Здібності людини. Рівні розвитку здібностей: методи діагностики, розвиток

Навчання 02 липня 2022 Перегляди: 72

Часто говорять про здібності тієї чи іншої людини, маючи на увазі її схильність до певного виду діяльності. При цьому мало хто замислюється про те, що це поняття наукове і передбачає рівень розвитку даної якості, а також можливості його вдосконалення. Які рівні розвитку здібностей існують, як працювати над їх поліпшенням і навчитися максимально використовувати, знає далеко не кожен. Між тим мало володіти якою-небудь здатністю, дану якість необхідно постійно розвивати, якщо ви хочете дійсно досягти успіху в певній області.

Що таке здібності, рівень розвитку здібностей

Згідно з науковим визначенням, здатність — індивідуальна і психологічна особливість конкретної людини, що визначає її вміння здійснювати конкретну діяльність. Вроджені передумови до появи певних здібностей — це задатки, які, на відміну від перших, закладаються в особистості з народження. Слід враховувати, що здібності — поняття динамічне, що означає їх постійне формування, розвиток і прояв у різних сферах діяльності. Рівні розвитку здібностей залежать від безлічі факторів, які слід враховувати для постійного самовдосконалення. По Рубінштейну їх розвиток відбувається по спіралі, що означає необхідність реалізації можливостей, що надаються одним рівнем здібностей, для того щоб відбувся подальший перехід на більш високий.

Види здібностей

Рівень розвитку здібностей особистості ділиться на два види:

— репродуктивний, коли особистість демонструє здатність успішно опановувати різні вміння, засвоювати і застосовувати знання, а також реалізовувати діяльність за вже запропонованим зразком або ідеєю;

— творчий, коли особистість має вміння створювати щось нове, оригінальне.

У ході успішного набуття знань і вмінь людина переходить з одного рівня розвитку на інший.

Крім того, здібності також ділять на загальні та спеціальні, згідно теорії Теплова. До загальних належать ті, які демонструються в будь-якій галузі діяльності, в той час як спеціальні проявляються в конкретній сфері.

Рівні розвитку здібностей

Виділяються такі рівні розвитку даної якості:

— здатність;

— обдарованість;

— талант;

— геніальність.

Для того щоб сформувалася обдарованість людини, потрібно, щоб було присутнє органічне поєднання загальних і спеціальних здібностей, а також необхідний їх динамічний розвиток.

Обдарованість — другий рівень розвитку здатності

Обдарованість передбачає сукупність різноманітних здібностей, які розвинені на досить високому рівні і забезпечують особистості можливість успішно освоїти будь-який вид діяльності. В даному випадку мається на увазі конкретно можливість освоєння, оскільки від людини, крім іншого, потрібне безпосереднє оволодіння необхідними навичками і вміннями для успішної реалізації ідеї.

Обдарованість буває наступних видів:

— художня, що передбачає великі досягнення в художній діяльності;

— загальна — інтелектуальна або академічна, коли рівні розвитку здібності людини проявляються в хороших результатах у навчанні, оволодінні різними знаннями в різноманітних наукових галузях;

— творча, яка передбачає вміння генерувати нові ідеї і демонструвати схильність до винахідництва;

— соціальна, що забезпечує високий соціальний інтелект, виявлення лідерських якостей, а також вміння будувати конструктивні відносини з людьми та володіння організаторськими здібностями;

— практична, що проявляється в умінні особистості застосовувати власний інтелект для досягнення поставлених цілей, знанні слабких і сильних сторін людини і вмінні користуватися цим знанням.

Крім того, існують види обдарованості в різноманітних вузьких сферах, наприклад математична обдарованість, літературна тощо.

Талант — високий рівень розвитку творчих здібностей

Якщо людина, яка володіє яскраво вираженими здібностями до певної галузі діяльності, постійно вдосконалює їх, кажуть, що у неї є талант до неї. Варто враховувати, що ця якість також не є вродженою, незважаючи на те що багато хто звик так вважати. Коли ми говоримо про рівні розвитку творчих здібностей, талант є досить високим показником вміння людини займатися певною сферою діяльності. Однак не варто забувати, що це не що інше, як яскраво виражені здібності, які необхідно постійно розвивати, прагнучи до самовдосконалення. Жодні природні задатки не призведуть до визнання таланту без наполегливої роботи над собою. При цьому талант утворюється з певного поєднання здібностей. Жоден, навіть найвищий рівень розвитку здатності до чогось не може називатися талантом, оскільки для досягнення результату необхідна наявність таких факторів, як гнучкий розум, тверда воля, велика працездатність і багата фантазія.

