину (синовіальну). Саме вона захищає окремі частини суглобів від істирання і швидкого зносу.
Під впливом деяких факторів кількість рідини, що виділяється, зменшується, кільцевидна зв’язка вгамовується, а просвіт каналу стає меншим. Такі зміни призводять до порушень у роботі сухожильно-зв’язкового апарату. Частини суглобів перестають ковзати, труться один об одного. Це викликає мікротравми і появу наростів.
Фактори ризику
Збільшити ризик розвитку синдрому клацання на пальці можуть такі фактори:
- Підвищене навантаження на руки. У цю групу ризику входять люди, зайняті ручною працею: швачки, водії, слюсарі, працівники, що займаються ручним виробництвом тих чи інших видів продукції.
- Цукровий діабет.
- Вагітність. У цей період у жінок порушується кровообіг, що сприяє появі вогнищ запалення в суглобах.
- Неправильний (нерівномірний) розвиток кісток у дитячому та підлітковому віці.
- Наявність таких захворювань, як подагра і ревматоїдний артрит.
- Аномалії та патології суглобів фаланги.
- Спадковість. Якщо серед близьких родичів є людина з діагнозом вузловатий тендинит, то ризик появи хвороби у спадкоємців зростає.
Симптоми
Ознаки та симптоми синдрому клацання пальця досить характерні. Сплутати їх з набряком або іншими патологіями можна тільки на початковій стадії розвитку. Саме в цей час симптоматика проявляється вкрай слабо. пацієнтів спостерігаються:
- Больові відчуття. На самому початку патологічного процесу біль виникає рідко. Найчастіше це відбувається в ранковий час після пробудження. На цьому етапі болі характеризуються, як слабкі, що проходять, якщо кисть руки залишити без рухів. Відсутність лікування призводить до посилення больового синдрому.
- Сильний біль під час дотиків до ураженої області і при фізичному навантаженні на пальці.
- Зниження рухової активності та амплітуди руху пальців (їх стає важко згинати і розгинати).
- Збільшення суглобових ущільнень та утовщень.
Неправильний підбір лікування або повна його відсутність призводять до посилення симптоматики і погіршення стану пацієнта. При прогресуванні захворювання спостерігаються:
- Сильні болі присутні навіть у стані спокою і за відсутності навантаження.
- Больові відчуття сконцентровані не тільки в області ураженого суглоба, але і поширюються на пензель, передпліччя або навіть плече.
- При згинанні та розгинанні пальця відбувається клацання.
- Можливо ускладнення у вигляді великої болючої шишки, розташованої біля основи пальця.
Стадії хвороби
У медицині розділяють 3 стадії розвитку синдрому клацаючого пальця:
1-ша стадія. Саме початок розвитку недуги. Симптоми виявляються слабко, присутні незначні болі.
2-я стадія. Саме на цьому етапі захворювання багато пацієнтів звертаються до клініки, оскільки симптоматика стає більш вираженою.
3-я стадія. Цей період супроводжується ускладненнями і потребує тривалого комплексного лікування.
Діагностика
Діагностувати стенозуючий лігаментит (клацаючий палець) можна на підставі скарг пацієнта та первинного огляду. Під час цієї процедури лікар перевіряє працездатність суглоба, його стан, наявність ущільнень і припухлості.
У деяких випадках для отримання додаткових даних потрібна УЗД діагностика. Під час ультразвукового дослідження вдається отримати інформацію про стан сухожиль і м’язів.
Консервативне лікування
Люди, які страждають на це захворювання, часто ставлять запитання, що робити, коли клацають пальці і чи можна повністю позбутися цієї патології.
У випадках, коли захворювання виявлено на ранніх етапах і не ускладнене інтенсивним болем і ущільненням, для відновлення роботи суглоба достатньо консервативного лікування. Лікарі можуть призначати кілька видів терапії залежно від особливостей і складності діагнозу.
- Фіксація пензля. Іноді для усунення симптоматики і причини хвороби достатньо скоротити навантаження на руку. Для цього на неї накладають спеціальну шину, яка фіксує палець.
- Масаж. Процедури масажу часто включають в комплексну терапію при вузлуватому тендиніті. Такий вплив відновлює правильне кровообіг і сприяє скороченню запалення.
- Лікувально-профілактичні вправи. У багатьох випадках при лікуванні стенозуючого лігаментиту (синдрому клацаючого пальця) рекомендують проводити лікувальні вправи. Однак самостійно виконувати їх не слід. При захворюванні 2 і 3 стадії такий підхід рекомендується використовувати тільки на стадії одужання.
- Холодні компреси. Вплив холодом дозволить скоротити больовий синдром, але не позбавить від причини хвороби.
- Стероїдні препарати. Присутність яскраво виражених симптомів вимагає проведення курсу стероїдних ін’єкцій. Такі препарати діють локально (в ураженій області) і допомагають усунути запалення, болі та інші прояви. У важких випадках може знадобитися кілька курсів з перервами.
