Вирубка тропічних лісів не рятує населення від бідності

Навчання 02 серпня 2022 Перегляди: 61

Площа обезлісних територій у Бразилії зростає рік від року. Фото з сайту tropical-rainforest-animals.com

Міжнародна команда екологів та економістів оцінила довгострокову перспективу розвитку населення, зайнятого вирубкою вологих тропічних лісів. У цих найважливіших для екології планети районах проживає найбідніша частина населення. Для них експорт деревини — чи не єдина можливість швидко підняти рівень життя. Але, як з’ясувалося, подальше використання розчищених від лісу сільськогосподарських площ виявляється нерентабельним: фермери залишають вже оброблені землі, а рівень життя повертається до вихідних низьких показників. Виходить, що сама ідея піднімати господарство в лісових районах неспроможна не тільки з екологічних, але і з економічних позицій.

Всім відомо, що тропічні дощові ліси — це непоправний резерв біорізноманіття планети, потужний кліматичний фактор, а також важливий учасник глобального кругообігу вуглецю. Разом з тим, не можна забувати, що дощовий ліс — це і просто місце, де живуть люди. І цілком природно, що мешканці цієї природної зони використовують надані їм ресурси для власного життєзабезпечення. Потрібно підкреслити, що люди, які живуть в селищах в дощових лісах, зазвичай становлять найбіднішу частину населення, і тривалість життя у них нижча, ніж в цілому по країні. Так що завдання підвищення рівня життя в цих районах стоїть дуже гостро. А деревина зараз — один з найбільш котируються ресурсів на світовому ринку. Тому вирубка дощових лісів з подальшим експортом деревини стала базовою конценцією підняття економіки цих райнів.

Звільнені після зведення лісу території пускаються під пасовища і сільськогосподарські культури. Вважається, що в цьому випадку початкове підняття економіки і рівня життя забезпечується доходами від продажу деревини. Потім, маючи дороги і розвинену соціальну інфрастуктуру (школи, медичні установи, магазини), жителі повинні підтримувати досягнутий високий рівень за рахунок розвитку сільського господарства. Така теорія. А як же втілюється ця концепція на практиці?

Вчені з Англії — з Кембриджського університету (University of Cambridge), Лондонського імперського коледжу (Imperial College, London), Університету Східної Англії (University of East Anglia), — Франції (Центр функціональної та еволюційної екології при Національному центрі наукових досліджень CNRs Підпідчитає), Португалії, Португалії, Як приклад вони розглянули економічні показники різних районів Бразилії, де знаходиться приблизно 40% всіх залишилися на сьогодні дощових лісів. Для розрахунків вчені використовували дані щодо соціального розвитку районів, в яких вирубка лісу відбувалася в різні роки. Природно, чим раніше почалися лісозаготівельні роботи, тим більша площа вирубок. Всі райони були розподілені по групах залежно від площі вирубаних лісових масивів. Всього вийшло 7 груп. Найпершу групу склали райони з незайманим лісом, де лісозаготівлі ще не почалися, а в останню групу увійшли майже повністю обезлісені муніципалітети.

Ріс. 1. Сім груп (A-G), на які були поділені муніципалітети, що знаходяться в районі вирубок дощових лісів в Бразилії. Групи відповідають ступеня обезлісування району (Deforestation extent), яка позначена жовто-зеленою лінією. Відтінки червоної лінії показують активність поточної лісозаготівельної роботи (Deforestation activity). Малюнок з обговорюваної статті в Science

Рівень життя населення в цих семи групах порівнювали за трьома показниками: дохід на душу населення, середня тривалість життя, рівень освіти (фактично — число школярів). Індекс, обчислений на базі цих трьох показників, вважався основною характеристикою рівня життя населення (Human Development Index — HDI).

З’ясувалося, що в районах з найвищою лісозаготівельною активністю (C-E) рівень життя дійсно підвищується за всіма трьома показниками. Там будуються дороги, розвиваються соціальні інститути, туди приїжджають вчителі, медичні працівники з відповідним забезпеченням. Збільшується і число жителів, почасти за рахунок мігрантів, залучених високими заробітками. Відбувається саме те, що і передбачається за базовою концепцією розвитку економіки. Але там, де лісозаготівельні роботи припиняються (групи F і G), настає спад рівня життя.

Ріс. 2. Загальний рівень життя (A), дохід на душу населення (B), рівень освіти (C) і ймовірна тривалість життя (D) в районах з різним ступенем обезлісування і, відповідно, з різними термінами, що пройшли від початку лісозаготівельних робіт. Пунктиром показані середні значення по країні. Малюнок з обговорюваної статті в Science

Більш того, графіки ясно показують, що рівень життя повертається до вихідної величини, а за показником тривалості життя навіть стає менше, ніж був до відома лісів. З трьох показників тільки грамотність (графік C) виявилася трохи вище вихідного значення.

Ріс. 3. Економічні показники в районах з різним ступенем обезлісування (сім точок відповідають групам A-G на рис. 1): поголів’я худоби (cattle) і врожайність (crops) на душу населення (ліворуч) і на кв. км (праворуч). З графіків A і B видно, що збільшення площ пасовищ не призводить до збільшення поголів’я худоби; а з графіків C і D — що збільшення посівних площ не викликає підвищення врожаю. Малюнок з обговорюваної статті в Science

Підйом сільського господарства на звільнених від лісу територіях реєструється в основному в групах з активною лісозаготівельною діяльністю. Але в крайній групі G, де лісозаготівлі припинилися десять років тому, врожаї сільськогосподарських культур поступово падають. Ймовірно, це відбувається через зниження родючості землі, тому що врожаї стають менше незважаючи на збільшення засіяних площ. Навіть тваринництво виявляється збитковим — замість 4-5 голів худоби фермери в підсумку залишаються тільки з однією або двома коровами.

Вирубка тропічного лісу в штаті Акрі, Західна Бразилія. На збільшеній фотографії видно, як серед пеньків самотньо блукає рідкісне поголів’я худоби. Фото © Lou Gold з сайту www.flickr.com/photos/visionshare

Виходить, що концепція розвитку економіки в лісових районах неспроможна. Вона здатна забезпечити швидке, але короткочасне і нестійке поліпшення. Після підйому неминуче йде спад. Вчені поки не можуть відповісти, чи є економічна невдача закономірним наслідком загальної теорії економічного розвитку (див. Kuznets hypothesis) або ж це особливість розвитку саме цієї території з дощовими лісами. Але в будь-якому випадку очевидна безглуздість суцільної вирубки лісу в зоні дощових лісів. Також зрозуміле завдання для економістів — розробити альтернативну концепцію збільшення рівня життя населення в лісових районах.

Джерело: Ana S. L. Rodrigues, Robert M. Ewers, Luke Parry, Carlos Souza Jr., Adalberto Veríssimo, Andrew Balmford. Boom-and-Bust Development Patterns Across the Amazon Deforestation Frontier // Science. 2009. V. 324. P. 1435–1437.