Технологія вирощування сорту полуниці «Вікода»

Кулінарія 01 липня 2022 Перегляди: 65

Сорт полуниці «Вікода» зазвичай отримує від садівників тільки позитивні відгуки. Хоча кількість врожаю не дуже видатна, її цілком вистачає для задоволення потреб сімейного господарства. Смак ягід знаходиться на високому рівні, як і їх зовнішній вигляд.

Характеристика сорту

Садова полуниця «Вікода» була виведена в Голландії. Опис сорту говорить про те, що кущі формуються досить потужні, але невеликої висоти. Великі листки мають гарний світлий відтінок. Їх форма включає зубчики і фігурні «ребрышки». Вусів у даного сорту формується небагато, що, звичайно ж, робить процес догляду за культурою простішим. Черешки покриті дрібними гарматами.

Вага одного плоду варіюється від п’ятдесяти до сімдесяти грамів, але при першому врожаї може навіть досягати і ста двадцяти грамів. Самі ягоди досить великі, традиційної форми, яскраво-червоного кольору. М’якоть щільна і приємна на смак, без пустот. Смак солодкий, але з кислинкою, а післясмак «віддає» вишнею.

Дозріває «Вікода» приблизно до середини липня, що робить цей сорт пізнім. Однак для деяких садівників це є великим плюсом, адже ягода встигає, коли всі інші сорти вже закінчують плодоносити. Перші плоди з’являються досить великими, а іноді навіть здвоєними (у вигляді гребенів). У наступні роки форма ягід стає звичайною. Побілілий кінчик говорить про те, що полуниця досягла своєї технічної зрілості. З одного куща садовод зазвичай збирає приблизно 1 кілограм стиглих плодів.

«Вікода» безпроблемно переносить перевезення. При цьому нітрохи не погіршуються ні зовнішній вигляд плодів, ні їх смакові якості. Даний сорт не боїться температурних коливань, в тому числі і холодів, властивих зимовим місяцям. Полуниця гідно справляється з більшістю поширених захворювань. Застосовується вона і в свіжому, і в замороженому вигляді. Також плоди підходять для різних заготовок.

Однак цей різновид культури володіє і деякими мінусами. Наприклад, надто висока температура призводить до того, що щільність ягід зменшується. До того ж великі розміри кущів вимагають великих територій, оскільки між окремими рослинами має бути витримана належна відстань.

Посадка

Для «Вікоди» варто виділити ділянку, яка буде добре освітлюватися, але в той же час не буде страждати від пронизуючих вітрів. Краще віддати перевагу суглиністим грунтам або чорнозему. Глини слід уникати. Належить відстежити і стан ґрунтових вод — вони не повинні перебувати ближче шістдесяти-вісімдесяти сантиметрів до поверхні.

Говорячи про попередників, фахівці рекомендують вибирати цибулю, часник, оксамитові або ж петунію. На одному і тому ж місці культура може рости від трьох до чотирьох років. Потім їй краще надати нове «місце проживання».

Підготовка починається восени. Саме тоді обрана ділянка очищається від сорних трав, залишків корінців та іншого сміття. Тоді ж вносяться і добрива (як правило, це органіка). Якщо посадка проводиться в літні або осінні місяці, то ґрунт починають готувати за тридцять днів до цього. Важливо, щоб земля мала достатньо часу для осідання, інакше корінці опиняться на поверхні. У такому випадку полуниця не зможе розвиватися належним чином.

Важливу роль відіграє підбір саджанців. Вони повинні бути стійкими, здоровими, а також мати хоча б три листки і нирку на верхівці. Крім того, до цього моменту повинні виникнути коренева шийка з діаметром, що перевищує шість міліметрів, і корінці, чия довжина повинна становити більше семи сантиметрів. Кілька днів до посадки саджанці варто витримувати в приміщенні з низькою температурою для того, щоб потім культура швидко адаптувалася до погодних умов.

Висадка відбувається або в перші весняні місяці, коли сніг вже розтане, а ґрунт встигне прогрітися, або на стику серпня і вересня. І в тому, і в іншому випадку важливо, щоб небезпека заморозків минула. Так у саджанців буде можливість адаптуватися до умов, зміцнити кореневу систему і прижитися на новому місці. Зазвичай посадка проводиться або в похмурий день, або в той час доби, коли сонце неактивно. Якщо стоїть надто сонячна погода, то перші чотирнадцять днів ягоди потрібно буде штучно затемнювати.

