Синдром спорожнілого гнізда: як зблизитися з чоловіком і повернути відносинам сенс, коли діти виросли

Суспільство 18 липня 2022 Перегляди: 65

Діти виросли, іпотека виплачена, і ти розумієш, що у вашому партнерстві не залишилося не тільки романтики і пристрасті, а й таких, що тримають вас разом побутових «якорів». Що робити — намагатися перезапустити відносини або починати все заново, вже однією?

Що робити і чого не робити

Найчастіше занепадницькі думки про те, що все пройшло і не повернеться, провокує так званий синдром спорожнілого гнізда. Діти закінчують школу або виш, створюють власну сім’ю, загалом, йдуть у власне доросле життя, а тобі здається, що разом з ними йдуть і твої власні енергія і здатність радіти. Як на зло, цей непростий період збігається і з іншими не особливо приємними змінами у твоєму житті — менопаузою, погіршенням здоров’я і самопочуття, початком кар’єрного спаду.

Усвідомлювати неминучий хід часу страшно, і іноді, не віддаючи собі звіту в справжній причині того, що відбувається, ти звертаєш весь свій негатив на партнера. Розірвати стосунки і піти у вільне плавання може здатися відмінним рішенням, але насправді твоє життя це навряд чи «перезапустить» — швидше, ти втратиш людину, яка могла б тебе зрозуміти і підтримати, тому що і сама відчуває зараз подібні почуття. Тому, перш ніж зважуватися на радикальне перезавантаження, спробуй відстежити свої емоції і впоратися з тривогою і сумом.

• Хороші новини: тепер у тебе більше вільного часу. Поки ти ростиш дітей (а це, на хвилиночку, в середньому 20 років твого життя!), ти засуваєш на задній план свої хобі і захоплення. Склади список того, що давним-давно хотіла зробити, переглянь свій розпорядок дня (тобі ж більше не потрібно перевіряти уроки, та й прання з готовкою явно стало менше) і виконуй відкладені мрії.
• Сформулюй всі страхи, пов’язані з сепарацією дитини. Він на перших порах дійсно може не справлятися з побутом, не вміти поводитися з грошима або надмірно зануритися в своє власне життя, забуваючи дзвонити і писати тобі. Надмірно опікати його не треба (навіть якщо дуже хочеться) — згадай, ти ж колись теж не вміла варити борщ і, можливо, навіть прала разом кольорову і білу білизну, але нічого, якось же розібралася. Максимум, який ти можеш зробити для власного спокою — подарувати дитині новий смартфон з нормальною батареєю, щоб він не зникав з радарів, підписатися на його соцмережі (незважаючи на можливі заперечення) і час від часу підкидати грошей, навіть якщо син або донька працюють і нормально заробляють. І найголовніше — дитина повинна знати, що у випадку форс-мажору може повернутися додому і її там завжди приймуть.
• Ти так звикла бути потрібною комусь і про когось піклуватися, що відсутність «точки докладання» зусиль може стати дуже болісною. Виходом тут може стати волонтерство або обзаведення домашнім вихованцем. Втім, іноді достатньо озирнутися навколо, щоб побачити тих, хто потребує допомоги не менше — наприклад, твої літні родичі або багатодітна мати-одиначка, яка живе по сусідству.
• Не намагайся «зберегти обличчя» перед партнером, роблячи вигляд, що життя тече в колишньому руслі. Навіть якщо розмова буде непростою, вона все одно має відбутися: по-перше, партнеру, швидше за все, анітрохи не легше, ніж тобі, але йому складніше почати ділитися своїми почуттями, а по-друге, осяяння, що діти і були тим «цементом», який тримав ваш шлюб, цілком ймовірно, відвідало не тільки тебе. Ось з цим вам двом і належить розібратися — разом або окремо.

Найчастіша порада, яку можна почути в подібній ситуації від подруг — перезапустити відносини і оживити пристрасть! Але повторити в деталях ваш з партнером медовий місяць або саме початок відносин не вийде точно: ви ж не поставили свої версії двадцятирічної давності на «паузу» в очікуванні зручного випадку, а стали за цей час зовсім іншими людьми. Намагатися відтворити атмосферу першого побачення або поїхати у відпустку туди ж, де ви вперше відпочивали разом — варіант далеко не безпрограшний. Краще уважніше роздивитися, заново познайомитися і навіть закохатися в чоловіка, який зараз перебуває з тобою поруч і якого ти через вічний брак часу, можливо, і не встигла дізнатися досить добре за всі ці роки.