Геніальність — найвищий рівень розвитку здібностей

Людину називають геніальною в тому випадку, якщо її діяльність залишила відчутний слід у розвитку суспільства. Геніальність — найвищий рівень розвитку здібностей, яким володіють одиниці. Ця якість нерозривно пов’язана з неабиякістю особистості. Відмінною якістю геніальності, на відміну від інших рівнів розвитку здібностей, є те, що вона, як правило, проявляє свій «профіль». Будь-яка сторона в геніальній особистості неминуче домінує, що призводить до яскравого прояву певних здібностей.

Діагностика здібностей

Виявлення здібностей досі є одним з найскладніших завдань психології. У різний час багато вчених висували власні методи дослідження даної якості. Однак в даний час немає методики, яка дозволяє з абсолютною точністю виявити здатність людини, а також визначити її рівень.

Основна проблема полягала в тому, що здібності вимірювалися кількісно, виводився рівень розвитку загальних здібностей. Однак насправді вони є якісним показником, який необхідно розглядати в динаміці. Різні психологи висували власні методи вимірювання даної якості. Наприклад, Л. С. Виготський пропонував оцінювати здібності дитини через зону найближчого розвитку. Це передбачало подвійну діагностику, коли дитина вирішувала завдання спочатку разом з дорослим, а потім самостійно.

Інший метод вимірювання здібностей за допомогою тестування запропонував засновник диференційної психології — англійський вчений Ф. Гальтон. Мета методики полягала у виявленні не тільки наявності спроможності, а й рівня її розвитку. У першу чергу вивчалися рівні розвитку інтелектуальних здібностей за допомогою тестів на загальний інтелект, потім випробовуваний відповідав на блок питань, що виявляють наявність спеціальних здібностей, а також їх рівень.

Наступний метод діагностики належить французьким вченим А. Біне і Сімону. Тут також в першу чергу визначався рівень інтелектуальних здібностей за допомогою 30 завдань, розташованих за зростанням рівня складності. Головний акцент робився на здатності розуміти завдання і вміти міркувати логічно, як його можна вирішити. Вчені припускали, що саме це вміння лежить в основі інтелекту. Їм належить поняття розумового віку, який визначають рівнем вирішення інтелектуальних завдань. Кожне виконане завдання було критерієм визначення даного показника. Після смерті вчених тести переклали англійською мовою і представили в США. Пізніше, в 1916 році, американський вчений Льюїс Терман модифікував тест, і новий варіант, якому дали назву «» шкала Стендворд-Біне «», став вважатися універсальною методикою для виявлення здібностей.

Існує безліч методів виявлення конкретних здібностей, проте всі вони засновані на визначенні інтелектуальних показників в першу чергу. Пов’язано це з думкою вчених про те, що для розвитку творчих та інших здібностей рівень інтелектуального розвитку повинен бути вище середнього.

Діагностика інтелектуальних здібностей

Рівень інтелектуального розвитку людини передбачає її вміння використовувати свій розум для мислення, розуміння, слухання, прийняття рішень, спостереження, сприйняття взаємозв’язків та інших уявних операцій. Однією з найбільш широко використовуваних методик для визначення ступеня розвитку даної якості є IQ-тести, в яких пропонується певний набір завдань, а на їх виконання відводиться фіксована кількість часу. Шкала балів, які можна набрати при проходженні даного тесту, складає від 0 до 160 і являє собою діапазон від дебільності до геніальності. IQ-тести призначені для людей будь-якого віку.

Інша популярна методика — ШТУР — також виявляє здібності. Рівень розвитку здібностей інтелектуальних у школярів є метою діагностики даного методу. Включає в себе 6 субтестів, у кожному з яких присутні від 15 до 25 однотипних завдань. Перші два субтести спрямовані на виявлення загальної обізнаності школярів, а інші виявляють:

— вміння знаходити аналогії;

— логічні класифікації;

— логічні узагальнення;

— знаходження правила побудови числового ряду.

Метод призначений для групового дослідження і обмежений у часі. Високі статистичні показники методики ШТУР дозволяють судити про достовірність виявлених результатів.

Діагностика творчих здібностей

Універсальна методика для вимірювання рівня творчих здібностей — методика Гілфорда, що існує в різних модифікаціях. Якості креативності, які можна виявити за допомогою даного методу:

— оригінальність у складанні асоціацій;

— семантична і смислова гнучкість;

— вміння створювати нові ідеї;

— рівень розвитку образного мислення.