Лунки формуються так, щоб довжина міждурядів становила від п’ятдесяти до шістдесяти сантиметрів, а самі кущики відділялися один від одного проміжком сорок сантиметрів. Якщо зробити відстань меншою, то рослини, розростаючись і збільшуючись у розмірах, почнуть заважати один одному.

У кожну лунку наливається рідина, після чого в неї опускається саджанець. Корінець необхідно розправити і припорошити грунтом так, щоб «сердечко» не пішло під землю. Після цього земля прихлоплюється і зрошується. Як завершальний етап рекомендується провести мульчування, наприклад, перегноємо. Урожай можна збирати вже через рік після висадки.

Відхід

Догляд за полуницею «Вікода» досить традиційний. Полив повинен здійснюватися регулярно і в необхідних кількостях. Навесні зрошення відбувається один раз щотижня. Коли з’являються квітки і плоди, кількість поливів збільшується до трьох разів на сім днів. Нарешті, восени грядки поливаються двічі на тиждень, поки не почнуться холоди. Ідеальною вважається крапельна система поливу, що дозволяє також вносити рідкі добрива. Підходить і дощування. Крім того, зволоження супроводжується мульчуванням за допомогою соломи або плівки. Дана процедура утримує вологу в ґрунті.

Безумовно, важливою є і така процедура, як прополка. Видирати бур’яни краще голими руками і обов’язково з корінцем. Звичайно, культура потребує постійного підживлення мінеральними складами та органікою. Особливо важливо вносити добрива навесні, коли йде активне зростання і розвиток кущів. Перед зимовим сезоном культура укутується тирсою і соломою. Обов’язково перевіряються корінці. Якщо вони наблизилися до поверхні, то їх потрібно присипати землею. Також усуваються засохлі листки і гілочки.

Хвороби і шкідники

Полуницю «Вікода» необхідно регулярно оглядати, щоб у разі появи несподіваних симптомів відразу ж вжити заходів. Сіра гниль визначається по бурих плямах з гарматами на аркушах і ягодах. У цьому випадку зіпсовані частини рослини відразу ж прибираються і викидаються, а самі посадки обробляються фунгіцидами. Як профілактику бажано вчасно ліквідувати засохлі листки, виривати бур’яни і здійснювати мульчування проміжків між рядами за допомогою хвої або соломи.

Правильним рішенням буде присипка вологої землі і самих рослин деревною золою. Якщо ж «Вікоду» вразила болісна роса, то про це ви зможете здогадатися, помітивши поступово темніючий білий наліт. Полуниця в такому випадку відразу ж обробляється фунгіцидами. До профілактичних процедур належать своєчасне прополювання і проріжування кущиків.

Головним шкідником, що заважає розвитку культури, є нематода. У разі захворювання нирки в’януть, збільшується товщина платівок листів, розвиток культури загальмується. Знищити комаху вдається тільки за допомогою хімічних препаратів. Те ж саме відноситься і до земляничного кліща, який харчується юними листками, що призводить до їх деформації.

Розмноження

Розмножувати «Вікоду» прийнято вусами, насінням або ж діленням куща. Насіннєвий матеріал, до речі, не особливо вітається, оскільки його використання загрожує появою маленьких і несолодких плодів. Застосування вусів є найпоширенішим способом. Поділ куща також досить результативний. Воно здійснюється шляхом використання здорових рослин, що мають більше однієї верхівки з розеткою.

Відгуки садівників

Судячи зі слів дачників, «Вікода» відрізняється дуже великими плодами з цукристою, соковитою м’якотттю без пустот і тонким ароматом з вишневими нотками. Розмір ягід дозволяє розмістити на долоні від трьох до чотирьох полуничок. Врожайність сорту середня (приблизно від 700 до 800 грамів плодів з одного куща).

З транспортуванням сорт справляється задовільно, зате він чудово переносить зими з низькою температурою — вистачає тільки покриття листям. При цьому після заморозків листки залишаються свіжими, яскраво-зеленими. Захворювання культури трапляються, але досить рідко.

Підгодівель достатньо традиційних: навесні вносяться органічні добрива, а восени — мінеральні розчини. Влітку ж від даної процедури можна взагалі відмовитися. Найчастіше «Вікода» вживається у свіжому вигляді, а також використовується для заморожування і варіння варення. В останньому випадку ягоди не розварюються, а залишаються цільними і акуратними.

Про те, як правильно доглядати за полуницею навесні, влітку і восени, дивіться в наступному відео.