Все про інфузорію: тип, клас, будова і специфічні особливості
Одним з найбільш типових широко відомих представників реснічних є інфузорія-туфелька. Мешкає вона, як правило, у воді стоячого напрямку, а також у водоймах прісного типу, де течія відрізняється винятком напористості. Середовище її проживання в обов’язковому порядку має містити органіку, що розкладається. Доцільним буде детально розглянути всі аспекти життєдіяльності цього представника фауни.
- Представники реснічних
- Систематичний аспект
- Тип Інфузорії: представники
- Інфузорія-туфелька
- Характеристика інфузорії-туфельки
- Організм інфузорії-туфельки
- Інфузорії — тип, який, безумовно, викликає інтерес
- Розмноження
Представники реснічних
Реснічні (інфузорії) — тип противників, включених до групи Alveolata. Важливо зауважити, що серед них виділяють різноманітні форми представників: прикріплені і рухливі, колоніальні та одиночні. Структура їх тіла буває досить різноманітною. Тип Інфузорії характеризується розмірами тіла, які варіюються від 10 мкм до 4, 5 мм (це стосується одиночних форм). Як зазначалося вище, живуть вони переважно у водоймах прісної природи, але зустрічаються і в морях у складі бентоса і планктону (рідше — в ґрунті або у мхах). Важливо зауважити, що чимала частина розглянутих представників флори є симбіонтами або паразитами інших істот: риб, кільчастих хробаків, молюсків тощо. Крім того, багато інфузорії (тому прикладом служить тип інфузорії-туфельки) можна розглядати в ролі моделей організмів щодо біології на молекулярному рівні.
Систематичний аспект
Слід зазначити, що Інфузорії — тип, навазня якого походить від слова «настоянка» (у перекладі з латинської мови). Це можна пояснити тим, що перші представники найпростіших були виявлені саме в настоянках трав’яного складу. З часом розвиток даного типу почав стрімко набирати обертів. Таким чином, вже сьогодні в біології відомо близько 6-7 тисяч видів, які включає в себе тип Інфузорії. Якщо покладатися на дані 1980-х років, то можна стверджувати, що розглянутий тип містить у своїй структурі два класи: Ресничных инфузорий (имеет три надотряда) и сосущих инфузорий. У зв’язку з цією інформацією, можна зробити висновок про те, що різноманіття живих організмів досить широко, що викликає непідробний інтерес.
Тип Інфузорії: представники
Яскравими представниками даного типу виступають інфузорія-балантидій та інфузорія-туфелька. Відмінними особливостями цих тварин є покриття пелікули ресничками, які використовуються для пересування, захист інфузорії за допомогою спеціально призначених для цього органів, трихоцистів (розташовуються в ектоплазмі оболонки), а також наявність у клітці двох ядер (вегетативного і генеративного). Крім того, ротове поглиблення на тілі інфузорії формує ротову воронку, яка має властивість переходити в клітинний рот, що веде в горлянку. Саме там і створюються вакуолі травлення, які служать безпосередньо для перетравлювання їжі. А ось непереварені компоненти видаляються з організму через порошицю. Характеристика типу Інфузорії досить багатогранна, проте основні моменти розглянуті вище. Єдине, слід доповнити, що дві скоротні вакуолі інфузорії розташовуються в протилежних частинах тіла. Саме за допомогою їх функціонування виводиться з організму надлишок води або ж продукти обміну речовин.
Інфузорія-туфелька
Для того щоб якісно розглянути будову і спосіб життєдіяльності настільки цікавих організмів одноклітинної структури, доцільним буде звернутися до відповідного прикладу. Для цього необхідні інфузорії-туфельки, широко поширені у водоймах прісної природи. Їх запросто можна розвести в звичайних ємностях (наприклад, в акваріумах), заливши лугове сіно найпростішою прісною водою, адже в настоянках такого типу розвивається, як правило, велика безліч видів найпростіших, у тому числі й інфузорії-туфельки. Так, за допомогою мікроскопа можна на практиці вивчити всі відомості, які надані в статті.
