Як праця впливає на вашу особистість

Актуальне 16 жовтня 2022 Перегляди: 67

«Чим ви займаєтеся?» — це одне з перших питань, які ми задаємо людям при знайомстві. Вважається, що робота людини може багато чого розповісти про неї саму. Однак набагато більше про людину можна дізнатися, запитавши, які риси характеру і який спосіб мислення вимагає його професія і наскільки робота зачіпає його звичайне життя.

Поставивши запитання про те, з чим людям доводиться стикатися на роботі, можна отримати дуже різні відповіді.

Стоматолог скаже, що йому постійно доводиться мати справу з відмовками і слабохарактерністю. Дорослі серйозні люди скасовують прийом, посилаючись на відсутність вільного часу, а коли все-таки опиняються в кріслі, брешуть про те, як ретельно вони користувалися зубною ниткою, і порушують всі обіцянки, які давали минулого разу. Виховання «великих дітей» робить стоматолога суворим.

Юрисконсульт відповість, що він щодня стикається з агресією і нетерплячістю своїх клієнтів, які хочуть, щоб все було зроблено ще вчора. Нікому немає діла до особистого життя інших людей.

Звукорежисер скаже, що проблеми виникають несподівано і постійно, але якщо бути уважним і діяти методично, то рішення обов’язково знайдеться. Якщо є сім можливих причин проблеми, потрібно просто перевірити кожну з них. Технології взагалі гарні тим, що в цій сфері все влаштовано логічно.

Що робота змінює в нас

Усі професії можна класифікувати залежно від того, які риси людської натури вони зміцнюють і послаблюють.

• Терпіння і дратівливість. Чи привчає ваша робота акцентувати увагу на тому, що відбувається тут і зараз, а те, що станеться через кілька років, вважати неважливим (новинний редактор, медсестра-доглядальниця)? Або ж вона змушує вас мислити в довгостроковій перспективі (авіаційний інженер, інспектор з нагляду за електростанціями)?
• Підозрілість або довіра. Яке з почуттів загострює ваша робота? Ви перебуваєте в середовищі, де люди тримають багато при собі або використовують пряму брехню (журналіст, антиквар)? Або ж ви працюєте з людьми, які не приховують того, що їх турбує (психотерапевт, авіадиспетчер)?
• Розсудливість або конкретика. На роботі ви зосереджені на тому, якими речі могли б бути, або на тому, які вони насправді? Ви звертаєте увагу на те, чому всі інші люди не надають значення (науковець, поет), або вам платять за уважне ставлення до суто практичних деталей (покрівельник, постачальник свіжих фруктів)?
• Пошук згоди або незалежність. Деякі професії вчать здатності приходити до спільної думки (викладач, організатор свят), інші висувають на перший план особисту думку або незвичайну точку зору на звичні речі (тренер, підприємець).
• Оптимізм або песимізм. Робота закликає вас знаходити позитивні сторони і, можливо, згладжувати недоліки (маркетинг, особистий коучинг) або виробляє звичку насамперед звертати увагу на небезпеки і помилки, які можуть призвести до неприємностей у майбутньому (юристи, бухгалтери)?
• Націленість на прибуток або відстороненість від фінансових питань. Чи передбачає робоче середовище і ваш статус зосередженість на грошах і прибутку (торговий агент, генеральний директор) або ж цьому можна взагалі не надавати значення день у день (науковий співробітник, учитель)?
• Крихке положення або надійний статус. Художники часто зазнають невдач: робота, в яку вони вклали всю свою душу, може бути недооцінена, а то й повністю проігнорована. Навіть якщо вони будуть хороші в тому, чим займаються, комерційний успіх і визнання суспільства зовсім не гарантовані. Тоді як інші професії передбачають хорошу винагороду: наприклад, кваліфікований IT-фахівець обов’язково знайде високооплачувану роботу.
• Найкращі або гірші сторони життя. Деякі професії весь час нагадують про цінність життя (акушерство, догляд за хворими). В інших сферах люди більше стикаються з найгіршими сторонами людської натури (поліція, сімейне право).
• Сувора ієрархія або випадкове просування. В одних професіях умови, які потрібні для просування кар’єрними сходами, заздалегідь відомі і логічні (пілот, вчитель), в інших же кар’єрне зростання набагато більше залежить від випадку і зв’язків (телебачення, політика).
• Робота в зникаючій або зростаючій галузі. Є напрямки діяльності, золотий вік яких вже в минулому. Працювати в таких сферах, ймовірно, не так цікаво, як раніше (книговидавництво, ефірне телебачення). А є нові галузі з високими прибутками і вибуховим зростанням (соціальні медіа, технології). Ви працюєте з людьми, які відчувають, що можуть завоювати світ, або перебуваєте серед тих, хто розуміє, що світ вже переміг їх?