Як розмовляти про це з партнером

Розмову з партнером навряд чи варто починати з обговорення ваших почуттів один до одного. Враховуючи, скільки дрібних образ і вимог могло накопичитися за той час, поки ви грали ролі в першу чергу батьків, а вже потім романтичних партнерів — це занадто ризикована стратегія. Другий, не менш важливий момент: вам потрібно почекати достатньо часу після переїзду дітей (4-6 місяців). До речі, в перші півроку взагалі краще не приймати ніяких рішень, що мають далекосяжні наслідки: переїзд, купівля нової машини або дачі точно почекають, поки ваші емоції трохи влягуться.

Найголовніше, що ви повинні спільно вирішити, коли прийде час — чи готові ви далі рухатися разом або, навпаки, збігаєтеся в відчутті, що стали занадто різними людьми і немає сенсу намагатися щось склеювати.

Якщо так

• Прийміть те, що ви в якомусь сенсі заново вчитеся бути разом. Це хороший привід змінити звички і патерни поведінки і спробувати бути більш уважними і дбайливими один до одного (тим більше, що можна перенаправити один на одного ту енергію і любов, яка раніше діставалася виключно дітям).
• Можливо, не варто влаштовувати надмірно детальний розбір польотів «з минулого життя». Бути батьками взагалі непросто, тому нормально, що у вас обох в цей період життя траплялися помилки і навіть зриви. Відпустіть це і йдіть далі, не тримаючи каменів за пазухою.
• Почніть проводити разом якомога більше часу — так, як це зазвичай буває на самому початку відносин. Буде здорово, якщо ви зможете знайти цікаве вам обом хобі або відправитися в невелику поїздку вдвох.
• Постарайтеся посилити чуттєвий компонент ваших відносин. Підійде все, що завгодно — від нової постільної білизни і смачної їжі, яку ви можете готувати по черзі, до масажу або спільних походів у лазню. Важливо, щоб у ваше життя увійшли нові приємні відчуття, що міцно асоціюються у вас один з одним.

Якщо немає

• Перестати бути подружжям — не означає перестати бути батьками. Детально проговоріть все, що стосується ваших відносин з дітьми. Коли і в якій формі ви повідомите їм про ваш намір розлучитися, як ви будете проводити сімейні свята, чи будете знайомити своїх нових партнерів, коли вони з’являться, з іншими членами сім’ї?
• Чесно скажи партнеру, в якій ролі ти хотіла б бачити його після розставання — друга, завжди готового допомогти «чоловіка на годину», регулярного коханця, залученого батька своїх дітей або людини, спілкування з яким правильніше буде звести до мінімуму, — і запитай його про те ж саме. Ваше поняття «розлучитися» має збігатися, тому що для тебе це може означати реальний шанс почати нове життя з іншою людиною, а для неї, наприклад — тимчасовий імпульс роз’їхатися, трохи перевести подих, скучити і повернутися один до одного.
• Якщо ти розумієш, що розлучитися спокійно не вийде — запропонуй партнеру звернутися до сімейного психолога, щоб зберегти хоча б якісь стосунки, а не ставати ворогами.

Чому одні батьки спокійно відпускають дітей у доросле життя і із задоволенням займаються своїми справами, а інші місяцями горюють і не можуть прийти до тями? Тобі або твоєму партнеру може знадобитися максимум підтримки або навіть допомога професіонала для переживання синдрому спорожнілого гнізда, якщо один з вас:

• довгий час жив з дітьми без підтримки другого дорослого (наприклад, був період, коли ти ростила дітей одна або один з подружжя більшу частину року проводив у відрядженнях);
• досі сильно залежить (матеріально або емоційно) від власних батьків;
• вже переживав втрату (дружина, дитина чи інша близька людина);
• повністю присвятив себе вихованню дітей і зараз не знає, куди себе подіти.