У даному дослідженні випробуваному пропонуються різні ситуації, вихід з яких можливий тільки при нестандартному підході, що передбачає наявність творчих здібностей.

Якості, якими має володіти респондент для успішного проходження тесту:

— сприйняття і правильне розуміння запропонованих завдань;

— робоча пам’ять;

— дивергентність — вміння виявити оригінальне у звичайному;

— конвергентність — вміння впізнавати об’єкт за якісно різними ознаками.

Високий розвиток творчих здібностей, як правило, передбачає інтелектуальний розвиток на відповідному рівні, а також присутність у особистості впевненості в собі, почуття гумору, побіжної мови та імпульсивності.

Основна відмінність тестів для виявлення творчих здібностей від аналогічних інструментів, покликаних визначати здібності інтелектуальні, — це відсутність тимчасового обмеження на вирішення завдань, складна будова, що передбачає можливість декількох способів вирішення, а також непряма конструкція пропозицій. Кожне успішно виконане завдання у тесті свідчить про наявність здатності до тієї чи іншої сфери творчої діяльності.

Інші методики для діагностики рівня розвитку здібностей

Здібності людини можуть проявитися в будь-якому віці. Однак чим раніше вони будуть виявлені, тим більша ймовірність їх успішного розвитку. Саме тому зараз в освітніх закладах з самого молодшого віку потрібно проведення роботи, в ході якої виявляються рівні розвитку здібностей у дітей. За результатами роботи зі школярами ведуться заняття для розвитку виявлених схильностей до тієї чи іншої області. Така робота не може обмежуватися тільки школою, батькам також слід брати активну участь у роботі в даному напрямку.

Методики, найбільш широко використовувані для діагностики здібностей, як загальних, так і спеціальних:

— «Проблема Евер’є», покликана оцінити цілеспрямованість мислення, тобто те, до якої міри людина може сконцентруватися на поставленому завданні.

— «Дослідження пам’яті за допомогою методики завчання десяти слів», спрямоване на виявлення процесів пам’яті.

— «Вербальна фантазія» — визначення рівня розвитку творчих здібностей, в першу чергу уяви.

— «Запам’ятай і розставь крапки» — діагностика обсягу уваги.

— «Компаси» — вивчення особливостей просторового мислення.

— «Анаграми» — визначення комбінаторних здібностей.

— «Аналітичні математичні здібності» — виявлення аналогічних схильностей.

— «Здібності» — виявлення успішності виконання діяльності в тій чи іншій сфері.

— «Ваш творчий вік», спрямований на діагностику відповідності паспортного віку з психологічним.

— «Ваш творчий потенціал» — діагностика творчих можливостей.

Кількість методик та їх точний список визначаються виходячи з цілей діагностичного обстеження. При цьому кінцевим результатом роботи є не виявлення здатності людини. Рівні розвитку здібностей повинні постійно підвищуватися, саме тому після діагностики обов’язково повинна проводитися робота з удосконалення певних якостей.

Умови для підвищення рівня розвитку здібностей

Одним з найважливіших критеріїв підвищення даної якості є умови. Рівні розвитку здібностей повинні постійно перебувати в динаміці, переходячи з одного етапу на інший. Для батьків важливо забезпечити своїй дитині умови для реалізації її виявлених схильностей. Однак успіх майже повністю залежить від працездатності людини та її націленості на результат.

Те, що у дитини спочатку присутні певні задатки, зовсім не гарантія того, що вони трансформуються в здібності. Як приклад можна розглянути ситуацію, де хорошою передумовою для подальшого розвитку музичних здібностей виступає наявність у людини тонкого слуху. Але специфічна будова слухового і центрального нервового апарату — це тільки передумова до можливого розвитку даних здібностей. Певна будова мозку не впливає ні на вибір майбутньої професії свого володаря, ні на можливості, які будуть йому надані для розвитку його завдаток. Крім того, завдяки розвиненості слухового аналізатора, можливо, будуть формуватися абстрактно-логічні здібності, крім музичних. Викликано це тим, що логіка і мова людини знаходяться в тісному зв’язку з роботою слухового аналізатора.

Таким чином, якщо ви виявили свої рівні розвитку здібностей, діагностика, розвиток і можливий успіх будуть залежати тільки від вас. Крім відповідних зовнішніх умов, ви повинні усвідомлювати, що тільки щоденна праця перетворить природні задатки на вміння, які в майбутньому можуть перерости в справжній талант. А якщо ваші здібності виявляються надзвичайно яскраво, то, можливо, результатом самовдосконалення стане визнання вашої геніальності.