Внутрішньочерепна гематома: можливі причини, методи діагностики, терапія та наслідки

Здоров’я 28 жовтня 2022 Перегляди: 34

Головний біль — це один з найпоширеніших симптомів серед дорослого населення. Рідше вона розвивається у дітей. Головний біль може бути пов’язаний з різними захворюваннями, а також зі зміною погодних умов, атмосферного тиску, стресом тощо. Причиною цього симптому є будь-яка інтоксикація (запальні патології, отруєння, інфекції), неврологічні порушення, травми, мігрень. Люди часто не звертають уваги на головний біль, звикаючи до нього і вважаючи його не небезпечним. Це неправильно. У деяких ситуаціях цей симптом дуже серйозний. Він може свідчити, наприклад, про таку патологію як внутрішньочерепна гематома. Найчастіше її поява пов’язана з травмою голови. Але існують й інші причини її розвитку.

Що таке гематома внутрішньочерепна

Симптоми, що виникають при внутрішньочерепній гематомі, розвиваються внаслідок здавлення головного мозку кров’ю. Відсутність лікування може призвести до серйозних пошкоджень центральної нервової системи. Небезпека захворювання полягає в тому, що ознаки патології виникають поступово.

Отже, що таке гематома всередині черепа? Внаслідок різних причин може виникнути крововилив із судин голови. У результаті утворюється так званий синець у мозкових оболонках — гематома. На відміну від крововиливів у м’які тканини і шкіру, вона розсмоктується дуже повільно. Самостійно зникнути можуть лише маленькі гематоми. При середніх і великих розмірах крововиливу необхідне хірургічне втручання.

Причини виникнення гематоми

Потрібно знати, що гематоми в оболонках або речовині головного мозку виникають наслідок різних захворювань і травм. У більшості випадків до розвитку крововиливу призводять сильні удари об тверді поверхні (підлога, стіни, лід), автомобільні аварії. У літньому віці ризик розвитку внутрішньочерепних травматичних гематом значно збільшується. Це пов’язано зі слабкістю стінок судин, розташованих в головному мозку і його оболонках.

Але в деяких випадках внутрішньочерепна гематома утворюється і за відсутності травматичного впливу. Це відбувається внаслідок розриву аневризми кровоносних судин. Подібне захворювання може бути як вродженим (мальформація), так і придбаним. Аневризма утворюється в результаті відсутності лікування артеріальної гіпертензії.

Ще однією з причин виникнення внутрішньочерепної гематоми є пухлина головного мозку або його оболонок. До крововиливу призводять як доброякісні новоутворення, так і онкологічні процеси.

Розвитку гематоми сприяє також атеросклеротичне ураження мозкових судин, інфекційні патології, перенесений інсульт або транзиторна ішемічна атака, ангіоневротичні порушення. Ризик розвитку крововиливу підвищується у людей похилого віку, курців, осіб, які страждають на артеріальну гіпертензію та ожиріння.

Різновиди внутрішньочерепних гематом

Залежно від розміру, виділяють малі, середні та великі гематоми. Також внутрішньочерепні крововиливи класифікують за течією і локалізацією.

Обсяг малих гематом становить менше 50 мл. У деяких випадках вони розсмоктуються самостійно. Якщо обсяг крововиливу становить від 50 до 100 мл, то він називається середньою гематомою. Вони вимагають хірургічного лікування. Гематома, обсяг якої досягає більше 150 мл, може призвести до летального результату.

За клінічною течією виділяють 3 види крововиливів. Ознаки гострої внутрішньочерепної гематоми виявляються протягом 3-х діб з моменту її утворення. Вони вважаються найбільш небезпечними. Підострі гематоми виявляються протягом 3-х тижнів. Погіршення стану при цьому відбувається поступово. Хронічні крововиливи дають про себе знати після 3-х тижнів з моменту їх утворення.

