Синдром Леннокса Гасто (епілепсія)

Здоров’я 15 вересня 2022 Перегляди: 50

Синдром Леннокса-Гасто — це одна з форм епілепсії (міоклонічно-астатичної). Такий варіант захворювання передбачає комбінацію тонічних і атонічних судомів, атипових абсансів, запізнілий розумовий розвиток у дітей. Вперше хвороба може проявлятися у малюків від року до п’яти, в основному у хлопчиків.

Ця недуга, як правило, розвивається в результаті перенесених в дитинстві неврологічних захворювань і починається з раптових падінь дитини. Через деякий час з’являються судоми, епілептичні напади, явно виражений уповільнений розумовий розвиток, а також зниження інтелекту.

Поступово, зі зростанням дитини, характер судоріг змінюється. Падіння змінюються парціальними, вторинно-генералізованими, складними нападами епілепсії.

Через що проявляється синдром Леннокса-Гасто

Зрозуміти причини виникнення цього синдрому досить важко, але на сьогодні відомі основні з них.

• Аномалія розвитку мозку.
• Важкі інфекції (менінгіт, енцефаліт, краснуха).
• Генетичні патологічні захворювання головного мозку (ураження ЦНС, метаболічні захворювання, туберкульозний склероз).
• Травми дитини під час проходження родових шляхів (асфіксія, передчасні пологи тощо).
• Травмування ЦНС у перинатальний період, а також передчасні пологи та асфіксія.

Симптоми СЛГ

Синдром Леннокса-Гасто можна розпізнати по найголовнішому симптому — по судомах. У дітей, яким поставлено діагноз «ідіопатична епілепсія», також відзначаються різні форми епілепсії (симптоми):

• пароксизми падінь;
• атонічні припадки;
• атипові абсанси;
• парціальні припадки;
• кивальні судоми;
• міоклоніко-астатичні напади;
• тонічні напади (зазвичай відбуваються під час глибокого сну);
• генералізовані ТК напади.

Хворі на синдром Леннокса-Гасто також мають характерний стан ступору з плавним переходом в епілепсію, розумову відсталість, когнітивні та особистісні розлади.

Діагностування синдрому ЛГ

Відразу ж після прояву першого симптому цієї хвороби необхідно негайно звернутися за допомогою до фахівців, викликавши швидку допомогу. Як правило, діагностика даного захворювання проводиться за допомогою ЕКГ в період між приступами.

Лікування синдрому ЛГ

Синдром Леннокса-Гасто лікується за допомогою медикаментозних і хірургічних методів. Лікування медикаментами приносить позитивний результат не більш ніж у 20% випадків. При хірургічному методі лікування, для усунення раптових падінь, ефективним є розсічення мозолистого тіла (калозотомію). Також використовують операції, спрямовані на стимуляцію блукаючого нерва і видалення судинних пухлин і мальформацій.

Однак слід сказати, що припадки, характерні для цього синдрому, часто досить складно піддаються лікуванню; зрештою вони можуть привести хворого до тяжких соціальних і психічних наслідків. Практично не піддаються лікуванню тонічні напади, які призводять до зниження інтелекту.