Характеристика інфузорії-туфельки
Як зазначалося вище, Інфузорії — тип, що включає в себе безліч елементів, найбільш цікавим з яких є інфузорія-туфелька. Це одноклітинна тварина, довжина якої півміліметра, наділена веретеноподібною формою. Слід зазначити, що візуально цей організм нагадує туфлю, звідки, відповідно, і таку інтригуючу назву. Інфузорія-туфелька безперервно перебуває в стані руху, а плаває вона тупим кінцем вперед. Цікаво те, що швидкість її пересування нерідко досягає 2,5 мм в секунду, що дуже навіть непогано для представника даного типу. На поверхні тіла інфузорії-туфельки можна спостерігати реснички, що служать руховими органоїдами. Як і всі інфузорії, розглянутий організм налічує у своїй структурі два ядра: велика відповідальність за поживні, дихальні, рухові та обмінні процеси, а мала бере участь у статевому аспекті.
Організм інфузорії-туфельки
Пристрій організму інфузорії-туфельки досить складний. Зовнішнім покриттям даного представника є тонка еластична оболонка. Вона здатна протягом усього життя зберігати правильну форму тіла організму. Вірними помічниками в цьому служать бездоганно розвинені опорні волоконці, що знаходяться в шарі цитоплазми, який щільно прилягає до оболонки. Поверхня тіла інфузорії-туфельки наділена величезною кількістю (близько 15000) ресничок, що коливаються незалежно від зовнішніх обставин. У основи кожної з них розташовується базальне тільце. Реснички здійснюють рухи приблизно 30 разів на секунду, чим штовхають тіло вперед. Важливо відзначити, що хвилеподібні рухи даних інструментів вельми узгоджені, що дозволяє інфузорії в процесі пересування повільно і красиво обертатися навколо поздовжньої осі свого тіла.
Інфузорії — тип, який, безумовно, викликає інтерес
Для абсолютного розуміння всіх особливостей інфузорії-туфельки доцільно розглянути основні процеси її життєдіяльності. Так, тип харчування інфузорії зводиться до вживання бактерій і водоростей. Тіло організму наділене поглибленням, іменованим клітинним ротом і переходить у горлянку, на дні якої їжа потрапляє безпосередньо у вакуоль. Там вона перетравлюється приблизно годину, здійснюючи в процесі перехід від кислого середовища до лужного. Вакуолі рухаються в тілі інфузорії за допомогою струму цитоплазми, а непереварені залишки виходять назовні в задній частині тіла через порошицю.
Дихання інфузорії-туфельки здійснюється за допомогою надходження кисню в цитоплазму через покриви тіла. А видіельні процеси відбуваються через дві скоротні вакуолі. Що стосується дратівливості організмів, то інфузорії-туфельки мають властивість збиратися в бактеріальні комплекси у відповідь на дію виділених бактеріями речовин. А спливають від такого подразника вони подібно до кухонної солі.
Розмноження
Інфузорія-туфелька може розмножуватися одним з двох способів. Більше поширення набуло безстатевого розмноження, відповідно до якого ядра діляться на дві частини. У результаті цієї операції в кожній інфузорії виявляється по 2 ядра (велике і мале). Статеве розмноження доречне, коли спостерігаються деякі недоліки в харчуванні або ж зміна температурного режиму тіла тварини. Необхідно зазначити, що після цього інфузорія може перетворитися на цисту. Але при статевому типі розмноження збільшення числа особин виключається. Так, дві інфузорії з’єднуються один з одним на деякий період часу, в результаті чого відбувається розчинення оболонки і утворення сполучного містка між тваринами. Важливо те, що велике ядро кожного з них безслідно зникає, а малий проходить процес ділення двічі. Таким чином, у кожній інфузорії формується 4 дочірніх ядра, після чого три з них руйнуються, а четверте знову ділиться. Даний статевий процес отримав назву кон’югації. А тривалість його може досягати 12 годин.
- Попередня
- Наступна