За локалізацією виділяють такі види патологій:

1. Епідуральна внутрішньочерепна гематома. Утворюється при пошкодженні артерії, розташованої між зовнішньою поверхнею твердої мозкової оболонки і черепом.
2. Субдуральна гематома. Джерелом кровотечі є вени, які з’єднують речовину головного мозку з синусами твердої оболонки. Найчастіше вона має гостру течію.
3. Внутрішньомозкова гематома. Подібний крововилив дуже небезпечний. Воно розвивається внаслідок просочування речовини мозку. Такий крововилив може спричинити незворотне пошкодження нервових клітин.
4. Внутрішньочерепна гематома мозкового стовбура. Цей вид крововиливу призводить до смертельного результату.
5. Діапедезні гематоми. Розвиваються через підвищення проникливості судин мозку.

Залежно від локалізації і джерела крововиливу клінічна картина гематом може бути різною. Виходячи з цього, підбирається тактика лікування.

Клінічна картина патології

Як визначити, що утворилася внутрішньочерепна гематома? Симптоми патології залежать від виду крововиливу. Так, до ознак епідуральної гематоми відносять виражений головний біль, судомний синдром, порушення свідомості і сонливість. При дослідженні реакції зіниць на світло відзначається анізокорія. Пізніше приєднуються паралічі кінцівок. Ознаки внутрішньочерепної гематоми виявляються протягом декількох годин або днів з моменту пошкодження артерії. У дітей симптоми розвиваються швидше.

Субдуральна гематома характеризується такою клінічною картиною:

• переважає головний біль;
• нудота і блювота, що не приносить полегшення;
• менінгеальні знаки;
• іноді відзначаються судомні припадки.

Симптоми внутрішньомозкового крововиливу схожі. На відміну від ознак субдуральної гематоми, біль охоплює одну сторону голови, відзначається втрата свідомості. Внутрішньомозковий крововилив часто призводить до паралічу кінцівок.

Діапедезні гематоми характеризуються постійними головними болями. Виявити їх найскладніше, оскільки вони мають малі розміри.

Діагностика гематоми всередині черепа

Внутрішньочерепні травматичні гематоми діагностують раніше за все, оскільки в більшості випадків люди звертаються за медичною допомогою після отримання ушкоджень. Складніше виявити крововиливи, що виникли на тлі судинних захворювань. До методів діагностики належать:

1. Комп’ютерна томографія головного мозку.
2. Рентгенологічне дослідження черепа.
3. Магнітно-резонансна томографія.

Для проведення диференційної діагностики головних болів виконують УЗД судин з допплерографією, ЕЕГ, ехоенцефалографію.

Методи лікування хвороби

Лікування внутрішньочерепних гематом проводиться консервативними та оперативними методами. При відсутності ускладнень і малих розмірах крововиливу лікар лише спостерігає за станом пацієнта. Хворому при цьому необхідно перебувати в стаціонарі і дотримуватися постільного режиму. Якщо гематома не розсмоктується самостійно, призначають препарати, що знижують внутрішньочерепний тиск. Також проводиться симптоматична терапія. Призначають лікарські засоби «Реланіум», «Фуросемід», «Кетонал».

Проведення оперативного втручання

У більшості випадків показано оперативне видалення внутрішньочерепної гематоми. Воно полягає в евакуації крові. З цією метою виконують такі види хірургічних втручань:

1. Кістково-пластична трепанація. Характеризується витвором невеликого отвору в черепі і видаленні згустків крові спеціальними інструментами і вакуумним приладом.
2. Стереотаксичне втручання. Кров з порожнини черепа виводиться за допомогою спеціальної канюлі.
3. Пункційно-аспіраційне видалення гематоми. Полягає в постановці тонкого катетера.

Метод оперативного лікування підбирає нейрохірург, залежно від розміру крововиливу, супутніх патологій і віку пацієнта.

Внутрішньочерепна гематома: наслідки хвороби

До наслідків гематоми належать такі клінічні прояви як посттравматичні судоми, амнезія, головний біль і загальна слабкість. Ці симптоми можуть спостерігатися протягом декількох місяців. Тому, реабілітація займає близько півроку. Якщо вчасно не провести оперативне лікування, гематома може призвести до розвитку паралічів, набряку головного мозку і летального результату.