Сутність змін

Перебування в певному психологічному середовищі щодня протягом багатьох років справляє величезний вплив на наші звички і мислення. Це впливає на те, як ми сприймаємо людей, визначає наші погляди на життя і поступово змінює нас самих. Все, що ми робимо на робочому місці, поширюється і на іншу частину нашого життя.

Зазвичай ми вважаємо, що таке трапляється десь далеко і з ким завгодно, тільки не з нами. Ми розуміємо, що погляди французького аристократа в XV столітті були визначені суворою соціальною ієрархією і етикою воїна, а тяжка праця і постійна боротьба зі стихією значно вплинули на світогляд мешканців шотландського рибальського села в XIX столітті. Однак ми мало чим відрізняємося від них. Нам набагато складніше помітити те, що відбувається з нами, оскільки для нас самих наші погляди здаються абсолютно природними і єдино вірними, хоча це не так. Побачити це допоможе зустріч з іноземцем або людиною з абсолютно відмінним від вашого родом занять.

Іноді ми можемо помітити результати впливу роботи на людину. Якщо запитати адвоката, якими будуть машини через 20 років, він здивується: навіщо взагалі розмірковувати про щось недосяжне зараз? Технології можуть розвиватися абсолютно непередбачувано, але і через 20 років будуть суди, закони і юриспруденція. І ми розберемося з усім цим, коли прийде час. А якщо поцікавитися у академіка, скільки він заробляє на годину або який прибуток принесло його останнє відкриття, він напевно вважатиме ваші питання недоречними.

Ми знаємо, що спосіб мислення людей у робочому середовищі також простежується в їхній поведінці в звичайному житті. Вчитель початкових класів сприймає своїх дітей як учнів, викладач, який звик читати лекції, зазвичай виявляється головним болтуном на званих обідах, а політик навряд чи втримається від того, щоб виголосити промову на весіллі.

Однак це все лише вершина айсберга. Вплив роботи стає помітним у безлічі інших випадків.

• Технічні фахівці дуже спокійні і сприймають життєві проблеми так само, як технічні неполадки, з якими вони стикаються на роботі. Вони вважають, що з більшістю труднощів можна розібратися, якщо не панікувати і методично перебрати всі можливі рішення.
• У телепродюсерів крихке почуття власної гідності. Вони дуже агресивні, коли відчувають, що знаходяться на вершині, але швидко змінюють поведінку, зрозумівши, що ситуація складається не на їх користь.
• Стоматологи люблять командувати. Вони так часто звітують людям за їхні слабкості, що це стає звичкою.
• Письменники-фрілансери, яким постійно доводиться підлаштовуватися під вимоги замовників, звикають до відчуття, що їх непорозуміють і недооцінюють.

Хороший і поганий вплив

Робота може добре впливати на людей. Світосприйняття, придбане в робочому середовищі, часто заповнює прогалини і культивує якості, які людина не змогла б розвинути самостійно. В офісі, де важлива швидкість і пунктуальність, нерозторопна і легковажна людина зазвичай стає більш зібраною. А середовище, де досягнення компромісу є частиною робочого процесу, буде надзвичайно корисним для людей, які вважають власну думку виключно важливою.

Однак робота робить і негативний вплив. Коли у людини закріплюється певний спосіб мислення і виконання завдань, все відмінне від цього поступово витісняється. Шкільний адміністратор може бути дуже хороший у підборі персоналу та вирішенні організаційних проблем, але питання «Яка глобальна мета освіти?» поставить його в глухий кут.

Подібні питання можуть бути дуже болючі для багатьох з нас, оскільки зайвий раз нагадують, від чого нам довелося відмовитися, щоб зосередитися на конкретній роботі. Присвятивши більшу частину життя певній справі, ми не в змозі приділити достатньо часу іншим, потенційно не менш інтригуючим речам.

Пам «ятати про те, як праця змінює нас, — значить бути поблажливішими до інших людей. Можливо, це робота зробила їх нервовими, агресивними або нудними. Займаючись чимось іншим, вони, ймовірно, були б зовсім іншими людьми.