Перкутанний реліз
Як вилікувати синдром клацаючого пальця без операції, якщо медикаменти і масаж не допомагають? У таких випадках лікарі часто вдаються до перкутаного релізу. Дана процедура являє собою вплив безпосередньо на осередок патології.
У ділянку пошкодженого суглоба вводять голку, за допомогою якої руйнують тканини та утворення, що перешкоджають нормальній роботі суглоба. Після цього призначають додаткові терапевтичні заходи (масаж, вправи).
Хірургічне втручання
Операція при синдромі клацаючого пальця призначається в тих випадках, коли терапевтичні способи лікування не дають потрібного результату. В ході даної процедури хірург робить розріз біля основи пальця і видаляє розрослі тканини сухожилля, в результаті чого рухова активність суглоба повністю відновлюється.
Ця операція займає досить мало часу, а невеликий розріз сприяє швидкому відновленню.
У післяопераційний період лікар може призначити додаткове лікування, тимчасову фіксацію пальця та інші варіанти впливу.
Лікування синдрому клацання пальця в домашніх умовах
Крім традиційних способів терапії, існує безліч народних рецептів, але перед їх застосуванням слід врахувати кілька особливостей.
Застосовувати засоби народної медицини рекомендується тільки при стенозуючому лігаментиті в початковій стадії. При сильних болях і запальних процесах слід негайно звернутися в клініку. В іншому випадку стан тільки погіршиться.
Якщо за 10-14 днів лікування за рецептами знахарів поліпшення не настало, а інтенсивність симптомів не скоротилася, рекомендується відмовитися від народних методів терапії і звернутися за медичною допомогою.
У скарбничці знахарів є такі рецепти:
- Компреси з сирої картоплі. Для приготування лікувального засобу сиру картоплю очищають від шкірки і подрібнюють. Зробити це можна за допомогою блендера або дрібної терки. Отриману кашицю нагрівають до температури 37-38 градусів, загортають у бинт або марлю і прикладають на ніч до хворого суглоба. Поверх компресу накладають шарф або вовняну тканину. Такий рецепт допоможе швидко зняти больовий синдром і припухлість.
- М’якоть алое. Для швидкого усунення запалення і набряклості допомагає лікарська рослина алое. Використовують його як компресу. Від свіжого листа відрізають шматочок, який за величиною дещо перевершує розміри пошкодженого суглоба. Цей фрагмент аркуша розділяють уздовж на 2 половини і прикладають м’коттю до шкіри. Такий компрес фіксують бинтом або марлею. Змінювати аркуш алое потрібно 3 рази на добу.
- Компрес з капустного листя. Знайома всім білокачанна капуста — це ефективний народний засіб для лікування клацаючого пальця. Шматок капустного листа відокремлюють від кочану, злегка приминають (щоб лист став м’якшим) і накладають на хворий суглоб. Фіксують лист бинтовою пов’язкою. Повторювати 10 днів.
- Прополіс. Сировину прополісу змішують у рівних кількостях з рослинною олією. Отриманою рідиною палець обробляють щодня протягом 2 тижнів. Прополіс знаменитий своїми протизапальними властивостями, тому такі ліки добре блокують багато симптомів хвороби Нотта.
- Відвар евкаліпта. На 1 ст. ложку сухого подрібненого листа рослини потрібно 1 ст. окропу. Евкаліпт заварюють і залишають під кришкою до остигання. Застосовувати такий відвар слід для компресів. Для цього марлю або бинт, складені в кілька шарів, змочують у відварі, злегка віджимають і накладають на хворий суглоб на всю ніч. Такий компрес швидко знімає біль і полегшує стан.
- Компрес з глини і арніки. Для такого рецепту потрібно настоянка арніки і лікувальна глина. Ці інгредієнти продають у кожній аптеці. Невелика кількість інгредієнтів (їх потрібно взяти в рівних частинах) змішують до отримання однорідної маси. Вона повинна бути такою консистенції, щоб з неї можна було сформувати ліпешку і прикласти до суглобу. Перша процедура повинна тривати не більше 40-45 хвилин. Другий сеанс — близько 2 годин. Якщо такий засіб не викликає почервонінь, компрес залишають на всю ніч. Щоб запобігти швидкому висиханню маси, поверх неї накладають плівку і бинтову пов’язку.
Профілактика
Вищеперелічені методи та засоби повністю відповідають на питання, як вилікувати синдром клацаючого пальця. Зараз існує багато варіантів лікування, проте набагато простіше і швидше блокувати хворобу Нотта на найбільш ранніх етапах розвитку.
Періодична поява набряку пальців, почуття оніміння і покалювання свідчать про почалися проблеми. У цьому випадку можна:
- Дати рукам тривалий відпочинок.
- Чергувати види навантаження.
- Скористатися мазтю «Ібупрофен» для зняття запалення, набряклості і больових відчуттів.
При цьому потрібно пам’ятати, що не варто затягувати з візитом до лікаря. Навіть лікування ефективними засобами потрібно починати тільки після медичного огляду і постановки діагнозу. Максимальний ефект досягається саме при використанні комплексних методів лікування.
- Попередня
- Наступна
